ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2021 р. Справа№ 910/12525/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Тищенко А.І.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 24.02.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 22.10.2020 (повний текст складено 23.10.2020)
у справі №910/12525/20 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест" про забезпечення позову у справі № 910/12525/20 задоволено повністю.
З метою забезпечення позову заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" здійснювати звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки та/або укладення договору купівлі-продажу або інших договорів щодо предметів іпотеки, передбачених іпотечним договором від 28.08.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечним договором від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181, права вимоги за якими набуті/отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за договором № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 619;
заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти дії, пов`язані з реєстрацією права власності, відчуженням нерухомого майна та реєстрацією обтяжень речових прав на нерухоме майно на підставі договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 619, щодо майна, що є предметами іпотеки за іпотечним договором від 28.08.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечним договором від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181..
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20, обґрунтовуючи клопотання тим, що ухвала була отримана скаржником 28.10.2020, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та винесеною в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема скаржник зазначає, що в даному випадку судом не звернуто уваги на відсутність фактичних обставин на підставі яких у суду могло виникнути обґрунтоване припущення наявності в діях відповідача наміру утруднити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20. Призначено справу до розгляду на 22.12.2020.
11.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 без змін. Зокрема заявник означає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на захист майнових прав позивача щодо земельних ділянок, що передавалися в іпотеку з Іпотечними договорами. Тому в даному випадку для позивача важливо, щоб до закінчення розгляду даної справи відповідач-2 жодним чином не реалізував права вимоги за Іпотечними договорами, які він незаконно придбав у ПАТ «УПБ» за договором №81/1.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 17.12.2020, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/12525/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 для розгляду справи №910/12525/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Яковлєва М.Л., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 на 03.02.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 на 24.02.2021
В судовому засіданні 24.02.2021 представник відповідача-2 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В судовому засіданні 24.02.2021 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 залишити без змін.
Відповідач-1 та третя особа в судове засідання 24.02.2021 не з`явилися. Про поважність неявки в судове засідання не повідомили.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1 та третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-1, третьої особи та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 24.02.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 (ідентифікатор аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b у частині іпотечного договору від 28.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181; визнання недійсним протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, складеного за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 у частині іпотечного договору від 28.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181; визнання недійсним з моменту укладення договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 619, у частині іпотечного договору від 28.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181.
20.10.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
На обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:06:001:0008, 3220888000:06:001:0006, 3220888000:06:001:0012, 3220888000:06:001:0004, 3220888000:03:006:0113, 3220888000:04:002:0312, 3220888000:04:002:0029, розташованими в межах Щасливської сільської ради Бориспільського р-ну, Київської обл., про що внесено записи в Держаний реєстр речових прав на нерухоме майно. Одночасно, жодних відомостей про наявність обтяжень зазначених земельних ділянок вказаний реєстр, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не містять.
24.06.2020 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779, у забезпечення якого укладені іпотечний договір від 28.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечний договір від 18.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181. Як зазначено в повідомленні, непогашення боржником за вказаним кредитним договором заборгованості призведе до необхідності звернення стягнення на предмети іпотеки, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:04:002:0312, 3220888000:04:002:0029, 3220888000:04:001:0222, на підставі статей 37, 38 Закону України "Про іпотеку".
Водночас, у межах даного спору позивачем оспорюється правомірність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" прав вимоги за вказаними договорами іпотеки, отриманих на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав.
На думку позивача, іпотечний договір від 28.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечний договір від 18.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181, є припиненими внаслідок погашення основного зобов`язання за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 ще в 2015 році, у зв`язку з чим іпотечні обтяження з об`єктів іпотеки - спірних земельних ділянок, були зняті.
Таким чином, позивач просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" здійснювати звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки та/або укладення договору купівлі-продажу або інших договорів щодо предметів іпотеки, передбачених іпотечним договором від 28.08.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечним договором від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181, права вимоги за якими набуті/отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за договором № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 619; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти дії, пов`язані з реєстрацією права власності, відчуженням нерухомого майна та реєстрацією обтяжень речових прав на нерухоме майно на підставі договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 619, щодо майна, що є предметами іпотеки за іпотечним договором від 28.08.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 2286, та іпотечним договором від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 3181.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити або унеможливити право позивача отримати ефективний захист, оскільки позивач не зможе захистити свої порушені права та охоронювані законом інтереси в межах одного даного судового провадження в разі реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" включених Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" до пулу активів прав вимоги за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 та іпотечними договорами від 28.08.2014 та від 18.11.2014.
Однак, колегія суддів, переглянувши в апеляційному порядку спір у даній справі, не погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).
Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином.
Як вбачається із матеріалів оскарження, предметом спору є визнання недійсними електронних торгів та договору відступлення прав вимоги, тобто, немайнові вимоги.
З урахуванням того, що предметом спору є немайнові вимоги, згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, суд першої інстанції мав дослідити, чи може відсутність таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У той же час, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 № 6-301цс15 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15).
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Наразі укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 619 не визнаний недійсним, отже, заборона необмеженому колу осіб здійснення прав, які виникли на його підставі, у тому числі щодо вищевказаних кредитних договорів, є втручанням у право мирного володіння майном.
Враховуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було подано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального господарського кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 - скасувати.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест" про забезпечення позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд 12, код ЄДРПОУ 36412180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766) судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн.) 00 коп.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12525/20 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.02.2021.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
А.І. Тищенко
