Справа № 643/20146/20

Провадження № 2/643/2189/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021

Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши позовну заяву КП «Харківводоканал» (61013, місто Харків, вул. Шевченка, буд. 2) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у сумі 15 488 грн. 54 коп.,

ВСТАНОВИВ:

КП «Харківводоканал» (далі позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі відповідачі) про стягнення солідарно суми заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення у розмірі 15 488 грн 54 коп. з них:

за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2020 року у розмірі 8324 грн 70 коп.

за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2020 року у розмірі 6184 грн. 37 коп.

інфляційні витрати - 635 грн. 03 коп.

3 % річних від простроченої суми - 344 грн. 44 коп.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Після часткового ознайомлення з матеріалами справи відповідач ОСОБА_2 , 25 січня 2021 року подав до суду заяву про залишення цивільної справи без руху та повернення її позивачу разом з додатками, посилаючись на відсутність у додатках до позовної заяви копії договору про надання комунальних послуг, на який посилається позивач.

Також, відповідач ставить питання перед судом про те, що позивачем пропущено процесуальні строки звернення до цивільного суду за захистом прав (три роки), перевищено термін з 2014 по 2021 рік більше 6 років і цивільна справа не містить клопотання про поновлення пропущених строків.

Також, у своїй заяві ОСОБА_2 звертає увагу суду, що відповідачі по справі є пільговиками, ветеранами праці, інвалідами 2 групи, ветеранами війни та учасниками бойових дій, але копії відповідних документів до заяви не надав. Просить суд розглянути дану заяву у його відсутність.

Суд, дослідивши заяву відповідача ОСОБА_2 вважає, що вона відповідає за формою та змістом вимогам ст. 183 ЦПК України та подана в строки, які встановлені законом та судом, а тому підлягає розгляду та вирішенню в порядку підготовки справи до розгляду по суті.

Вирішуючи питання про прохання відповідача ОСОБА_2 у своїй заяві про залишення позовної заяви без руху та її повернення разом з додатками позивачу без розгляду, суд виходить з наступного.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.12.2020 року про відкриття провадження по справі, судом було розглянуто позовну заяву КП Харківводоканал на предмет дотримання позивачем вимог ст. 175, 177 ЦПК України на стадії відкриття провадження по справі суд не встановив підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення або відмови у відкритті провадження по справі.

Також, суд, керуючись ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України, перевірши заяву відповідача ОСОБА_2 , на наявність підстав для залишення позовної заяви без руху або її повернення позивачу без розгляду після відкриття провадження у справі, встановив, що із доводів, які викладені в заяві ОСОБА_2 не вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху або її повернення позивачу без розгляду.

У своїй заяві, як на довод для залишення без руху та повернення позивачу його позовної заяви без розгляду, ОСОБА_2 посилається на відсутність у додатках до позовної заяви договору про надання комунальних послуг, який повинен бути укладений між ним та комунальним підприємством на постачання комунальних послуг, зокрема водопостачання у квартиру відповідачів.

Суд, звертає увагу ОСОБА_2 , що під час відкриття провадження суд перевіряє позовну заяву з додатками, яку подано до суду на відповідність як вимогам ст. 175, 177 ЦПК України так і вимогам ст.184-187 ЦПК України.

Судом також було перевірено дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України відповідно до якої позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд при перевірці дотримання вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України виходив як з положень принципу диспозитивності цивільного процесу, який встановлений ст. 13 ЦПК України так і з засад змагальності сторін цивільного судочинства, які встановлені у ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України - Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При відкритті провадження по справі судом досліджувалося питання відсутності у додатках до позовної заяви договору про надання комунальних послуг, з огляду на положення ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги та п. 24 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, після аналізу яких суд прийшов до висновку про те, що відсутність договору, як додатку до позову не є перешкодою для відкриття провадження по справі, оскільки залишення позову без руху за цієї підставою розцінюється судом як надмірний формалізм (правовий пуризм), що суперечитиме як завданням цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) так і вищенаведеним принципам цивільного судочинства: диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) та змагальності (ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України - Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів - Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до висновку суду, якій міститься у Постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19, суд зазначає, що:

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

..Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Така ж правова позиція викладена і у Постанові Верховного суду від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20).

Враховуючи викладене, суд роз`яснює відповідачу, що з огляду на принцип диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, практику ЄСПЛ та правові висновки Верховного суду, питання про обгрунтованість позовної заяви, зокрема переліку доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та бажав надати до суду, по даній цивільній справи буде вирішуватися судом під час розгляду справи по суті, шляхом оцінки судом доказів при ухваленні рішення по справі.

Суд роз`яснює відповідачам, що у разі незгоди з позовом, вони мають право подати до суду відзив на позовну заяву із долученням до нього доказів, на підставі яких вони заперечують проти задоволення позову і подати такий відзив до суду до відкриття першого судового засідання у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом ) сторін.

Щодо інших вимог, які викладені у заяві ОСОБА_2 щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача, то суд приймає цю заяву до розгляду та буде її вирішувати під час розгляду справи по суті.

Також суд, керуючись ст. 15 ЦПК України, вважає за необхідне роз`яснити відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, у разі наявності у них підстав для отримання такої правової допомоги та надання відповідних документів, які підтверджують право на її отримання.

Зокрема, відповідно до ст. 14 Закону України Про безоплатну правову допомогу - Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

{Пункт 1 частини першої статті 14 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

{Пункт 2 частини першої статті 14 в редакції Законів № 936-VIII від 26.01.2016, № 2229-VIII від 07.12.2017}

2-1) внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов`язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 2-2 згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

2-3) громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 2-3 згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019}

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

{Пункт 5 частини першої статті 14 в редакції Законів № 4652-VI від 13.04.2012, № 1697-VII від 14.10.2014}

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

{Пункт 6 частини першої статті 14 в редакції Законів № 4652-VI від 13.04.2012, № 1697-VII від 14.10.2014}

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

{Пункт 7 частини першої статті 14 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014}

8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;

{Пункт 8 частини першої статті 14 в редакції Законів № 4652-VI від 13.04.2012, № 5290-VI від 18.09.2012, № 1379-VIII від 19.05.2016}

8-1) особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 693-IX від 16.06.2020 - щодо введення в дію див. пункт 1 розділу II}

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

{Пункт 9 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу.

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов`язаних з реабілітацією;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 2229-VIII від 07.12.2017}

14) викривачі у зв`язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019}

Суд роз`яснює відповідачам, що для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, у разі наявності у них підстав для отримання такої допомоги, відповідно до закону, вони можуть звернутися до Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які розташований за адресою: майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд. ліве крило, 3 поверх, Харків, Харківська область, 61022, тел. 057 341 6571) із заявою про надання їм безоплатної правової допомоги та документами, які дають їм право на отримання такої правової допомоги у розумінні Закону України Про безоплатну правову допомогу

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні його заяви від 25 січня 2021 року в частині залишення позовної заяви без руху та повернення її разом з додатками позивачу без розгляду. Вимоги заяви ОСОБА_2 від 25 січня 2021 року в частині застосування строків позовної давності розглянути під час вирішення справи по суті.

Керуючись ст. 2, 11, 12, 13, 15, 183, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 від 25 січня 2021 року в частині залишення позовної заяви без руху та повернення її разом з додатками позивачу без розгляду - відмовити.

Вимоги заяви ОСОБА_2 від 25 січня 2021 року, в частині застосування строків позовної давності, прийняти до розгляду та розглянути під час вирішення справи по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олійник О.О.