Справа № 643/4968/20
Провадження № 2/643/4798/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року суддя Московського районного суду м. Харкова Майстренко О.М. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів по забезпеченню позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,3-ті особи Харківський апеляційний суд , Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,3-ті особи Харківський апеляційний суд , Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів по забезпеченню вказаного позову в якій він просить заборонити операторам Інтернет послуг ПрАТ «Київстар», ТОВ «Воля кабель», ТОВ «Макснет», групі компаній під торговою маркою «Тріолан» надання телекомунікаційних послуг мешканцям квартир АДРЕСА_2 , також ГУ НП в Харківській області та УСБУ в Харківській області заборонити використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації в будинку позивача і сусідніх будинках і зобов`язати їх вилучити у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; заборонити центру адміністративних послуг здійснювати реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Крім того, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить витребувати докази на підтвердження доводів заяви про забезпечення позову.
Позивач ОСОБА_1 просить відстрочити оплату судового збору або звільнити його від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову , з посиланням на те ,що він отримав щорічний дохід ,який не перевищує прожитковий мінімум доходів громадян .
Відповідно до ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На підтвердження свого майнового стану позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19 березня 2020 року , з яких вбачається, що у першому кварталі 2019 року ОСОБА_1 отримано дохід у розмірі 1000,00 грн, у другому квартирі 2019 року - 1500,00 грн, у третьому кварталі 2019 року - 500,00 грн, у четвертому кварталі 2019 року - 9,00 грн.
Згідно відповіді Головного управління ДПС у Харківській області від 17 квітня 2020 року у ОСОБА_1 відкритий один рахунок у АТ «Альфа-Банк». З виписки АТ «Альфа-банк» від 21 квітня 2020 року вбачається, що кошти на рахунку ОСОБА_1 відсутні.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оскільки розмір судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, враховуючи майновий стан позивача, суд вважає за можливе задовольнити заявлене позивачем ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору
Розглянувши заяву про забезпечення позову , вивчивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів
Судом встановлено, що предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, є спір щодо договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 .
З наведених у позові та заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову з яким позивач звернувся не взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу самі по собі в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони реєстрації права власності .
Наслідком недійсності договору купівлі-продажу є реституція, тобто повернення сторонами такого договору усього, що ними отримано на його виконання.
З матеріалів заяви не вбачається підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв`язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову; заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Заява позивача ОСОБА_1 щодо витребування доказів на підтвердження доводів заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно з положенням ч.1 ст.84ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч.3 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст. 116-118 ЦПК України.
Згідно ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Однак, у поданому клопотання в частині витребування доказу заявник не надав жодних доказів та підтвердження того, що він не може цей докази отримати самостійно.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 84,116-118,153,268,352-355 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору -задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову .
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання .
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Майстренко О.М.
