ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/8832/19
адміністративне провадження № К/9901/30446/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губська О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Деснянське управління поліції ГУНП у місті Києві, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року (головуючий суддя - Чудак О.М.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Земляної Г.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.)
I. СУТЬ СПОРУ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Деснянського управління поліції ГУНП у місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 18 квітня 2019 року №397 о/с, підписаний Головою Національної поліції України, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 22 квітня 2019 року №373 о/с «Щодо особового складу» в частині звільнення позивача з посади начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві;
-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, здійснюючи звільнення та переміщення ОСОБА_1 з посади начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві, порушили статтю 65 Закону України від «Про Національну поліцію» (далі - Закон 2 липня 2015 року N 580-VIII).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. ОСОБА_1 з 09 лютого 2016 року проходив службу в Національній поліції України на посаді начальника Деснянського управління поліції Головного управління НП у м. Києві.
3. Наказом Голови Національної поліції України № 397 о/с від 18 квітня 2019 року «По особовому складу» позивача звільнено із займаної посади відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» з подальшим призначенням на посаду, що відноситься до номенклатури посад начальника Головного управління НП у м. Києві (далі - наказ № 397 від 18 квітня 2019 року).
4. 22 квітня 2019 року позивач звернувся з рапортом до заступника Голови Національної поліції України, в якому просив призначити його на посаду першого заступника начальника Деснянського управління поліції Головного управління НП у м. Києві.
5. Наказом начальника Головного управління НП у м. Києві № 373 о/с від 22 квітня 2019 року «Щодо особового складу» ОСОБА_1 на підставі наказу Національної поліції України № 397 о/с від 18 квітня 2019 року та його рапорту від 22 квітня 2019 року було призначено першим заступником начальника Деснянського управління поліції Головного управління НП у м. Києві, звільнивши його з посади начальника цього ж управління поліції (далі - Наказ №373 від 22 квітня 2019 року).
6. Не погоджуючись із наказами №397 від 18 квітня 2019 року та 373 від 22 квітня 2019 року, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
7.1. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність спірних наказів. Зазначив, що наказ №397 від 18 квітня 2019 року прийнято в межах дискреційних повноважень Голови Національної поліції. Вказаним наказом позивача звільнено не зі служби в Національній поліції України, а з посади з подальшим призначенням на посаду, що відноситься до номенклатури посад начальника ГУ НП у м. Києві. Не зазначення у наказі №397 конкретної підстави звільнення, визначеної статтею 65 Закону України від 2 липня 2015 року N580-VIII «Про Національну поліцію України « (далі - Закон № 580-VIII), не породжує правових наслідків для недійсності такого наказу.
7.2. Щодо наказу №373 від 22 квітня 2019 року, то суди вказали, що він виданий на підставі рапорту позивача, що виключає факт переміщення позивача на нерівнозначну посаду від тої, яку він займав.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
8. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 через свого представника звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
9. Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційне провадження за вказаною скаргою відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
10. У касаційній скарзі зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 65 Закону № 580-VIII - без застосування висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в постановах від 28 листопада 2018 року у справі №820/6677/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/20160/18 щодо застосування цієї норми.
11. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 пояснив, що наказ №397 від 18 квітня 2019 року прийнято без зазначення підстави звільнення та посади, на яку переміщується позивач, що суперечить вимогам статті 65 Закону № 580-VIII.
12. Скаржником наголошено, що рапорт був поданий позивачем після порушення його прав наказом №397. Також наголошено на необґрунтованості висновку судів попередніх інстанцій щодо не здійснення реалізації наказу №397, оскільки підставою видання наказу №373 став саме наказ №397. А тому скаржник вважає, що внаслідок скасування двох спірних наказів буде забезпечена ефективність судового захисту ОСОБА_1 .
13. ГУ НП у м. Києві подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві вказано, що наказ №397 передбачав подальше призначення позивача на посаду, яка відноситься до номенклатури, що і посада, з якої його звільнено. Зміст вказаного наказу не дає підстав вважати, що звільнення з посади начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві передбачало його переведення на нижчу посаду. У свою чергу, НП України у ході розгляду справи підтверджено наявність потреби у здійснені переміщення (переведення) поліцейських, які займають управлінські посади, з метою заповнення вакантних посад. У свою чергу, наказ № 373 виданий внаслідок подання позивачем рапорту.
14. НП України подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначено, що заходи переміщення (переведення) поліцейських відносяться до виключної компетенції Голови НП України, який здійснює безпосереднє керівництво поліцією, забезпечує виконання покладених на поліцію завдань та має право прийняття/призначення/звільнення відносно всіх поліцейських України, а отже його повноваження щодо реалізації положень статті 65 Закону № 580-VIII є дискреційними.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
15. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року N 580-VIII «Про Національну поліцію України».
17. Частиною першою статті 17 Закону N 580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
18. Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону N 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
19. Статтею 65 Закону N 580-VIII визначено, що переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
-для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;
-за ініціативою поліцейського;
-у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;
-у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);
-за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії;
-з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;
-у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський:
-у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
-за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії;
-через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей;
-за ініціативою поліцейського;
-як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
-у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
Поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення.
Якщо законом визначено додаткові вимоги до кандидатів на призначення на окремі посади в органах (закладах, установах) поліції, призначення на такі посади здійснюється за умови відповідності особи, яка призначається на таку посаду, додатковим вимогам.
Переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Преведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.
Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.
20. З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими розроблено, відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію, Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 листопада 2016 року N 1235 (далі - Порядок №1235).
21. Розділом ІІ Порядку №1235 визначено, що однією з підстав для видання наказу по особовому складу є призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою.
22. Згідно з пунктами 2-4 розділу ІІІ Порядку №1235 встановлено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року N 1235 (далі - Перелік).
У разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
23. Відповідно до підпунктів 1, 10-13, 32 пункту 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, далі - Положення № 877) Голова Національної поліції:
- очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
- призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром внутрішніх справ керівників і заступників керівників структурних підрозділів центрального органу управління Національної поліції; призначає на посаду та звільняє з посади державних службовців та інших працівників центрального органу управління Національної поліції;
- приймає на службу та звільняє із служби, призначає на посаду та звільняє з посади поліцейських відповідно до закону;
- призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ;
-підписує накази Національної поліції;
- здійснює інші повноваження, визначені законом.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N460-IX).
25. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
26. Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у листопаді 2020 року.
27. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
28. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
29. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку, про правомірність наказів №397 від 18 квітня 2019 року та №373 від 22 квітня 2019 року.
30. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне.
31. Предметом спору у даній справі є переміщення поліцейського з посади начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві на посаду заступника цього управління.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Голови Національної поліції № 397 о/с від 18 квітня 2019 року «По особовому складу» позивача звільнено із займаної посади відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» з подальшим призначенням на посаду, що відноситься до номенклатури посад начальника Головного управління НП у м. Києві.
33. Виходячи із задач та наданих повноважень, відповідно до Положення № 877, Голова НП України може призначати на посаду, звільнити з посади та здійснити переміщення/переведення поліцейських відповідно до вимог законодавства.
34. Верховний Суд наголошує, що наказом №397 від 18 квітня 2019 року позивача звільнено із посади начальника Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві, а не з Національної поліції України. Це звільнення здійснено за для переміщення поліцейського на іншу посаду, що відноситься до номенклатури посад начальника Головного управління НП у м. Києві.
35. Отже, вказаним наказом звільнення з НП України не відбулось.
36. Підстави та порядок переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції визначає стаття 65 Закону N 580-VIII. Вказаною статтею визначені види переміщення в залежності від посади, яку в майбутньому особа буде займати, зокрема:
-переміщення на вищу посаду;
-переміщення на рівнозначну посаду;
-переміщення на посади нижчі ні та, на якій перебуває поліцейський.
37. У свою чергу, кожен із вказаних видів переміщення містить підстави для такого переміщення.
38. З аналізу положень статті 65 Закону N 580-VIII, вбачається, що за ініціативою поліцейського можливе переміщення як на рівнозначну посаду, так і на посаду, яка є нижчою ніж та, на якій він перебував.
39. Судами встановлено, що 22 квітня 2019 року позивач подав до заступника Голови Національної поліції України рапорт про призначення його на посаду першого заступника начальника Деснянського управління поліції Головного управління НП у м. Києві. На вказаному рапорті міститься резолюція Заступника Голови НП України - начальника ГУ НП у м. Києві - А.Є. Крищенка.
40. Наказом № 373 від 22 квітня 2019 року заступник Голови НП України -начальник ГУ НП у м. Києві реалізував рапорт ОСОБА_1 , шляхом призначення на посаду першого заступника начальника Деснянського управління поліції Головного управління НП у м. Києві.
41. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що переміщення позивача з посади начальника Деснянського управління поліції Головного управління НП у м. Києві на посаду першого заступника було здійснено за ініціативою поліцейського, тобто відповідно до вимог статті 65 Закону N 580-VIII.
42. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 28 листопада 2018 року у справі №820/6677/16, від 30 вересня 2020 року у справі №640/20160/18. Вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, оскільки переміщення позивачів відбувалось не за їх ініціативою. У справі №820/6677/16 поліцейського було переміщено внаслідок встановлення недоліків в організації оперативно-службової діяльності, а у справі №640/20160/18 позивача переведено на іншу посаду внаслідок доручення іншої робот в іншій місцевості.
43. Також колегія суддів зазначає про безпідставність доводів скаржника щодо надання оцінки судом апеляційної інстанції посаді, яка не стосується позивача. Встановлення судом наявності на момент виникнення спірних правовідносин посади начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві та порівняння її із посадою, що займав позивач, здійснено за для підтвердження наявності рівнозначної посади для переміщення позивача в майбутньому. Проте, внаслідок подання рапорту, ОСОБА_1 за його ініціативою переміщено на іншу посаду.
44. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування наказів №397 від 18 квітня 2019 року та № 373 від 22 квітня 2019 року.
45. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
47. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
48. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/8832/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
