Справа № 702/301/20
Провадження № 1-кп/702/55/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді : ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання : ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020250000000088 від 24.02.2020 за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження
прокурора: ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5 : захисника ОСОБА_6
захисника неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_7
законного представника неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_8
неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_3
інспектор з ювенальної превенції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, представник служби у справах дітей Уманської райдержадміністрації, потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , представник Монастирищенського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області: не з`явилися
в с т а н о в и в :
В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 286 КК України (справа № 702/301/20).
У судовому засіданні захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 звернувся до суду із усною заявою про відвід прокурору ОСОБА_4 через неналежне представлення його повноважень.
Так, в постанові від 24.02.2020 відсутній час її складання, в резолютивній частині відсутній час та строки її виконання, прокурор має визначатись, а не призначатись, що не відповідає вимогам КПК України. Порядок участі прокурора у кримінальному провадженні чітко встановлений саме шляхом визначення прокурора або групи прокурорів. Таке значення, як призначення прокурора або групи прокурорів ні в положенні ст. 37 КПК України, а ні Наказом Генеральної прокуратури від 28.03.2019 № 51 не передбачено. Порушення цього порядку визначає тільки одне, замість законних визначених правосуб`єктних прокурорів є особи, які не уповноважені здійснювати державне обвинувачення в суді. Тільки старший групи прокурорів має право приймати рішення та підписувати їх, решта прокурорів в групі мають допоміжну функцію, а не вирішальну, тому такими повноваженнями не наділені. Таке порушення, а саме порушення процедури визначення прокурорів призводить до істотного порушення завдань та основних засад кримінального провадження, які передбачені ст. 2, 7, 9 КПК України. Тому, усі процесуальні рішення, які прийняті у вказаному процесуальному провадженні в цілому є неналежними, незаконними, невизначеними, підписаними неправосуб`єктними особами без повноважень, які відповідно до ст.94 КПК Країни є незаконними, неналежними та недопустимими доказами, що згідно ст. 2, 7, 9 КПК України прямо визначає незаконність, неналежність та недопустимість усього кримінального провадження в цілому. Прокурор, який підтримує державне обвинувачення, відповідно до постанови заступника прокурора Черкаської області, яка винесена з порушенням кримінального процесуального законодавства, є неуповноваженим на підтримання державного обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання захисника про відвід прокурору.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 проти задоволення заяви про його відвід заперечував. Вважає, що заявлений відвід не підлягає до задоволення, оскільки підстави для відводу прокурора визначені ст.77 КПК України, з даного переліку захисником не зазначено жодної із підстав. Зазначив, що захисник відсилається на те, що керівник органу прокуратури має визначати, а не призначати прокурора, разом з тим ст. 37 КПК України має назву «Призначення та зміна прокурора», отже керівник прокуратури здійснює призначення та зміну прокурора. Просить відмовити у задоволенні відводу.
У судовому засіданні представник потерпілого захисник ОСОБА_6 у вирішенні даного питання покладається на думку суду.
Заслухавши думку учасників процесу, пояснення особи, якій заявлено відвід, дослідивши матеріали кримінального провадження в розрізі заяви про відвід прокурора, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 5ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Так, відповідно до ч. 1ст. 77 КПК Українипрокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Захисник неповнолітнього обвинуваченого не надав суду доказів існування обставин, передбачених ст. 77 КПК України наявність яких зумовлювала б відвід прокурора ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
З приводу обґрунтування заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора суд зазначає наступне.
Постановою заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_10 від 24.02.2020 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020250000000088 від 24.02.2020 за ч. 2 ст. 286 КК України призначено групу прокурорів, призначено старшого групи прокурорів, зазначено про її негайне виконання. Постанову прийнято в м. Черкаси.
Статтею 37 КПК України регламентовано призначення та заміну прокурора у кримінальному провадженні, що спростовує посилання адвоката на незаконність постанови про призначення групи прокурорів в даному кримінальному провадженні в цій частині.
Крім цього, суд зазначає, що постанова прийнята повноважною особою.
Суд вважає, що не зазначення в постанові про призначення групи прокурорів часу її прийняття, строків її виконання не заперечує повноваження групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, не порушує прав, свобод та законних інтересів інших учасників процесу та не може бути достатньою підставою для встановлення факту відсутності повноважень групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).
Оцінюючи заяву про відвід прокурору, враховуючи думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що заявлений прокурору відвід є невмотивованим, обставини для відводу прокурора на які зсилається захисник ОСОБА_7 не передбачені ст.77 КПК України, повноваження прокурора підтверджені відповідним процесуальним рішенням, а тому у задоволенні заяви про відвід прокурора слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 77, 81 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні заяви захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020250000000088 від 24.02.2020 відмовити повністю.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 29.01.2021 о 10 год 40 хв.
Суддя : ОСОБА_1
