ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2020 року Справа № 280/5268/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.
представників позивача - Седлярова В.С., Голубової І.О.
представника відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133)
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач), в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.10.2020 вх. №52076 просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядка за кодом 1.7. Додатку;
зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго збільшити тариф на розподіл електричної енергії Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на суму 151 404,645 тис. грн., на яку вказаний тариф був зменшений на виконання постанови від 10.12.2019 №2676 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО;
визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядка 3.1 Додатку;
зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" збільшити тариф на розподіл електричної енергії на суму 2 714 000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що у відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області, як територіального органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області, відсутні повноваження органу ліцензування щодо проведення перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов та складання актів за результатом їх проведення. Відповідач при здійсненні позапланової перевірки вийшов за межі питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, чим порушив вимоги ч.1 ст. 6. Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 4.4. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, шо провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (затвердженого Постановою НКРЕКП 14.06.2018 № 428). Вказує також, що чинне законодавство України не передбачає повноважень відповідача на накладення такого виду штрафної санкції за результатами проведеного заходу контролю, як встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії для позивача шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необгрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності. Вважає, що за одне і те саме порушення, до позивача було застосовано декілька видів відповідальності, як то: накладення штрафу і зменшення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії на 2019 та 2020 роки на суму 302 809,29 тис. грн. Вказане зменшення тарифів було реалізовано відповідачем шляхом прийняття Постанови від 11.12.2018 № 1833 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та Постанова від 10.12.2019 № 2676 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337). Щодо протиправності оскаржуваної постанови в частині рядка 3.1 Додатку зазначає, що протокольними рішеннями відповідача було вирішено враховувати в тарифах поворотну фінансову допомогу з наступного календарного року після отримання останнього траншу поворотної фінансової допомоги, введення в експлуатацію сонячної електростанції TOB «Токмак Солар Енерджі» та TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» та об`єктів електроенергетики, що забезпечують приєднання зазначеної сонячної електростанції. Враховуючи те, що джерелом повернення поворотної фінансової допомоги є складова тарифу на передачу або розподіл електричної енергії, відповідно до вимоги законодавства, яке діяло на момент прийняття протокольних рішень НКРЕКП, з метою включення зазначених сум у складову тарифу, ПАТ "Запоріжжяобленерго" листом від 26.09.2019р. №001-08/16268, було подано до НКРЕКП заяву та необхідні документи для встановлення тарифів на послугу з розподілу електричної енергії на 2020 рік, де, зокрема, передбачались кошти на повернення поворотної фінансової допомоги. Вважає, що оскільки ПАТ "Запоріжжяобленерго" зобов`язано на підставі договорів, які є діючими, з TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» та TOB «Токмак Солар Енерджі» повернути протягом десяти років, починаючи з календарного року, наступного після року в якому отримано останній транш поворотної фінансової допомоги та введення в експлуатацію комплексу сонячної електростанції кошти, які були залучені, як поворотна фінансова допомога, то Постанова від 10.12.2019 № № 2676 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337) підлягає скасуванню в частині рядка за кодом 3.1.На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовну заяву не визнав. У письмовому відзиві від 07.09.2020 вх.№ 40944 та від 19.11.2020 вх. № 55868 посилається на те, що постанова НКРЕКП від 10.12.2019 № 2676 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337) (далі - Постанова № 2676) в частині рядка за кодом 1.7. Додатку є такою що не порушує права позивача, жодних посилань на будь-які порушення прав свобод чи законних інтересів позовна заява не містить, а отже є безпідставною і необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню. Натомість вважає, що зміст позовної заяви зводиться до непогодження позивача із проведенням Регулятором позапланової перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у 2018 році та прийняття Постанови №1401 за її результатами, що жодним чином не обґрунтовує позовні вимоги. Щодо оскарження постанови в частині рядка 3.1 Додатку зазначає, що згідно з діючим законодавством, у НКРЕКП були відсутні підстави для врахування у тарифах на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ«ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» коштів на повернення поворотної фінансової допомоги за нововведеними в експлуатацію об`єктами електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії. зокрема такими об`єктами TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» та TOB «ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ». На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
Ухвалою судді від 10.08.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/5268/20 та призначено підготовче судове засідання на 10.09.2020.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.10.2020.
