СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2021 р. Справа № 922/3916/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Чумак Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача адвокат Парахіна В.В., довіреність №01-15/291 від 18.12.2020;
від відповідача не з`явилися;
від третьої особи не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. №649 Х/1),
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Погореловою О.В., о 9 год 34 хв.,
у справі № 922/3916/20,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126,
до Комунального підприємства "Жилкомсервіс", 61052, м. Харків, вул. Конторська, б. 35,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149,
про стягнення 9878021,81 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 у справі №922/3916/20 заяву ПрАТ "Харківенергозбут" про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149). Зобов`язано позивача направити на адресу залученої третьої особи копію позовної заяви з додатками. Докази направлення надати суду. Встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову, оформлених відповідно до ст. 168 ГПК України, - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи задоволено. Призначено у справі №922/3916/20 судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса. Поставлено на вирішення експертів наступне питання:
- чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку (рахунки, акти приймання передачі) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 03-7777, оформлені у період липень 2020 року - жовтень 2020 року, вимогам: Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 та умовам договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 03-7777?
Попереджено експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Для проведення експертизи ухвалено направити експертній установі матеріали справи №922/3916/20. Рахунок на оплату витрат на проведення експертизи, експертній установі вирішено направити відповідачу у справі - Комунальному підприємству "Жилкомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 35). Зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи. Запропоновано судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання. Провадження у справі 922/3916/20 зупинено.
Суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової експертизи, оскільки, на думку суду, для встановлення, зокрема, відповідності первинних документів бухгалтерського обліку (рахунки, акти приймання передачі) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №03-7777, оформлених у період липень 2020 року жовтень 2020 року, вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 та умовам договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №03-7777, необхідні спеціальні знання та без проведення судової експертизи неможливо ухвалити у даній справі об`єктивне, законне та справедливе рішення, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду ПрАТ "Харківенергозбут" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 в частині призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи та зупинення провадження у справі, направити справу №922/3916/20 до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду, покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.
Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПрАТ "Харківенергозбут", посилається на те, що питання встановлення відповідності первинних документів бухгалтерського обліку має виключно правовий характер, а отже визначити відповідність рахунку та акту приймання передачі має саме суд на підставі поданих сторонами доказів, також в ухвалі не зазначено які саме електрообладнання, електроприлади, їх частини фрагменти електропровадів, і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми підлягають експертному дослідженню для встановлення відповідності первинних документів нормативно правовим документам переліченим в ухвалі.
На думку апелянта, питання, які поставлені судом перед експертом в межах призначеної економічної експертизи, не відповідають Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", оскільки не сумісні із завданням проведення відповідного експертного дослідження.
Апелянт зазначає, що у даному випадку відповідачем у відповідному клопотанні не зазначено жодних підстав для призначення економічної експертизи, тому відсутні правові підстави для її призначення. Недотримання судом порядку її призначення та проведення має наслідком затягування судового процесу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючи суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2020 у справі № 922/3916/20. Встановлено сторонам строк до 29.03.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 08.04.2021 об 11:00 годині.
29.03.2021 до суду апеляційної інстанції від Комунального підприємства "Жилкомсервіс" надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідач вважає, що необхідність у призначенні та проведенні судової експертизи у даній справі полягає у тому, що у випадку встановлення невідповідності первинних документів бухгалтерського обліку (рахунків, актів приймання-передачі) вимогами НПА у сфері електроенергетики, а також встановлення невірності розрахунку вартості електричної енергії у виставлених рахунках на оплату у спірний період, можна буде констатувати або необхідність здійснення перерахунку суми заборгованості за спірний період, або не підтвердження документально факту отримання електричної енергії, або ненастання обов`язку щодо оплати за отриману електроенергію, що з урахуванням суті спору, має важливе значення для правильного вирішення справи.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" своїм правом на подання відзиву не скористалося. Враховуючи зазначене, колегія суддів здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
08.04.2021 через канцелярію Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з процесуальною зайнятістю представника відповідача.
08.04.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник апелянта (позивач), яка наполягала на доводах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції вважає передчасною та необґрунтованою, а тому просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представники відповідача та третьої особи до судового засідання 08.04.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники повідомлялися належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 216-218 т. 2).
Дослідивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає про таке.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Як встановлено судом, відповідач у своєму клопотанні посилається на процесуальну зайнятість свого представника, що унеможливлює забезпечення його явки до судового засідання апеляційної інстанції.
Проте, до клопотання відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи обмежені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу, а також необґрунтованість заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у його задоволенні.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство "Харківененргозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Жилкомсервіс", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №03-7777 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 9878021,81 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору щодо повної оплати поставленої електричної енергії.
Зокрема позивач зазначає, що ним виставлено відповідачу рахунки за липень жовтень 2020 року, однак останній оплату за ними не здійснив. Внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 9878021,81 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до розгляду.
20.01.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі комплексної електротехнічної та економічної експертизи, в якому просить призначити у справі судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручити ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса та поставити на вирішення експертів наступне питання: чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку (рахунки, акти приймання передачі) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 03-7777, оформлені у період липень 2020 року - жовтень 2020 року, вимогам: Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 та умовам договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 03-7777? Провадження у справі відповідач просить суд зупинити.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує на те, що тарифи зазначені позивачем у рахунках на оплату електричної енергії за липень жовтень 2020 року відмінні від зазначених Регулятором тарифів та складових ціни електричної енергії, а саме: тариф на послуги з розподілу електричної енергії у рахунках зазначений: 0,60907 грн./кВт год; тариф на спожиту електричну енергію встановлений на рівні 0,75 грн./кВт год 2,0353 грн./кВт год, що на думку відповідача свідчить про застосування позивачем при виставленні рахунків цін (тарифів), які не передбачені та є відмінними від зазначених тарифів у договорі. Крім того, відповідач вказує, що виставлені рахунки на оплату за спірний період містять відомості про обсяги електричної енергії, спожитої відповідачем із розмежуванням за напрямками (технічні цілі/паркінг/населення тощо) та із застосуванням різних тарифів щодо окремого спожитого обсягу електричної енергії. Натомість, розділ 4 Статуту відповідача свідчить про те, що в цілях своєї статутної діяльності останній отримує електричну енергію для використання у технічних цілях (робота ліфтів, насосів, замково переговорних пристроїв) та освітлення дворів, східців, паркінгу для особистого користування мешканців будинку. А отже, на думку відповідача включення позивачем до рахунків на оплату за отриману електричну енергію вартість спожитої електричної третіми особами є необґрунтованим. Відповідач, зокрема, вказує, що у випадку встановлення невідповідності первинних документів бухгалтерського обліку (рахунків, актів приймання передачі) вимогам НПА у сфері електроенергетики, в залежності від критеріїв невідповідності, можна буде констатувати або необхідність здійснення перерахунку суми заборгованості за спірний період, або не підтвердження документального факту отримання електричної енергії, або ненастання обов`язку щодо оплати за отриману електричну енергію, що з урахуванням суті спору, має важливе значення для правильного вирішення справи.
Як зазначалося, оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання відповідача, зокрема, призначено у справі судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
В силу положень ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (стаття 98 Господарського процесуального кодексу України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно п. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція) основними видами (підвидами) експертизи зокрема є: інженерно-технічна: електротехнічна; економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Так, за змістом Інструкції (п. 1 розділу 3) одним з підвидів економічної експертизи є експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, основним завданням якої є документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Також за зазначеною Інструкцією електротехнічна експертиза, як підвид інженерно-технічної експертизи, передбачена для дослідження електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми, до основних завдань якої належить встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.
При цьому, на вирішення експерта у даній справі поставлено питання: чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку (рахунки, акти приймання передачі) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 03-7777, оформлені у період липень 2020 року - жовтень 2020 року, вимогам: Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 та умовам договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 03-7777?
Отже за змістом цих питань суд першої інстанції вимагає від експерта надання висновку щодо відповідності первинних документів бухгалтерського обліку вимогам нормативно правових актів та умовам укладеного між сторонами договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №03-7777, тобто предметом дослідження експерта є питання права, що прямо заборонено вимогами ст. 98 ГПК України.
Частиною 1 п. 9.6.1. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 унормовано, що електропостачальник зобов`язаний у рахунках за електричну енергію та на власному веб-сайті в особистому кабінеті споживача зазначити інформацію про: 1) діючі ціни (тарифи), за якими здійснюється розрахунок, із окремим зазначенням елементів таких цін (тарифів) у розрізі ціни на електричну енергію (як товару), тарифу на передачу електричної енергії, тарифу на розподіл електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги з електропостачання, податків та їх розміру, складової диспетчеризації, вартості послуги комерційного обліку, інших складових (за наявності); 2) значення попередніх та поточних показів засобу вимірювання або обсяги споживання, у тому числі за періодами часу доби у разі розрахунків за тарифами, диференційованими за періодами часу доби; 3) розмір наданої компенсації у разі недотримання електропостачальником (оператором системи) показників якості електропостачання; 4) надлишок (переплату) оплаченої, але не спожитої електричної енергії або недоплату за спожиту, але не оплачену електричну енергію; 5) адреси, телефони, веб-сайти для подання заяв, претензій та скарг та надання повідомлень про загрозу для безпеки експлуатації електросистем; 6) реквізити для оплати спожитої електричної енергії (розрахунковий рахунок електропостачальника, номер особового рахунка або номер договору споживача); 7) період, за який проводиться розрахунок; 8) суму до оплати та дату, до якої необхідно сплатити; 9) строк, протягом якого споживач має попередньо проінформувати свого електропостачальника про бажання перейти до іншого електропостачальника; 10) номер договору, строк його дії та можливість пролонгації; 11) строк, протягом якого споживач має право змінити електропостачальника без штрафних санкцій.
Отже рахунок ПрАТ "Харківенергозбут" повинен містити інформацію, що передбачена ч. 1 п. 9.6.1. Правил та надатись у строки встановлені у Комерційній пропозиції.
Тобто за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Крім того, бланк рахунка-фактури не входить ні до складу типових форм, затверджених Держкомстатом, ні до переліку спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій, які повинні відповідати вимогам п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.
Так, п. 2.4 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За даною справою, питання встановлення відповідності первинних документів бухгалтерського обліку має виключно правовий характер, а отже визначити відповідність рахунку та акту приймання передачі має саме суд на підставі поданих сторонами доказів.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не навів жодних обґрунтованих підстав необхідності призначення експертизи у даній справі та доводів щодо співвідношення предмету експертного дослідження з предметом спору в межах даної справи, а лише обмежився посиланням на доцільність призначення експертизи, для повного та всебічного розгляду даної справи та складність даної справи та її обставин у сукупності. Також, судом першої інстанції не зазначено, які саме спеціальні знання необхідні суду для перевірки розрахунку заборгованості відповідача і чому таку перевірку суд не може здійснити самостійно. Поряд з цим, суд не вказав, які фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені судом при вирішенні даного спору без призначення судової експертизи.
Колегія суддів зазначає, що спірна ухвала не містить жодних питань, які повинні ставитися на вирішення судової електротехнічної або економічної експертиз відповідно до вищенаведених вимог Інструкції.
Судова колегія вважає, що непогодження відповідача з ціною на електричну енергію не може бути підставою для призначення експертизи, оскільки саме сторони мають доводити свої вимоги і заперечення.
З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів відхиляються заперечення відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів погоджується з твердженням відповідач, що в ухвалі суду не зазначено які саме електрообладнання, електроприлади, їх частини фрагменти електропровадів, і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми, як визначено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень для електротехнічної експертизи, підлягають експертному дослідженню для встановлення відповідності первинних документів нормативно правовим документам переліченим в ухвалі.
Як встановлено судом, у своєму клопотанні відповідач взагалі не зазначає про те, що існують певні несправності чи порушення в роботі будь-якого електрообладнання, електроприладів, приладів обліку і т.д., та не посилається на неправильність визначення обсягу спожитої електроенергії, що пов`язана з несправностями будь-якого електротехнічного обладнання.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем клопотання про призначення експертизи у даній справі не обґрунтовано неможливістю надати до суду висновок експерта, складений на його замовлення у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України. Та в свою чергу це питання не було досліджено судом першої інстанції, що порушенням ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Стаття 228 ГПК України передбачає такий вид зупинення провадження у справі як факультативний, тобто необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення судової експертизи.
Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи та порушує "принцип оперативності" судового процесу.
Враховуючи положення наведених норм та вищезазначені фактичні обставини справи, ухвала господарського суду в частині призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи та зупинення провадження підлягає скасуванню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За змістом ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим ухвала Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 у справі №922/3916/20 в частині призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи та зупинення провадження підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Господарського суду Харківської області.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений можливості надати до суду висновок експерта, складений на його замовлення у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну судового рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи по суті.
Отже, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції у даному випадку не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 269, 270, ч. 1 п.6 статті 275, ч. 1 п.4 статті 280, статтями 281-284, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 у справі №922/3916/20 в частині призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи та зупинення провадження у справі скасувати.
Справу № 922/3916/20 направити для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
У судовому засіданні 08.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.04.2021.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян
