Справа № 404/7929/19
Номер провадження 2/404/2081/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Мартиненко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Гідросила ЛЄДА», про поновлення на роботі,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поновлення її на роботу на посаді інженера-технолога першої категорії в Приватному акціонерному товаристві Гідросила Лєда.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Бершадської О.В. від 06 листопада 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (том 1, а.с. 31).
У зв`язку з звільненням судді ОСОБА_2 , з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 23.06.2020 року та наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25.06.2020 року № 121-ОС/д, враховуючи що суддя Бершадська О.В. у вказаному випадку не може продовжувати розгляд справи, відповідно до наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда про передачу справ № 18-АГ від 26.06.2020 року, невирішені судові справи передані для повторного автоматизованого розподілу, та згідно з пунктом 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 404/7929/19, № провадження 2/404/2081/19 (розпорядження № 304 від 16.07.2020 року керівника апарату Кіровського районного суду міста Кіровограда «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи») (том 2, а.с. 78).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/7929/19, № провадження 2/404/2081/19 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д. (том 2, а.с. 79).
Цивільну справу № 404/7929/19, № провадження 2/404/2081/19 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 04 листопада 2020 року на 11.00 год. (ухвала судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30.07.2020 року) (том 2, а.с. 81).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 лютого 2021 року у задовленні клопотань представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Первинну профспілкову організацію інженерів «Достаток», відмовлено (том 2, а.с. 169).
Через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда представником позивача ОСОБА_3 подано заяву (вх. № 12403 від 30.03.2021 року) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Первинну профспілкову організацію інженерів «Достаток» (том 2, а.с. 173-183). В обґрунтування поданої заяви зазначено, що позивач на час звільнення була членом вказаної профспілки. Первинна профспілкова організація інженерів «Достаток» вважає, що роботодавець повинен був в обов`язковому порядку надіслати подання з підставою та мотивом звільнення позивача. Внаслідок бездіяльності відповідача Профспілка «Достаток» не отримала подання, не розглядала мотиви та підстави звільнення, чим порушені права позивача та профспілки «Достаток» на повноту своїх повноважень. Таким чином роботодавцем при звільненні позивача було порушено вимоги трудового законодавства, також одночасно порушені права Профспілки «Достаток» на виконання свої повноважень та обов`язків, від яких профспілка не відмовляється та вважає за обов`язок виконати їх вступивши в справу третьої особою з самостійною вимогою (а.с.173-183).
В судове засіданні позивач не з`явилась, представником позивача подано до суду заяву (вх. № 12399 від 30.03.2021 року) про проведення судового засідання за відсутнсоті представника позивача (том 2, а.с. 184).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду заяву (вх. № 12558 від 30.03.2021 року) про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, вимоги позову не визнають та просять завершити розгляд справи (том 2, а.с.185).
Розглянуши заяву про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, з`ясувавши заявлені підстави такого звернення, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, суд дійшов висновку про таке.
Статтею 52 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що участь третіх осіб з самостійними вимогам щодо предмету спору у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо стосується прав та інтересів цих осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням.
Вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору допускається, якщо це не призводить до процесуальної співучасті, оскільки заявляючи такі самостійні вимоги, третя особа тим самим заявляє про наявність у неї самостійних прав, відмінних і незалежних від прав сторін.
Також, обов`язковою умовою є наявність єдиного предмету спору про право цивільне - спірних матеріальних правовідносин.
Слід також констатувати, що у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору.
У контексті вищенаведеної статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем.
Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.
Проте в даній заяві, третя особа у відповідності до викладених нею підстав позову замінює собою позивача. Інший, відмінний від позивача матеріально-правовий інтерес щодо предмету спору у неї відсутній. При цьому, третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору є ймовірні суб`єкти спірних правовідносин, які вступають в судовий процес, і вважають, що саме їм належить право на предмет спору.
Водночас вимога про поновлення на роботі може належати лише особі, яка перебувала в трудових відносинах з відповідачем і яка звільнена. Тобто в даному випадку не існує осіб, у яких можуть бути вимоги щодо такого предмета спору, крім позивача.
Крім того, самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмета спора. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього ж предмету спору. Подання такої заяви свідчить лише про намагання замінити позивача всупереч процедури, передбаченої цивільним процесуальним законодавством
В свою чергу статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено вимоги до форму і змісту позовної заяви. А саме у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
При цьому подана ОСОБА_3 заява під назвою «про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги» не відповідає нормам цивільного процесуального законодавства, оскільки не викладена у формі позовної заяв з дотриманням вимог 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а також подана з грубим порушенням строків можливого його подання, так як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Однак вказана справа справа знаходиться в провадженні Кіровського районного суду міста Кіровограда з листопада 2019 року. Провадження у справі відкрито 06 листопада 2019 року і перше судове засідання відбулось 12 грудня 2019 року.
Отже, подана представником позивача заява, яка суперечить нормам процесуального законодавства та самому змісту і суті правового статусу третіх осіб з самостійними вимогами не може розцінюватись судом як позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про вступ у справу.
За змістом частин першої, другої статті 2 Цивільного процесулаьного кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесулаьного кодексу України)
Неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплена у статті у статті 44 Цивільного процесулаьного кодексу України, згдіно якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених норм законодавства дозволядє зробити висновок, що поданням заяви про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (вх. 12403 від 30.03.2021 року) представником позивача вчинено дію, яка суперечить завданню цивільного судочинства, спрямована на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи. Отже розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, зокрема позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
Таким чином, заява про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (вх. 12403 від 30.03.2021 року) представника позивача ОСОБА_3 не відповідає вимогам, які передбачені статтями 52, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України та суперечить процесуальному статусу таких осіб, а тому у її прийнятті слід відмовити із вищевказаних підстав та невідкладно винести рішення по суті справи.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 12, 44, 52, 175, 177, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
У задовленні заяви представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Первинну профспілкову організацію інженерів «Достаток» (вх. № 12403 від 30.03.2021 року), відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 02.04.2021 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка
