ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 357/4091/17
адміністративне провадження № К/9901/1676/17
№К/9901/1672/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Виконавчого комітету Узинської міської ради, Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у складі колегії суддів: Літвіної Н. М., Ганечко О. М., Коротких А. Ю. у справі № 357/4091/17 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Узинської міської ради, третя особа - Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення в частині, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» звернулось до суду з позовом до Узинської міської ради, третя особа - Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція головного управління у Київській області про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення від 14.07.2016, прийнятого на VII сесії VII скликання Узинської міської ради Білоцерківського району «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин».
2. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.07.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Узинською міською радою на VII сесії VII скликання прийнято рішення від 14.07.2016 за № 7-67/2016 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин на 2017 рік» яким, серед іншого, було затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Узин на 2017 рік.
3.2. Згідно із підпунктом 4.2 пункту 4 Положення Узинською міською радою було встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) в розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.3. Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Узинська міська рада прийняла рішення в межах та в спосіб передбачений Законом. Оскаржуване позивачем рішення було оприлюднено, тобто, доведене до відома всіх членів територіальної громади.
4.1. Задовольняючи апеляційну скаргу позивача та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог вказав на те, що проект рішення ради про встановлення плати за землю на території міста Узин на 2017 рік був опублікований 30.06.2016, а оскаржуване рішення прийнято 14.07.2016, тобто в порушення вимог статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проект було опубліковано менше ніж за 20 днів до сесії ради. Крім того, судом апеляційної інстанції було вказано на те, що спірне рішення прийнято без дотримання процедури прийняття такого рішення, а саме - за відсутності аналізу регуляторного впливу та опублікування проекта акта у друкованому засобі масової інформації.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем та третьою особою подано касаційні скарги, в яких вони просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1. Касаційні скарги аргументовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм матеріального права. Скаржники зазначають про те, що судом апеляційної інстанції необгрунтовано вказано на те, що спірних акт органу місцевого самоврядування мав пройти процедуру, визначену Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Крім того, відповідач окремо наголошує на тому, що позивачем було порушено строк звернення до суду, проте колегією суддів апеляційної інстанції не було взято вказний аргумент до уваги.
6. Позивач не скористався правом на подання заперечень на подані касаційні скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
9. Відповідно до положень частин першої-третьої статті 159 КАС України (чинної на час прийняття судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
10. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
11. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
12. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин. Цьому завданню кореспондує право особи на звернення до суду для вирішення публічно-правового спору у порядку, встановленому КАС України.
13. Одним із аргументів касаційної скарги відповідача є те, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не вирішили питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, який він вважає пропущеним.
14. Колегія суддів наголошує на тому, що частинами першою та другою статті 99 КАС України у редакції до 15 грудня 2017 року визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 107 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
16. Положеннями статті 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
17. У цій справі позивач оскаржує рішення відповідача від 14.07.2016. З позовом до суду позивач звернувся 13.04.2017, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. При цьому, в позовній заяві зазначає, що строк звернення встановлений частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) не пропущений та має починатись з моменту коли особа дізналась про існування спірного рішення суб`єкта владних повноважень.
18. Судом першої інстанції відкрито провадження у справі 21 квітня 2017 року, однак питання щодо поновлення строку звернення до суду при цьому не вирішив. Не вирішено це питання і під час розгляду судом першої інстанції справи по суті. Суд апеляційної інстанції цю прогалину не усунув.
19. Верховним Судом зроблено висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі №809/1055/16), де зазначено, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
20. Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «право на суд» не є абсолютним і може бути обмежене, зокрема, строками давності (наприклад, рішення у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України»).
21. Відтак, Верховний Суд зауважує, що лише за умови дотримання позивачем строку звернення до суду або визнання причин пропуску строку поважними суд може розглядати справу і вирішувати спір по суті.
22. Колегія суддів у цій справі не вбачає підстав відступати від вказаного висновку Верховного Суду та вважає, що встановлення судами обставин дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду має суттєве значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами.
23. Оскільки такі обставини судами попередніх інстанцій не встановлені, це є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій відповідно до вимог частини другої статті 353 КАС України з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
24. З огляду на вимоги статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені недоліки, оскільки вони потребують встановлення певних обставин, які мають значення для вирішення справи, дослідження доказів.
25. За змістом статті 11 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі статтею 9 КАС України (у чинній редакції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
26. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
27. При цьому, згідно з частиною першою статті 138 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
28. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
29. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно у першу чергу вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом. За наявності підстав для поновлення строку звернення до суду встановити всі обставини справи, зокрема: щодо існування на час прийняття оскарженого рішення відповідачем літньої кухні на земельній ділянці третьої особи; наявність або відсутність порушення прав позивача внаслідок прийняття оскарженого рішення відповідача; відповідність чи невідповідність такого рішення вимогам законодавства у сфері містобудування. З цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами вирішити спір по справі.
30. За наведених обставин суди попередніх інстанцій не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
31. Разом із цим слід зазначити, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.
32. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
33. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних справ передбачено у статті 20 КАС, у редакції чинній після 15 грудня 2017 року.
Відповідно до норм зазначеної статті:
1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
34. Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку про те, що після 15 грудня 2017 року розгляд справ, зокрема предметом розгляду якої є визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення від 14.07.2016, прийнятого на VII сесії VII скликання Узинської міської ради Білоцерківського району «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин», за підсудністю віднесено до окружних адміністративних судів.
35. Таким чином, справу № 357/4091/17 слід направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
36. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
37. Касаційні скарги Виконавчого комітету Узинської міської ради, Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити частково.
38. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі № 357/4091/17 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Узинської міської ради, третя особа - Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення в частині - скасувати, справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
39. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М. М. Яковенко