Протокольною ухвалою суду від 05.10.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.10.2020.
Ухвалою суду від 05.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви без розгляду.
Також, ухвалою суду від 05.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження терміном на 30 днів.
30.10.2020 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог.
У підготовчому судовому засіданні 02.11.2020 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, у зв`язку із чим відкладено засідання на 23.11.2020.
Протокольною ухвалою суду від 23.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.12.2020.
Протокольною ухвалою суду від 16.12.2020 оголошено перерву у судовому розгляді до 21.12.2020.
Ухвалою суду від 21.12.2020 розгляд справи відкладено до 28.12.2020.
У судовому засіданні 28.12.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 28.12.2020 не з`явився, причини неявки суду не відомі.
28.12.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне:
ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач або НКРЕКП) із письмовою заявою (лист від 21.06.2018 № 001-006/9809) про проведення позапланової перевірки дотримання Товариством ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за регульованим тарифом та законодавства у сфері енергетики, за період діяльності 2017 року, за його бажанням.
Відповідачем відповідно до постанови НКРЕКП від 10 липня 2018 року № 675 «Про проведення позапланової перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго» та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 16 серпня 2018 року № 169 (копія додається), була проведена позапланова перевірка дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі також - позивач, Товариство) Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15 (далі - Ліцензійні умови з передачі електричної енергії), Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15/1 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії за регульованим тарифом), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 липня 2017 року № 932 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року № 504 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії).
За результатами здійснення позапланової перевірки дотримання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою Національною комісією з питань регулювання електриенергетики України від 13.06.1996 № 15, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996 № 15/1, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 № 932, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504, складені Акт дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме розподілу електричної енергії, від 10.09.2018 № 312 (за період з 01.01.2017 по 31.12.2017) (далі - Акт № 312) та Акт дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме постачання електричної енергії, від 10.09.2018 № (за період з 01.01.2017 по 31.12.2017) (далі - Акт № 313).
Акт № 312 та Акт № 313 містять висновки про те, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» порушило: підпункт 3.4,1 пункту 3.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата діяти згідно з законодавством України та іншими нормативними документами, а також пункти 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У результаті розгляду на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання 13.11.2018 Акта № 312 та Акта № 313 прийнято Постанову № 1401, якою передбачено:
1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на 2019 рік шляхом їх зміни в бік зменшення на загальну суму 302 809,29 тис. грн (без ПДВ), де:
сума економії коштів, отриманих у результаті недофінансування витрат, затверджених структурою тарифів, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від планових показників, отриманих за результатами діяльності з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за регульованим тарифом у 2017 році, у розмірі 77 012 тис. грн. (без ПДВ),
сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2017 рік у розмірі 225 797,29 тис. грн (без ПДВ).
2) у разі неврахування ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» в Інвестиційній програмі на 2019 рік статті «Додатково отриманий дохід за результатами діяльності 2017 року» без додаткових джерел фінансування у розмірі 27,80 тис. грн (без ПДВ) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму.
На виконання п. 3 Постанови № 1401 відповідачем були прийняті:
- Постанова від 11.12.2018 № 1833 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2676 (копія додається).
Цією постановою здійснено коригування витрат відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 року №1401 (зі змінами) у бік зменшення на
2019рік на загальну суму - 151 404,645 тис. грн (без податку на додану вартість);
- Постанова від 10.12.2019 № 2676 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337) (копія додається).
Цією постановою здійснено коригування витрат відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 року № 1401 (зі змінами) у бік зменшення на
2020рік на загальну суму - 151 404,645 тис. грн. (без податку на додану вартість).
В рядку 1.7 Додатку до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2676 загальні витрати позивача на розподіл електричної енергії (необхідний дохід), зменшені на суму 151 404,645 тис. грн. з приміткою, що "Коригування витрат на 2019 та 2020 роки відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 року № 1401 (зі змінами) у бік зменшення рівними частинами на загальну суму 302 809,29 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на рік - 151 404,645 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість))".
ПАТ "Запоріжжяобленерго" листом від 26.09.2019 №001-08/16268, було подано до НКРЕКП заяву та необхідні документи для встановлення тарифів на послугу з розподілу електричної енергії на 2020 рік, де, зокрема, передбачались кошти на повернення поворотної фінансової допомоги.
Так, відповідно до "Розрахунку загальних витрат (необхідного доходу) ПАТ "Запоріжжяобленерго" на здійснення діяльності з розподілу електричної енергії (всього та за класами напруги)", було включено рядок за кодом 3.1. "Розвиток виробництва /виробничі інвестиції" пропозиція ПАТ "Запоріжжяобленерго" у сумі 47047 тис. грн., з яких відповідно до "Розрахунку прибутку від здійснення ліцензованої діяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго" на 2020 рік, було враховано:
-514 тис. грн. на повернення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2569 тис. грн (без ПДВ) залученої від TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ" строком на 10 років;
-2 200 тис. грн. на повернення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 10 999 тис. гри. (без ПДВ), залученої від TOB «Токмак Солар Енерджі» строком на 10 років.
Враховано на повернення за 2 роки (2019, 2020).
Тариф на послуги з розподілу електричної енергії для ПАТ "Запоріжжяобленерго", було затверджено постановою №2676 від 10.12.2019, але НКРЕП в тарифах, не враховано пропозицію ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо включення в тарифи коштів на повернення поворотної фінансової допомоги.
В рядку за кодом 3.1. Додатку до постанови НКРЕКП від 10.142.2019 № 2676 розвиток виробництва /виробничі інвестиції - складає 0.
Не погоджуючись із постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядків за кодом 1.7 та 3.1 Додатку та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Регулятор діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), відповідно до статті 1 якого, НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 2 Закону про НКРЕКП передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Одночасно, Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Разом з тим, відповідно до пункту 13 статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Статтею 1 Закону про НКРЕКП передбачено, що роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Територіальні органи Регулятора утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за його рішенням як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи.
Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються Регулятором. Повноваження територіальних органів визначаються Регулятором відповідно до закону.
Разом з тим, Положенням про Відділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області, яке розміщене на офіційно веб-сайті Регулятора (далі - Положення) передбачено, що Відділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області (далі - Відділ) є самостійним структурним підрозділом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) та діє відповідно до цього Положення.
Відділ не має статусу юридичної особи.
Крім того, пунктом 4.1. Положення передбачено, що Відділ має право, зокрема, здійснювати перевірки за дотриманням ліцензіатами законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг у встановленому порядку.
Відтак, доводи позивача щодо відсутності повноважень у відповідача на здійснення перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов та складання актів за результатом їх проведення, суд відхиляє.
Щодо форми акту перевірки слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон про контроль), при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Частиною другою статті 5 Закону про контроль закріплено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
При цьому, форма акту, що с додатком до Порядку контролю за дотримання ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428) відповідає положенням та формі уніфікованого акту перевірки.
Крім цього, пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (яким стаття 5 доповнена вказаною нормою щодо уніфікованих актів) зобов`язано Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Проте, НКРЕКП відповідно до статті 1 Закону про НКРЕКП (станом на момент проведення перевірки) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та відповідно не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади.
Отже, вимоги Закону про контроль (враховуючи пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») щодо необхідності приведення форм актів у відповідність із цим Законом на НКРЕКП не поширюються.
Разом з цим, абзацами сьомим та восьмим частини другої статті 5 Закону про контроль визначено, що залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
Пунктом 3 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ніш порядків контролю.
Так, на виконання законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» 14.06.2018 на відкритому засіданні НКРЕКП було прийнято Порядок № 428.
Пунктом 5.1. Порядку № 428 (в редакції на момент проведення перевірки), який оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП визначено, що за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку.
Додатками 4 - 17 до цього Порядку №428 затверджено, зокрема, переліки питань, які є складовими акту планового заходу державного контролю та уніфікована форма Акту перевірки (додаток 18), яка є єдиною формою для всіх сфер регулювання Регулятором.
Також слід відмітити, що переліки питань, затверджені згідно з додатками 4-17 Порядку №428, є вичерпними для всіх суб`єктів відповідних сфер регулювання, незалежно від ступеня ризику, оскільки вищезазначені сфери регулювання є як ризико- оріентовними так і соціально значущими, незалежно від обсягів реалізації послуг та кількості обслуговування споживачів.
При цьому, пунктами 5 та 6 Методики № 342 визначено, що уніфікована форма акту перевірки складається з:
1)титульного аркуша;
2)переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю);
3)переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (за наявності більше 10 нормативно-правових актів перелік може складатися окремим додатком до уніфікованої форми акту перевірки);
4)опису виявлених порушень вимог законодавства;
5)переліку питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю);
6)пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного за його результатами акту;
7)оцінки суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю);
8)місця для підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, а також третіх осіб, які брали участь у заході державного нагляду (контролю).
Уніфікована форма акту перевірки розробляється згідно з додатком 2.
Водночас, з метою уникнення подвійного тлумачення щодо належності форми акта до уніфікованої, на засіданні НКРЕКП, яке було проведено у формі відкритого слухання, 02.07.2019 року було схвалено проект рішення «Про затвердження Змін до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов».
Вказаний проект постанови має ознаки регуляторного акта, у зв`язку з чим, згідно зі статтею 15 Закону про НКРЕКП, разом з відповідними матеріалами був оприлюднений на офіційному вебсайті НКРЕКП в мережі Інтернет з метою отримання зауважень та пропозицій.
04.09.2019 було проведено відкрите обговорення проекту зазначеної постанови, протокол якого оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
13.09.2019 на відкритому засіданні НКРЕКП було прийнято постанову № 1952 «Про затвердження Змін до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов», яка набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр», а саме 21.09.2019.
Отже, при здійсненні заходів державного контролю НКРЕКП застосовує виключно форму акту перевірки, яка є додатком до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, яка є уніфікованою формою та відповідає Методиці № 342.
Щодо тверджень позивача про відсутність у відповідача повноважень на коригування тарифів слід зазначити таке.
Відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб`єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів НКРЕКП визначаються Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 (далі Порядок № 1175, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови).
Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку, встановлення тарифів - встановлення, у тому числі перегляд, уточнення та коригування тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для ліцензіатів; коригування тарифів - встановлення для ліцензіатів тарифів на кожен рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу з урахуванням фактичних даних за базовий рік.
Пунктом 7.8 Порядку № 1175 передбачено, що НКРЕКП ініціює встановлення тарифів ліцензіата як засіб державного регулювання у сфері енергетики, у тому числі за зверненням ліцензіата, у разі:
1) закінчення періоду, на який встановлювалися тарифи та їх структура (або закінчення терміну врахування окремих елементів витрат у структурі тарифу);
2) за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів;
3) використання коштів на цілі або в розмірах, не передбачених схваленою інвестиційною програмою, без погодження з НКРЕКП;
4) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності;
5) порушення ліцензіатом умов проведення закупівель товарів, робіт і послуг, визначених діючими нормативними актами;
6 ) зміни обсягів розподілу електричної енергії відносно врахованих при розрахунку діючих тарифів більше ніж на 5 %;
7) зміни економічно обґрунтованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік відносно, урахованих при розрахунку діючих тарифів, що склалася з причин, незалежних від діяльності з розподілу електричної енергії, якщо це призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня;
8) наявності дефіциту або профіциту коштів від здійснення діяльності з надання послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж у роціt-1, що підтверджується розширеним звітом ліцензіата;
9) в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП.
При цьому, згідно п. 7.10 Порядку № 1175 за наявності підстав, передбачених пунктом 7.8 цієї глави, НКРЕКП встановлює тарифи ліцензіату виходячи з даних звітності, актів перевірок та/або пояснень і матеріалів ліцензіата.
Пунктом 7.11 Порядку № 1175 визначено, що при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.
Як встановлено судом , в актах № 312 та № 313 за період, що перевірявся з 01.01.2017 по 31.12.2017, зафіксовано факт невідповідності фактичних витрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» структурі тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 15.12.2016 №2220.
З огляду на положення п.п. 7.8 та 7.11 глави 7 Порядку № 1175, недотримання структури тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії у 2017 році ПАТ «Запоріжжяобленерго», стало підставою для ініціювання НКРЕКП питання щодо встановлення тарифів ПАТ «Запоріжжяобленерго» у бік зменшення, що і було реалізовано у постановах НКРЕКП від 11.12.2018 № 1833 та від 10.12.2019 № 2676.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП Регулятор має право, зокрема, приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.
При цьому, відповідно до статті 22 Закону про НКРЕКП суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, шо регулюють відносини у відповідних сферах.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1)застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2)накладення штрафу;
3)зупинення дії ліцензії;
4)анулювання ліцензії.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».
Перелік санкцій є вичерпним. Інші заходи впливу Регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не с санкціями відповідальності.
Вказана позиція викладена Верховним Судом від 04.02.2019 у справі №826/14482/17 (адміністративне провадження №К/9901/41832/18).
Відтак, посилання позивача на подвійне застосування відповідальності не знаходить свого підтвердження.
Щодо визнання протиправною та скасування Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядка 3.1 Додатку, суд зазначає наступне.
Частиною шостою статті 17-2 Закону України «Про електроенергетику», (яка була виключена відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 04.06.2015 №0514-VIII) було передбачено, що приєднання об`єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії та будівництво яких відповідає плану розвитку об`єднаної енергетичної системи України на наступні десять років, фінансується в обсязі 50 відсотків за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу електричної енергії, і 50 відсотків - за рахунок поворотної фінансової допомоги, яка надається замовником електропередавальній організації.
Відповідно до частини 10 статті 17-2 Закону України «Про електроенергетику» було передбачено, що строк повернення поворотної фінансової допомоги замовнику встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж І не може перевищувати 10 років. Джерелом повернення поворотної фінансової допомоги є складова тарифу на передачу або розподіл електричної енергії.
13.02.2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, було прийнято протокольне рішення № 8 щодо можливості врахування у тарифах на передачу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» коштів на повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 10 999 тис. грн. (без ПДВ), залученої від TOB «Токмак Солар Енерджі».
11.12.2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято протокольне рішення № 25 щодо можливості врахування у тарифах на передачу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» коштів на повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 2 568 834 тис. грн. (без ПДВ), що залучається від TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ».
Протокольними рішеннями було зазначено, що врахування в тарифах починається з наступного календарного року після отримання останнього траншу поворотної фінансової допомоги, введення в експлуатацію сонячної електростанції TOB «Токмак Солар Енерджі» та TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» та об`єктів електроенергетики, що забезпечують приєднання зазначеної сонячної електростанції.
В подальшому, 05.03.2014 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та TOB «Токмак Солар Енерджі» було укладено договір № ПФ 01-2014 (далі Договір № ПФ 01-2014 ), пунктом 2.4, якого було передбачено, що кошти залучені від Позикодавця (TOB "Токмак Солар Енерджі") як фінансова допомога, повертаються протягом десяти років, починаючи з календарного року, наступного після року в якому отримано останній транш поворотної фінансової допомоги та введення в експлуатацію комплексу сонячної електростанції.
Відповідно до додаткової угоди від 25.06.2015 до Договору № ПФ 01-2014, четвертий (останній) транш III квартал 2015 року.
25.06.2015 між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ПФ02-2015 (далі Договір № ПФ02-2015) , пунктом 2.4, якого було передбачено, що кошти залучені від Позикодавця (TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ») як фінансова допомога, повертаються протягом десяти років, починаючи з календарного року, наступного після року в якому отримано останній транш поворотної фінансової допомоги та введення в експлуатацію комплексу сонячної електростанції.
Додатком 2 Договору № ПФ02-2015 було затверджено "Графік повернення коштів поворотної фінансової допомоги для здійснення приєднання сонячної електростанції TOB "СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ" з 2016р. - 2026р. Повернення грошових коштів виконувалось згідно "Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до
Відповідно до додаткової угоди від 12.01.2018 до Договору № ПФ02-2015, другий (останній) транш І квартал 2018 року.
Листом від 06.08.2018 № 03/470 TOB «Токмак Солар Енерджі» звернулось до ПАТ "Запоріжжяобленерго" з вимогою повернення поворотної фінансової допомоги.
TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» листом від 23.07.2018 № 053 повідомило про виконання Договору № ПФ02-2015 в повному обсязі та надало підтвердні документи.
Враховуючи те, що джерелом повернення поворотної фінансової допомоги є складова тарифу на передачу або розподіл електричної енергії, відповідно до вимоги законодавства, яке діяло на момент прийняття протокольних рішень НКРЕКП, з метою включення зазначених сум у складову тарифу, ПАТ "Запоріжжяобленерго" листом від 26.09.2019р. №001-08/16268, було подано до НКРЕКП заяву та необхідні документи для встановлення тарифів на послугу з розподілу електричної енергії на 2020 рік, де, зокрема, передбачались кошти на повернення поворотної фінансової допомоги.
Так, відповідно до "Розрахунку загальних витрат (необхідного доходу) ПАТ "Запоріжжяобленерго" на здійснення діяльності з розподілу електричної енергії (всього та за класами напруги)", було включено рядок за кодом 3.1. "Розвиток виробництва /виробничі інвестиції" пропозиція ПАТ "Запоріжжяобленерго" у сумі 47047 тис. грн., з яких відповідно до "Розрахунку прибутку від здійснення ліцензованої діяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго" на 2020 рік, було враховано:
-514 тис. грн. на повернення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2569 тис. грн (без ПДВ) залученої від TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ" строком на 10 років;
-2 200 тис. грн. на повернення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 10 999 тис. гри. (без ПДВ), залученої від TOB «Токмак Солар Енерджі» строком на 10 років.
Враховано на повернення за 2 роки (2019, 2020).
Тариф на послуги з розподілу електричної енергії для ПАТ "Запоріжжяобленерго", було затверджено постановою №2676 від 10.12.2019, але НКРЕП в тарифах, не враховано пропозицію ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо включення в тарифи коштів на повернення поворотної фінансової допомоги.
В рядку за кодом 3.1. Додатку до постанови НКРЕКП від 10.142.2019 № 2676 розвиток виробництва /виробничі інвестиції - складає 0.
Як зазначалося вище, питання приєднання електроустановок замовника, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, у тому числі і питання надання замовником поворотної фінансової допомоги електропередавальній організації, урегульовувалося Законом України «Про електроенергетику».
Водночас, пунктом 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Закон України «Про електроенергетику» визнано таким, що втратив чинність з 01.07.2019, у тому числі втратила чинність стаття 17-2, якою врегульовувалось питання плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.
До того ж, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», зокрема частину шосту статті 17-2 Закону України «Про електроенергетику», якою було регламентовано питання фінансування приєднання об`єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, виключено.
Отже, згідно з діючим законодавством, у НКРЕКП були відсутні підстави для врахування у тарифах на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ«ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» коштів на повернення поворотної фінансової допомоги за нововведеними в експлуатаиію об`єктами електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, зокрема такими об`єктами TOB «СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» та TOB «ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ».
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно достатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно дост. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 08.02.2021.
Суддя Л.Я. Максименко