ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 817/902/16
адміністративне провадження № К/9901/44868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2016, прийняту у складі судді Сала А.Б., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: Капустинського М.М. (головуючий), Мацького Є.М., Шидловського В.Б.
І. Суть спору
1. У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Рівнеазот» звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ ДФС), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 07.05.2016 №Ю-2580-11 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 20035875 грн 98 коп.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ «Рівнеазот» зазначило, що постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 22.09.2014 та від 30.09.2014, заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 18.06.2015, та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот».
3. Ураховуючи об`єктивну неможливість унаслідок арешту всіх рахунків, сплатити єдиний внесок з свого банківського рахунку, ПАТ «Рівнеазот» з метою своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня по вересень 2015 року, на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності, здійснив сплату єдиного внеску через повіреного Дочірнє підприємство «Хімік» ПАТ «Азот». Сплата єдиного внеску проводилась від імені і за рахунок ПАТ «Рівнеазот», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, де в графі призначення платежу вказано, що оплата здійснювалась за ПАТ «Рівнеазот».
4. Однак листом від 18.11.2015 №25588/10/28-10-20-4-20 відповідачем повідомлено позивача про те, що така сплата єдиного внеску суперечить вимогам частини 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування». Зокрема, у вказаному листі контролюючий орган наголосив на тому, що станом на 13.11.2015 усунуто невідповідність по підприємству ПАТ «Рівнеазот» стосовно сплати єдиного внеску в загальній сумі 20 685 499 грн 00 коп., яку сплачувало ДП «Хімік» ПАТ «Азот», шляхом перекиду коштів з ІКПП (інтегрованої картки платника податку) ПАТ «Рівнеазот» на ІКІІП «Нез`ясовані платежі». У результаті чого, в ІКПП платника ПАТ «Рівнеазот» виникла недоїмка в розмірі 11870891 грн 55 коп.
5. У подальшому, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні-грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року, контролюючий орган відносив в рахунок погашення вказаної вище недоїмки, натомість виникала нова недоїмка за інший період.
6. Як наслідок, 07.05.2016 фіскальним органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11 зі сплати єдиного внеску у розмірі 20035875 грн 98 коп.
7. Указані дії відповідача ПАТ «Рівнеазот» вважає неправомірними та такими, що суперечать положенням статті 19 Конституції України, нормам Податкового кодексу України та Закону. За таких обставин, ураховуючи те що сума єдиного внеску за період з 01.06.2015 по 30.09.2015 була сплачена повіреним підприємства - ДП «Хімік» ПАТ «Азот», у повному обсязі, що не заперечується органом ДФС, на переконання позивача обов`язок зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано ним повністю та належним чином.
9. Отже, позивач наголошує, що у відповідача були відсутні правові підстави для направлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2016 №Ю-258-11, та просить суд скасувати це рішення суб`єкта владних повноважень.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПАТ "Рівнеазот" є платником єдиного внеску на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.
11. Постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 22.09.2014 та від 30.09.2014, заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 18.06.2015, та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот», що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску з свого банківського рахунку відповідно до приписів частин сім-вісім статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
12. З метою своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня по вересень 2015 року між ПАТ «Рівнеазот» та ДП «Хімік» ПАТ «Азот» укладено Договір доручення від 29.05.2015 №05.15.
13. Відповідно до пункту 1.1 Договору - Повірений (ДП «Хімік» ПАТ «Азот») в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується за рахунок Довірителя (ПАТ «Рівнеазот») виконувати грошові зобов`язання, деталізований зміст яких визначається у додатках.
14. На виконання підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору доручення, позивачем сформовано довіреність від 11.06.2015 №748-юв та уповноважено ДП «Хімік» ПАТ «Азот» вчиняти наступні дії: сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Рівнеазот»: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії.
15. На виконання вимог Договору доручення та у відповідності до повноважень згідно довіреності, ДП «Хімік» ПАТ «Азот» сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу «нарахована сума ЄВ»: від 12.06.2015 №5386 на суму 2136 грн 61 коп., від 12.06.2015 №5387 на суму 130909 грн 70 коп., від 22.06.2015 №5493 на суму 2700000 грн 00 коп., від 22.06.2015 №5494 на суму 22000 грн 00 коп., від 22.06.2015 №5564 на суму 130000 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5749 на суму 3000 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5750 на суму 45000 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5751 на суму 1300 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5753 на суму 200 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5752 на суму 770000 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5765 на суму 35000 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5748 на суму 5050000 грн 00 коп., від 06.07.2015 №5754 на суму 3000 грн 00 коп., від 10.07.2015 №5888 на суму 185000 грн 00 коп., від 15.07.2015 №5998 на суму 7500 грн 00 коп., від 15.07.2015 №6002 на суму 92148 грн 21 коп., від 15.07.2015 №6003 на суму 2254 грн 49 коп., від 16.07.2015 №6070 на суму 163000 грн 00 коп., від 20.07.2015 №6093 на суму 2200000 грн 00 коп., від 20.07.2015 №6094 на суму 22000 грн 00 коп., від 23.07.2015 №6160 на суму 375000 грн 00 коп., від 30.07.2015 №6301 на суму 175000 грн 00 коп., від 31.07.2015 №6355 на суму 118000 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6409 на суму 3900000 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6410 на суму 3000 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6411 на суму 53000 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6412 на суму 1300 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6413 на суму 683000 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6414 на суму 250 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6415 на суму 3500 грн 00 коп., від 05.08.2015 №6425 на суму 27000 грн 00 коп., від 13.08.2015 №6560 на суму 310000 грн 00 коп., від 20.08.2015 №6662 на суму 2070000 грн 00 коп., від 20.08.2015 №6663 на суму 22000 грн 00 коп., від 20.08.2015 №6674 на суму 400000 грн 00 коп., від 27.08.2015 №6802 на суму 220000 грн 00 коп., від 10.09.2015 №7016 на суму 145000 грн 00 коп., від 17.09.2015 №7111 на суму 105000 грн 00 коп., від 24.09.2015 на суму 510000 грн 00 коп.
16. Як установлено судом, перераховані в липні та вересні 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» від імені та за дорученням ПАТ «Рівнеазот» грошові кошти в рахунок оплати сум платежів єдиного внеску за спірний період були прийняті контролюючим органом як належні; останній не мав жодних зауважень та не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем «суми єдиного внеску».
17. Отже, повіреним ДП «Хімік» ПАТ «Азот» було сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ПАТ «Рівнеазот» на підставі Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності.
18. Лише в листопаді 2015 на адресу позивача надійшов лист Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 18.11.2015 №25588/10/28-10-20-4-20, в якому зазначалось, що на адресу Центрального офісу надійшов лист Державної фіскальної служби від 12.11.2015 про порушення вимог Закону України №2464-VI, а саме, що у період з липня по вересень 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» здійснило сплату єдиного внеску на загальну суму 20685499 грн 00 коп. за ПАТ «Рівнеазот», а тому кошти сплачені ДП «Хімік» ПАТ «Азот», перекинуто з інтегрованої картки платника податку (ІКПП) ПАТ «Рівнеазот» на ІКПП «Нез`ясовані платежі», в результаті чого в ІКПП платника ПАТ «Рівнеазот» виникла недоїмка у розмірі 11870891 грн. 55 коп., яка підлягає погашенню.
19. 07.05.2016 Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників сформовано Вимогу відносно ПАТ «Рівнеазот» про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11, відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити суму боргу у розмірі 20035875 грн 98 коп., за порушення останнім статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
20. Підставою винесення вказаної вимоги став висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обумовлений тим, що сплата єдиного внеску здійснювалась не ПАТ «Рівнеазот», а третьою особою - ДП «Хімік» ПАТ «Азот», що заборонено Законом, тому сплачені кошти ДП «Хімік» ПАТ «Азот» від імені та за рахунок ПАТ «Рівнеазот» по даний час обліковуються на ІКПП «Нез`ясовані платежі», в силу вимог Закону не можуть бути зараховані як сплата єдиного внеску ПАТ «Рівнеазот».
21. Не погоджуючись з вимогою від 07.05.2016 №Ю-2580-11, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
22. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 30.09.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, позов задовольнив.
23. Ухвалюючи таке рішення суди виходили з того, що перерахування повіреним - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя позивача, не суперечить положенням частини 9 статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки такі дії не є передачею платником єдиного внеску своїх зобов`язань з його сплати третім особам.
24. Оскільки, сума єдиного внеску за період з 01.06.2015 по 30.09.2015 була сплачена повіреним ДП «Хімік» ПАТ «Азот» у повному обсязі, що не заперечується відповідачем, тому обов`язок позивача зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно. На переконання судів попередніх інстанцій, повторне стягнення із позивача суми сплаченого єдиного внеску є не обґрунтованим та безпідставним.
25. Отже, суди дійшли висновку, що при прийнятті відповідачем спірного рішення про сплату боргу, не було дотримано принципу пропорційності та справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, що не відповідає статті 19 Конституції України.
IV. Касаційне оскарження
26. У касаційні скарзі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
27. У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Рівнеазот» указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують. '
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
28. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
29. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
30. Частиною другою статті 6 Закону № 2464 встановлений обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
31. Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:
31.1. - сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п`ята статті 9);
31.2. - для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9);
31.3. - єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);
31.4. - днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);
31.5. - єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).
32. Згідно з частиною дев`ятою статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
33. Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
34. У свою чергу, відповідно до чпастини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.
35. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (частина друга статті 1000 ЦК України).
VI. Оцінка Верховного Суду
36. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття контролюючим органом Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2016 №Ю-258-11 зі сплати єдиного внеску за умови сплати такого від імені та за рахунок довірителя.
37. Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що Закон № 2464, покладає на позивача, як платника єдиного внеску, безумовний, пріоритетний (частина дванадцята статті 9) обов`язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина п`ята статті 9) з його банківського рахунку (частина сьома статті 9).
38. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у позивача виникли обставини, які унеможливлюють виконання ним зазначеного обов`язку (арешт коштів) у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.
39. Разом з тим, Законом № 2464 не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, що в свою чергу свідчить про те, що у спеціальному законі наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого законом обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.
40. Суд указує, що наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (стаття 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 1).
41. Відтак, складання позивачем з ДП «Хімік» ПАТ «Азот» договору доручення по сплаті, зокрема, ЄСВ, мало на меті виконання покладеного на нього безумовного та пріоритетного обов`язку зі сплати єдиного внеску, а тому здійснювало пошук шляхів виконання цього обов`язку зі сплати ЄСВ.
42. Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо імперативності заборони передачі платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам у випадках коли своєчасне виконання обов`язків щодо сплати податків і зборів унеможливлено наявністю арешту коштів такого платника.
43. Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні статті 7 КАС України.
44. Відповідно до частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237). Представництво виникає на підставі зокрема договору (частина третя статті 237).
45. Частиною першою статті 1000 ЦК України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.
46. Відповідно до статті 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
47. З огляду на зміст наведених положень цивільного законодавства, суди зробили правильний висновок, що в результаті реалізації між позивачем та його повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення не відбулося передачі третім особам обов`язку платника (позивача) зі сплати єдиного внеску, що заборонено частиною дев`ятою статті 25 Закону № 2464.
48. При цьому, сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25Закону № 2464.
49. У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті (Законі №2464) щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
50. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 360/5480/19 (К/9901/25368/20), від 25.01.2019 у справі № 817/85/16 (К/9901/22068/18) та від 06.02.2020 у справі № 812/1281/17 (№К/9901/39057/18).
51. Згідно із встановлених судами обставин справи, повіреним ДП «Хімік» ПАТ «Азот» було сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ПАТ «Рівнеазот» на підставі Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності.
52. Перераховані в липні та вересні 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» від імені та за дорученням ПАТ «Рівнеазот» грошові кошти в рахунок оплати сум платежів єдиного внеску за спірний період були прийняті контролюючим органом як належні; останній не мав жодних зауважень та не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем «суми єдиного внеску».
53. За таких обставин суди попередніх інстанцій, дійшли висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 07.05.2016 №Ю-2580-11 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
54. Виходячи із системного аналізу вказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувану вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску діяв усупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
55. Колегія суддів також зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
56. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
58. Крім того, 25.05.2021 до суду надійшло клопотання ПАТ «Рівнеазот» про закриття касаційного провадження у справі №817/902/16. Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, обставини у справах на які посилається позивач та у справі, що розглядається, не є тотожніми та містять відмінності.
59. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
60. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
61. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі № 817/902/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
