ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/7365/16-а пров. № А/857/15401/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2020 року у справі №344/7365/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Івано-Франківська, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження міського голови про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (головуючий суддя першої інстанції Польська М.В., час ухвалення не вказано, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту 09.11.2020),-
В С Т А Н О В И В:
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення у справі №344/7365/16-а.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 року у задоволенні заяви представника Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну способу виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Івано-Франківська, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконкому Івано Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
04.11.2020 року адвокат подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 3000 грн витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2020 року Стягнуто з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. 21, код ЄДРПОУ 04054346, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає таке незаконним, ухваленим за неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права.
Зазначає, що усі послуги оплачені у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами та витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами. Просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції та виклавши абзац 2 резолютивної частини в наступній редакції «Стягнути з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. 21, код ЄДРПОУ 04054346, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.».
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив змінити додаткове рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частково задовольняючи заяву позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції врахував те, що надані суду матеріали доводять факт понесення позивачем в даній адміністративній справі витрат на правову допомогу, надану адвокатом Благодир М.С. проте така допомога на переконання суду є завищеною по часу зазначених годин витрачених на правову допомогу.
Проте апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, відповідно до частини сьомої цієї статті, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як видно з матеріалів справи, до заяви, на виконання вимог ст. 134 КАС України, представником позивача долучено договір про надання правової допомоги від 08 січня 2020 року, акт розрахунку суми розміру витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 у справі №344/7365/16-а, квитанція про отриманий представником гонорар від 18.10.2020 серії ВГ №0000519 на суму 3000 грн.
Справа №344/7365/16-а розглядалася в різних судових інстанціях, судами приймалися різні судові рішення, матеріали справи містять велику кількість різних документів, тому висновок суду першої інстанції про те, що адвокату достатньо лише однієї години для вивчення інформації та матеріалів наданих замовником (заява Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну способу виконання судового рішення з додатками, вивчення матеріалів справи №344/7365/16-а), та що за вказану роботу адвоката достатня оплата в сумі 250 грн., колегія суддів вважає необґрунтованим.
Також на думку апеляційного суду є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що підготовка заперечення проти заяви на адресу Івано-Франківського міського суду (на 7 арк.), виготовлення та направлення копій документів для боржника та стягувача потребує лише три години, а не шість годин, як зазначено в розрахунку суми розміру витрат на правничу допомогу, досліджену в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи є свого роду суб`єктивною величиною, яка для різних осіб ( представників, адвокатів) може потребувати різних часових затрат, зважаючи на обсяг матеріалів справи, нормативно правову базу, тощо.
Крім цього, сума за 1 годину часу погоджена у розмірі 250 грн. не може вважатися надмірною в даній категорії справ.
Таким чином, надані докази підтверджують те, що позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
З огляду на зміст документів, що подані представником позивача до суду першої інстанції, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, апеляційний суд вважає, що гонорар адвоката у цій справі, який пов`язаний із розглядом заяви про зміну способу виконання рішення у справи №344/7365/16-а у сумі 3000 грн. є співпірним та розумним відносно наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням наведеного вище, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а резолютивна частина додаткового рішення суду першої інстанції зміні з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2020 року у справі №344/7365/16-а змінити виклавши абзац 2 резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21 м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 04054346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. (три тисячі) 00 коп.»
В решті додаткове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 25.01.2021р.