Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/9983/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. при секретарі судового засідання Корнійчук А.В. з участю: позивачки ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2 представника відповідача адвоката Бражнікова О.І. розглянувшиу відкритому судовому засіданніу м.Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні онуки, шляхом встановлення зустрічей з її дідом та бабою,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_4 третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні онуки, шляхом встановлення зустрічей з її дідом та бабою.
Просили визначити спосіб участі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом встановлення наступного графіку побачень із онукою: кожна перша та третя субота місяця з 12.00 год. суботи до 19.00 год. та щовівторка і щочетверга з 16-00 до 19-00 години за відсутності ОСОБА_4 з правом перебування дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 або у громадських місцях для навчання або відпочинку; у канікулярний період під час осінніх, зимових та весняних канікул кожні три доби кожних канікул з проживанням дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у баби та діда у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності ОСОБА_4 ; у канікулярний період під час літніх канікул в один із літніх місяців строком на 30 днів щороку з проживанням дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у баби та діда у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з правом переміщення дитини з бабою та дідом разом або з кожним окремо по території України з метою спільного відпочинку та оздоровлення без участі та присутності ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_4 дотримуватися визначеного та встановленого судом способу, режиму і графіку прийняття участі баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_3 у зустрічах, спілкуваннях та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкод зустрічам з онукою та у разі неможливості участі у вихованні та спілкуванні з дитиною внаслідок об`єктивних обставин (хвороби дитини, зміни розпорядку занять у дошкільному закладі чи у школі та іншого) надати інший день замість встановленого графіком. Зобов`язати ОСОБА_4 за два дні до дня нашої зустрічі з онукою, надати їм точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити їх про це особисто на наступний день з дня настання таких обставин. Свої вимоги обґрунтовують наступними доводами. 18.09.2014 року між їхнім сином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Від даного шлюбу народилась їхня онука - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.11.2016 року заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області шлюб було розірвано, при цьому, за рішенням суду онука залишилася проживати разом з матір`ю. Про існування заочного рішення вони дізналися уже після набрання ним законної сили. Після розірвання шлюбу вони бачать онуку вкрай рідко, щоразу принизливі вмовляння передують побаченням з дитиною. Як їм відомо, ОСОБА_7 уже тричі вивозили за кордон (Республіка ОСОБА_8 ) на довгий час (у тому числі і терміном на півроку) і вони взагалі позбавлені будь-якої можливості спілкуватися. Із березня цього року дитину не бачили та не спілкувалися навіть телефоном жодного разу. Будь-які їхні спроби поговорити чи побачитися з онукою матір`ю дитини ігноруються. На усі телефонні дзвінки та повідомлення ОСОБА_4 не відповідає. За цей час за місцем проживання ОСОБА_4 ними систематично направляються листи-прохання про надання можливості побачитися з дитиною, проте, ці листи повертаються без вручення адресату. Це доказ того, що відповідач відмовляється приймати незручну кореспонденцію. На велике свято Пасхи ні їм, ні їхньому сину ОСОБА_6 знову не вдалося привітати дитину, побачити її чи хоча б поговорити по телефону. Мають величезне бажання спілкуватися з ОСОБА_7 , яка є єдиною онукою, в них є фінансова можливість дбати про дитину, брати участь у її вихованні та навчанні, мають постійний дохід, забезпечені власним житлом та автомобілем. Вони не знають, чи говорять онуці про їхнє існування, чи не чиниться психологічний тиск на онуку шляхом налаштовування її проти них, чи не викривляється уявлення онуки про діда та бабу. З огляду на викладені обставини та неможливістю вирішити спір мирним шляхом, змушені звернутися із даним позовом до суду. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , представник позивачів - адвокат Віднік А.М. заявлені позовні вимоги підтримали у межах доводів позовної заяви і просили суд позов задовольнити. Згідно поданого клопотання від 01.02.2021 р. позивач ОСОБА_3 просив розгляд справи № 569/9983/19 проводити без його участі, задовольнити позовні вимоги. Представник відповідачки адвокат Бражніков О.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Свою правову позицію відповідачка обґрунтовує тим, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки позивачами обрано невірний спосіб захисту їх права. Єдиним способом захисту порушеного права баби і діда щодо онуків законом передбачено лише усунення певних перешкод, а не встановлення способу його реалізації, як по відношенню до інших суб`єктів сімейних відносин, наприклад батьків.
