Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Апеляційне провадження № 11сс/818/962 /19 Головуючий 1ї інстанції Муратова С.О.
Справа № 640/8832/19 Доповідач - Бездітко В.М.
Категорія : у порядку КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - Бездітка В.М.
суддів - Цілюрика В.П., Яковлевої В.С.,
за участю секретаря - Леськіва Е.П.
власника майна - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 3 травня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області Корсуна К.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019220000000562 від 29.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 3 травня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області Корсуна К.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019220000000562 від 29.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Накладено арешт на автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Місцем зберігання автомобіля "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 визначено територію майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати вказану ухвалу слідчого судді та арешт накладений на автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що отримав оскаржувану ухвалу слідчого судді 13.05.2019, просить поновити його. Вказав, що огляд його автомобіля здійснювався не за тою адресою, яку вказав слідчий у клопотанні: м. Харків вул. Героїв Сталінграда, 2-а, а по вул. Ак. Павлова, біля заїзду на вул. Пєшкова. ОСОБА_1 . Механічні пошкодження на автомобілі слідчий вказав не будучи експертом і фахівцем в технічній експертизі по автотранспорту, не підкріпивши це належними доказами, а експерт при огляді автомобіля не залучався. Автомобіль вилучили 29.04.2019, а клопотання слідчий подав тільки 02.05.2019, при цьому в ухвалі не зазначено щодо поновлення строків на подання клопотання. Жодній особі на теперішній час по даному кримінальному провадженню не пред`явлено підозри, не призначено жодної судової експертизи та не встановлено факту знаходження вказаного автомобілю за адресою вул АДРЕСА_2 Героїв Праці, 2-а. Вважає це порушенням його конституційних прав.
Вислухавши доповідь судді, пояснення власника майна, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судова колегія вважає можливим поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки доводи заяви про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин не спростовані матеріалами справи.
З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що слідчимвідділом ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні №12019220000000562 від 29.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
02.05.2019 старший слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Корсун К.О. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням накласти арешт на автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Автомобіль на теперішній час знаходиться у збереженні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 106. В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 29.04.2019, приблизно о 13.30, на території парку "Акважур", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Г. Праці 2-а стався наїзд автомобілем "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого останній з діагнозом відкритий перелом лодижці, садна м`яких тканин правого коліна був доставлений до КНМ "МКЛШНМД ім. Мєщанінова». Слідчим проведений огляд місця вказаної ДТП, у ході якого встановлено, що автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , має сліди механічних пошкоджень, які утворились від наїзду, а саме: деформації правого переднього крила та счесів лакофарбового покриття на передньому бампері в правій частині. Враховуючи положення ст. 98 КПК України, слідчий просив накласти арешт на автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , який є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Автомобіль необхідний для як доказ необхідний судовому експерту для проведення судової автотехнічної експертизи з метою з`ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 3 травня 2019 року клопотання старшого слідчого задоволено. Накладено арешт на автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Місцем зберігання автомобіля "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 визначено територію майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106.
Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду місця події, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене в ході огляду місця події, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, є підстави вважати, що це майно є доказом злочину, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Слідчий довів наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, прийшов к висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, із визначенням місця зберігання автомобіля на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучений, під час огляду місця події автомобіль підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Судова колегія враховує, що вказаний захід забезпечення майна є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту майна не грунтуються на матеріалах справи, оскільки зі змісту протоколу огляду місця події вбачається, що 29.04.2019, приблизно о 13.30, на території парку "Акважур", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Г. Праці 2-а стався наїзд автомобілем "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого останній з діагнозом відкритий перелом лодижці, садна м`яких тканин правого коліна був доставлений до КНМ "МКЛШНМД ім. Мєщанінова». Відповідно до с. 98 КПК України, автомобіль "Шевроле-Лачетті", р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення судової автотехнічної експертизи з метою з`ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.
Посилання в апеляційній скарзі на пропуск слідчим строку на звернення з клопотанням про арешт майна не свідчить про необґрунтованість ухвали слідчого судді. Відповідно до протоколу огляду місця події, ДТП сталася 29.04.2019 р. Враховуючи, що 29.04.2019 р. був вихідним днем, слідчий своєчасно звернувся 02.05.2019 р. з клопотанням до суду.
За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 3 травня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 3 травня 2019 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий
Судді
