Номер провадження: 22-ц/813/6899/21

Номер справи місцевого суду: 522/1389/21

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т.Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/1389/21

Номер провадження: 22-ц/813/6899/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів - Погорєлової С.О., Князюка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідачі - 1) Політична партія «Солідарність жінок України», 2) Одеська міська організація партії «Солідарність жінок України», 3) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Політичної партії «Солідарність жінок України», Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України», Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування рішення Президії Політичної партії «Солідарність жінок України», скасування рішення Конференції Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України», скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бута Іллі Олександровича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Федчишеної Т.Ю. 17 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі,

встановив:

2. Описова частина

2.1Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить; 1) скасувати рішення Президії політичної партії «Солідарність жінок України» від 09 листопада 2020 року про відсторонення від посади голови Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України» ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_2 тимчасово виконуючою обов`язки голови Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України»; 2) скасувати рішення Конференції Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України» від 14 листопада 2020 року про призначення ОСОБА_2 головою Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України»; 3) визнати протиправною та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію державного реєстратора Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кліменка Д. С. № 1005561070001008600 від 17 листопада 2020 року щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Позов обґрунтовано тим, що 09 листопада 2020 року Президією політичної партії «Солідарність жінок України» прийнято рішення, яким позивачку відсторонено від посади голови Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України» та призначено ОСОБА_2 тимчасово виконуючою обов`язки голови цієї місцевої організації політичної партії до моменту проведення звітно-виборної Конференції Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України» та обрання її нового голови. Рішенням Конференції Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України» (надалі - Конференція) від 14 листопада 2020 року ОСОБА_2 призначено головою Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України». Вважає, що її відсторонення від посади та призначення на посаду голови Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України» ОСОБА_2 проведено з порушенням Статуту партії, оскільки приймаючи рішення про відсторонення її від посади Президією партії її не було повідомлено про розгляд такого питання, чим позбавлено можливості надати пояснення по суті ймовірних причин, що могли слугувати підставами для такого відсторонення. При цьому зазначила, що нею не вчинялося жодних дій, що могли стати підставою для її відсторонення від посади.

Крім того, вказує, що у порушення Статуту партії, який регулює порядок та строки скликання З`їзду партії та за аналогією може бути застосованим до порядку проведення Конференції, звітно-виборна Конференція Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України», за результатами якої призначено ОСОБА_2 , відбулася 14 листопада 2020 року. Тобто, менше ніж через 30 календарних днів від дати прийняття рішення про її скликання. Про проведення звітно-виборної Конференції Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України» ОСОБА_1 та Одеську міську організацію політичної партії «Солідарність жінок України» не повідомлялося. Не було забезпечено розробку та доведення до відома членів Організації партії проекту порядку денного звітно-виборної Конференція Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України». Не було затверджено персональний склад організаційного комітету з підготовки та її проведення. Не було затверджено список делегатів на таку Конференцію з числа членів партії, які проживають в м. Одесі. Посилається також на те, що вона не змогла ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішення з питань порядку денного Конференції, а відтак не могла належним чином підготуватися та надати свої пропозиції та проекти рішень, внести свою кандидатуру на посаду голови Одеської міської організації політичної партії «Солідарність жінок України» (а. с. 1 - 6).

2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом ОСОБА_1 .

Ухвала суду мотивована тим, що вирішення питань щодо відсторонення від посади голови міської організації партії «Солідарність жінок України» та призначення тимчасово виконуючою обов`язки голови та головою міської організації партії «Солідарність жінок України» належить до внутрішньо-організаційної діяльності партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішення якого не може бути перевірена в судовому порядку.

Заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії державного реєстратора, яка не пов`язана з реєстрацією майна чи майнових прав,відносяться до компетенції адміністративних судів України та відповідно до статті 19 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства (а. с. 89 - 93).

2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Бут Ілля Олександрович, діючий від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Справу направити для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.

2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що: 1) помилковим є висновок суду про відсутність юрисдикції на вирішення спору щодо усунення особи з посади голови міського осередку політичної партії; 2) суд першої інстанції помилково застосовує як релевантну позицію Верховного суду в постанові від 12.03.2020 року у справі №459/888/19; 3) суд першої інстанції не звернув уваги на закріплені п. 3.5 Статуту партії права члена партії на участь у статутній діяльності партії; 4) помилковим є посилання суду на рішення Конституційного суду України від 23.05.2001 року №6-рп/2001 у справі №1-17/2001, оскільки положення законодавства, про які йде мова у рішенні Конституційного Суду України, втратили чинність з 01.09.2005 року; 5) даний спір стосується порушеного права та охоронюваного законом інтересу (а. с. 98 - 103).

2.5 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) апеляційну скаргу просить залишити без задоволення. Посилається на ту обставину, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії державного реєстратора, яка не пов`язана з реєстрацією майна чи майнових прав, відносяться до компетенції адміністративних судів України.

Політична партія «Солідарність жінок України»не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу від вказаної політичної партії не надійшов.

Одеська міська організація партії «Солідарність жінок України»не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу від Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України»не надійшов.

3. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Бута Іллі Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2021 року про відмову в у відкритті провадження у справі (а. с. 110).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.03.2021 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 111).

08.04.2021 року від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні адвокат Бут Ілля Олександрович, діючий від імені ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає за можливим розглянути справу за відсутності інших її учасників.

4. Мотивувальна частина

4.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Бута Іллі Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

4.2 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами процесуального права, які підлягають застосуванню. Повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

4.3 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Доводи апелянта щодо помилкових висновків суду про відсутність юрисдикції на вирішення спору щодо усунення особи з посади голови міського осередку політичної партії колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 виходить, що предметом позову є, зокрема, вимоги про скасування рішення Президії політичної партії «Солідарність жінок України» від 09 листопада 2020 року про відсторонення від посади голови Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України» ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_2 тимчасово виконуючою обов`язки голови Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України», а також скасування рішення Конференції Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України» від 14 листопада 2020 року про призначення ОСОБА_2 головою Одеської міської організації партії «Солідарність жінок України».

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

За змістом статті 3 указаного Закону, політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Порядок державного контролю за діяльністю політичних партій визначений розділом V указаного закону, статтями 18 - 24. До переліку випадків можливого втручання суду у діяльність політичної партії, передбачених Законом України «Про політичні партії в Україні», заявлені позовні вимоги не відносяться.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на закріплені п. 3.5 Статутом партії права члена партії на участь у статутній діяльності партії та те, що даний спір стосується порушеного права та охоронюваного законом інтересу колегія суддів відхиляє, оскільки вирішення питань щодо відсторонення від посади голови міської організації партії «Солідарність жінок України» та призначення тимчасово виконуючою обов`язки голови та головою міської організації партії «Солідарність жінок України» належить до внутрішньо-організаційної діяльності партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, що передбачено пунктами Статуту політичної партії «Солідарність жінок України» 4.16 та 6.5.12, законність рішення якого не може бути перевірена в судовому порядку.

Отже, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, правильно виходив з того, що вирішення вищевказаних вимог є виключною компетенцією відповідного статутного органу.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 9901/787/18, від 13 березня 2019 року у справі № 9901/947/18, від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, від 13 травня 2020 року у справі № 9901/527/19, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/485/19 та від 23.03.2021 року у справі 761/3540/20.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

4.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Бута Іллі Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , є безпідставними та недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Бута Іллі Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , відсутні.

4.5 Підстави, порядок та строк касаційного оскарження

Підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, зазначені у частині другій цієї статті.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

5. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бута Іллі Олександровича -- залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2021 року про відмову в у відкритті провадження у справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 30 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів С. О. Погорєлова

О. В. Князюк