Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
16 січня 2021 року м. Київ № 640/30119/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., ознайомившись із заявою про відвід судді Бояринцевої М.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо невідображення в порушення вимог статей 1,6,14,16 Закону України «Про захист персональних даних», статей 10-1,24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини 1, 2, 7 статті 17 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 03.07.2020, що має наслідком порушення основоположного права позивача на заборону втручання в особисте життя (професійна діяльність), достовірної інформації у формі відкритих даних про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті відповідача та в профайлі №50932 Єдиного реєстру адвокатів України https://erau.unba.org.ua/profile/50932;
зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України оприлюднити на офіційному веб-сайті інформацію про скасування рішень РАУ №156, №227, видалити з розділу «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Порядком ведення єдиного реєстру адвокатів України» профайлу №50932 ЄРАУ інформацію про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва №50 від 09.06.2016 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 », у зв`язку із скасуванням судами рішення відповідача №227 від 14.12.2018 та принести офіційне вибачення ОСОБА_1 за безпідставне втручання в особисте життя та порушення його професійних прав, шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті відповідача;
стягнути з Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» на користь адвоката ОСОБА_1 кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його бездіяльністю в розмірі 286 138,85 грн та до цієї суми належить додати будь-які податки.
Ухвалою суду від 09.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
28.12.2020 від позивача надійшла заява про відвід судді Бояринцевої М.А. Підставою для відводу позивач визначає ті обставини, що чоловік судді працював заступником керівника секретаріату Вищої ради правосуддя та знав заступника Голови ВРП Маловацького О.В. та члена ВРП Гречківського П.М., які обрані до Вищої ради правосуддя по квоті Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» за рекомендаціями Голови Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Ради адвокатів України Ізовітової Л.П., а тому, на думку позивача, Маловацький О.В. та Гречківський П.М. будуть впливати на чоловіка судді з метою отримання судового рішення на користь Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України. Також позивач посилається на те, що суддею Бояринцевою М.А. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення у справі третіх осіб - членів Ради адвокатів України, які безпосередньо впливають на результати роботи органу адвокатського самоврядування. Одночасно позивач, як на підставу для відводу зазначає, що суддя Бояринцева М.А. у 2019 році виявила бажання прийняти участь у конкурсі на заняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а члени ВРП Маловацький О.В. та Гречківський П.М. будуть вирішувати питання щодо обрання членів ВККС.
Ухвалою суду від 12.01.2021 передано заяву про відвід судді у справі № 640/30119/20 на автоматичний розподіл для визнання судді для її розгляду, в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 визначено суддю Арсірія Р.О. для розгляду вказаної заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
При вирішенні заяви про відвід судді Бояринцевої М.А. у справі №640/30119/20, суд керувався наступним.
Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вказує позивач (заявник) ОСОБА_1 , заяву про відвід судді Бояринцевої М.А. подано на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України у зв`язку із наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
На думку заявника, доказами упередженості та необ`єктивності судді Бояринцевої М.А. є те, що йому відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб.
Перевіряючи вказані у заяві про відвід обставини, суд дійшов висновку, що вони стосуються виключно процесуальних рішень головуючого судді під час розгляду справи, носять оціночний характер і не можуть слугувати доказами упередженості та необ`єктивності судді Бояринцевої М.А. при розгляді адміністративної справи №640/30119/20.
Відповідно до застереження, передбаченого частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Позивач не позбавлений можливості включення до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті своїх зауважень щодо вказаних у заяві про відвід процесуальних рішень судді.
Суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності".
Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".
Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996).
Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що підставою для відводу судді Бояринцевої М.А., як зазначає позивач, є також здійснення адміністративного тиску на суддю через чоловіка; суддя Бяринцева М.А. виявила бажання стати членом ВККС України. Згідно відкритих публічних даних ВРП, як вказує заявник, конкурс у першому кварталі 2020 року не відбувся і його перенесли на інший строк.
Однак, заявлені підстави для відводу не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи № 640/30119/20, а тільки відображають власну позицію заявника, яка ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодними доказами.
Більш того, обставини, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Бояринцевої М.А. у розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід та доданих доказів не підтверджується.
З огляду на наведені норми процесуального права та викладені в заяві доводи, суд дійшов до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у цій справі, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Бояринцевої М.А. по справі № 640/30119/20 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248, 256 КАС України суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бояринцевої Марини Анатоліївни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Р.О. Арсірій
