Справа № 760/1502/17 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/320/2021 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника засудженого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,
представника АТ «Альфа Банк» - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 , яка діє в інтересах АТ «Альфа-Банк» на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017,-
в с т а н о в и л а :
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 затверджено угоду про визнання винуватості від 10 січня 2017 року, укладену між прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України і на підставі угоди про визнання винуватості засуджено до покарання за ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_8 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Вирішено долю речових доказів та конфісковано грошові коштив сумі6243698,67 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ДП «Константа-Агро» (ЄДРПОУ 33805602) № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023); грошові кошти в сумі18020,55 грн.,які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ Омега Консалтинг (код ЄДРПОУ 23881753) № НОМЕР_2 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023); грошові кошти в сумі2769,76 грн.,які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (код ЄДРПОУ 35444824) № НОМЕР_3 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023); грошові коштив сумі14069456,86 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Західтрансбуд» (ЄДРПОУ 39494381) № НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).
Не погоджуючись з вказаним вироком, адвокатом ОСОБА_10 подано апеляційну скаргу, в якій остання просила змінити вирок в частині вирішення долі речових доказів. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначила, що станом на 29.10.2020 триває судовий розгляд ВАКС кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. В межах даного кримінального провадження слідчими суддями Солом`янського районного суду м. Києва застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, предметом яких були безготівкові грошові кошти, які потім набули статусу речових доказів у кримінальному провадженні № 42015000000001259 від 23.06.2015 щодо ОСОБА_8 . Відтак, на переконання апелянта, неналежне дослідження місцевим судом умов угоди про визнання винуватості призвело до виникнення колізії, за якої один і той самий предмет ( безготівкові кошти) в одному кримінальному провадженні набули статусу речових доказів, а в іншому є предметом арешту як заходу забезпечення кримінального провадження. Крім того, апелянт зазначила про те, що звертаючи у вироку стягнення на безготівкові кошти саме як на речові докази, суд неправильно відніс їх до процесуального джерела підтвердження факту чи обставин, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, оскільки безготівкові кошти, не були ані предметом, ані знаряддям кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України за які був засуджений ОСОБА_8 . Таким чином, вважала, що висновок суду про те, що безготівкові кошти мають доказове значення у кримінальному провадженні № 42015000000001259 від 23.06.2015 є таким, що суперечить обставинам даної справи. Просила змінити вирок в частині вирішення долі речових доказів шляхом зменшення сум, які підлягають конфіскації, а саме виключити з даного переліку грошові кошти в сумі 6243698, 67 грн., які знаходились на розрахунковому рахунку ДП «Константа Агро» відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» та грошові кошти в сумі 14069456, 86 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Західтрансбуд» відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк».
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
адвоката ОСОБА_10 , яка підтвердила доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити;
прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав не обґрунтованими і просив апеляційну скаргу залишити без задоволення;
захисника ОСОБА_9 , який указав на те, що апеляційна скарга не стосується інтересів засудженого, а тому ухвалення рішення за апеляційною скаргою відніс на розсуд суду;
перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Вирішуючи питання про прийнятність апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 , колегія суддів звертає увагу на те, що особливості оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості визначені ч.4 ст. 394 КПК України. За змістом цієї норми закону, оскарження такого вироку можливе обвинуваченим, захисником, законним представником обвинуваченого та прокурором. Між тим, колегія суддів вважає, що обмеження суб`єктного складу учасників судового провадження, яким надано право оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості стосується можливості оскарження такого вироку в частині, яка стосується виключно умов угоди та дотримання прав обвинуваченого у ході провадження по укладенню та затвердженню угоди.
На думку колегії суддів, інші суб`єкти, права яких порушені вироком на підставі угоди в частині, яка не стосується умов угоди (вирішення питання про речові докази, про судові витрати тощо) мають право на оскарження вироку у цій частині. Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 3.03.2016 ( справа №5-347кс15). Так, Судом зазначено, що Конституція, яка має найвищу юридичну силу, гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж у гл.31 КПК України, кореспондується із положеннями ст.24 КПК України й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень. Судом констатовано те, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст.394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч.2 ст.24 КПК України. Відповідно до цієї норми закону, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до ч.1 ст.55, п.8 ч.2 ст.129 Конституції та офіційного тлумачення відповідних правових норм, наведеного в рішенні КС від 25.04.2012 №11-рп/2012, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією основними засадами, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій. Однією з таких засад є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Перегляд судових рішень судом вищого рівня гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини та громадянина. Зазначена правова позиція Верховного Суду України підтримана Верховним Судом (постанова від 20 грудня 2018 року у кримінальному провадженні№12016100060007301 за касаційними скаргами на вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2017 та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2018 року, справа №757/56085/16-к).
Оскільки у апеляцій скарзі адвоката ОСОБА_10 указується на порушення права АТ «Альфа-Банк», як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк», допущених при ухваленні вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 щодо ОСОБА_8 в частині конфіскації грошових коштів, то така апеляційна скарга відповідно до зазначених вище норм закону, а також правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду, відступати від яких колегія суддів не вбачає підстав, повинна бути прийнята апеляційним судом до розгляду та розглянута по суті.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення оскаржуваним вироком прав ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», то колегія суддів вважає їх обґрунтованими. Так, вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 ухваленого щодо ОСОБА_8 конфісковано:
грошові коштив сумі6243698,67 грн., які, відповідно до резолютивної частини вироку, знаходились на розрахунковому рахунку ДП «Константа-Агро» (ЄДРПОУ 33805602) № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023);
грошові коштив сумі14069456,86 грн., які, відповідно до резолютивної частини вироку, знаходились на розрахунковому рахунку ТОВ «Західтрансбуд» (ЄДРПОУ 39494381) № НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).
Посилання у вироку на те, що зазначені вище грошові кошти на момент ухвалення вироку перебували на рахунках відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк» покладало на банк обов`язок забезпечення наявності цих коштів на рахунках та вчинення певних дій, пов`язаних із виконанням рішення суду в частині конфіскації цих коштів. Між тим, на момент ухвалення Солом`янським районним судом м. Києва вироку від 15.03.2017 року щодо ОСОБА_8 указані кошти на зазначених вище рахунках, відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк» не перебували. Ці грошові кошти 25.08.2016 року, 26.08.2016 року та 27.09.2016 року, тобто до ухвалення Солом`янським районним судом м. Києва вироку щодо ОСОБА_8 , були списані з банківських рахунків на казначейські рахунки для сплати податку на додану вартість. Ця обставина стверджується копіями виписок по особових рахунках ТОВ Компанія «Західтрансбуд» та ДП «Константа-Агро» із платіжними дорученнями про списання грошових коштів у розмірі 6243698,67 грн. та 14069456,86 грн. із рахунків зазначених підприємствдля сплати податку на додану вартість. Дана обставина стверджується також висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведеної комісійної судово-економічної експертизи № 13748/137/49/18-71 від 31.10.2018 року, відповідно до якого документально підтверджується списання указаних вище грошових коштів з особових рахунків ТОВ Компанія «Західтрансбуд» та ДП «Константа-Агро» на рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Казначействі України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що указані дії ПАТ «Укрсоцбанк» перебувають у відповідності із ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.08.2016 року, якими на грошові кошти ТОВ Компанія «Західтрансбуд» та ДП «Константа-Агро», які перебували на відповідних рахунках у ПАТ «Укрсоцбанк», був накладний арешт із забороною розпоряджатися даними коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету. Не даючи при цьому оцінки законності діям службових осіб ПАТ «Укрсоцбанк», пов`язаних із перерахуванням указаних вище грошових коштів з особових рахунків ТОВ Компанія «Західтрансбуд» та ДП «Константа-Агро» на рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Казначействі України, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на час ухвалення Солом`янським районним судом м. Києва вироку щодо ОСОБА_12 , тобто станом на 15.03.2017 року зазначені кошти на рахунках ТОВ Компанія «Західтрансбуд» та ДП «Константа-Агро» відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк» не перебували, що виключало ухвалення судом вироку про їх конфіскацію із зазначенням конкретних номерів рахунків та назви банківської установи де вони були відкриті. Наведене дає підстави стверджувати про необґрунтованість вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 року в частині конфіскації грошових коштів в сумі6243698,67 грн., які відповідно до резолютивної частини вироку, знаходились на розрахунковому рахунку ДП «Константа-Агро» (ЄДРПОУ 33805602) № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) та грошових коштівв сумі14069456,86 грн., які відповідно до резолютивної частини вироку, знаходились на розрахунковому рахунку ТОВ «Західтрансбуд» (ЄДРПОУ 39494381) № НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).Оскільки вирок у цій частині впливає на об`єм прав та обов`язків ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 щодо ОСОБА_8 в частині застосування конфіскації, виключивши із резолютивної частини даного вироку рішення суду про конфіскацію грошових коштів ТОВ Компанія «Західтрансбуд» та ДП «Константа-Агро», що перебували на рахунках, відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк».
Щодо доводів прокурора про те, що вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 стосовно ОСОБА_8 був предметом перегляду у суді апеляційної інстанції, то вони, на думку колегії суддів, не дають підстав для відмови у розгляді апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 , поданої в інтересах АТ «Альфа-Банк». Так, дійсно вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 щодо ОСОБА_8 переглядався Апеляційним судом м. Києва за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_13 . За результатами розгляду апеляційним судом вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 щодо ОСОБА_8 скасований не був. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.1 ст. 404 КПК України вирок апеляційним судом переглядається у межах поданої апеляційної скарги. Як вбачається із ухвали Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2018 року, питання конфіскації грошових коштів, що перебували на рахунках у ПАТ «Укрцоцбанк» не було предметом перегляду у апеляційному суді. Наведене дає підстави стверджувати про те, що наявність ухвали Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2018 року не є перешкодою для прийняття та розгляду по суті апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 .
Колегія суддів звертає увагу на неузгодженість рішення суду по конфіскації грошових коштів, що перебували на рахунках відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк», які були конфісковані в порядку, передбаченому для вирішення питань про речові докази із положеннями КПК України, які визначають поняття «речових доказів» (ст.98 КПК України). Однак, така неузгодженість перебуває поза межами доводів апеляційної скарги, не порушує прав учасників судового провадження та не впливає на прийняття судом апеляційної інстанції рішення по поданій апеляційній скарзі. У зв`язку із цим, рішення щодо цієї неузгодженості судом апеляційної інстанції не ухвалювалось.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 , яка діє в інтересах АТ «Альфа банк» задовольнити частково.
Вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 щодо ОСОБА_8 змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року рішення суду про конфіскацію грошових коштів в сумі 6243698,67 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ДП «Константа-Агро» (ЄДРПОУ 33805602) № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), та грошових коштів в сумі 14069456,86 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Західтрансбуд» (ЄДРПОУ 39494381) № НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).
В решті вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2017 щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
СУДДІ
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
