ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/678/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю представників: АТ "Укрексімбанк" - адвоката Гижка О. Л., ТОВ "Капітель-Інжиніринг" - адвоката Лапіної О. С., арбітражного керуючого Скопича Я. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 в частині визнання АТ "Укрексімбанк" кредитором ТОВ "Капітель-Інжиніринг" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів
у справі № 904/678/20
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель-Інжиніринг"
про визнання грошових вимог, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 відкрито провадження у справі № 904/678/20 про банкрутство ТОВ «Капітель-Інжиніринг».
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Капітель-Інжиніринг» було оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 06.03.2020.
10.06.2020 АТ «Укрексімбанк» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 729 485 714,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 у справі №904/678/20 визнано грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «Капітель-Інжиніринг» на суму 4 204,00 грн (судовий збір) - перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 729 485 714,21 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).
Ухвала суду мотивована тим, що грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» до боржника у заявленій сумі підтверджуються рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/5721/15, № 904/5723/15, №904/5724/15, №904/5725/15, однак у зв`язку з тим, що заяву про визнання грошових вимог кредитор подав після спливу 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Капітель-Інжиніринг», АТ «Укрексімбанк» слід визнати кредитором боржника без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 у справі №904/678/20 залишено без змін.
Апеляційний суд підтримав висновок суду першої інстанції щодо пропуску заявником тридцятиденного строку на подання заяви із грошовими вимогами до боржника, а також про відсутність у господарського суду можливості поновити цей строк.
АТ «Укрексімбанк» звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 в частині визнання АТ «Укрексімбанк» кредитором ТОВ «Капітель-Інжиніринг» без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у справі № 904/678/20 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:
- визнати поважними причини пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, на подання до Господарського суду Дніпропетровської області письмової заяви АТ «Укрексімбанк» від 03.06.2020 №010-0/326 з конкурсними вимогами до боржника ТОВ «Капітель-Інжиніринг» у розмірі 1 729 489 918,21 грн;
- поновити АТ «Укрексімбанк» строк на подання до Господарського суду Дніпропетровської області письмової заяви від 03.06.2020 № 010-0/326 з конкурсними вимогами до боржника ТОВ «Капітель-Інжиніринг» у розмірі 1 729 489 918,21 грн;
- вважати, що конкурсні вимоги до боржника ТОВ «Капітель-Інжиніринг» у розмірі 1 729 489 918,21 грн заявлені АТ «Укрексімбанк» у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для їх подання.
Підставами касаційного оскарження АТ «Укрексімбанк» зазначило п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо можливості поновлення судом визначеного ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства тридцятиденного строку на подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, АТ «Укрексімбанк» зазначає, що в ГПК України (ст. 119) передбачена можливість поновлення судом встановлених законом строків, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Скаржник вважає, що зазначена правова норма ГПК України поширює свою дію і на строки встановлені іншими законами, в тому числі Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема, встановлений в ч. 1 ст. 45 цього Кодексу строк для подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
Більше того, заявник касаційної скарги вважає, що ст. 45 КУзПБ не передбачає заборони на поновлення визначеного цією нормою строку.
При цьому банк наголошує на поважності причин пропуску строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі № 904/678/20 з огляду переведенням працівників АТ «Укрексімбанк» на дистанційний режим роботи у зв`язку із встановленням на вій території України карантину і, як наслідок, несвоєчасністю виявлення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Капітель-Інжиніринг» та ускладненням процесу підготовки відповідної заяви.
У касаційній скарзі також зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-ІХ розділ X «Прикінцеві положення» ГПК України доповнено пунктом 4, що передбачав продовження процесуальних строків на строк дії карантину. Разом з тим законодавцем не було внесено відповідних змін до КУзПБ, у зв`язку з чим, на думку заявника касаційної скарги, у даному випадку слід застосувати аналогію закону в частині продовження строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ на строк дії карантину.
Крім того, банк вважає, що з наведеною позицією узгоджується й правова позиція Великої Палати Верховного Суду, наведена в постанові від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц, в якій Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зазначає, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги АТ «Укрексімбанк» визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н. Г. - головуючий (доповідач), Жуков С. В., Огороднік К. М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 у справі №904/678/20, розгляд справи призначено на 17.03.2021 на 10 год. 45 хв.
У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТОВ «Капітель-Інжиніринг» ліквідатор арбітражний керуючий Скопич Я. В. просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ «Укрексімбанк» у повному обсязі, оскільки вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про визнання АТ «Укрексімбанк» кредитором ТОВ «Капітель-Інжиніринг» без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, враховуючи неможливість поновлення визначеного ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з конкурсними вимогами до боржника.
При цьому ліквідатор зазначає, що можливість поновлення цього строку суперечила б принципу правової визначеності та унеможливлювало б досягненню основної мети банкрутства - рівномірного та справедливого задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом касаційного оскарження оскарження у даній справі є судові рішення про визнання АТ «Укрексімбанк» кредитором ТОВ «Капітель-Інжиніринг» без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Капітель-Інжиніринг», введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 22.08.2020, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ципляка П. С.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Капітель-Інжиніринг» було оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 06.03.2020.
В червні 2020 року АТ «Укрексімбанк» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 729 485 714,21 грн.
31.08.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява АТ «Укрексімбанк», в якій кредитор просив визнати поважними причини пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ на подання до господарського суду з конкурсними вимогами до боржника; поновити АТ «Укрексімбанк» строк на подання заяви з конкурсними вимогами до боржника; вважати, що конкурсні вимоги до ТОВ «Капітель-Інжиніринг» у сумі 1 729 489 918,21 грн заявлені в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ для їх подання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 у справі №904/678/20 визнано грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «Капітель-Інжиніринг» на суму 4 204,00 грн (судовий збір) - перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 729 485 714,21 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).
Суд першої інстанції зазначив, що грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» у заявленій сумі підтверджуються наявними у матеріалах справи документами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у четверту чергу, однак у зв`язку з тим, що заява про визнання грошових вимог до боржника була подана після спливу визначеного ст. 45 КУзПБ тридцятиденного строку на подання таких заяв, АТ «Укрексімбанк» слід вважати конкурсним кредитором ТОВ «Капітель-Інжиніринг», однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у нього повноважень щодо поновлення цього строку за будь-яких причин.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що заява АТ «Укрексімбанк» з грошовими вимогами до ТОВ «Капітель-Інжиніринг» подана з пропуском тридцятиденного строку визначено в ч. 1 ст. 45 КУзПБ, а тому в силу приписів ч. 4 ст. 45 КУзПБ вимоги кредитора, заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Центральний апеляційний господарський суд також погодився із висновками Господарського суду Дніпропетровської області про відсутність відповідно до закону повноважень у місцевого суду на поновлення пропущеного строку за будь-яких причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законами України.
Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску врегульовані в главі 6 розділу І ГПК України (статті 113 - 119).
Згідно з ст. 118 та ч. 1 ст. 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому строк на заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок його перебігу, а також наслідки його спливу визначено в Кодексі України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За приписами ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Виходячи із наведеного, безпідставними є твердження заявника касаційної скарги про поширення на спірні правовідносини загального правила передбаченого ст. 119 ГПК України щодо можливості поновлення встановленого законом процесуального строку, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає ст. 45 КУзПБ як спеціальна норма, яка не передбачає можливості поновлення визначеного у цій статті строку.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо неможливості поновлення строку визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ незалежно від поважності причин його пропуску, враховуючи, що кредитор, який звернувся до суду із відповідною заявою не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до Закону України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ XII "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено пунктом 4 про те, що "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
Зазначена норма у наведеній редакції була чинною до 17.07.2020.
Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування Закону України №540-IX від 30.03.2020, якими внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена правова норма передбачала продовження процесуальних строків, визначених саме Господарським процесуальним кодексом України та не стосувалась строків, які регулюються спеціальними нормами законодавства про банкрутство, у даному випадку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Поряд з цим суд касаційної інстанції відхиляє доводи заявника АТ «Укрексімбанк» щодо необхідності застосування до спірних правовідносин аналогії закону в частині продовження на період дії карантину строку на подання конкурсними кредиторами до господарського суду заяв з вимогами до боржника з огляду на те, що передбачена в ч. 10 ст. 11 ГПК України можливість застосування аналогії закону допускається в разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
В даному випадку спірні правовідносини врегульовані законом, а саме, в ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено як строк на подання конкурсними кредиторами до суду заяв з вимогами до боржника, так і наслідки заявлення таких вимог після закінчення строку, встановленого для їх подання, відтак наявність законодавчого врегулювання відносин виключає можливість застосування аналогії закону.
Крім того, слід врахувати, що законодавець визначив певні додаткові гарантії у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у врегулюванні відносин у сфері банкрутства.
Законом України від 18.06.2020 № 728-IX «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу доповнено пунктом 1-2, згідно з яким установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, серед іншого, продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника, продовжується строк, визначений частиною шостою статті 34 цього Кодексу, якщо боржник доведе, що неможливість дотримання місячного строку на звернення із заявою про відкриття справи про банкрутство була спричинена поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 та/або заходами боротьби з поширенням цієї хвороби.
Разом з тим Законом України від 18.06.2020 № 728-IX не передбачено можливості продовження визначеного ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку на подання заяв з конкурсними вимогами до боржника.
Колегія суддів відхиляє посилання заявника касаційної скарги на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що наведена в постанові від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц, оскільки у справі № 456/450/16-ц судами вирішувався спір про визнання фізичної особи кредитором неплатоспроможного банку в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Велика Палата Верховного Суду у справі № 456/450/16-ц, аналізуючи Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дійшла висновку про те, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.
Отже, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 456/450/16-ц стосується вузького застосування положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не стосується застосування положень ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, наведені АТ «Укрексімбанк» у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила порушень, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді заяви АТ «Укрексімбанк» з грошовими вимогами до боржника.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 в частині визнання АТ "Укрексімбанк" кредитором ТОВ "Капітель-Інжиніринг" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у справі № 904/678/20 ухвалені судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 в частині визнання АТ "Укрексімбанк" кредитором ТОВ "Капітель-Інжиніринг" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у справі № 904/678/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Жуков С. В.
Огороднік К. М.
