УХВАЛА
29 квітня 2021 року
Київ
справа №9901/119/21
адміністративне провадження №П/9901/119/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., Желєзного І.В.,
розглянувши заяви суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про їх самовідвід у справі №9901/119/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
28.04.2021 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: ОСОБА_3- головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., ОСОБА_2, ОСОБА_4, Желєзний І.В.
29.04.2021 суддями Верховного Суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з посиланням на положення пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, заявлено про самовідвід від розгляду зазначеної справи.
Заяви суддів про самовідвід мотивовані наступним.
Так, відповідачем у даній справі є Вища рада правосуддя.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.10.2020, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 28.01.2021, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Судді ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 оскаржують вказані рішення до Великої Палати Верховного Суду. Вказана обставина не впливає на неупередженість суддів при розгляді цієї справи і не свідчить про особисту зацікавленість в результаті її розгляду, однак з метою уникнення виникнення у учасників справи таких сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду судді ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 вважають за необхідне заявити самовідвід.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяв суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про самовідвід, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.
Враховуючи викладене та з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумніви щодо їх неупередженості, Суд дійшов висновку про задоволення заяв про самовідвід суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у даній справі.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяви суддів Верховного Суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про самовідвід від участі у справі №9901/119/21.
Відвести суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від розгляду справи №9901/119/21.
Передати справу №9901/119/21 для повторного автоматичного розподілу з метою визначення складу колегії суддів для розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Л.Л. Мороз
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя І.В. Желєзний
