ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5268/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Боровської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 в адміністративній справі №280/5268/20 за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Запоріжжяобленерго звернулось із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно якої та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.10.2020 вх. №52076 позивач просив суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядка за кодом 1.7. Додатку; в частині рядка 3.1 Додатку;

зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго збільшити тариф на розподіл електричної енергії Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на суму 151 404,645 тис. грн., на яку вказаний тариф був зменшений на виконання постанови від 10.12.2019 №2676 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО, а також збільшити тариф на розподіл електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" на суму 2 714 000 грн.

В обґрунтування позову було вказано про відсутність у відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області, як територіального органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області, відсутні повноваження органу ліцензування щодо проведення перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов та складання актів за результатом їх проведення. При здійсненні позапланової перевірки відповідач вийшов за межі питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, чим порушив вимоги ч.1 ст. 6. Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 4.4. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, шо провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (затвердженого Постановою НКРЕКП 14.06.2018 № 428). Застосований відповідачем вид санкції - встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії для позивача шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності, чинне законодавство України не передбачає. Крім того, позивач вважає, що за одне і те саме порушення до нього застосовано декілька видів відповідальності: штраф і зменшення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії на 2019 та 2020 роки на суму 302 809,29 тис. грн., а також, що відмова відповідача у збільшенні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" носить дискримінаційний характер, оскільки за аналогічних умов відносно інших суб`єктів господарювання відповідачем були прийняті рішення на користь останніх.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції не було встановлено допущення відповідачем порушень вимог законодавства, а відповідно і підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі позивачем було зазначено щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи. Зокрема, не надано належну правову оцінку доводам позивача щодо процедурних порушень під час перевірки, невідповідності висновків відповідача фактичним обставинам, дискримінаційний характер дій та рішень відповідача.

Рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду Третім апеляційним адміністративним судом залишено без змін.

Не погодившись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

За результатами касаційного перегляду скасована постанова Третього апеляційного адміністративного суду з підстав неповного з`ясування обставини справи та ненадання оцінки всім доводам апеляційної скарги.

Надаючи оцінку обставинам справи та відповідним їм доказам, враховуючи висновки Верховного Суду за результатами касаційного перегляду по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, зважаючи на таке.

Виходячи з обставин справи, ПАТ Запоріжжяобленерго звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач або НКРЕКП) із письмовою заявою (лист від 21.06.2018 № 001-006/9809) про проведення позапланової перевірки ліцензійної діяльності Товариства за 2017 рік, та на виконання постанови від 13.12.2012 №1627 винести на розгляд та затвердити проект інвестиційної програми на 2018 рік на найближчим засіданні.

Відповідачем відповідно до постанови НКРЕКП від 10 липня 2018 року № 675 Про проведення позапланової перевірки ПАТ Запоріжжяобленерго та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 16 серпня 2018 року № 169 була проведена позапланова перевірка дотримання ПАТ Запоріжжяобленерго Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15/1, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 липня 2017 року № 932, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року № 504, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

За результатами здійснення позапланової перевірки складені Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме розподілу електричної енергії, від 10.09.2018 № 312 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме постачання електричної енергії від 10.09.2018 № 313 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Акти №312 та №313 містять висновки про те, що ПАТ Запоріжжяобленерго порушило: підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата діяти згідно з законодавством України та іншими нормативними документами, а також пункти 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України Про електроенергетику, Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Про ринок електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У результаті розгляду на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання 13 листопада 2018 року актів №312 та №313 прийнято постанову №1401, якою передбачено:

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ Запоріжжяобленерго на 2019 рік шляхом їх зміни в бік зменшення на загальну суму 302 809,29 грн (без ПДВ), де:

сума економії коштів, отриманих у результаті недофінансування витрат, затверджених структурою тарифів, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від планових показників, отриманих за результатами діяльності з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за регульованим тарифом у 2017 році, у розмірі 77 012 грн. (без ПДВ);

сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2017 рік у розмірі 225 797,29 грн (без ПДВ);

2) у разі неврахування ПАТ Запоріжжяобленерго в Інвестиційній програмі на 2019 рік статті Додатково отриманий дохід за результатами діяльності 2017 року без додаткових джерел фінансування у розмірі 27,80 грн (без ПДВ) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ Запоріжжяобленерго шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму.

На виконання пункту 3 постанови №1401 відповідачем прийняті:

постанова від 11 грудня 2018 року №1833 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ Запоріжжяобленерго, яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року №2676.

Так, постановою від 10 грудня 2019 року №2676 здійснено коригування витрат відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 року №1401 (зі змінами) у бік зменшення на 2019 рік та у бік зменшення на 2020 рік на загальну суму 302 809,29 грн (без податку на додану вартість).

В рядку 1.7 Додатку до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року №2676 загальні витрати позивача на розподіл електричної енергії (необхідний дохід), зменшені на суму 151 404,645 грн з приміткою, що "Коригування витрат на 2019 та 2020 роки відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 року №1401 (зі змінами) у бік зменшення рівними частинами на загальну суму 302 809,29 грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на рік 151 404,645 грн (без урахування податку на додану вартість)".

В рядку 3.1 додатку до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року №2676 розвиток виробництва /виробничі інвестиції - складає 0.

Предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року №2676 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ Запоріжжяобленерго (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11 липня 2020 року №1337), в частині рядків за кодом 1.7 та 3.1 Додатку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова прийнята у межах повноважень відповідача та відповідно до Конституції та Законів України.

Посилаючись на положення підпунктів 7.8 та 7.11 глави 7 Порядку №1175 суд зазначив, що недотримання структури тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії у 2017 році ПАТ Запоріжжяобленерго, стало підставою для ініціювання НКРЕКП питання щодо встановлення тарифів ПАТ Запоріжжяобленерго у бік зменшення, що реалізовано у постанові НКРЕКП від 11 грудня 2018 року №1833 до якої внесено зміни постановою від 10 грудня 2019 року №2676.

Що ж стосується врахування НКРЕКП у тарифах на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ Запоріжжяобленерго коштів на повернення поворотної фінансової допомоги за нововведеними в експлуатацію об`єктами електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, то згідно з діючим законодавством такі підстави відсутні, оскільки пунктом 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що Закон України Про електроенергетику визнано таким, що втратив чинність з 01 липня 2019 року, у тому числі втратила чинність стаття 17-2, якою врегульовувалось питання плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.

Верховний Суд погодився з доводами позивача, приведеними в касаційній скарзі, щодо відсутності у відповідача повноважень на зміну тарифів на послуги за результатами перевірки або моніторингу, оскільки відповідні зміни у законодавстві, зокрема, у статті 17 Закону №1540-VIII, якими передбачено відповідні повноваження, набрали чинності 29 грудня 2019 року, в той час як спірна постанова НКРЕКП №2676 якою зменшено на суму коригування за результатами проведеної раніше перевірки, прийнята 10 грудня 2019 року. Тобто, суд апеляційної інстанції не врахував відповідні доводи апеляційної скарги та погодив висновок суду першої інстанції щодо застосування пункту 13 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII в редакції, яка набрала чинності вже після прийняття спірного рішення.

Далі Верховний Суд звернув увагу на те, що підставою для ініціювання НКРЕКП питання щодо встановлення тарифів ПАТ Запоріжжяобленерго у бік зменшення, що було реалізовано у постановах НКРЕКП від 11 грудня 2018 року №1833 та від 10 грудня 2019 року №2676, є результати позапланової перевірки дотримання товариством ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за регульованим тарифом та законодавства у сфері енергетики, за період діяльності 2017 року.

В актах №312 та №313 за період, що перевірявся з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, зафіксовано факт невідповідності фактичних витрат ПАТ Запоріжжяобленерго структурі тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 15 грудня 2016 року №2220.

Верховний Суд зробив висновок, що суди першої та апеляційної інстанції застосували Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕКП №1175 лише 05 жовтня 2018 року, до правовідносин, що виникли внаслідок позапланової перевірки діяльності товариства за 2017 рік.

Крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи позивача про відсутність державної реєстрації Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність, у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджені постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 і Порядку №1175.

Протиправність спірної постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року №2676 (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11 липня 2020 року №1337), в частині рядків за кодом 3.1 Додатку позивач обґрунтував посиланням на прийняття НКРЕКП в 2014 році протокольних рішень про врахування в тарифах поворотної фінансової допомоги, залученої на виконання заходів щодо приєднання і введення в експлуатацію об`єктів, призначених для виробництва електроенергії з використанням альтернативних джерел, на підставі яких ПАТ Запоріжжяобленерго уклав і виконав договори про залучення фінансової допомоги.

Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутні у НКРЕКП підстав для врахування у тарифах на послуги з розподілу електричної енергії ПАТЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО коштів на повернення поворотної фінансової допомоги за нововведеними в експлуатацію об`єктами електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, зокрема такими об`єктами TOB СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ та TOB ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ через зміни у законодавстві. Зокрема, Закон України №575/97-ВР Про електроенергетику, який передбачав, що приєднання об`єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії та будівництво яких відповідає плану розвитку об`єднаної енергетичної системи України на наступні десять років, фінансується в обсязі 50 відсотків за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу електричної енергії, і 50 відсотків - за рахунок поворотної фінансової допомоги, яка надається замовником електропередавальній організації, втратив чинність повністю з 01 липня 2019 року, в частині ст.17-2, яка передбачала, що джерелом повернення поворотної фінансової допомоги є складова тарифу на передачу електричної енергії, - з 11 червня 2017 року.

Водночас, Верховний Суд зауважив, що судом першої інстанції не враховані доводи апелянта стосовно того, що можливість врахування у тарифах на передачу електричної енергії ПАТ Запоріжжяобленерго коштів на повернення поворотної фінансової допомоги визначена протокольними рішеннями НКРЕКП: №8 від 13 лютого 2014 року (щодо суми 10 999 грн (без ПДВ), залученої від TOB Токмак Солар Енерджі) та №25 від 11 грудня 2014 року (щодо суми 2 568 834 грн (без ПДВ), що залучається від TOB СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ), які не скасовані Регулятором та реалізовані ПАТ Запоріжжяобленерго шляхом укладення, прийняття коштів і виконання умов укладених договорів, наступного включення поворотної фінансової допомоги до тарифу для повернення її суб`єктам господарювання учасникам цих відносин, а відповідно застосуванню підлягає Закон України Про електроенергетику до повного виконання цих обов`язків у повному обсязі.

Також, за висновком Верховного Суду судами безпідставно не враховани доводи апеляційної скарги щодо дискримінаційного характеру дій та рішень відповідача, оскільки в грудні 2020 року для АТ Житомиробленерго комісією враховані кошти на повернення поворотної фінансової допомоги, відповідно до протокольних рішень НКРЕКП від 17 липня 2014 року №58 та від 15 квітня 2014 року №39, у постанові НКРЕКП від 09 грудня 2020 року №2366 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Житомиробленерго із застосуванням стимулюючого регулювання згідно з додатком до якої кошти на повернення поворотної позики включено до структури тарифу.

Затвердженням тарифу для ПАТ Черкасиобленерго також здійснено шляхом встановлення тарифу, в якому передбачено кошти на повернення поворотної фінансової допомоги. Так, відповідно до додатку до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року №2382 комісією враховані витрати на повернення поворотної фінансової допомоги, відповідно до протокольного рішення НКРЕКП від 23 жовтня 2014 року №11.

Такі дії НКРЕКП свідчать про порушення останнім статті 4 Закону України №1540-VIII, на що звертав увагу апелянт, проте суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки вказаним доводам та залишив їх поза увагою.

Наведені висновки слугували підставою для скасування Верховним Судом рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на те, що у відповідності до ч.5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи, колегією враховуються мотиви скасування постанови та прийняті надані сторонами додаткові пояснення з питань, на які Верховним Судом звернуто увагу.

Вирішуючи спір по суті, колегією суддів зроблений висновок про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду.

Щодо доводів апелянта стосовно законності перевірки з питань, які не стосуються предмета перевірки.

Виходячи зі змісту ст. 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» під ліцензійною діяльністю на ринку електричної енергії розуміється господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії, агрегації, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором.

Як зазначалось вище, до НКРЕКП надійшла письмова заява ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» від 21.06.2018 № 001-006/9809 на виконання постанови №1627 від 13.12.12 про проведення позапланової перевірки ліцензійної діяльності Товариства за 2017 року, та винесення на розгляд і затвердження проекту інвестиційної програми на 2018 рік.

Конкретного переліку питань, які підлягають перевірці, цей лист позивача не містить.

На підставі поданої позивачем заяви, Регулятором була прийнята постанова НКРЕКП «Про проведення позапланової перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за період діяльності з 01.04.2017 по 31.12.2017 відповідно до питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, а саме дотримання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996 № 15, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕКП від 13.06.1996 № 15/1, 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 № 932, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Вказана постанова позивачем не оскаржена.

Отже, перелік питань перевірки стосується ліцензійної діяльності позивача, витання визначені постановою, яка протиправною не визнавалась та не скасована, з огляду на що доводи апелянта у відповідній частині є необґрунтованими.

Щодо відсутності у відповідача повноважень на зміну тарифів на послуги за результатами перевірки або моніторингу, колегією суддів враховується наступне.

Відповідно до пункту 13 статті 17 Закону про НКРЕКП в редакції станом на 17.11.2019 для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Пунктом 7 ст.6 Закону «Про ринок електричної енергії» до повноважень НКРЕКП віднесено встановлення тарифів на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, на послуги з передачі електричної енергії, на послуги з розподілу електричної енергії тощо.

Постановою НКРЕКП №1175 від 05.10.2018 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (п.7.11.) передбачено, що у разі недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши із структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми. Зі змісту ч.3 ст.5, ст.6, ч.6 ст.14 Закону про НКРЕКП цей Порядок не підлягає погодженню органами державної влади, а також державній реєстрації Міністерством юстиції України. Отже, вказаний Порядок, який у відповідній частині не суперечить Закону про НКРЕКП, передбачає повноваження Регулятора щодо зменшення діючих тарифів за відповідних умов.

Виходячи з обставин справи, вбачається, що постановою НКРЕКП від 07.12.2018 №1676 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 13.01.2018 №1401 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», зокрема вирішено підготувати та винести на засідання НКРЕКП проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» на 2019 та 2020 роки шляхом їх зміни в бік зменшення рівними частинами на загальну суму 302 809,29 грн. Щодо даного рішення позивач був обізнаний та 29.11.2018 листом за № 001-09/17887 звертався до НКРЕКП з питання розстрочення суми коригування витарт структури тарифів на послуги з розподілу на загальну суму 302 809,29 грн. терміном на три роки рівними частинами. В подальшому Регулятором 10.12.2019 була прийнята постанова №2676 щодо встановлення тарифів на послуги; додатком до цієї постанови передбачались коригування витрат у розмірі 151 405,00 грн. До цієї постанови було внесено зміни постановою №1337 від 11.07.2020 та в якій коригування рядка 1.7 в додатку до постанови №2676 не змінювалось. На час звернення позивача до суду з цим позовом постанова №1337 була чинною. Крім того, позивачем не була оскаржена постанова НКРЕКП від 13.01.2018 №1401 в частині перегляду тарифів на розподіл електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» на 2019 та 2020 роки шляхом їх зміни в бік зменшення, а також постанова Регулятора №1833 від 11.12.2018 про встановлення тарифів з урахуванням постанови НКРЕКП від 13.01.2018 №1401 у редакції постанови НКРЕКП від 07.12.2018 №1676 щодо коригування витрат на 2019 та 2020 роки у зазначених розмірах. Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача стосовно того, що постановою №2676 від 10.12.2019 не здійснювалось коригування тарифів, в тому числі і у редакції цієї постанови від 11.07.2020 № 1337, оскільки наленими доказами підтверджено здійснення такого коригування попередніми постановами, які позивачем не оскаржені та законність яких не спростована в тому числі і в судовому порядку.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача збільшити позивачеві тариф на розподіл електричної енергії, на який він був зменшений на виконання постанови №2676 від 10.12.2019, колегія суддів зазначає, що ця вимога є похідною та оскільки підстави для скасування вказаної постанови відсутні, отже, не підлягає задоволенню і вимог щодо коригування тарифів у бік збільшення.

Стосовно доводів позивача з приводу дискримінаційного характеру постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року №2676 (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11 липня 2020 року №1337), в частині рядків за кодом 3.1 Додатку, зокрема, неврахування у тарифах на послуги з розподілу електричної енергії ПАТЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО коштів на повернення поворотної фінансової допомоги за нововведеними в експлуатацію об`єктами електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, TOB СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ та TOB ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ.

Колегією суддів враховується, що 04 червня 2021 року ПАТ Запоріжжяобленерго звернулось до суду з адміністративним позовом (справа №280/4576/21), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо не включення (невнесення) до структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії коштів (витрат): на повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до протокольного рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13.02.2014 №8 і на повернення поворотної фінансової допомоги відповідно до протокольного рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.12.2014 №25;

зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді, встановленні структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго", у тому числі із застосуванням стимулюючого регулювання, включити (внести) до структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, у тому числі із застосуванням стимулюючого регулювання, кошти (витрати): відповідно до протокольного рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13.02.2014 №8 - повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 10999 тис. грн. рівними частинами протягом 10 років починаючи з 01 січня 2016 року (з розрахунку на 2021 рік у розмірі 4400 тис. грн.), і відповідно до протокольного рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.12.2014 №25 - повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 2568834 грн. рівними частинами протягом 10 років починаючи з 01 січня 2019 року, (з розрахунку на 2021 рік у розмірі - 257 тис. грн.).

Адміністративний позов був обґрунтований тим, що НКРЕ згідно протоколу засідання №8 від 13.02.2014 та №25 від 11.12.2014 прийнято рішення про врахування у тарифах на передачу електричної енергії ВАТ "Запоріжжяобленерго" коштів на повернення поворотної фінансової допомоги. Укладаючи договори з однієї сторони - ПАТ "Запоріжжяобленерго", а з іншої TOB Токмак Солар Енерджі, а також за другим договором - TOB СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ, керувалися прийнятими Регулятором вищезазначеними рішеннями і розраховували на те, що відповідач буде виконувати прийняті рішення і включить витрати (кошти) щодо повернення поворотної фінансової допомоги до структури тарифу протягом затвердженого періоду - десяти років з наступного року після повного отримання коштів від замовників і введення об`єктів в експлуатацію, а саме: з 2016 року - щодо TOB Токмак Солар Енерджі; з 2019 року - щодо TOB СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ. Позивач стверджував, що всупереч прийнятим рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, не включає кошти на повернення фінансової допомоги до структури тарифу при встановленні тарифу ПАТ "Запоріжжяобленерго". Посилаючись на те, що Закон Україні "Про ринок електричної енергії" не мав зворотної сили щодо правовідносин які виникли раніше на підставі чинних і не скасованих рішень НКРЕ від 13.02.2014 №8 і НКРЕКП від 11.12.2014 №25, вважав безпідставними посилання відповідача на цей нормативно-правовий акт. Також стверджував про вибірковий характер рішення Відповідача у застосуванні законодавства і наявність ознаки дискримінації по відношенню до позивача з огляду на те, що для АТ "Житомиробленерго" та ПАТ "Черкасиобленерго" відповідачем враховані кошти на повернення поворотної фінансової допомоги під час встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Отже, висловлений в Протоколі відкритого обговорення від 02.12.2020 №330-п довід НКРЕКП про невключення до структури тарифів коштів на повернення фінансової допомоги через відсутність законодавчих підстав, через втрату чинності частиною шостою статті 17-2 Закону України "Про електроенергетику", якою було регламентовано приєднання об`єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, позивач вважав неспроможним, дискримінаційним і неправомірним відносно позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено з підстав відсутності у НКРЕКП правових підстав для врахування у тарифах на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" коштів на повернення поворотної фінансової допомоги за нововведеними в експлуатацію об`єктами електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, зокрема, ТОВ Токмак Солар Енерджі, а також TOB СОНЯЧНІ СТАНДАРТНІ РІШЕННЯ, оскільки з 01.07.2019 втратила чинність, зокрема, ст.17-2 Закону України «Про електроенергетику», якою було регламентовано питання фінансування приєднання об`єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джере енергії. Клрім того, надано оцінку доводам позивача щодо дискримінаційних ознак бездіяльності відповідача та ці доводи визнані безпідставними. Зокрема, суди дійшли висновку, що включення до структури тарифів ПАТ «Черкасиоблеерго» та АТ «Житомиробленерго» витрат на повернення поворотної фінансової допомоги попри відсутність законодавчих підстав на це, не може розцінюватися як дискримінаційні дії щодо позивача.

Дане судове рішення у справі №280/4576/21 набрало законної сили 29.06.2022 та є чинним на час перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції у даній справі- №280/5268/20.

З огляду на вимоги ч.4 ст.78 КАС України, а також з урахуванням принципу правової визначеності, обставини та відповідні їм висновки, що встановлені судом у справі №280/4576/21, враховуються колегією суддів при розгляді цієї справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегією суддів погоджується висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ПАТ Запоріжжяобленерго. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегією суддів також не встановлено порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 в адміністративній справі №280/5268/20 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко