ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2936/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, оформлене повідомленням про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в призначенні допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку від 27.05.2020;
- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові призначити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, починаючи з місяця звернення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 р. позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, оформлене повідомленням про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в призначенні допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку від 27.05.2020.
Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові призначити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, починаючи з місяця звернення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. заяву представника позивача про відшкодування судових витрат у справі залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 15.10.2020 та прийняти нове судове рішення, яким заяву про розподіл судових витрат задовольнити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.12.2020.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. на п`ятнадцять днів та призначено розгляд справи на 13.01.2021 о 11-10.
Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Представником позивача 06.10.2020 було подано до суду заяву про відшкодування судових витрат у справі, а саме, витрат на правничу допомогу. Вказана заява обґрунтована тим, що в позовній заяві була заявлена вимога про відшкодування судових витрат, однак станом на 02.10.2020 (дата винесення рішення суду) у суду були відсутні правові підстави розглядати та вирішувати питання про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки дана справа розглядалась в письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін, сторона позивача була позбавлена об`єктивної можливості подати раніше докази про понесені судові витрати. Представник позивача зазначив, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, докази щодо розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, залишаючи заяву представника позивача про відшкодування судових витрат у даній справі без розгляду, суд першої інстанції вказав на те, що вирішення питання про повернення витрат на правничу допомогу можливе й після прийняття рішення суду, однак, за умови подання відповідної заяви до прийняття судового рішення. З огляду на матеріали справи, позивачем до прийняття судового рішення у справі не було заявлено про поважність причин неможливості подання доказів про розмір судових витрат до закінчення судового розгляду та намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. За відсутності такої заяви до прийняття судового рішення у справі судом вирішено питання про розподіл судових витрат на підставі наявних у справі доказів, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та залишення заяви без розгляду, зважаючи на вимоги абз. 3 ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянт наголошує на тому, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а отже, судового засідання та дебатів не могло бути. В той же час, разом з позовною заявою стороною позивача було заявлено про розподіл судових витрат та подано попередній розрахунок суми таких витрат. Про стягнення судових витрат було заявлено і в прохальній частині позовної заяви. Як наслідок, станом на 02.10.2020 (дату прийняття рішення у справі), в суду були відсутні правові підстави розглядати та вирішувати питання про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи був лише попередній розрахунок таких витрат.
Апелянт переконаний, що приписи ч. 7 ст. 139 КАС України, надають можливість позивачу звернутись з заявою протягом 5 днів після прийняття рішення у справі, а те, що позивачем було заявлено у прохальній частині позову та додано до нього орієнтовний розрахунок судових витрат, свідчить лише про виконання ним приписів КАС України з метою подальшого можливого стягнення витрат на правничу допомогу. Процесуальним законодавством не передбачено обов`язку позивача подавати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у вигляді окремого документу, а достатньо лише про це вказати у прохальній частині позову.
Згідно з нормами ч. ч. 1, 3 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 139 КАС України. за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегія суддів враховує те, що стороною позивача у прохальній частині позовної заяви було заявлено про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача усіх понесених судових витрат, до яких крім судового збору також належать і витрати на правничу допомогу (а.с. 4), а також надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (а.с. 19), за умови що спір розглядався без проведення судового засідання та судові дебати не проводились, відповідно, у позивача за таких умов наявне право протягом 5 днів після прийняття рішення у справі заявити клопотання про ухвалення додаткового судового рішення та надати докази на підтвердження понесених судових витрат (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті). Також, колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено обов`язку позивача подавати до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у формі окремого документу, а достатньо про це заявити у позові.
Таким чином, колегія суддів погоджується та вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги у цій частині.
Однак, наразі відсутні підстави для стягнення за рахунок відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням того, що рішення суду від 02.10.2020 по суті спору було оскаржено відповідачем до суду апеляційної інстанції, та за наслідком розгляду апеляційної скарги, Шостим апеляційним адміністративним судом було прийнято постанову від 13.01.2021, якою апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задоволено, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Тож, наразі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави для скасування оскаржуваної ухвали про залишення заяви представника позивача про відшкодування судових витрат без розгляду, проте наразі відсутні підстави для прийняття нового судового рішення про розподіл судових витрат. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийняття ухвали від 15.10.2020 було порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. - скасувати.
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко