ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року м. Київ № 640/27321/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

до Рахункової палати України (01601, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 7)

треті особи Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій

області (69107, м. Запоріжжя, пул. Соборна, 168: код ЄДРПОУ 37941997),

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пул. Челюскіна, І, код ЄДРПОУ

37988155),

Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській

області (88000, м. Ужгород. вул. П. Мирного, 2а, код ЄДРІІОУ 37975895),

Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській

області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37874947)

про визнання протиправними та скасування пунктів рішення від 23 червня 2020

року №14-1,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна казначейська служба України (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Рахункової палати України (надалі по тексту - відповідач), треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Рахункової палати від 23 червня 2020 року №14-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Казначейству на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» в наступних частинах: абзац 1 пункту 3 Рішення; абзац 3 пункту 7 Рішення; абзац 2 пункту 10 Рішення; абзац 5 пункту 1 Рішення; абзац 1 пункту 9 Рішення; абзац 3 пункту 9 Рішення; абзац 1 пункту 6 Рішення; абзац 4 пункту 7 Рішення; абзац 10 пункту 5 Рішення; абзац 4 пункту 5 Рішення; абзац 5 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Запорізькій області; абзац 7 пункту 5 Рішення; абзац 8 пункту 5 Рішення; абзац 1 пункту 6 Рішення; абзац 5 пункту 7 Рішення; абзац 5 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Дніпропетровській області; абзац 9 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Дніпропетровській області; абзац 11 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Дніпропетровській області; абзац 12 пункту 5 Рішення; абзац 6 пункту 5 Рішення; абзац 6 пункту 10 Рішення; абзац 7 пункту 10 Рішення; абзац 6 пункту 7 Рішення в частині ГУДКСУ у Харківській області.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що в Казначействі проведено не лише аудит ефективності, а й фінансовий аудит, так як зазначено недоліки звітності щодо надходжень і витрат бюджету, фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами. На думку позивача, Рахункова палата України вийшла за межі своїх повноважень, адже замість однієї перевірки проведено дві.

Також, представник позивача стверджував про порушення відповідачем процедури проведення аудиту, зокрема, порядку пред`явлення доручення; розгляду зауважень щодо змісту проекту звіту.

Крім того, на переконання позивача, оскаржувані висновки відповідача про порушення Державною казначейською службою України вимог бюджетного законодавства, договірних відносин не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

У відзиві на адміністративний позов представник Рахункової палати України зазначив, що обмежень щодо дослідження під час здійснення аудиту ефективності фінансової звітності та інших документів, в яких можу висвітлюватися, в т.ч. інформація, яка відображає ведення, повноту обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, законодавством не передбачено. Дослідження відповідних документів здійснюється, в т.ч. з метою встановлення фактичного стану справ.

Додатково представник відповідача зазначив, що позивач надає неправильну оцінку правовій природі рішень Рахункової палати, зокрема, помилково стверджуючи, що вони не носять рекомендаційного характеру. Так, жодного примусу чи зобов`язання щодо вжиття об`єктом контролю заходів реагування чи усунення порушень внаслідок прийняття чи надіслання рішення Рахункової палати не виникає. Більш того, внаслідок прийняття рішень Рахункової палати не відбувається зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків об`єкту контролю.

У письмових поясненнях на позовну заяву представник Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області повідомив, що заявлені вимоги позивача підтримує, оскільки зазначені у пункті 7 рішення висновки є помилковими та не відповідають дійсності, не ґрунтуються на конкретних нормах матеріального права.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області у письмових поясненнях на адміністративний позов повідомив, що підтримує позицію, викладену Державною казначейською службою України у позові стосовно фактів, що стосуються в т.ч. Головного управління, оскільки висновок щодо нерезультативного використання бюджетних коштів є необґрунтованим. Представник третьої особи вказав, що заплановані цілі було досягнуто та заощаджено на передбачених проектно-кошторисною документацією матеріалах суму 87,8 тис. грн.

В поясненнях на адміністративний позов представник Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повідомив, що позовні вимоги позивача підтримує, оскільки чинним законодавством України передбачено право, а не обов`язок проведення експертної оцінки; грошові кошти, сплачені за експертну оцінку, повернуто до державного бюджету; відсутній склад правопорушення взагалі, то відсутні підстави для включення до звіту відомостей щодо нерезультативного використання бюджетних коштів.

Додатково представник Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повідомив, що у порівнянні з проектно-кошторисною документацією заощаджено бюджетні кошти за рахунок використання матеріалів, вилучених під час демонтажу та придатних до встановлення.

В наданих до суду письмових поясненнях представник Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області повідомив, що висновки відповідача є безпідставними, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що Рахунковою палатою України відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25,26, 35 і 36 Закону України «Про Рахункову палату» розглянуто звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній казначейській службі України на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування, за результатами якого прийнято рішення №14- від 23 червня 2020 року «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній казначейській службі України на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування».

Так, за підсумками розгляду проекту звіту Рахункова палата встановила: Державною казначейською службою України як відповідальним виконавцем бюджетної програми за КПКВК 3504010 «Керівництво та управління в сфері казначейського обслуговування» на забезпечення діяльності протягом 2018-2019 років за загальним та спеціальним фондами державного бюджету використано 4 354,7 млн. грн., з яких найбільшу питому вагу становили видатки на заробітну плату та нарахування на неї - 82,4 відс., капітальні видатки - 5,8 відс., інші поточні видатки - 11,8 %; невикористані 11,9 млн. грн. наприкінці року повернено до бюджету. Визначену Казначейству в бюджетних запитах потребу у видатках забезпечено у 2018 році - на 63.9 відс., у 2019 року - на 60,8 відсотка.

Низка неефективних управлінських рішень на рівні розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та несвоєчасні заходи внутрішнього контролю призвели до неекономного (1094,7 тис.грн.), продуктивного (267,0 тис.грн.), нерезультативного (4 284,6 тис.грн.) витрачання бюджетних коштів, а також до випадку завдання матеріальної шкоди (633,3 тис.грн.

Абзацом 1 пункту 3 вказаного рішення визначено, що Мінфіном як головним розпорядником коштів державного бюджету за КПКВК 3504010 не забезпечено включення до бюджетного запиту на 2018 і 2019 роки достовірної інформації про обсяги капітальних видатків, що призвело до затвердження в законах про Державний бюджет України на ці роки необґрунтованих бюджетних призначень загалом на суму 34 425,4 тис.грн., тобто порушено вимоги статті 35 Бюджетного кодексу України, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 116 цього Кодексу є порушенням бюджетного законодавства.

У абзаці 3 пункту 7 оскаржуваного рішення вказано, що Казначейством не застосовано штрафних санкцій до підрядника (за розрахунками 4 366,00 тис. грн.) за недоотримання визначених договором строків виконання робіт із технічного переоснащення (заміна електропроводки в будівлях ДКСУ), окремі етапи яких завершено із запізненням від 9 до 125 днів;

Казначейством допущено до участі у торгах пов`язаних між собою учасників та не відмінено торги у випадках, які згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачають їх відміну (абзац 2 пункту 10 рішення);

Аудит засвідчив: Казначейством використовувалось програмне забезпечення «Парус-бюджет», до виробника якого застосовано санкції відповідно до указів Президента України від 15 травня 2017 року №133 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та від 14 травня 2018 року №126 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (абзац 5 пункту 1 рішення);

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 рішення протягом 2018-2019 років Казначейством з метою удосконалення та підвищення функціональних можливостей нематеріального активу (прикладного програмного забезпечення АС «Є-Казна», модуль комп`ютерної програми «Казна-Доходи») здійснено закупівлю послуг вартістю 32,7 млн.грн., які є результатом комп`ютерного програмування, що підтверджується їх виокремленням у договорах з метою застосування податкової пільги. При цьому, залишкова балансова вартість такого нематеріального активу залишилась незмінною і станом на 31 грудня 2019 року становила 0,7 млн. грн. (первісна вартість - 3 500,00 тис. гривень).

Крім того, при наданні ТОВ «Уніті-Барс» послуг із супроводження та технічної підтримки системи дистанційного обслуговування через програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства-Казначейство» переходу права власності на програмну продукцію, яка є результатом наданих послуг Казначейству, не відбулось. Отже, є ризики неправомірного застосування ТОВ «Уніті-Барс» пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині використання пільги з податку на додану вартість (абзац 3 пункту 9 рішення);

Через несвоєчасне проведення Казначейством повірки лічильників теплової енергії, яку здійснено лише 30 серпня 2018 року на спожиту протягом січня-серпня 2018 року теплову енергію неекономно витрачено (за розрахунками) 336,4 тис.грн. (абзац 1 пункту 6 рішення);

За фактом використання Казначейством службового автомобіля встановлено невідповідність показників пробігу, відображених у порожніх листах, показникам, зазначеним в акті виконаних робіт з технічного обслуговування (абзац 4 пункту 7 рішення);

Згідно абзацу 10 пункту 5 рішення, проведено замість державної експертизи експертну оцінку проектно-кошторисної документації - 6,5 тис. грн. (ГУ ДКСУ у Запорізькій області). Під час проведення аудиту зазначені кошти в повному обсязі перераховано до державного бюджету.

Відповідно до змісту абзаців 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12 пункту 5 рішення Казначейством та його територіальними органами протягом 2018-2019 років:

- не забезпечено проведення авторського та технічного нагляду під час здійснення капітального ремонту (ГУ ДКСУ у Запорізькій області);

- придбано та використано матеріали, які не відповідають проектній документації (в окремих випадках нижчої якості та енергоефективності), що призвело до нерезультативного використання 4 402,54 тис. грн. (ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Запорізькій області, ГУ ДКСУ у Полтавській області);

- придбано та використано матеріали, які не відповідають проектній документації (в окремих випадках нижчої якості та енергоефективності), що призвело до нерезультативного використання 4 402,54 тис.грн. (ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Запоізькій області, ГУ ДКСУ у Полтавській області);

- придбано кондиціонер, потужність якого не відповідає площі приміщення, у якому його установлено. Як наслідок, неекономно витрачено 13,1 тис. грн. (ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області);

- проведено капітальний ремонт покрівлі адмінбудинку, включаючи вже відремонтовану ділянку, гарантій термін безремонтної служби якої ще не завершився - 238,5 тис.грн. (ГУ ДКСУ у Закарпатській області);

- витрачено у 2019 році бюджетні кошти за виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення капітального ремонту, видатки на який у кошторисі на 2020 рік не затверджено, - 28,5 тис.грн. (ГУ ДКСУ у Закарпатській області);

- перераховано в повному обсязі кошти за непроведені роботи з капітального ремонту адміністративних будівель та матеріали, які фактично відсутні - 44,3 тис. грн. (ГУ ДКСУ у Дніпровській області, ГУ ДКСУ у Закарпатській області);

- оплачено послуги на здійснення технічного та авторського нагляду робіт з капітального ремонту, які аудитом не підтверджено - 16,7 тис. грн. (Управління ДКСУ у Рокитнянському районі Київської області, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Полтавській області, ГУ ДКСУ у Запорізькій області). Під час проведення аудиту 4,7 тис.грн. перераховано до державного бюджету; на 10,4 тис.грн. забезпечено виконання робіт відповідно до договорів підряду (абзац 11 пункту 5 рішення);

- оплачено матеріали, включені підрядником до актів виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вартістю, що перевищувала ринкові ціни - 408,7 тис. грн. (ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області).

Абзацом 1 пункту 6 рішення визначено, що через несвоєчасне проведення казначейством повірки лічильників теплової енергії, яку здійснено лише 30 серпня 2018 року, на спожиту протягом січня-серпня 2018 року теплову енергію неекономно витрачено (за розрахунками) 336,4 тис.грн.;

Вимогами абзацу 5 пункту 7 рішення через неефективні управлінські рішення ГУ ДКСУ у Закарпатській області в грудні 2019 року неекономно використано 19,8 тис.грн. бюджетних коштів: придбання 720 л пального за наявності залишку на кінець року 620 л. як наслідок, станом на 01 січня 2020 року накопичилось більше половини середньорічної потреби на 2020 рік пального;

Відповідно до абзацу 6 пункту 10 рішення, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у порушення вимог абзацу 10 частини 1 статті 10 Закону №922 не оприлюднено інформації про закупівлі; у рішеннях тендерного комітету систематично не відображались результати поіменного голосування з кожного питання членів комітету, присутніх на засіданні, що є недотриманням частини 4 статті 11 цього Закону;

Крім того, в порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону №922, через недотримання визначених частиною 1 статті 3 Закону №922 принципів об`єктивності та неупередженої оцінки тендерних пропозицій і максимальної економії та ефективності закупівель, тендерним комітетом ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області під час проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі кондиціонерів безпідставно відхилено найбільш економічно вигідну пропозицію учасника торгів, у результаті чого укладено договір з іншим учасником, пропозиція якого була на 134,1 тис. грн. більшою. Укладання цим територіальним управлінням договору про закупівлю на умовах, що не відповідали змісту тендерної пропозиції переможця закупівлі, призвело до порушення вимог частини 4 статті 36 Закону №922, а отже - неекономного використання 61,9 тис. грн. бюджетних коштів.

Незгода позивача із вказаними висновками рішення зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Стосовно положень оскаржуваного рішення стосовно затвердження в законах про Державний бюджет України на 2018-2019 роки необґрунтованих бюджетних призначень загалом на суму 34 425,4 тис грн внаслідок не забезпечення включення до бюджетного запиту на 2018 і 2019 роки достовірної інформації про обсяги капітальних видатків, суд зазначає наступне.

Так, «аудит засвідчив, що в порушення вимог пункту 2.8 Інструкції № 687 Мінфіном у бюджетних запитах на 2018 і 2019 роки визначено обсяг капітальних видатків у сумі 16 817,0 і 17 608,4 тис. грн відповідно за відсутності обґрунтованих економічних розрахунків, підтверджених проектно-кошторисною документацією.

Як обґрунтування для включення у вересні 2017 року до уточненого бюджетного запиту на 2018 рік 16 817,00 тис. грн за КЕКВ3140 «Реконструкція та реставрація» до аудиту надано робочий проект кошторисної документації (том 5) «Проєктно- вишукувальні роботи з реконструкції приміщень будівлі під резервний Центр обробки даних за адресою: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль» (2016 рік).

При підготовці уточненого бюджетного запиту Мінфіном не враховано вимог Закону України від 25.05.2017 № 2073 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо визначення поняття «пам`ятка культурної спадщини» (набрав чинності з 03.08.2017), яким внесено зміни до Закону України від 08.06.2000 № 1805 «Про охорону культурної спадщини» в частині визначення поняття «пам`ятка культурної спадщини» та відповідно до якого будівлю, у якій планувалося створити резервний Центр обробки даних, віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення.

Будівля за адресою: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, станом на дату подання Мінфіном (18.09.2017) уточненого бюджетного запиту до законопроекту про державний бюджет на 2018 рік не підлягала виконанню робіт з реконструкції, оскільки мала статус об`єкта культурної спадщини, проектно-кошторисна документація на реконструкцію цієї будівлі не обґрунтовувала включених до бюджетного запиту видатків в обсязі 16 817,0 тис. гривень.

Проектно-кошторисну документацію з реставрації зазначеної будівлі як пам 'ятки культури, історії та архітектури також не виготовлено. Водночас за відсутності такої документації Мінфіном включено до уточненого бюджетного запиту до законопроекту про державний бюджет на 2019 рік за КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» за загальним фондом 17 608,4 тис. грн видатків».

Водночас, відповідно до наявних матеріалів справи, зокрема, відповідно до умов договору від 28 вересня 2016 року №121-16, укладеного між Казначейством та TOB «ІТ-ІНТЕГРАТОР», в 2017 році отримано послуги «Проектно-вишукувальні роботи на створення резервного Центру обробки даних (ЦОД) Казначейства в іншій місцевості, територіально віддаленого від міста Києва, Державна експертиза», а також отримано проєктно-кошторисну документацію на виконання робіт з реконструкції приміщень будівлі під резервний Центр обробки даних за адресою: вул. Листопадова, 3, місто Тернопіль на загальну суму 16 817,00 тис грн, яка в повному обсязі запланована в бюджетному запиті на 2018 рік.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 01 вересня 2017 року №01-786/03-40 адміністративна будівля, що знаходиться по вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, як об`єкт культурної спадщини не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Одночасно, зазначений об`єкт рішенням Тернопільського облвиконкому від 18 листопада 1994 року №83 віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 2010 М).

Законом України від 25 травня 2017 року №2073-VIII внесено зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини» стосовно визначення поняття «пам`ятка культурної спадщини». Відповідно до внесених змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» здійснення робіт з реконструкції на пам`ятках культурної спадщини не передбачено.

З метою перепроектування відповідно до законодавства та виготовлення проєктно-кошторисної документації з реставрації та пристосування будівлі для створення резервного Центру обробки даних Казначейства в іншій місцевості, територіально віддаленого від міста Києва з проведенням державної експертизи внесено зміни до кошторису на 2018 рік в частині створення нового напрямку витрат, а саме: «Виготовлення проєктно-кошторисної документації з реставрації та пристосування будівлі для створення резервного Центру обробки даних Казначейства в іншій місцевості, територіально віддаленого від міста Києва, Державна експертиза» у сумі 168 000,00 грн, яку планувалось виготовити до кінця 2018 року.

При цьому, враховуючи наявні кошторисні розрахунки для побудови резервного Центру обробки даних, Казначейством в бюджетному запиті на 2019 рік було заплановано кошти у сумі 17 608 388,24 грн (із врахуванням курсу валют).

Разом з тим, пунктом 17 Плану заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 11 липня 2018 року №481-р, визначено (строк виконання грудень 2018 року) проектування захищеного дата-центру (центру обробки даних) для потреб державних органів, насамперед суб`єктів сектору безпеки і оборони, фінансового, енергетичного, транспортного секторів. Відповідальним за виконання зазначеного пункту визначено Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Враховуючи зазначене, Казначейством в жовтні 2018 року здійснено перерозподіл коштів у сумі 168 000,00 грн для виготовлення нової проєктно-кошторисної документації на інші критично-важливі напрямки видатків (у тому числі для усунення аварійної ситуації з системою кондиціонування серверного приміщення ГУДКСУ у Чернігівській області).

Крім того, в 2019 році для реалізації пріоритетних напрямів роботи Казначейства (оптимізація кількості учасників системи електронних платежів Національного банку України шляхом подальшої централізації інформаційних ресурсі Казначейства, адаптація облікової системи АС «Є-Казна» та внутрішньої платіжної системи Казначейства до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі), кошторисні призначення, передбачені на побудову в 2019 році резервного Центру обробки даних Казначейства, перерозподілені на закупівлю серверу та системи збереження даних для розширення потужності центру обробки даних Казначейства.

Суд враховує, що відповідно до пункту 2.8 Інструкції з підготовки бюджетних запитів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2012 року №687 обсяг капітальних видатків визначається, ураховуючи запланований обсяг робіт згідно з проєктно-кошторисною документацією, тому стверджувати, що дана проєктно-кошторисна документація не підтверджує обсяг запланованих капітальних видатків не має підстав.

В бюджетному запиті на 2019 рік включено капітальні видатки у сумі 17 608,4 тис грн на побудову центру обробки даних за адресою: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль на підставі розробленого та погодженого Робочого проекту кошторисної документації «Проєктно-вишукувальні роботи з реконструкції приміщень будівлі під резервний Центр обробки даних за адресою: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль» за кодом економічної класифікації видатків 3143 «Реставрація пам`яток культури, історії та архітектури», сума якого скоригована на курс долара станом на 2018 рік, оскільки потреба щодо переліку та обсягу робіт визначена в даній проєктно-кошторисній документації не змінювалася.

Згідно довідки про зміни до кошторису від 22 серпня 2018 року №24, одночасно з поданням пропозицій до бюджетного запиту на 2019 рік Казначейством здійснено перерозподіл коштів у 2018 році за напрямком «Виготовлення проєктно-кошторисної документації з реставрації та пристосування будівлі для створення ЦОД Казначейства в іншій місцевості, територіально віддаленого від міста Києва» з урахуванням того, будівля за адресою: вул. Листопадова, З, м. Тернопіль є об`єктом культурної спадщини.

Вищенаведене в сукупності, на думку суду, свідчить про відсутність порушень вимог пункту 2.8 Інструкції № 687 та статті 35 Бюджетного кодексу України та, як наслідок, безпідставність висновків рішення від 23 червня 2020 року №14-1 в частині абзацу 1 пункту 3.

В частині положень абзацу 3 пункту 7 оскаржуваного рішення, суд враховує наступне.

Так, відповідно до описової частини звіту Рахункової палати «Казначейством у 2019 році за результатом проведених відкритих торгів з переможцем TOB «Виробниче підприємство «Промислові системи» укладено договір від 15 березня 2019 року №36-19 про виконання робіт з технічного переоснащення (заміни електропроводки в будівлях ДКСУ за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна 6 та 6а) на загальну суму 5 900 000,00 грн, до якого двічі вносились зміни, відповідно до яких суму договору зменшено до 3 903 340,40 грн, а також продовжено строки виконання окремих етапів робіт.

Умовами договору визначено: за порушення строків надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,5 відс. від ціни договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 20 днів - додатково штраф у розмірі 7 відс. вказаної ціни. Встановлено, що окремі етапи виконання робіт виконавцем завершено із запізненням на 9 - 125 днів».

Наявними матеріалами підтверджується, що у грудні 2017 році був закуплений Робочий проект «Технічне переоснащення (заміна електропроводки в будівлях Державної казначейської служби України) за адресою: вул. Бастіонна 6 та 6а» (127-17 - ЗКР) у TOB «НВП «МЕПАЛ-ПРОЕКТ», вартість якого складала 6,99 млн грн.

У 2018 році з метою економії бюджетних коштів було прийнято рішення внести зміни у вище зазначений Робочий проект та виключити роботи, що пов`язані із заміною мережі освітлення будівель. У липні 2018 року в TOB «НВП «МЕПАЛ-ПРОЕКТ» був закуплений Робочий проект «Технічне переоснащення (заміна електропроводки в будівлях Державної казначейської служби України) за адресою: вул. Бастіонна 6 та 6а (Коригування)» (128-18 - ЗКР), вартість проекту складала 6,77 млн гривень.

У 2018 році Тендерний комітет Казначейства тричі проводив процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту електропроводки, однак визначений переможець в решті решт відмовився від укладання договору у зв`язку із складністю Робочого проекту, що підтверджується відповідними доданими до адміністративного позову документами.

У 2019 році була проведена процедура закупівлі робіт з капітального ремонту електропроводки (очікувана вартість 6,5 млн грн) та за її результатами був укладений договір від 15 березня 2019 року №36-19 на «Технічне переоснащення (заміна електропроводки в будівлях Державної казначейської служби України за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6 та 6а)» з TOB «ВП «Промислові системи», загальна вартість договору складала 5,90 млн гривень. У договорі була зазначена тверда договірна ціна, здійснення попередньої оплати не передбачалося.

Як повідомив позивач та не спростовано наявними матеріалами справи, роботи за договором розпочались вчасно і протягом всього строку виконання робіт не припинялися. Проте, у ході виконання робіт були виявлені прорахунки у робочому проекті, який зроблено в 2017-2018 роках TOB «НВП «МЕПАЛ-ПРОЕКТ», про що виконавець, посилаючись на пункт 25 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», повідомляв Казначейство листами від 08 травня 2019 року №08-05/08 та від 10 травня 2019 року №10-05/01.

Виконавець листом від 08 травня 2019 року №08-05/08 повідомив, що в процесі виконання першого етапу договору виявлені суттєві невідповідності фактичних об`ємів до розрахованих у Робочому проекті, а саме: фактична довжина ліній живлення значно більша ніж проектна; робочим проектом не передбачено живлення охоронної сигналізації, системи контролю доступу та покажчиків «Аварійний вихід»; не враховано електропостачання кабінетів № 300, 313, 324 корпусу 2; фактична потужність та кількість кондиціонерів набагато більше ніж передбачено робочим проектом.

Виконавцем були надані пропозиції стосовно виконання додаткових робіт та використання матеріалів і обладнання за рахунок коштів наступних етапів зі збереженням погоджених цін, з наступним коригуванням суми договору з урахуванням фактично виконаних об`ємів робіт.

На виконання умов договору, виконавець відповідно до пункту 31 Постанови №668 проінформував замовника листом від 10 травня 2019 року №10-05/01 про нові обставини що перешкоджають виконанню умов договору, а саме - у робочому проекті не враховані значні обсяги робіт з влаштування кабельних мереж, не вірно визначені параметрами потужності деяких електроспоживачів та відсутні технічні рішення, щодо облаштування проходів в стінах та улаштування міжповерхового кабельного стояку, а також відсутні підключення: інженерних систем, таких як пожежна сигналізація, охоронна сигналізація, системи контролю доступу та покажчиків «Аварійний вихід»; живлення кабінетів № 300, 313, 324 корпусу 2; живлення аварійного освітлення сходів корпусу 2.

З початком виконання робіт було встановлено, що згідно робочого проекту кабельні лінії електроживлення повинні проходити по стінам коридорів, однак у 2018 році у Казначействі по стінам коридорів була проведені кабелі Структурованої кабельної системи, місце, що залишалося вільним, не дозволяло розташувати кабельні лінії електроживлення. Для вирішення цього питання неодноразово проводились наради із залученням представників виконавця, виконавця робіт з проведення Структурованої кабельної системи та представників самостійних структурних підрозділів Казначейства.

Підпунктом 10.9 договору було зазначено, що роботи повинні виконуватися без повного призупинення використання будівель Казначейства за функціональним призначенням. У Казначействі не було вільних службових кабінетів для тимчасового розміщення працівників, тому по кожному кабінету доводилося окремо погоджувати час виконання робіт, а основні роботи проводити після 18.00 години. Дуже багато часу займало підключення існуючого освітлення до нової електромережі у зв`язку відсутністю схем розподільчих коробок. Майже у кожному кабінеті вони знаходилися у різних місцях, а у деяких випадках під гіпсокартоном, який потрібно було відкривати. Траплялися випадки, коли під час підключення освітлення до нової мережі вимикалися існуючі розетки (були підключені до освітлення), що на тривалий час затримувало проведення робіт. З метою створення нормальних умов для роботи обладнання Казначейства перепідключення окремих ліній нової електромережі здійснювалось тільки у вихідні дні, оскільки у будні дні відключення електроенергії призведе до блокування роботи, зокрема, зупинення усіх платежів бюджетних установ.

Також на хід виконання робіт за договором вплинуло: додаткова потреба Казначейства у виконанні робіт, які не були передбачені у робочому проекті по об`єктивним обставинам; створення у 2018 році Структурованої кабельної системи, яка своїм розміщенням заважала проведенню нової електромережі; відсутність точних схем розташування існуючої в Казначействі електромережі; проведення робіт без повного призупинення використання будівель Казначейства за функціональним призначенням; значний часовий проміжок, потрібний на розробку, погодження Додаткового проекту та проведення процедур закупівлі для визначення виконавця робіт.

Наведені обставини свідчать, що затримка виконання договору виникла внаслідок надання виконавцю неякісно підготовленого робочого проекту та утворення потреби у виконанні додаткових робіт, що зумовило визначення обсягу необхідних змін у робочому проекті.

У зв`язку з наведеним, укладений договір від 03 вересня 2019 року №174-19 «Коригування проєктно-кошторисної документації на «Технічне переоснащення (заміна електропроводки в будівлях Державної казначейської служби України за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна 6 та 6а)», копія якого наявна в матеріалах справи. В листопаді 2019 року готовий Додатковий проект був переданий Казначейству.

Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 за фактично виконані роботи по етапах, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Також, після проведення процедур закупівлі з виконавцем був укладений договір від 26 грудня 2019 року №313-19 «Технічне переоснащення (заміна електропроводки в будівлях Державної казначейської служби України) за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6 та 6а (Додатковий проект)», загальна вартість договору складала 1,34 млн гривень, що дозволило провести тестування нової електромережі в цілому та ввести її в експлуатацію.

Отже, системна ретельна перевірка якості робіт, пред`явлених до оплати встановленим вимогам, недопущення завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних розцінок та інших помилок, що могли вплинути на ціну виконаних робіт, дозволило в підсумку зменшити вартість виконання: робочого проекту (касові видатки 4,90 млн. грн) - на 2,09 млн гривень; додаткового проекту (касові видатки 1,26 млн. грн) - на 0,96 млн гривень; загальна економія бюджетних коштів становить 3,05 млн гривень.

Таким чином, застосування неустойки до виконавця у вигляді пені та штрафу за порушення строків виконання робіт унеможливлювало внесення змін до поточних договорів та коригування в першу чергу робочого проекту, а також виникнення обставин, які не було можливості передбачити та виконавець своєчасно вживав заходи щодо виконання робіт передбачених оновленим робочим проектом.

Відтак, суд приходить до висновку, що твердження відповідача у даній частині оскаржуваного рішення не знайшли свого документального підтвердження.

Стосовно висновків оскаржуваного рішення про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, суд виходить з наступного.

У описовій частині звіту Рахункової Палати вказано, що у порушення пункту 7 частини першої статті 17 Закону №922 тендерний комітет Казначейства не прийняв рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі пов`язаним між собою учасникам і не відхилив їх тендерні пропозиції. На переконання відповідача, укладання Казначейством договору з переможцем торгів ФОП ОСОБА_1 , який є пов`язаною особою з іншим учасником торгів, та здійснення видатків за цим договором призвело до використання 570,3 тис. грн бюджетних коштів з порушенням законодавства».

При цьому, як зазначив позивач, перегляд наведеної учасником інформації та документів здійснювався Тендерним комітетом Казначейства без перевірки можливої пов`язаності між роботодавцем TOB «ДІ ЕНД ДІ ГАРАНТ», вказаним у наданих учасником документах (посвідченнях та витягах з протоколу засідань комісій з перевірки знань), та учасниками процедури закупівлі як такі, що не можуть підпадати під поняття «пов`язана особа» та «учасник процедури закупівлі» в розумінні Закону.

Так, зокрема, виходячи зі змісту абзацу другого пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон №922), пов`язаною особою є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником.

При цьому, під здійсненням контролю слід розуміти саме можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі в спосіб, вказаний в абзаці шостому пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 922.

Водночас, перелік ознак, за наявності яких учасники є пов`язаними особами, наведений у статті 1 Закону № 922, є вичерпним.

Також, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону №922 учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

TOB «ДІ ЕНД Д1 ГАРАНТ» не є учасником процедури закупівлі.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону №922 після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Позивач повідомив, що пропозиція ФОП ОСОБА_1 відповідала вимогам тендерної документації та була найбільш економічно вигідною, оприлюднені ФОП ОСОБА_2 в електронній системі закупівлі документи та інформація не розглядалась на предмет відповідності умовам тендерної документації через відсутність таких вимог відповідно до Закону №922.

Відповідно, у тендерного комітету Казначейства не було підстав відповідно до положень Закону №922 розглядати тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_2 на відповідність кваліфікаційним критеріям, за виключенням положень статті 17 Закону №922 в частині пов`язаності з іншими учасниками процедури закупівлі.

Відповідачем не спростовано, що тендерним комітетом вжито вичерпних заходів, передбачених Законом №922, під час розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , яким було подано найбільш економічно вигідну пропозицію.

Так, оприлюднені ним документи та інформацію перевірено на предмет відповідності вимогам тендерної документації до закупівлі, а також проаналізовано усіх учасників закупівлі на предмет пов`язаності (в розумінні Закону № 922) відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону № 922, що свідчить про дотримання принципу здійснення закупівель, визначених частиною 1 статті 3 Закону №922, зокрема, принципу добросовісної конкуренції серед учасників, а також максимальної економії та ефективності.

Крім того, суд враховує, що внаслідок укладення даного договору за результатами проведеної процедури закупівлі утворилась економія бюджетних коштів у розмірі 0,9 тис.грн.

Також, у звіті Рахункової палати вказано, що «у порушення абзацу третього частини першої статті 31 Закону №922 тендерний комітет Казначейства не відмінив торгів за наявності законних підстав (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель). Аналіз проведеної Казначейством процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою за предметом «Програмна продукція Oracle» засвідчив: одним з учасників оприлюднено інформацію про запропоновану ним ціну в день закінчення строку подання тендерних пропозицій, що не відповідає положенням частини першої статті 27 Закону №922. Учасник TOB «Інтрасистемс» у складі власної пропозиції завантажив проект договору, що містить ціну пропозиції і разом з іншими документами тендерної пропозиції учасника оприлюднений до початку аукціону, відповідно, став доступним замовнику та всім заінтересованим особам.

Так, Законом №922 та тендерною документацією не передбачено та не встановлено жодних нормативно-правових обмежень щодо здійснення завантаження учасниками на етапі подання частини інформації про запропоновану ціну (в даному випадку TOB «Інтрасистемс» на 54, 3 млн. грн), а тому такі обставини не можуть бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника з подальшою відміною процедури закупівлі.

Закон №922 також не містить алгоритму/обов`язку/тощо, який би регламентував дії учасників, щодо завантаження того чи іншого документа в окремі поля на майданчику чи надання їм різного статусу.

Крім того, рішення Тендерного комітету Казначейства про визначення відповідності учасника TOB «Інтрасистемс» кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, не оскаржувалося іншими учасниками процедури закупівлі (TOB «Інфоссйф інноваційні технології» та TOB «Інтелліка Консалтинг»).

Також, суд враховує, що учасник, який оприлюднив інформацію про запропоновану ним ціну, не був визначений переможцем процедури закупівлі як такий, що надав не найменшу ціну за результатом аукціону.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про не підтвердження вказаних висновків звіту, затверджених в даній частині оскаржуваним рішенням від 23 червня 2020 року №14-1.

Стосовно затвердження висновків звіту щодо використання Казначейством програмного забезпечення «Парус-Бюджет», до виробника якого TOB «Корпорація «Парус» застосовано санкції, суд враховує, що у зв`язку із виданням Указу Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» Казначейством у 2017-2020 роках не здійснювались закупівлі послуг щодо підтримки та супроводження програмного забезпечення «Парус-Бюджет».

При цьому, у зв`язку з зупиненням технічної підтримки програмного забезпечення «Парус-Бюджет» Казначейством 06 листопада 2017 року оголошено відкриті торги за кодом 72260000-5 - Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (послуги з впровадження централізованої комплексної інформаційно-аналітичної системи управління фінансово- господарською діяльністю в державному секторі).

Водночас, відповідачем не враховано факту оскарження процедури закупівлі, а також відміни такої процедури закупівлі, що призвело до того, що виконання послуг передбачених у тендерній документації та проекті договору у 2017 році стало неможливим.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2017 року №844-р «Про схвалення Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах та затвердження плану заходів щодо її реалізації» Національним агентством з питань державної служби (далі - НАДС) здійснюється реалізація Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS) (далі - Концепція).

Відповідно до завдань, визначених Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року №142-р, та планом заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №415-р, Міністерство фінансів України розробило Стратегію модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №437-р (далі - Стратегія), та визначило план заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року.

Одним із заходів, які здійснюються для реалізації стратегії, є створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності суб`єктами державного сектору, зокрема розробка з урахуванням вимог у сфері технічного захисту інформації уніфікованого програмного продукту з ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Відповідно до Стратегії підготовка технічних та функціональних вимог для ІТ-систем, необхідних для автоматизації бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, було заплановано на 2018 рік - II квартал 2019 року, розроблення з урахуванням вимог у сфері технічного захисту інформації уніфікованого програмного продукту для ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності в державному секторі, заплановано на 2019 рік - III квартал 2020 року.

Міністерство фінансів України листом від 18 вересня 2019 року №2003-04-5/23398, копія якого наявна в матеріалах справи, на запит Казначейства від 09 вересня 2019 року №20-05-1-05/15304 повідомило, що наразі здійснюється підготовка тендерної документації з функціональними вимогами до системи для оголошення відкритих торгів на послуги зі створення технічного завдання на розробку уніфікованого програмного забезпечення бухгалтерського обліку, обліку фінансування та складання, зведення та аналізу періодичної фінансової звітності.

Тобто, оптимізація питання підготовки тендерної документації з функціональними вимогами до системи для оголошення відкритих торгів на послуги зі створення технічного завдання на розробку уніфікованого програмного забезпечення бухгалтерського обліку, обліку фінансування та складання, зведення та аналізу періодичної фінансової звітності, залежала не виключно від волевиявлення та ініціативи позивача, що на думку суду свідчить про безпідставність висновків оскаржуваного рішення в даній частині.

У описовій частині звіту, затвердженого оскаржуваним рішенням, вказано, що Казначейством не збільшено первісної вартості належного йому на праві власності нематеріального активу (прикладного програмного забезпечення) на суму витрат, пов`язаних із удосконаленням та підвищенням його можливостей, що протягом 2018-2019 років становили 32 730,8 тис. грн., а віднесено відповідну суму до витрат поточного періоду. Як наслідок, балансова вартість нематеріального активу АС «С-Казна», модуль комп`ютерної програми «Казна-Доходи», не змінилась і станом на 31 грудня 2019 року первісна балансова вартість становила 3500,0 тис. грн, залишкова - 700,00 тис. гривень.

Також встановлено, що протягом 2018-2019 років Казначейство спрямувало кошти державного бюджету на супроводження та технічну підтримку прикладного програмного забезпечення АС «С-Казна», модуль комп`ютерної програми «Казна-Доходи», що обліковується на балансі ДКСУ в складі нематеріальних активів за субрахунком 1211101001 «Авторське та суміжні з ним права» а також «Програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства - Казначейство», виключні майнові авторські права на який отримано лише в травні 2019 року.

Відповідно до частини 5 статті 10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні.

За кодом економічної класифікації видатків видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року №333 (далі - Інструкція № 333), визначено, що КЕКВ бюджету призначено для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними КЕКВ бюджету залежно від економічної суті платежу (п.1.2. Інструкції № 333).

За категорією 2200 «Використання товарів і послуг» здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби (п. 2.2 Інструкції № 333).

Видатки на придбання або створення основних засобів, окремих інших необоротних матеріальних активів, збільшення вартості активів внаслідок поліпшення об`єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), капітальний ремонт, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів передбачаються за категорією 3100 «Придбання основного капіталу» (п. 3.1 Інструкції № 333).

Тобто, КЕКВ залежить від економічної суті платежу та подальшого відображення в бухгалтерському обліку.

Згідно з підпунктом 12 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції №333 оплата послуг з технічного обслуговування обладнання та адміністрування програмного забезпечення: установлення (інсталяція) програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок / сайтів / порталів), подальшого користування, їх супроводження та обслуговування (у тому числі навчання користувачів), продовження терміну підтримки або післягарантійного обслуговування програмного забезпечення здійснюється за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Згідно з підпунктом 32 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції № 333 оплата інших послуг, передбачених законодавством, здійснюється за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Оплата послуг із створення програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів), за умови передачі майнових прав власності замовнику проводиться за КЕКВ 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів» (підпункт 7 підпункту 3.1.6 пункту 3.1 Інструкції № 333).

Наявними матеріалами справи підтверджується, що протягом 2018-2019 років Казначейством було укладено з TOB «УНІТІ-БАРС» договори:

- на щорічне супроводження та обслуговування програмного забезпечення на 2018-2019 роки, а саме: на послуги, пов`язані із системами та підтримкою (Супроводження та технічна підтримка системи дистанційного обслуговування через програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства - Казначейство») - договори від 03 квітня 2018 року №98-18 на суму 1 863 225,00 грн., від 08 квітня 2019 року №69-19 на суму 1 863 225,00 грн. Вказані послуги забезпечуються згідно Сертифікатів розширеної технічної підтримки програмного забезпечення № 1, №2. Сертифікат № 1 - послуги із супроводження системи (з ПДВ), Сертифікат № 2 - послуги на розробку, надання змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу у вигляді прикладної комп`ютерної програми (її компонентів) (без ПДВ);

- на послуги, пов`язані із системами та підтримкою (послуги щодо консультування стосовно систем і програмного забезпечення (послуги з супроводження та технічної підтримки підсистем: АС «Казна» (25 територіальних майданчиків АС «С-Казна», АС «С-Казна» (обслуговування Державного бюджету України за видатками), АС «С-Казна» (електронне адміністрування податків), АС «С-Казна» (Єдиний реєстр/Єдина мережа); системи консолідації облікових даних до централізованого сховища інформації АС «С-Звіт» (DWH), системи подання електронної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів) - договір від 03.04.2018 № 97-18 на суму 6 000 150,00 грн. Послуги забезпечуються згідно Сертифікатів розширеної технічної підтримки програмного забезпечення №1, №2. Сертифікат №1 - послуги із супроводження підсистем (з ПДВ), Сертифікат № 2 - послуги на розробку, надання змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу у вигляді прикладної комп`ютерної програми (її компонентів) (без ПДВ);

- на послуги, пов`язані із системами та підтримкою (Послуги щодо консультування стосовно систем і програмного забезпечення (послуги з супроводження та технічної підтримки підсистем: АС «Казна», (25 територіальних майданчиків АС «С-Казна», АС «С-Казна» (обслуговування бюджетів України за видатками), АС «С-Казна Доходи» (система централізації доходів державного та місцевих бюджетів), АС «С-Казна» (Єдиний реєстр/Єдина мережа)); системи консолідації облікових даних до централізованого сховища інформації АС «Є-Звіт» (DWH), системи подання електронної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів) - договір від 08.04.2019 № 70-19 на суму 6 000 150,00 грн. Послуги забезпечуються згідно Сертифікатів розширеної технічної підтримки програмного забезпечення № 1, № 2. Сертифікат № 1 - послуги із супроводження підсистем (з ПДВ), Сертифікат № 2 - послуги на розробку, надання змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу у вигляді прикладної комп`ютерної програми (її компонентів) (без ПДВ).

Так, послуги за вищевказаними договорами відповідно до Сертифікатів № 1, № 2 за економічною сутністю є поточними видатками за КЕКВ 2240, що узгоджується з положеннями підпункту 12 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції №333.

При цьому слід зазначити, що послуги за сертифікатом №2 на розробку, надання змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу у вигляді прикладної комп`ютерної програми (її компонентів) (без ПДВ) за своєю сутністю та відповідно до переліку цих послуг, викладених у додатках до вказаних договорів є такими, що не поліпшують програмне забезпечення, а лише забезпечують доопрацювання та зміни програми на предмет відповідності діючому законодавству, а саме: розробка та надання змін: у зв`язку із внесенням змін до класифікаторів системи (кодів класифікаторів), у зв`язку із зміною законодавства та нормативних актів, на підставі завдань на модифікацію, наданих замовником; оновлення програмного забезпечення: у зв`язку із неправильним формуванням сум у графах звітних форм, відображення операцій на рахунках, помилки у логіці виконання процедур і програм, вихід значень параметрів, невідповідність версій, змінних або полів за межі допустимих значень, модифікація інтерфейсів, тощо.

Також Казначейством з TOB «УНІТІ-БАРС» було укладено договір від 11 грудня 2018 року №254-18 на суму 27 300 000,00 тис грн (без ПДВ) щодо надання у 2018- 2019 роках послуг, пов`язаних з програмним забезпеченням (послуги з адаптації облікової системи АС «Є-Казна» та внутрішньої платіжної системи Казначейства до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі).

Послуга передбачала комп`ютерне програмування (перепрограмування) у вигляді прикладної комп`ютерної програми (її компонентів) щодо адаптації існуючої системи до нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2013 року №1203, та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року №1219.

Адаптація АС «Є-Казна» передбачала перепрограмування програми в частині відкриття рахунків, налаштування операцій, обліку доходів, обліку видатків, сервісів інтеграцій, електронного адміністрування ПДВ, дистанційного обслуговування через програмно-технічний комплекс «Клієнт Казначейства-Казначейство», обліку планових показників, формування оперативної звітності, подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і державними цільовими фондами, системи оперативного репортингу.

Технічні вимоги щодо надання послуг, пов`язаних з програмним забезпеченням (послуги з адаптації облікових та звітних систем Казначейства до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі), містили вимоги до функціонування системи (п. 3) в тому ж самому діючому форматі функцій, як і з попереднім планом рахунків, нових функцій не створювалось, удосконалення та підвищення можливостей програми не відбулось.

При цьому, адаптація АС «Є-Казна» передбачена Планом заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2016 - 2018 роки, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2016 року №1038 (далі - План), який передбачає у тому числі: запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі; адаптацію облікової системи АС "Є-Казна" до Плану рахунків та внутрішньої платіжної системи Казначейства; адаптацію та запровадження Плану рахунків в обліковій системі Казначейства.

Зокрема технічними вимогами було визначено: п.5. Плану вимоги до складу і параметрів технічних засобів - адаптація не призведе до зміни вимог щодо складу і параметрів технічних засобів; п.6. Плану вимоги до програмного забезпечення - адаптація не призведе до зміни вимог до програмного забезпечення; п.7. Плану вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу - адаптація не призведе до зміни вимог до захисту інформації від несанкціонованого доступу.

У результаті наданих послуг програмне забезпечення було адаптовано до нового плану рахунків і таким чином підтримано об`єкт нематеріальних активів в придатному для використання стані відповідно до діючого законодавства. Функціональне призначення програми не змінилось, але підтримано первісно визначений потенціал корисності.

При цьому, згідно з пунктом 2 розділу III «Оцінка після первісного визнання та переоцінка нематеріальних активів» національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року №1202, витрати, пов`язані з підтриманням нематеріального активу в придатному для використання стані та відновленням суб`єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності, пов`язаних з цим активом, до первісно оціненого рівня, визнаються витратами періоду, в якому вони були понесені.

Послуги за договором від 11 грудня 2018 року №254-18 є за економічною сутністю поточними видатками за КЕКВ 2240, що узгоджується з вимогами підпункту 32 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції №333.

На думку суду, капітальними видатками за сутністю такі послуги вважати не можна, оскільки нового програмного забезпечення не створювалось, майнові права не передавались, удосконалення та підвищення можливостей програми не відбулось, функції програми залишились без змін.

Таким чином, бюджетні кошти у загальному обсязі 43 026 750,00 грн (з яких 10 296 000,00 грн з ПДВ та 32 730 750,00 грн без ПДВ) за договорами Казначейства з TOB «УНІТІ-БАРС» були спрямовані на: виконання послуг із супроводження та обслуговування програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування через програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства-Казначейство», супроводження та обслуговування програмного забезпечення підсистем АС «Казна», послуг, пов`язаних з програмним забезпеченням адаптації облікової системи АС «Є-Казна», за напрямком поточних видатків відповідно до законодавства.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що у 2013 році Казначейством впроваджено систему дистанційного обслуговування клієнтів Казначейства через програмно-технічний комплекс (далі - ПТК) «Клієнт казначейства - Казначейство» розробником якої є TOB «УНІТІ-БАРС» та який на дату впровадження володів виключними майновими авторськими правами на зазначене програмне забезпечення.

Починаючи з введення в експлуатацію в 2013 році Казначейство реалізує послуги з технічної підтримки, експлуатації, супроводження та розвитку ПТК «Клієнт казначейства - Казначейство».

ПТК «Клієнт казначейства - Казначейство» призначено для надання послуг з віддаленого доступу до рахунків відкритих в органах Казначейства розпорядникам, одержувачам коштів та іншим клієнтам, що обслуговуються в Казначействі та територіальних органах. Доступ до ПТК «Клієнт казначейства - Казначейство» зовнішніх клієнтів Казначейства здійснюється через мережу Інтернет. На даний час ПТК «Клієнт казначейства - Казначейство» дозволяє отримувати інформацію про стан відкритих на клієнта рахунків, реєстрацію зобов`язань розпорядників, планових показників, документів на виділення асигнувань, реєстрацію та оплату платіжних документів клієнтів, тощо.

Відтак, Казначейство за відсутності майнових прав мало обґрунтовані підстави для укладання угод щодо щорічного надання послуг з технічної підтримки на систему дистанційного обслуговування клієнтів Казначейства через програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства - Казначейство».

За таких обставин, висновки звіту, затверджені в зазначених частинах оскаржуваним рішенням від 23 червня 2020 року №14-1, не підтверджуються належними доказами та є безпідставними.

Зі змісту описової частини звіту Рахункової палати вбачається, що аудит засвідчив окремі випадки неекономного використання як ДКСУ, так і її територіальними органами коштів державного бюджету, спрямованих на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, зокрема: внаслідок зволікання працівниками апарату Казначейства із проведенням повірки лічильників теплової енергії, яку здійснено лише 30 серпня 2018 року за спожиту протягом січня - серпня 2018 року теплову енергію сплачено за розрахунками на 336,4 тис. грн більше, ніж за аналогічний період 2019 року, що є неекономним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до наявних матеріалів справи, 30 серпня 2018 року проведено перевірку лічильників та підтверджено їх працездатність, що дозволило в подальшому здійснювати облік теплової енергії в ДКСУ за лічильниками.

При цьому, виявлена в ході проведення аудиту різниця в сумі оплати зумовлена тим, що у березні 2018 року на ділянці внутрішньобудинкової системи опалення будівлі Казначейства, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бастіонна, 6а, стався прорив, який призвів до витоку в великих кількостях теплоносія з системи, що зафіксовано представником СВП «Київських теплових мереж» ПАТ «Київенерго» Сверчиним П.Е. в акті-приписі від 29 березня 2018 року №14/82 про негайне усунення пошкоджень внутрішньобудинкової системи будівлі, копія якого долучена до матеріалів адміністративного позову.

В той же час, для усунення пошкоджень внутрішньобудинкової системи опалення будівлі Казначейством тричі проводилася закупівля із застосуванням системи Prozorro та укладено договір від 18 вересня 2018 року №189-18 з TOB «ЕНІЛ» на надання послуг поточного ремонту аварійної ділянки трубопроводу теплової мережі.

Відтак, вказана різниця, зокрема, в оплаті теплової енергії зумовлена не відсутністю проведеної повірки лічильників, а виникненням обставин непереборної сили, що свідчить про безпідставність висновків відповідача, викладених у абзаці 1 пункту 6 рішення від 23 червня 2020 року №14-1.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що аудит засвідчив випадки неналежного внутрішнього контролю за використанням службового автотранспорту та неефективного використання бюджетних коштів на придбання пального. Вказані висновки аудиту ґрунтуються на наявних розбіжностях інформації, відображеної в акті виконаних робіт з технічного обслуговування та подорожньому листі службового автомобіля в частині пробігу.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи копій подорожніх листів службового автомобіля від 31 серпня 2018 року №158 та від 06 вересня 2018 року №161, автомобіль ГАЗ 2705 знаходився на станції технічного обслуговування виконавця з 31 серпня 2018 року по 06 вересня 2019 року.

При цьому, показник спідометра після прибуття автомобіля на СТО та при виїзді з нього становив 207371 км.

Судом вбачається, що в основу твердження відповідача про неналежний внутрішній контроль за використанням службового автотранспорту та неефективне використання бюджетних коштів на придбання пального покладено виключно акт приймання-передавання виконаних послуг з ремонту автомобіля від 07 вересня 2018 року №1, відповідно до записів якого вказано пробіг автомобіля на відмітці 21 000 км.

В той же час, відповідачем проігноровано той факт, що водієм автомобіля оформлена путівка 31 серпня 2018 року, яка після перевірки здана до Управління фінансової роботи для проведення облікових записів за серпень 2018 року. Крім того, час виїзду та повернення автомобілів Казначейства з території також фіксується охороною в відповідному журналі, що спростовує твердження рішення відповідача, які містяться у абзаці 4 пункту 7.

Стосовно висновків, які містяться в оскаржуваному рішенні, стосовно порушення Головним управлінням ДКСУ у Запорізькій області вимог законодавства, суд враховує наступне.

Так, в описовій частині звіту Рахункової палати вказано, що ГУ ДКСУ у Запорізькій області у 2018 році сплатило 48,6 тис. грн TOB «Пожзахист-2006» за виготовлення проєктно-кошторисної документації на об`єкт «Капітальний ремонт системи внутрішнього протипожежного водопроводу будинку ГУ ДКСУ у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168». Згідно з робочим проектом системи внутрішнього протипожежного водопроводу об`єкт віднесено до класу наслідків CCI. Надалі цим ГУ в порушення вимог статті 31 Закону №3038 та пункту 10 Порядку №560 замість експертизи проведено експертну оцінку ДП «Укрдержбудекспертиза» на суму 6,5 тис. грн, що є нерезультативним використанням бюджетних коштів».

В першу чергу, суд враховує, що вказані твердження відповідача не узгоджуються з обставинами щодо проведення експертної оцінки, викладеними в акті територіального управління Рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізькій областях (у м. Дніпро) від 21 лютого 2020 року №21-10/16-09о «Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній казначейській службі України на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області», копія якого наявна в матеріалах справи, згідно якого ГУ ДКСУ у Запорізькій області зайво сплачено філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Запорізькій області (по договору від 18 грудня 2018 року №08-0994-18/ЕО/151) кошти загального фонду державного бюджету за проведення експертної оцінки робочого проекту капітального ремонту системи внутрішнього протипожежного водопроводу у сумі 6,5 тис. гривень.

Крім того, відповідно до пункту 4.6 Настанови з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 за бажанням замовника будівництва може бути проведена експертиза проектів будівництва об`єктів І-ІІІ категорій складності як в цілому, так і за окремими напрямами експертизи та розділами проектної документації для підтвердження правильності прийнятих проектних рішень. У разі такого звернення, між замовником та експертною організацією укладається договір, умовами якого передбачається, що результатом його виконання є експертна оцінка, яка складається у довільній формі, щодо розгляду проектної документації (або її частини на відповідність/чи невідповідність нормативним вимогам за окремим напрямами (з питань міцності, надійності та довговічності об`єктів будівництва, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології пожежної безпеки; техногенної безпеки; ядерної та радіаційної безпеки; енергозбереження; кошторисної частини проектної документації).

Вищевказаний стандарт відноситься до комплексу нормативних актів А 2.2. «Проектування», тобто можливість проведення експертної оцінки передбачено законодавством, у зв`язку з чим ГУ ДКСУ у Запорізькій області було укладено з державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» договір від 18.12.2018 № 08-0994-18/ЕО/151 «На проведення експертизи (експертної оцінки)». За даним договором було сплачено 6,5 тис.грн. (платіжне доручення від 22.12.2018 №1508) на підставі акту від 20.12.2018 № 08-0994-18/ЕО «Здачі-прийняття робіт (надання послуг)».

На думку суду, реалізація законодавчо передбаченого права на здійснення ГУ ДКСУ у Запорізькій області експертної оцінки не може кваліфікуватися нерезультативним використанням бюджетних коштів.

Крім того, враховуючи, що проведення експертної оцінки є правом, а не обов`язком, то начальником відділу адміністративно-господарської роботи ГУ ДКСУ у Запорізькій області повернуто грошові кошти у розмірі 6,5 тис грн на рахунок ГУ ДКСУ у Запорізькій області, які в повному обсязі перераховано до державного бюджету, про що наявна інформація у звіті Рахункової палати.

Також, в описовій частині звіту Рахункової палати вказано, що ГУ ДКСУ у Запорізькій області укладено договір з ПП «Будланшафтпроектування» на проведення робіт з капітального ремонту системи внутрішнього протипожежного водопроводу адміністративної будівлі ГУ на суму 185,4 тис. грн., який не відповідає проектній документації, що є порушенням вимог статті 877 Цивільного кодексу і, відповідно, не результативним використанням бюджетних коштів. Так, зменшено на 76,1 тис. грн. вартість будівельних робіт, передбачену договірною ціною, порівняно зі зведеним кошторисним розрахунком шляхом зміни кількості матеріалів (виключення ряду обладнання (зокрема, вогнегасників, стволів пожежних ручних, рукавів пожежних та іншого обладнання) та включення додаткових робіт, матеріалів і механізмів, не передбачених проектною документацією).

Причина зазначеного - незабезпечення ГУ ДКСУ у Запорізькій області укладання договору на здійснення авторського нагляду, що є порушенням статті 11 Закону №687.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДКСУ у Запорізькій області укладено з TOB «Пожзахист-2006» договір на виконання проектних робіт від 13 листопада 2018 року №089/11/18П/132, предметом якого є виготовлення проєктно-кошторисної документації на об`єкт: «Капітальний ремонт системи внутрішнього протипожежного водопроводу будинку Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168» (далі - Об`єкт). Відповідно до проєктно-кошторисної документації загальна сума прямих витрат по кошторису складає 239,9 тис гривень.

При укладанні договору підряду від 28 березня 2019 року №19-19 з ПП «Будландшафтпроектування», копія якого наявна в матеріалах справи, при проведенні робіт з капітального ремонту у зв`язку з відсутністю необхідності використання всіх складових, зазначених у проєктно-кошторисній документації, ПП «Будландшафтпроектування» розроблено локальний кошторис на будівельні роботи (далі - локальний кошторис) на загальну суму 185,4 тис грн, що відповідає сумі укладеного договору та актам виконаних робіт за таким договором.

Тобто, ГУ ДКСУ у Запорізькій області у порівнянні з проєктно-кошторисною документацією заощаджено бюджетні кошти за рахунок використання матеріалів, вилучених під час демонтажу та придатних до встановлення.

Крім того, відповідно до статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що сума укладеного договору не може бути меншою, ніж сума за проєктно-кошторисною документацією.

Відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, технічний нагляд забезпечує замовник протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об`єкта. Тобто забезпечення здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва є обов`язком його замовника та такий обов`язок Головним управлінням у Запорізькій області, як замовником за договором, було виконано шляхом укладання договору на здійснення технічного нагляду з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , який має ліцензію на здійснення технічного нагляду (копія договору від 15 квітня 2019 року №27-19 наявна в матеріалах справи).

Крім того, акти виконаних робіт за договором підряду від 28 березня 2019 року №19-19, укладеним з ПП «Будландшафтпроектування», містять підпис та відповідну печатку інженера технічного нагляду.

Згідно з Законом України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» його положення визначають правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямовані на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури визначено Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, який є спеціальною нормою, що передбачає порядок здійснення такого нагляду у разі необхідності його проведення.

Обов`язковість проведення авторського нагляду не передбачено ані вищевказаним Законом, ані вищевказаним Порядком, ані Настановою щодо проведення авторського нагляду за будівництвом ДСТУ-НБА.22.2-11:2014, прийнятою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 31 грудня 2014 року №393, та належить до компетенції замовника.

Принцип ефективності та результативності, на якому ґрунтується Бюджетна система України, визначено підпунктом 6 статті 7 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VІ, та він передбачає, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей та завдань інноваційного розвитку економіки шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

За таких обставин, на думку суду, твердження у звіті Рахункової палати щодо нерезультативного використання бюджетних коштів ГУ ДКСУ у Запорізькій області є безпідставним, оскільки заплановані цілі було досягнуто та заощаджено на передбачених проєктно-кошторисною документацією матеріалах суму 87,8 тис грн (використано наявне в ГУ ДКСУ у Запорізькій області обладнання - вогнегасників 96 шт., а також придатні матеріали, виявлені при демонтажі протипожежного водопроводу, які було встановлено на новий протипожежний водопровід, а саме: гайки з`єднувальні напірні рукавні ДУ65 - 96 од., муфти з`єднувальні напірні ГР70 - 48 од., стволи пожежні ручні РС70 - 48 од., рукава пожежні ДУ65 - 960 м тощо).

Стосовно висновків, які містяться в оскаржуваному рішенні, стосовно порушення Головним управлінням ДКСУ у Закарпатській області вимог законодавства, суд виходить з наступного.

Так, в описовій частині звіту Рахункової палати зазначено, що ГУ ДКСУ у Закарпатській області через недотримання дворічного гарантійного терміну безремонтної служби покрівлі, встановленого Національним стандартом України ДСТУ-Н Б В.2.6-214:2016 «Настанова з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 13 червня 2016 року №146, а також прийняття необґрунтованого управлінського рішення щодо проведення капітального ремонту усієї покрівлі адмінбудинку здійснено у 2019 році видатки державного бюджету, за розрахунками, на суму 238,5 тис. грн на ремонт частини покрівлі, відремонтованої у 2017 році, що є неекономним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до наявних матеріалів справи, адміністративна будівля за адресою: м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2А, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2003 року №599-р «Про використання викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» передана до сфери управління Державного казначейства України.

За період експлуатації будівлі ГУ ДКСУ у Закарпатській області капітальний ремонт покрівлі (шатровий дах площею 1147,1 м.кв.) не проводився. Кошти на проведення капітального ремонту або розробки проєктно-кошторисної документації у період 2017- 2018 років кошторисом не передбачалися.

У вересні-жовтні 2017 року внаслідок тривалих опадів, несприятливих погодних умов, спостерігалося суттєве погіршення стану покрівлі, яка протікала в численних місцях (на стиках листів), лати та прижимні планки були практично зіпсовані, а також відбувалося інтенсивне затікання внутрішніх приміщень, у зв`язку з чим виникла нагальна необхідність в капітальному ремонті покрівлі.

02 жовтня 2017 року на ім`я начальника ГУ ДКСУ у Закарпатській області надходили доповідні записки керівників самостійних структурних підрозділів ГУ ДКСУ у Закарпатській області про критичний стан покрівлі, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 2.13 розділу «Правила експлуатації дахів» Том 3 ДБН-В 2.6-14-97 та підпункту 16.3.4 пункту 16.3 розділу 16 ДСТУ-Н Б В 2.6-214:2016 «Настанови з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд» поточний непередбачуваний ремонт полягає в терміновому виправленні випадкових пошкоджень і дефектів покрівлі та повинен бути негайно виконаний при виявленні тріщин у покрівельному килимі.

Згідно з визначенням пункту 21 частини 1 статті 1 Закону №922 послуги - це будь- який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Після звернення до Казначейства, 31 жовтня 2017 року виділено додаткові кошти за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» у відповідності до Інструкції № 333, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

10 листопада 2017 року ГУ ДКСУ у Закарпатській області з ПП «ПБК Євробуд» укладено договір №12.1-27/57 (копія наявна в матеріалах справи) про надання послуг з поточного ремонту частини покрівлі площею 275 м.кв. із загальної площі 1147,1 м.кв. на загальну суму договору 198 тис гривень. Поточний ремонт найбільш пошкодженої частини покрівлі завершено 08 грудня 2017 року.

Порядок укладення договорів про надання послуг регулюються главою 63 Цивільного кодексу України, нормами якого не передбачено гарантійних зобов`язань виконавців наданих послуг перед замовниками, у зв`язку з цим, як повідомив позивач, у договорі від 10 листопада 2017 року №12.1-27/57 гарантійна відповідальність виконавця бути передбачена.

Натомість законодавець передбачає обов`язковість гарантійних зобов`язань для підрядників виконаних робіт виключно у сфері будівництва, до якої належать капітальні ремонти.

Відповідно до пункту 15.1 ДСТУ-Н Б В 2.6-214:2016 «Настанови з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд» підприємство з улаштування дахів гарантує відповідність виконаних конструкцій вимогам проекту за умови дотримання споживачем правил їх експлуатації.

Згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 розділу 3 ДСТУ-Н Б В 2.6-214:2016 «Настанови з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд» улаштування даху - це утворення верхньої огороджувальної конструкції будинку, будівлі чи споруди для захисту від зовнішніх кліматичних факторів і впливів.

З наведеного вбачається, що гарантійні строки, передбачені пунктом 15.2 ДСТУ-Н Б В 2.6-214:2016 «Настанови з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд» поширюються на улаштування дахів (капітальний ремонт), а не на послуги з поточного непередбачуваного ремонту частини покрівлі.

Крім того, відповідно до пункту 2.17 розділу 3 «Гарантійні строки безремонтної служби покрівлі» ДБН-В 2.6-14-97 при введенні об`єктів в експлуатацію замовник має вимагати від підрядника письмове зобов`язання на гарантійний безремонтний строк служби покрівлі.

Згідно з вимогами чинного законодавства послуги з поточного ремонту не вводяться в експлуатацію, що є додатковим свідченням відсутності права у замовника вимагати гарантійних зобов`язань від виконавця наданих послуг з поточного ремонту.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень Рахункової палати про недотримання дворічного гарантійного терміну безремонтної служби.

Суд враховує, що позивачем повідомлено, що поточний ремонт не вирішив проблем з протікання всієї покрівлі, у зв`язку з численними пошкодженнями покрівлі, слухових вікон, послабленням та зривами кріплень, тріщинами, пробоїнами та проколами, гниттям обрешетування, з метою збереження та безпечної експлуатації горищного даху ГУ ДКСУ у Закарпатській області у бюджетному запиті на 2019 рік включено пропозицію щодо необхідності проведення капітального ремонту покрівлі у сумі 1 486,86 тис. грн. (КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об`єктів»).

Відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30 квітня 2003 року №7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонту» капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта.

При розробці проєктно-кошторисної документації проектантом передбачено капітальний ремонт всієї покрівлі (демонтаж покрівлі та решетування, слухових вікон, теплоізоляції, парапетних ґрат та влаштування решітки, гідроізоляції, контррейок, пароізоляції, дахових вікон, аераторів, покрівлі із металочерепиці), оскільки виключення окремої частини покрівлі порушить технологію капітального ремонту покрівлі. Відповідно до розробленої проєктно-кошторисної документації на підставі договору від 18 квітня 2019 року №13.1-27/21, копія якого наявна в матеріалах справи, затвердженої наказом ГУ ДКСУ у Закарпатській області від 25 червня 2019 року №74, яка пройшла архітектурно- будівельну експертизу згідно експертного звіту від 20 червня 2019 року №07/0238/19, при здійсненому технічному нагляді відповідно до договору від 09 вересня 2019 року №13.1-27/42 та на підставі договору підряду від 06 вересня 2019 року №13.1-27/41 проведено капітальний ремонт покрівлі, який завершився 18 грудня 2019 року.

При цьому, згідно з умовами договору підряду від 06 вересня 2019 року №13.1-27/41, враховуючи вимоги глави 61 Цивільного кодексу України та глави 33 Господарського кодексу України, підрядником взято гарантійні зобов`язання щодо якості закінчених робіт та встановлено гарантійний строк експлуатації об`єкта - 10 років від дня його прийняття замовником.

Капітальний ремонт покрівлі виконано для поліпшення експлуатаційних показників, надійної та довготривалої експлуатації будівлі з гарантійним терміном.

Відтак, висновок Рахункової палати про неекономне використання ГУ ДКСУ у Закарпатській області бюджетних коштів в розмірі 238,5 тис грн є необґрунтованим, так як у 2017 році надано послуги з поточного ремонту частини покрівлі, однак при здійсненні розрахунку Рахунковою Палатою використано ціни 2019 року на роботи по капітальному ремонту.

Крім того, в описовій частині звіту Рахункової палати зазначено, що ГУ ДСКУ у Закарпатській області непродуктивно використано 28,5 тис грн бюджетних коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення капітального ремонту з благоустрою території Мукачівського УДКСУ у Закарпатській області (у кошторисі на 2020 рік видатки на такі цілі не затверджувались).

Наявними матеріалами підтверджується, що у грудні 2019 року Мукачівське УДКСУ Закарпатської області з метою визначення вартості робіт з капітального ремонту виготовлено робочий проєкт по об`єкту «Капітальний ремонт благоустрою території Мукачівське УДКСУ Закарпатської області по вул. Миру,42 в м. Мукачево» вартістю 28,5 тис. грн.

Мукачівське УДКСУ Закарпатської області в розрахунках до бюджетного запиту на 2020 рік не подавалася потреба у видатках на реалізацію проекту «Капітальний ремонт благоустрою території Мукачівське УДКСУ Закарпатської області по вул. Миру, 42 в м. Мукачево» на суму 472,5 тис грн, так як, з метою економії коштів загального фонду державного бюджету, такі видатки заплановано на 2020-2021 роки за рахунок коштів субвенцій з місцевих бюджетів.

Мукачівське УДКСУ Закарпатської області листами звернулося до Мукачівської міської ради, Мукачівської районної ради, Івановецької сільської ради, Кольчинської селищної ради, Чинадіївської селищної ради з проханням про виділення коштів для проведення капітального ремонту благоустрою території Мукачівського управління Казначейства, копії яких містяться в матеріалах справи.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (із змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560 «Про затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» термін дії проєктно-кошторисної документації не визначено.

Відтак, роботи з проведення капітального ремонту з благоустрою території Мукачівське УДКСУ Закарпатської області будуть реалізовані за рахунок коштів субвенцій з місцевих бюджетів на підставі виготовленої проєктно-кошторисної документації, водночас доказів понесення видатків в сумі 28,5 тис грн вказаним територіальним органом Казначейства матеріали справи не містять.

Також, в описовій частині звіту Рахункової палати вказано, що всупереч вимогам пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» станом на 01 січня 2020 року ГУ ДКСУ у Закарпатській області за рахунок бюджетних призначень 2019 року проведено попередню оплату на користь TOB «Енерджі трейд груп» за природний газ у сумі 9,4 тис. грн, який не поставлено протягом поточного бюджетного періоду. При цьому, в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не відображено дебіторської заборгованості на цю суму, що є недотриманням вимог статей 46 і 56 Бюджетного кодексу, статей 4 і 9 Закону № 996.

На переконання представника відповідача, зазначені порушення законодавства, допущені при використанні коштів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, призвели до неекономного використання (за розрахунками) 336,4 тис. гривень.

Так, у вересні 2019 року на виконання вимог пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494 (із змінами) «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» ГУ ДКСУ у Закарпатській області на вузлі обліку газу встановлено засоби дистанційної передачі даних об`єму газу, у зв`язку з чим актуальні показники для розрахунку надаються постачальником згідно з договором від 19 грудня 2018 року №ЗАК/2018/017/13.1-27/70 на постачання природного газу.

21 грудня 2019 року ГУ ДКСУ у Закарпатській області здійснено оплату фактичного об`єму газу за грудень 2019 року на підставі рахунку від 20 грудня 2019 року №40494 та акту приймання-передачі природного газу від 20 грудня 2019 року №00000020794, копії яких наявні в матеріалах справи, в сумі 72 983,29 грн, що відображено в регістрі бухгалтерського обліку за 2019 рік (меморіальний ордер № 6-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами»).

Відтак, виходячи з фактичних матеріалів, у ГУ ДКСУ у Закарпатській області відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість станом на 01 січня 2020 року.

Також 22 січня 2020 року ТОВ «Енерджі трейд груп» надано ГУ ДКСУ у Закарпатській області коригуючий акт № 1 (вхідний від 22 січня 2020 року №11-43/2) щодо переданого об`єму природного газу за грудень 2019 року відповідно до показників модему коректора дистанційної передачі даних об`єму газу. ГУ ДКСУ у Закарпатській області листом від 23 січня 2020 року №11-09-06/394 звернулося до ТОВ «Енерджі трейд груп» щодо повернення коштів в сумі 9,4 тис гривень.

При цьому, повернуті кошти ГУ ДКСУ у Закарпатській області перераховано до державного бюджету платіжним дорученням від 14 лютого 2020 року №62, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про наявність прихованої дебіторської заборгованості

В описовій частині звіту Рахункової палати вказано, що ГУ ДКСУ у Закарпатській області, маючи на кінець 2019 року залишок 620 л пального на загальну суму 17,8 тис. грн, у грудні 2019 року здійснило додаткову закупівлю 720 л бензину А-95 вартістю 19,8 тис. гривень. Як наслідок, станом на 01 січня 2020 року накопичилось більше половини середньорічної потреби 2020 року пального, що на думку відповідача, свідчить про неефективне управління коштами в бюджетному періоді та фактично приховану дебіторську заборгованість.

Так, згідно з пунктом 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, кошторисом ГУ ДКСУ у Закарпатській області на 2019 рік, копія якого наявна в матеріалах справи, розрахунків до нього та додатку до Річного плану закупівель на 2019 рік в межах бюджетних асигнувань придбано паливно-мастильні матеріали на суму 17,8 тис гривень.

Пунктом 4 Розділу 1 «Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі» 123 «Запаси» встановлено, що запаси - це активи, які перебувають у процесі звичайної діяльності суб`єкта державного сектору для подальшого споживання.

Згідно з пунктом 4 розділу 2 зазначеного Стандарту придбані запаси (талони на паливно-мастильні матеріали) зараховані на баланс за їх первісною вартістю, обліковуються на балансовому субрахунку 1514101002 «Паливно-мастильні матеріали» та відображені у відповідних формах фінансової звітності.

Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237 (із змінами) термін «прихована дебіторська заборгованість» не визначено.

Крім того, під час проведення аудиту, облік талонів на пальне та їх наявність Рахунковою палатою перевірено та порушень не виявлено.

При цьому, суд враховує, що в процесі господарської діяльності кожна бюджетна установа може накопичувати запаси, які обліковується в бухгалтерському обігу та які в подальшому використовуватимуться в роботі, а відтак придбання палива за виділені на ці цілі кошти не може свідчити про наявність прихованої дебіторської заборгованості.

Щодо висновків відповідача про порушення, допущені Головним управлінням ДКСУ у Дніпропетровській області, суд враховує наступне.

Згідно описової частини звіту Рахункової палати, «ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у 2019 році на проведення капітального ремонту фасаду адміністративної будівлі за договором, укладеним з підрядником TOB «Білдінг-квартал», використало 4 099,27 тис. гривень.

Результати проведеного під час аудиту огляду виконаних прихованих будівельних робіт засвідчили невідповідність фактичної товщини плити теплоізоляційної товщині, вказаній в акті виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). Зокрема, до акта підрядником включено плиту теплоізоляційну, фасад, завтовшки 150 мм на площі вертикальних віконних відкосів 144,6 м2. Фактично використано плиту теплоізоляційну, товщина якої значно менша (20, 30, 70, 80 мм, що, за розрахунками, становить у середньому 50 мм), а на одній ділянці кабінету № 201 відсутнє покриття гідро-повітряноізоляційною мембраною.

У порушення вимог підпункту 6.4.4.1 пункту 6.4 розділу 6 Національного стандарту ДСТУ № 293 підрядником включено до акта виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), а ГУ прийнято та оплачено матеріали, обсяг яких аудитом не підтверджено, на загальну суму 35,2 тис. грн, що є нерезультативним використанням коштів.

Через порушення будівельних норм не забезпечено вимог дотримання теплотехнічних показників, передбачених проектною документацією, оскільки застосовано матеріали нижчої енергоефективності, як наслідок, є ризики недосягнення поставленої мети, а отже - нерезультативного використання 4 099,27 тис. грн бюджетних коштів».

Так, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, як розпоряднику бюджетних коштів, на 2019 рік передбачено, згідно затвердженого кошторису, на здійснення робіт з капітального ремонту фасаду будівель 4 768,6 тис грн, у т.ч. за рахунок загального фонду державного бюджету 3976,911 тис грн, власних надходжень 100,0 тис грн, субвенції з місцевого бюджету державному 691,689 тис грн за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об`єктів» (відповідно до Інструкції 333).

Відповідно до статті 2 Закону №922 ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області проведена процедура закупівлі робіт за об`єктом «Капітальний ремонт фасаду будівлі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за адресою: вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро», за результатами якої визначено переможцем TOB «БІЛДІНГ-KBAPTAJI», з яким по завершенню процедури закупівлі укладено договір від 05 серпня 2019 року №85, копія якого міститься в матеріалах справи, на здійснення капітального ремонту в межах затверджених бюджетних асигнувань за КЕКВ 3132 на суму 4 100,0 тис грн, а не придбання будівельних матеріалів.

З урахування викладеного зазначаємо, що ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області здійснило закупівлю робіт, а не матеріалів, як це зазначено в рішенні та звіті. Закупівля робіт відбулась з метою забезпечення раціонального та ефективного використання коштів шляхом здійснення процедури закупівлі, результатом якої стало обрання мінімальної цінової пропозиції.

Придбання матеріалів для виконання капітального ремонту здійснювалось підрядником, з дотриманням вимог проєктно-кошторисної документації, якою також зазначено, що для виконання проекту можливо використання аналогічних, східних за властивостями матеріалів.

Крім того, як повідомив позивач та не спростовано відповідачем, при огляді окремих будівельних робіт представниками контрольної групи Рахункової палати висновки щодо кількості використаного теплоізоляційного матеріалу на розрахункову суму 35,2 тис грн зроблені за невірними початковими параметрами. Так, контрольною групою Рахункової палати для розрахунку за основу прийнята площа вертикальних віконних укосів - 144,6 м.кв. При цьому, 144,6 м.кв. - це не площа вертикальних укосів, а обсяг оздоблювального теплоізоляційного матеріалу, використаного на улаштування вертикальних відкосів.

До вертикальних віконних укосів належать частини будівлі, позначені літерами 5 та 6 (відповідно до Схеми оздоблення головного фасаду, викладеного в Робочому проекті, том 2.2,), площа яких не відповідає вимірам рахункової палати України. Контрольною групою Рахункової палати до вертикальних віконних укосів віднесені частини фасаду між віконними отворами, які на Схемі оздоблення головного фасаду відображені під позначкою 4 та не відносяться до укосів, а є полем стіни з виступаючими поверхнями.

Крім того, відповідно до рекомендацій керівника контрольної групи Рахункової палати Жирова В.В., наказом ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області від 13 березня 2020 року №13 створено робочу групу із залученням представників підрядної установи - TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ», технагляду, працівників та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації для здійснення фахового оцінювання робіт щодо використання для утеплення вертикальних відкосів плити теплоізоляційної в ході капітального ремонту фасаду будівлі ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

За результатами роботи групи здійснені необхідні розрахунки та 20 березня 2020 року складено акт дослідження оцінювання робіт з капітального ремонту фасаду ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, копія якого листом від 31.03.2020 № 01-06-06/3906 направлялась на адресу Територіального управління Рахункової палати України по Донецькій та Луганській областях, та яким підтверджена хибність висновків представників контрольної групи Рахункової палати та встановлена відповідність здійснених робіт вимогам підпункту 6.4.4.1 пункту 6.4 розділу 6 Національного стандарту ДСТУ № 293 та ДБН В.2.6-33:2018 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією».

Згідно Акту виконаних робіт за ф. КБ-2в за жовтень 2019 року, 144,6 м.кв. - загальний обсяг теплоізоляційного матеріалу товщиною 150 мм, який використаний у повному обсязі для оздоблення вертикальних віконних укосів, що підтверджується актом дослідження оцінювання робіт з капітального ремонту фасаду ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області із додаванням фотоматеріалів.

Для утеплення вертикальних віконних укосів не використовувались плити теплоізоляційні в повній товщині 150 мм, а встановлювались на всю площу вертикальних укосів, поділені на полотна, товщиною від 30 до 230 мм.

Також, представником відповідача не спростовано доводи позивача стосовно того, що всі необхідні розрахунки та пояснення були надані контрольній групі в ході аудиту та викладені у запереченнях до акту аудиту, однак не взяті відповідачем до уваги.

За таких обставин, суд погоджується з тим, що висновок контрольної групи Рахункової палати щодо обсягу не використаного підрядником та оплаченого ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області теплоізоляційного матеріалу на розрахункову суму 35,2 тис грн ґрунтується на некоректних початкових даних та арифметичних розрахунках, які не підтверджуються жодним первинним документом, на підставі яких зроблені висновки.

Суд також враховує, що при проведенні аудиту членами контрольної групи Рахункової палати без врахування норм Закону України «Про Рахункову палату» не залучались сторонні фахівці з наявною відповідною освітою та кваліфікацією для здійснення вірних обмірів використаного теплоізоляційного покриття. Специфіка дослідженого питання передбачає залучення спеціалістів, оскільки потребує дуже вузьке коле знань, та тільки фахівець з даного питання може в повній мірі надати об`єктивну, достовірну та обґрунтовану оцінку здійсненного капітального ремонту.

Описова частина звіту Рахункової палати містить також висновок про те, що TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ» внесено завідомо неправдиві відомості до податкової звітності за два півріччя в частині нарахованого доходу в загальній сумі (за розрахунками) відповідно 65,2 і 14,3 тис. грн єдиного соціального внеску, які не відповідають фактично отриманому доходу за виконані роботи в сумі 453,1 тис. грн і розміру нарахованого єдиного соціального внеску в сумі 105,9 тис грн (згідно з актами ф. КБ-2в).

TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ» також порушено законодавство про працю, зокрема статтю 265 Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Водночас, оцінка діяльності підрядної установи як платника податків не відноситься до компетенції органів Казначейства. Крім того, позивач не може відповідати за зобов`язання третіх юридичних осіб перед державою в частині сплати податків.

У звіті Рахункової палати наявні висновки стосовно того, що оплачено послуги за здійснення технічного та авторського нагляду робіт з капітального ремонту, які аудитом не підтверджено, - 16,7 тис. грн (Управління ДКСУ у Рокитнянському районі Київської області, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Полтавській області, ГУ ДКСУ у Запорізькій області). З огляду на наявні порушення, що мали місце під час будівництва об`єкта, та формальний підхід до проведення технічного нагляду, частина витрачених ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області державних коштів на технічний нагляд (1,62 тис. грн), проведений ФОП ОСОБА_4 , є нерезультативним використанням коштів.

Відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, технічний нагляд забезпечує замовник протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об`єкта. Тобто забезпечення здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва є обов`язком його замовника.

На виконання вказаних норм чинного законодавства, між ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області та ФОП ОСОБА_4 укладено договір на виконання технічного нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду будівлі Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за адресою: вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро» від 19 серпня 2019 року №92, копія якого наявна в матеріалах справи.

Оплата робіт ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області здійснювалась виключно на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, підписаних підрядною організацією TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ» та представником з технічного нагляду Іванютою І.О., яка здійснювала перевірку відповідності обсягів і якості виконаних підрядником будівельних та будівельно-монтажних робіт, відображених в актах приймання-виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (п.п. 3 п.1.3. договору від 19 серпня 2019 року №92).

Таким чином, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області було виконано обов`язок щодо забезпечення здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва, що передбачено вимогами законодавства та спростовує доводи відповідача щодо нерезультативного використання коштів ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Також, в звіті Рахункової палати вказано, що «ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області неекономно використано бюджетні кошти в сумі 408,7 тис. грн на оплату матеріалів, включених підрядником TOB «БІЛДІНГ-КВАРТЛЛ» до актів виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вартістю, яка завищена порівняно з ринковими цінами. Так, відповідно до проекту «Капітальний ремонт фасаду будівлі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області» передбачалось встановлення системи навісного вентильованого фасаду з алюмінієвого листа з полімерним покриттям в комплекті з металевою оцинкованою підконструкцією кріплення. Цей вид матеріалу включено до робіт при проведенні публічних закупівель. На стадії будівництва підрядником TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ» внесено зміни до проекту, якими передбачалось використання алюмінієвої композитної панелі ALUFAS.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до актів форми КБ-2в відпускна вартість (без транспортних і заготівельно-складських витрат) 1 м2 алюмінієвого композитного листа з полімерним покриттям становить 645,15 грн без ПДВ і 774,18 грн з ПДВ.

Для підтвердження або спростування фактичних цін на алюмінієву композитну панель ALUFAS Рахунковою палатою надіслано запит до Державної податкової служби України від 16 березня 2020 року №16-728.

За наданою Державною податковою службою України інформацією встановлено: підрядником TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ» придбано алюмінієві панелі через посередника ФОП ОСОБА_5 , який закуповував товар у виробника TOB ТПК «Алюмакс-Дніпро» за ціною 576,23 грн за м2 з урахуванням ПДВ, що на 25,6 відс. менше вартості, зазначеної в актах. Таким чином, в актах виконаних робіт ф. № КБ-2в завищено вартість матеріалів на суму 197,95 грн за м2 (загалом на 408,65 тис. грн за 2064,41 м2).

Отже, на думку відповідача, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не дотримано принципу ефективності та результативності при використанні бюджетних коштів, визначеного пунктом 6 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу».

В той же час, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, як розпоряднику бюджетних коштів, на 2019 рік передбачено, згідно затвердженого кошторису, на здійснення робіт з капітального ремонту фасаду будівель 4 768,6 тис грн, у т.ч. за рахунок загального фонду державного бюджету 3 976,911 тис грн, власних надходжень 100,0 тис грн, субвенції з місцевого бюджету державному 691,689 тис грн за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об`єктів» (відповідно до Інструкції №333).

Відповідно до статті 2 Закону №922, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області проведена процедура закупівлі робіт за об`єктом «Капітальний ремонт фасаду будівлі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за адресою: вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро», результатом якої є визначення переможця TOB «БІЛДІНГ-КВАРТАЛ», з яким по завершенню процедури закупівлі укладено договір на здійснення капітального ремонту в межах затверджених бюджетних асигнувань за КЕКВ 3132 на суму 4 100,0 тис грн, а не придбання будівельних матеріалів (алюмінієвий композитний лист з полімерним покриттям), як зазначено в рішенні та звіті.

ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області при здійснені оплати за капітальний ремонт забезпечувало контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів в межах затверджених асигнувань та за напрямками, затвердженими в паспорті бюджетної програми. Закупівля робіт відбулась з метою забезпечення раціонального та ефективного використання коштів шляхом здійснення процедури закупівлі, результатом якої стало обрання мінімальної цінової пропозиції.

Тому висновок щодо неекономно використаних ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області бюджетних коштів у сумі 408,7 тис грн на оплату матеріалів є не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам статті 7 Бюджетного кодексу України, Закону № 922 та Інструкції №333.

При цьому, суд враховує, що ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області в повній мірі забезпечило дотримання принципу ефективності та результативності, визначеного пунктом 6 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу, статтею 5 Закону №922, забезпечивши економію бюджетних коштів майже на 50% проектної вартості об`єкту, зменшивши її з 8,0 млн грн до 4,0 млн грн, що підтверджується тендерною документацією, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено можливості врегулювання суб`єктів придбання матеріалів, необхідних для надання послуг підрядником.

В той же час, закупівля матеріалу за цінами вище тих, які зазначені в акті Рахункової палати, не призвела до збільшення ціни договору та будь-яких додаткових витрат бюджету.

Також, на ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не покладено обов`язок щодо перевірки фактичних цін, за якими підрядником здійснена закупівля матеріалів.

У звіті Рахункової падати наявних висновок про те, що неефективні управлінські рішення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області призвели до неекономного використання 13,1 тис. грн на придбання кондиціонера, потужність якого не відповідає площі приміщення, у якому його установлено. Зокрема, площа приміщення - 21,2 м2, а технічні характеристики кондиціонера вартістю 39,2 тис грн розраховано на охолодження/обігрів приміщень площею до 35 м2. Для охолодження/обігріву наявної площі достатньо кондиціонера меншої потужності, вартість якого становить 26,1 тис. гривень.

Як повідомив позивач, в кабінеті № 406, площею 21,2 м.кв. встановлено кондиціонер Соореr&Hunter CH-S12FTXAM2S-WP, який відповідно до своїх технічних характеристих розрахований на охолодження/обігрів приміщень площею до 35 м.кв, внаслідок чого контрольною групою Рахункової палати зроблено висновок, що для охолодження/обігріву кабінету № 406 достатньо кондиціонера меншої потужності, наприклад Соореr&Hunter СН-S09FTXAM2S-WP (рекомендована площа охолодження/обігріву - до 25 м.кв).

При цьому, контрольною групою не враховані суттєві показники робочого кабінету: два вікна загальною площею 7,5 м.кв., які не мають жодного природного затінення; в кімнаті працюють чотири особи, режим роботи яких передбачає постійну присутність в кабінеті протягом операційного часу, представників установ та організацій, які обслуговуються ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, у кількості від 1 до 4-х осіб; постійно працюючі чотири монітори, чотири системних блоки, три лазерні принтери, чотири блоки безперебійного живлення, світильники та інші приладдя; робочий процес (робота з установами) вимагає постійного відкривання та закривання дверей в кабінет, в наслідок чого з холу, який не має охолодження/обігріву, швидко потрапляє перегріте/переохолоджене повітря.

При плануванні закупівлі кондиціонера до кабінету №406, з метою забезпечення відповідних санітарних умов працівників ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, за допомогою інформаційно-довідкових матеріалів через мережу інтернет проведено ретельне дослідження для визначення необхідної потужності кондиціонера з урахуванням особливостей кімнати, кількості співробітників, відвідувачів та наявної техніки в кабінеті. В результаті визначено, що оптимальна холодопродуктивність кондиціонеру для такого приміщення повинна бути від 5,06 до 5,7 кВт (площа охолодження 35-50 м.кв), які в основному застосовуються для приміщень до 50 м.кв.

Пунктом 4 статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.

Статтею 8 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено право членів Рахункової палати України для виконання покладених на них повноважень (проведення аудиту) залучати в установленому порядку для забезпечення виконання повноважень Рахункової палати працівників державних контролюючих і правоохоронних органів, а також спеціалістів, аудиторів, фахівців-експертів з інших установ та організацій, у тому числі на договірних засадах.

Тобто надане право дозволяє працівникам Рахункової палати України залучити фахівця або спеціаліста для проведення неупередженого та кваліфікованого дослідження будь-якого питання в рамках здійснення аудиту.

Особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати України, під час здійснення заходів державного фінансового контролю (аудиту) зобов`язані дотримуватись принципів незалежності, законності, повноти, об`єктивності, достовірності та обґрунтованості (частина 2 статті 32 Закону України «Про Рахункову палату»).

При проведенні аудиту членами контрольної групи Рахункової палати України без врахування норм Закону України «Про Рахункову палату» не залучались сторонні фахівці з наявною відповідною освітою та кваліфікацією для здійснення вірних обмірів для визначення достатньої та необхідної потужності кондиціонеру для відповідного приміщення. Специфіка дослідженого питання, передбачає залучення спеціалістів, оскільки потребує дуже вузьке коле знань та тільки фахівець з даного питання може в повній мірі надати об`єктивну, достовірну та обґрунтовану оцінку прийнятого рішення.

На думку суду, вказані висновки у зазначеній вище частині ґрунтуються на припущеннях та довільних твердженнях членів контрольної групи Рахункової палати, що свідчить про їх необґрунтованість та не підтвердженість належними та допустимими доказами.

Стосовно висновків оскаржуваного рішення про те, що ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у порушення вимог абзацу десятого частини першої статті 10 Закону №922 не оприлюднено інформації про закупівлі; у рішеннях тендерного комітету систематично не відображались результати поіменного голосування з кожного питання членів комітету, присутніх на засіданні, що є недотриманням частини четвертої статті 11 цього Закону, суд враховує наступне.

Так, у відповідності до Закону №922 тендерним комітетом ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області результати поіменного голосування з кожного питання членів комітету, присутніх на засіданні, фіксувались шляхом проставляння особистого підпису члену комітету в протоколах від 18 липня 2019 року №22 та від 11 грудня 2019 року №45, копії яких наявні в матеріалах справи, після викладення суті всіх розглянутих питань.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Закону №922 звіт про виконання договору повинен бути оприлюднений протягом 3-х днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.

Враховуючи, що всі процедури відбуваються на електронному майданчику PROZORRO, формування звітів про виконання договорів також відбувається системою.

Як повідомив представник позивача, при спробі членом тендерного комітету, відповідальним згідно Положення про тендерний комітет ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, за проведення процедури, сформувати в автоматичному режимі звіт, автоматична система PROZORRO, видавала помилку та повідомлення про неможливість формування звіту. Члени тендерного комітету у телефонному режимі з`ясовували причини помилки та від фахівців техпідтримки сайту отримали відповідь, що отримана помилка виникла у зв`язку із невиконанням певних «кроків», закладених в алгоритмі системи, виправити яку неможливо, і це не дасть змогу сформувати звіти в автоматичному режимі. Внести виправлення до системи на даному етапі неможливо (вказані обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи документами).

Водночас, у зв`язку з наведеним, тендерним комітетом одноголосно прийнято рішення про викладення зазначеної інформації в протоколі, в якому зафіксовано факт звітування про виконання договорів, однак технічно оприлюднити зазначений протокол система не дозволяє.

Також в описовій частині звіту Рахункової палати зазначено, що у порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону №922, через недотримання принципу об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій під час здійснення закупівель, тендерний комітет ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області при проведенні процедури відкритих торгів на закупівлю кондиціонерів безпідставно відхилив тендерну пропозицію TOB «Епіцентр К» та обрав переможцем торгів TOB «Білдінгквартал», остаточна цінова пропозиція якого була на 134,1 тис. грн більша, ніж пропозиція TOB «Епіцентр К», що на думку відповідача, призвело до недотримання принципу максимальної економії та ефективності, визначеного частиною першою статті 3 Закону №922.

Керуючись положеннями частини 4 статті 28 Закону №922, тендерним комітетом ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області розглядались пропозиції учасників торгів по закупівлі кондиціонерів у грудні 2019 року особлива увага приділялась специфічним характеристикам необхідного товару.

При розгляді пропозиції від TOB «Епіцентр К», що підтверджується наявними матеріалами справи, тендерним комітетом зроблено висновок, що технічні характеристики товару, заявлені в тендерній пропозиції, не відповідають характеристикам марки товару, запропонованого для придбання. Однак, враховуючи нижчу ціну, з метою забезпечення об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій членами тендерного комітету одноголосно прийнято рішення вивчити технічні характеристики товару на сайті виробника для прийняття обґрунтованого рішення.

Так, згідно позиції позивача, не спростованої відповідачем, технічні характеристики моделі кондиціонеру, запропонованого учасником торгів (TOB «Епіцентр К»), викладені у вільному доступі на офіційному сайті виробника, не відповідали вимогам закупівлі, а саме: у тендерній документації учасник (TOB «Епіцентр К») зазначив параметри споживної потужності, що визначалось головним показником при обранні моделі CH-S12FTXLA-NG-1,28/1,02, при тому що реальний показник, розміщений на сайті TOB «Епіцентр К», - 0,8/0,79; перепад висоти згідно документації - не менше 15 м, запропоновано - 10м; фреон не R410A, як викладено у документації і який не містить у своїй суміші хлору та є безпечним для озонового шару, а R32 - хоча він і відноситься до останніх розробок в цій галузі, але, як показало дослідження відгуків, наявних у вільному доступі, при його використанні необхідно враховувати його фізичні властивості, що відносяться до горючих речовин, використання якого пропонується за наявності приточної вентиляції, спорудження якої потребуватиме додаткових витрат (крім того, в тендерній документації початково був зазначений фреон R410A, тому модель з фреоном R32 взагалі не відповідала би вимогам тендерної документації); невірно у документації учасника торгів заявлена холодопродуктивність/теплопродуктивність моделей (у виробника - 3,5/3,67кВт, а в наданій пропозиції - 3,6/3,7кВт); у тендерній документації передбачена умова надання гарантії на експлуатацію товару не менше 36 місяців, в той час як учасник торгів запропонував 36 місяців гарантійного обслуговування товару, при тому що виробник надає гарантію на експлуатацію свого товару - 24 місяці (інформація з офіційного сайту виробника). Іншої інформації, яка б підтверджувала можливість продовження надання постачальником гарантійного обслуговування товару понад гарантійний термін експлуатації до тендерної документації постачальником не долучено; учасником торгів не виконана вимога замовника щодо надання гарантійного листа про виконання конкретних вимог, викладених в тендерній документації, а був наданий лист з посиланням на інші документи, що не передбачено умовами тендерної документації замовника, який має право вимагати від учасника торгів виконання всіх вимог, у тому числі в частині оформлення документів.

Таким чином, за сукупністю усіх викладених фактів, беручи до уваги невідповідність запропонованих TOB «Епіцентр К» технічних характеристик моделі кондиціонеру, невідповідність гарантійного терміну експлуатації та відсутність окремого гарантійного листа на поставку та розвантаження товару, тендерним комітетом ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у кількості 6-ти осіб, користуючись правом, наданим Законом, прийнято рішення та проголосовано: «за» - 6, проти - «0» за відхилення пропозиції TOB «Епіцентр К».

Керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник торгів має право оскаржити рішення тендерного комітету до органу оскарження.

Відсутність оскарження рішення тендерного комітету учасником торгів TOB «Епіцентр К» також підтверджує той факт, що навіть у зацікавленої особи, яка брала участь у тендерній процедурі, не має зауважень щодо дотримання тендерним комітетом норм Закону Україні «Про публічні закупівлі» та ті недоліки в документації, на підставі яких було відхилено пропозицію учасника, є законними та обґрунтованими.

Згідно із статтею 7 Закону №922 територіальний офіс державної аудиторської служби України здійснює моніторинг тендерних процедур. Повідомлень про порушення вимог законодавчих актів під час процедури не надходило. При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено саме обов`язок, а не право замовника щодо відхилення недосконалої пропозиції.

У звіті Рахункової палати наявний висновок про те, що неефективні кадрові рішення ГУ ДКСУ у Полтавській області та ГУ ДКСУ у Харківській області призвели до недотримання вимог Закону № 889, як наслідок, неекономно використано 36,1 тис. гривень.

Так, згідно висновків відповідача, ГУ ДКСУ у Харківській області оголошено конкурс із заміщення 26 вакантних посад державної служби через 11 місяців після їх вивільнення, що призвело до збільшення преміального фонду у 2018 році на 1 488,0 тис. грн, у 2019 році - на 100,6 тис. гривень.

Водночас, в акті територіального управління Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях (у м. Харків) від 24 грудня 2019 року №29-37/144-0 «Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній казначейській службі України на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області», копія якого міститься в матеріалах справи, зроблено висновок щодо строків проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, а саме: «перевищень встановлених Законом №889 не допущено».

Крім того, в акті вказано, що результатом аудиту встановлено, що, у поточному періоді 2019 року розмір премій працівників ГУ ДКСУ у Харківській області на посадах державної служби не перевищував 30 відсотків фонду посадових окладів за відповідний період.

При цьому, на підтвердження вказаних у рішенні доводів, відповідачем не надано до суду жодних належних доказів.

Стосовно тверджень позивача про порушення відповідачем процедури проведення аудиту ефективності суд виходить з наступного.

Так, організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються Конституцією України, Законом України «Про Рахункову палату» (далі - Закон) та іншими законами України та Регламентом Рахункової палати, затвердженим рішенням Рахункової палати від 28 серпня 2018 року №22-7 (із змінами) (далі - Регламент).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону процедура організації роботи Рахункової палати, територіальних та інших структурних підрозділів її апарату, питання взаємовідносин між структурними підрозділами, членами Рахункової палати та посадовими особами апарату Рахункової палати, інші питання внутрішньої організації діяльності визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати. Регламент Рахункової палати затверджено рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-7 (із змінами) (далі - Регламент).

Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням шляхом провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) (стаття 98 Конституції України, статті 1, 4 Закону).

Частинами першою та другою статті 4 Закону встановлено, що повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Порядок діяльності Рахункової палати регулюється розділом V Закону.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону та пунктом 8.1 Регламенту Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати.

Підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи (частина перша статті 31 Закону).

Частиною першою статті 23 Закону закріплено що член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати.

Планом роботи Рахункової палати на 2020 рік, затвердженим рішенням Рахункової палати від 29 листопада 2019 року №34-1 (із змінами) (витяг додається), передбачено проведення аудиту ефективності та розгляд Звіту за його результатами на засіданні Рахункової палати 23 червня 2020 року.

З метою здійснення аудиту ефективності, на підставі Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік, членом Рахункової палати Огньом Ц.Г. видано доручення на виконання заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) від 13 грудня 2019 року №16-704, від 26 грудня 2019 року №16-742, від 16 березня 2020 року №16- 194, які додані позивачем до позовної заяви та є дотриманням передбаченої Законом процедури проведення аудиту ефективності.

Отже, аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній казначейській службі України на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування здійснено з дотриманням вимог законодавства.

В той же час, акті, висновки якого затверджені оскаржуваним рішенням, містяться висновки про наявні недоліки звітності щодо надходжень і витрат бюджету, фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами, що свідчить фактично про проведення відповідачем також фінансового аудиту, який до плану роботи Рахункової палати на 2020 рік не входив.

При цьому, в частині тверджень відповідача стосовно того, що оскаржуване рішення не породжує для позивача жодних наслідків, зокрема, в частині виникнення прав та/або обов`язків, суд враховує наступне.

Так, частиною 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» визначено, що рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об`єктом контролю. Об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи. Якщо об`єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об`єктом контролю у зв`язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.

Аналіз наведеної норми свідчить, що рішення відповідача не може не враховуватися об`єктом контролю. Навпаки, об`єкт контролю зобов`язаний інформувати Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

Суд також вважає безпідставними твердження відповідача стосовно того, що позивач звернувся в інтересах Головних управлінь Казначейства, адже позивачем оскаржується рішення, яке направлено саме Державній казначейській службі України для реагування та вжиття законодавчо передбачених заходів. При цьому, згідно пункту 5 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство з метою організації своєї діяльності, зокрема, контролює діяльність територіальних органів Казначейства; організовує планово-фінансову роботу в апараті Казначейства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної казначейської служби України задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Рахункової палати від 23 червня 2020 року №14-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Казначейству на керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» в наступних частинах: абзац 1 пункту 3 Рішення; абзац 3 пункту 7 Рішення; абзац 2 пункту 10 Рішення; абзац 5 пункту 1 Рішення; абзац 1 пункту 9 Рішення; абзац 3 пункту 9 Рішення; абзац 1 пункту 6 Рішення; абзац 4 пункту 7 Рішення; абзац 10 пункту 5 Рішення; абзац 4 пункту 5 Рішення; абзац 5 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Запорізькій області; абзац 7 пункту 5 Рішення; абзац 8 пункту 5 Рішення; абзац 1 пункту 6 Рішення; абзац 5 пункту 7 Рішення; абзац 5 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Дніпропетровській області; абзац 9 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Дніпропетровській області; абзац 11 пункту 5 Рішення в частині ГУДКСУ у Дніпропетровській області; абзац 12 пункту 5 Рішення; абзац 6 пункту 5 Рішення; абзац 6 пункту 10 Рішення; абзац 7 пункту 10 Рішення; абзац 6 пункту 7 Рішення в частині ГУДКСУ у Харківській області.

Стягнути на користь Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) понесені нею документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Рахункової палати України (01601, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 7, код ЄДРПОУ 00013540).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук