Єдиний унікальний номер 243/8565/20
Номер провадження 22-ц/804/409/21
Номер провадження 22-ц/804/409/21
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря:Ротар Я.Б.
розглянувши у судовому засіданні в м. Бахмуті апеляцій скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Шкрамади С.А. на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2020 року (ухваленого під головуванням судді Мінаєва І.М., у м. Слов`янськ Донецької області) у цивільній справі № 243/8565/20 за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, територіальної громади м. Слов`янськ в особі Слов`янської міської ради
про визнання права власності в порядку спадкування на невиплачені страхові виплати,-
ВСТАНОВИВ:
05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із вказаною позовною заявою,в обґрунтування посилалася на те,що її батько - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті залишилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії та страхових виплат. Спадкодавець ОСОБА_2 отримував страхові виплати як потерпілий на виробництві. У липні 2015 року виплата страхових виплат була припинена у зв`язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи, з того часу і по день смерті ОСОБА_2 страхові виплати не нараховувалися та не виплачувалися.
Вважала, що як донька спадкодавця, вона має право на отримання невиплаченої за життя її батькові страхової виплати за період з липня 2015 року по 02.11.2019 року.
Просила визнати за нею право власності у порядку спадкування на невиплачені управлінням страхові виплати, що належали потерпілому ОСОБА_2 , визнати протиправною бездіяльність управління щодо припинення нарахування і виплати страхових виплат ОСОБА_2 , та стягнути з управління на її користь невиплачені страхові виплати у сумі 129231,35 грн.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 16 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги,що ніяких рішень про скасування призначених виплат,які потерпілий міг би оспорити за життя,не існує. Має місце бездіяльність Фонду, пов`язана з незаконним припиненням страхових виплат потерпілому. Оскільки за життя ОСОБА_2 право на отримання страхових виплат не втратив,вказані суми ввійшли до складу спадщини.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судове засідання сторони не з`явилися,про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення повісток (а.с.104-107). Крім того,від представника ОСОБА_1 -адвокат Шкрамада С.А. та представника територіальної громади м. Слов`янськ в особі Слов`янської міської ради надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.(а.с.108-111).
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задволенні позовних вимог,суд першої інстанції виходив із того,що за життя
ОСОБА_2 не було нараховано страхові вилати, а отже права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та іншим ушкодженням здоров`я не входять до складу спадщини.
Такий висновок відповідає встановленим обставинам та узгоджується з положеннями
статті 1219 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина.
28.11.2019 року Першою Бахмутською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 ..
За життя ОСОБА_2 згідно постанови Микитівського відділення м.Горлівки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 29.03.2013 року було призначено щомісячні виплати в розмірі 2386,48 грн. у зв`язку із профзахворюванням.
Згідно з довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції № 1429013399 від 10.12.2014 року ОСОБА_2 перемістився з тимчасово окупованої території в м.Слов`янськ, за адресою: пров.Артема, 57.
Постановою відділення ФССНВВ у м.Слов`янську від 30.06.2015 року припинено виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у зв`язку із закінченням терміну дії довідки ВПО, виплату припинено з 10.06.2015 року. (а.с.38)
Зі змісту службової записки головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення від 07.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 за період з липня 2015 року по 02.11.2019 року до відділень Фонду не звертався та страхові виплати не отримував (а.с.34).
Згідно з відомостями про нараховані та виплачені страхові виплати відповідно до програмного забезпечення "Реєстр потерпілих" стосовно ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з липня 2015 року по листопад 2019 року обліковані щомісячні страхові виплати становлять 0,00 грн. (а.с.35).
За відомостями Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції ФСС в Донецькій області від 06.12.2019 року з липня 2015 року по 02.11.2019 року страхові виплати ОСОБА_2 не нараховувалися та не сплачувалися, заборгованість Фонду перед потерпілим відсутня.
На адвокатський запит від 10.08.2020 року Слов`янське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило,що ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував страхові виплати у Микитівському міському відділенні ФСС м.Горлівки з 01.04.2001 року по травень 2014 року. У зв`язку з ситуацією, що склалася на території Донецької області, відділення припинило нараховувати та виплачувати страхові виплати потерпілим, особова справа ОСОБА_2 залишилася на тимчасово окупованій території. У вересні 2014 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського відділення, де отримував страхові виплати за період з вересня 2014 року по червень 2015 року. 03 липня 2015 року страхові виплати ОСОБА_2 були припинені у зв`язку із закінченням терміну дії довідки ВПО. З липня 2015 року ОСОБА_2 не звертався до будь-яких робочих органів виконавчої дирекції Фонду із заявою про продовження нарахування та виплати належних йому страхових виплат за період з 01.07.2015 року по 02.11.2019 року, тому відповідні страхові виплати не нараховувались та не сплачувались, отже відсутня заборгованість перед потерпілим (а.с.14).
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).
Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.
Так у відповідності до статті 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, каліцтвом як об`єкт цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування у зв`язку із трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц та від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18-ц.
Судом першої інстанції встановлено, що з 10 червня 2015 року ОСОБА_2 постановою відділення ФССНВВ у м.Слов`янську від 30.06.2015 року було припинено нарахування щомісячних страхових виплат.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 у період із 10 червня 2015 року і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку оскаржував дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування йому щомісячних страхових виплат, що за життя він виявляв інтерес та волю на те, щоб відновити нарахування цих виплат.
Слов`янське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомляло державного нотаріуса Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Донецької області Ленченко Т.О. про те, що з 10.06.2015 року ОСОБА_2 було припинено нарахування щомісячних страхових виплат, у зв`язку із закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. З липня 2015 року по 02.11.2019 року страхові виплати ОСОБА_2 не нараховувалися та не сплачувалися, заборгованість за страховими виплатами потерпілому у відділенні відсутня, що підтверджується відповідним листом від 06 грудня 2019 року.
Не підтвердження за життя ОСОБА_2 місця фактичного проживання, не надання довідки внутрішньо переміщеної особи не є підставою для ненарахування чи невиплати страхових виплат.
Проте припинення нарахування Фондом страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 здійснено з 10 червня 2015 року на підставі постанови Фонду від 30 червня 2015 року, тобто за
життя ОСОБА_2 , але останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а отже, указані суми йому за життя не нараховувались, а тому вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату, згідно із статтею 1219 ЦК України, до складу спадщини не входить.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше чим через чотири роки від дати прийняття Фондом рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, а отже, ОСОБА_1 , як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано і спадкодавець дій відповідача із ненарахування вказаних страхових виплат не оскаржував.
За встановлених обставини суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач не набула право на не нараховані страхові виплати як на спадкове майно, оскільки не нараховані спірні суми коштів не увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , та правильно виходив із того, що вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про визнання за нею права на отримання суми грошей, а саме страхових (соціальних) виплат, на одержання яких за життя мав право її батько ОСОБА_2 , та зобов`язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області виплатити їй вказані суми за періоди з липня 2015 року по 02 листопада 2019 року, не підлягають задоволенню, оскільки позивачка, як спадкоємець, не мала права на те, що за життя спадкодавця - її батька ОСОБА_2 йому не нараховано, а останній (спадкодавець) дій відповідача із ненарахування спірних страхових виплат не оскаржував.
Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, стягнути на її користь належні її померлому батькові страхові виплати у порядку спадкування за законом є безпідставними.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц та у справі №431/6232/18-ц від 14.04.2020 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 припинена виплата страхових сум за життя і ним не вчинено дій спрямованих на відновлення виплати, у результаті чого ОСОБА_2 у період з 10 червня 2015 року по 02 листопада 2019 року страхові виплати не нараховувалися, а отже, ОСОБА_1 , враховуючи положення статті 1227 ЦК України, не набула право на отримання цих виплат як спадкове майно.
Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і правильно визнані судом безпідставними. Вони не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Шкрамади Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду від 16 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