Із ст. ст. 158, 159 СК України вбачається, що встановлення судом способу участі у вихованні дитини можливе лише щодо одного з батьків, які наділені значно більшим об`ємом прав і обов`язків по відношенню до дитини, ніж баба, дід до онуків. Таким чином позовні вимоги щодо встановлення графіку побачень та режиму спілкування баби, діда з онукою є незаконними і задоволенню не підлягають . Що стосується перешкод, які суд може усунути на підставі ст. 257 СК України шляхом зобов`язання відповідача їх не чинити під загрозою відповідальності за невиконання судового акту, то для цього необхідно встановити наявність таких фактичних обставин, повідомлення про які у позові відсутні. Разом із тим у заяві ( стор. 2 абзац 2 ) з цього приводу зазначається лише про те, що вона та її родина начебто «ігнорують будь-які повідомлення та звернення». Натомість ст. 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно і її відсутність в Україні разом із дитиною, на що посилаються позивачі, була узгоджена з батьком . Що стосується неотримання поштової кореспонденції та вхідних телефонних повідомлень весною 2019 року, то дана обставина викликана її поїздками у цей період за межі України , а в інший період, зокрема у липні 2019 року, позивачі спілкувалися з онукою неодноразово, що свідчить про її цілком лояльне ставлення до реалізації їх прав, які судового захисту не потребують. Про інші діяння, які б мали ознаки перешкод у спілкуванні з онукою, позивачі не повідомляють, а наявні у позові не можуть вважатися такими, оскільки не перешкоджають їх відвідуванню дитини за її місцем знаходження, тому чесноти позивачів, їх високоморальні якості та становище у суспільстві, якими рясніє заява, не можуть служити підставою для задоволення позовних вимог, у яких слід відмовити . Відповідачкою до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідачка посилається як на докази та які були досліджені в судовому засіданні. З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивачі не погоджуються з доводами відповідачки та просять задовольнити їхній позов у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Зазначили, що сама наявність відзиву на позов уже доводить той факт, що ОСОБА_4 свідомо не бажає аби вони бачились із дитиною та навіть не бажає мирного позасудового врегулювання ситуації. Їм ніяким чином не потрібно будь-чиє сприяння у спілкуванні із єдиною онукою, вони лише просять не чинити свідомо та цинічно перешкод у спілкуванні. Перелік вчинених ОСОБА_4 та її родичами перешкод у спілкуванні з онукою, наведено у позовній заяві. Вважають, що відзив на позовну заяву неаргументований і спростовується аргументами та доказами, долученими до позовної заяви та відповіді на відзив. З оглянутих заперечень на відповідь на відзив вбачається, що відповідачка не погоджується з доводами позивачів. Зазначила, що звернення до суду з даним позовом має на меті зовсім не захист права баби й діда на спілкування з дитиною, яке нею не порушується, а штучне створення підстав для позбавлення її можливості виїжджати з дитиною за кордон без згоди батька, та виторговувати собі додаткові привілеї за рахунок інтересів дитини. Цими обставинами і визначається її ставлення до позовних вимог у даній справі, які вона вважає незаконними ( обраний позивачами спосіб захисту права невірним, їх права не порушеними, обставини чинення нею перешкод у спілкуванні з дитиною недоведеними) , а тому такими, що задоволенню не підлягають . Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, подали до суду Висновок органу опіки та піклування № 08-516 від 16.03.2021 р., згідно якого комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рівненської міської ради 10.03.2021, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняла рішення щодо усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення зустрічей з дідом ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_1 , а саме: у І і III суботу місяця з 12.00 год. до 19.00 год. Ухвалою суду від 10.06.2019 р. головуючим суддею Смолій Л.Д. відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання. Ухвалою Рівненського міського суду від 02.10.2020 року прийнято до провадження судді Панас О.В. цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей ВК РМР про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онуки, шляхом встановлення зустрічей з її дідом та бабою, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 у відставку. Ухвалою Рівненського міського суду від 01. 02.2021 рокувідмовлено представнику відповідачки ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні онуки, шляхом встановлення зустрічей з її дідом та бабою справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон. Судом було задоволено клопотання позивачів про виклик та допит у судовому засіданні свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , які були допитані в судовому засіданні 18.03.2021 року та позивачку ОСОБА_1 в якості свідка, яку допитали 01.02.2021 року. Ухвалою суду на місці 12.02.2020 р. задоволено клопотання представника позивачів адвоката Віднік А.М. про долучення до матеріалів справи письмових доказів. Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачів, представника відповідача, показання свідків, дослідивши надані письмові докази, та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено,що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з 18.09.2014 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Рівненського міського суду від 20.09.2016 року. Від шлюбу сторони мають дочку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2015 р. відділом ДРАЦС РС Рівненського міського управління юстиції був складений відповідний актовий запис № 773, яку вищевказаним рішенням суду залишено на проживанні з матір`ю. Встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які є бабою та дідом малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вживали заходів щоб побачити онуку, зокрема направляли листи на адресу відповідачки рекомендованою кореспонденцією, з проханнями про побачення з онукою ОСОБА_7 , які поверталися їм із відміткою про закінчення терміну зберігання. З оглянутої копії заяви ОСОБА_6 , нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинець В.П. 04.04.2018 р., зареєстрованої в реєстрі за № 423 вбачається, що ОСОБА_6 дав згоду на відкриття візи, виготовлення всіх необхідних проїзних документів, оформлення страхового поліса та на тимчасові поїздки своєї малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за кордон до Республіки Польща та інших країн Шенгенської угоди (Австрія, Андорра, Бельгія , Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Сан-Маріно, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція), а також до Республіки Сінгапур, Таїланду, Хорватії, Чорногорії, Туреччини, Єгипту, Грузії, до Об`єднаних Арабських Еміратів з метою відпочинку, оздоровлення та інших цілей в період з 04 квітня 2018 року по 04 квітня 2020 року включно, у супроводі її матері ОСОБА_4 , 1988 року народження, яка несе повну відповідальність за життя, здоров`я їхньої доньки в дорозі та за кордоном, зобов`язується вжити всіх необхідних заходів для безпечного перебування її за кордоном і по закінченню строку перебування в цих країнах забезпечить своєчасне повернення їхньої дитини до України. Судом також встановлено, що Розпорядженням Рівненського міського голови від 18.06.2019 року № 606-р визначено спосіб участі батька ОСОБА_6 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши можливість побачень з донькою: щорічно тривалістю 60 календарних днів в місці визначеному за попереднім погодженням із матір`ю дитини, для відпочинку та оздоровлення; щороку на наступний день після дня народження дитини; щороку в день народження батька, баби та діда; половину державних свят за попереднім погодженням із матір`ю дитини. Встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, яка не розглянута. Свідоцтвом про шлюб підтверджується, що відповідачка ОСОБА_4 28.03.2018 р. уклала шлюб із ОСОБА_12 , про що 28.03.2018 р. Рівненським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Рівненській області складено актовий запис № 370 та виїхала з дитиною і чоловіком до ОСОБА_13 за місцем його роботи по контракту, а згодом до Німеччини на його нове місце роботи, де вони з дитиною мають право на тимчасове тривале проживання, що підтверджується копією контракту та довідки про реєстрацію місця проживання. Допитана в судовому засіданні 01.02.2021 р. в якості свідка позивачка ОСОБА_1 суду показала, що відповідачка ОСОБА_4 та її родичі чинять перешкоди їй у спілкуванні з онукою, дитину уже двічі вивозили за кордон на тривалий час і вони взагалі позбавлені будь-якої можливості спілкуватися , в тому числі засобами телефонного чи електронного зв`язку. Будь-які їхні спроби поговорити чи побачитися з онукою матір`ю дитини ігноруються. На усі телефонні дзвінки та повідомлення на Viber ОСОБА_4 не відповідає. В судовомузасіданні 18.03.2021 року булидопитані свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_11 . Допитаний свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є сином позивачів та батьком дитини. При спілкуванні з відповідачкою остання не заперечувала проти спілкування позивачів з онукою, проте потім відмовляла. Допитана свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона є не тільки тіткою, але і хрещеною ОСОБА_7 . Відповідачка справді перешкоджає у спілкуванні діда і баби з онукою, які бажають з нею спілкуватися, з боку матері чиниться психологічний тиск. Позивачі намагалися мирно врегулювати питання, але відповідачка відмовляє їм під різними приводами у зустрічах з онукою, мала місце така відмова за її присутності. Вважає, що позивачі мають право хоча б один раз на місяць спілкуватися з онукою, можуть приділити час для підготовки дитини до школи. Наявність конфлікту та неприязні відносини між батьками дитини підтверджується також оглянутими копіями постанов по розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.. 173 КУпАП, якими провадження у справах були закриті за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, що не є підставою для обмеження прав позивачів на спілкування з онукою. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно із частиною восьмоюстатті 7 СК Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. У частині першійстатті 257 СК Українивстановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третястатті 257 СК України). Відповідно достатті 263 СК Україниспори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішуються судом відповідно достатті 159 цього Кодексу. Виходячи з положеньстатті 159 СК Україниусунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права. Відповідно до частини другоїстатті 159 СК Українисуд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами. Право на повагу до сімейного життя, гарантованестаттею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідом, бабою та внуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль. Положеннястатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року). Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).
Судом встановлено, що з 2016 року між сторонами існують спірні правовідносини, які стали підставою звернення позивачів до суду, про що свідчать досліджені судом докази та це вбачається з пояснень позивачки, відповідачки, їх представників та свідків. Відносини між сторонами склалися таким чином, що виключають позасудовий компроміс щодо визначення порядку зустрічі та виховання дитини. Позивачі по справі прагнуть бачитися та спілкуватися із онукою, люблять її, прагнуть піклуватися та виховувати ОСОБА_7 , вчиняли активні дії для вирішення спірного питання щодо своєї участі у спілкуванні та у вихованні онучки. Незважаючи на те, що відповідачка вказує на відсутність з її боку перешкод у спілкуванні баби та діда з онукою, за результатами розгляду справи судом встановлено наявність таких перешкод. Відповідно, мати дитини не повинна зловживати своїм правом на спілкування дитини з ними і давати можливість бачитися дочці із бабою та дідом, захищаючи та поважаючи право дитини на сімейне виховання. Що стосується порядку і способу, то, враховуючи висновок органу опіки та піклування, згідно якого встановлено, що відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов, дід ОСОБА_3 та баба ОСОБА_1 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Це 2-ох поверховий будинок, площею 257 кв. м., в якому є 8 кімнат. У будинку чисто і прибрано, санітарний стан відповідає нормам. Для дитини облаштовані 2 окремі кімнати для відпочинку та ігрова, в яких достатньо меблів та розвиваючих ігор. Для дитини створені належні умови для перебування, виховання та всебічного розвитку, суд вважає, що слід встановити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зустрічі з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у першу і третю суботу місяця з 09-00 год. до 19-00 год. Окрім того, суд вважає за доцільне встановити судовим рішенням зустрічі діда та баби у дні їх народжень. Саме такий спосіб спілкування не позбавить матір права на особисте виховання нею дитини , вирішення питань життя сім`ї позивачки, яка перебуває у шлюбі, та буде відповідати першоосновам розвитку особистості дитини, та забезпечення реалізації права діда та баби щодо участі у вихованні внуки. Відтак, з наведених вище мотивів суд вважає, що визначений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між родичами. А тому позов підлягає частковому задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зустрічі з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у першу і третю суботу місяця з 09-00 год. до 19-00 год., та у дні народжень діда та баби.
Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути подана протягомтридцяти днівз дня складенняповного судовогорішення безпосередньодо Рівненського апеляційного судуабо через Рівненський міськийсуд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради , місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул. Поштова, 2 , код ЄДРПОУ 04057758.
Повний текст рішення виготовлено - 24.03.2021 р.
Суддя О.В.Панас
