Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
13 травня 2021 р.Справа № 127/26257/20
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, б. 17, м.Київ, 04053)
про: стягнення збитків та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
25.11.2020 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач) про стягнення збитків та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що після початку процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" позивача не було включено до переліку осіб, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Не погоджуючись цим, позивач звернувся з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду. У справі № 802/1194/17-а судом прийнято постанову від 09.08.2017 року, яким зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. включити дані про поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 980-051-000238203 від 12.05.2016 року. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, однак ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.08.2017 року залишено без змін. Кошти на відшкодування за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 17 069 грн. 42 коп. було виплачену позивачу 05.02.2018 року. Позивач зазначає, що виплата гарантованої суми розпочалася ще 21.06.2016 року, тобто 21-й робочий день з моменту запровадження тимчасової адміністрації. У зв`язку з цим, на думку позивача, відповідач повинен виплатити позивачу пеню за неналежне виконання грошових зобов`язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3 відсотків річних за вказаний період, що становить та суму інфляційних збитків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 127/26257/20.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2021 року задоволено клопотання відповідача про закриття провадження у справі та на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрито провадження у цивільній справі № 127/26257/20. При цьому позивачу роз`яснено право на судовий захист у спірних правовідносинах в порядку адміністративного судочинства.
Позивач з вказаною ухвалою не погодився та оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02.03.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2021 без змін.
10.03.2021 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Вінницького окружного адміністративного суду.
Вінницький міський суд Вінницької області керуючись положеннями ч. 1 ст. 256 ЦПК України ухвалою від 22.03.2021 року направив матеріали цивільної справи № 127/26257/20 до Вінницького окружного адміністративного суду за встановленою юрисдикцією.
29.03.2021 матеріали справи № 127/26257/20 надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 31 КАС України визначено головуючого суддю по справі Маслоід Олену Степанівну.
Ухвалою від 05.04.2021 року справу № 127/26257/20 прийнято до свого провадження та позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
15.04.2021 року за вх. № 20337/21 позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій остання просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ЗУ «Про захист прав споживачів», яким передбачено, що вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору, зокрема що стосується виплат відшкодувань за вкладами.
Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.
Ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до положень ст. 5 Законом України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Разом з тим, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ«Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача та звільнення останнього від сплати судового збору, оскільки, в іншому разі, буде порушено право позивача у доступі до правосуддя.
Також позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом порушених прав, в якій остання вказала, що у зв`язку з правовою невизначеністю даної категорії справ та віднесенням її до цивільної юрисдикції, вона мала законне сподівання на звернення до суду протягом трирічного строку згідно ст. 257 ЦК України.
Розглянувши клопотання позивача, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, у відповідності до ч 2 ст. 122 КАС України, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 року наголосив, що саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином, поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною, за таких обставин, можливістю відновити порушені права та інтереси. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку, суд позбавляє таку особу можливості встановити справедливість та виконати найголовніше завдання адміністративного судочинства - захистити права, свободи та інтереси фізичних осіб.
Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а від так про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
У відповідності до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 169 КАС України, усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
При цьому, ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що дана справа є незначної складності, від так вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Підстави для залишення її без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу відсутні.
На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 12, 32, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення збитків та моральної шкоди.
Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження.
Призначити справу до судового розгляду на 03 червня 2021 року о 10.00 год. у залі № 2 з викликом (повідомленням) сторін.
Зобов`язати сторін забезпечити явку в засідання представників сторін з визначеними ст. 59 КАС України, доказами (оригінали та відповідні копії) про повноваження та з документами, що посвідчують особу.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Запропонувати відповідачеві протягом 15-денного строку, з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, а також докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. У разі наявності таких доказів, оригінали доказів надати у судове засідання для огляду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив у 2 - денний термін, з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів, у разі такої потреби, а також зобов`язати позивача надати у судове засідання для огляду оригінали документів в обґрунтування позовних вимог та доводів, викладених у відповіді.
Встановити відповідачу 2 - денний строк, з дня отримання відповіді на відзив у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення на дану відповідь із доданням необхідних документів (оригінали та відповідні копії).
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна
