УХВАЛА
24 грудня 2020 року
Київ
справа №826/17790/14
адміністративне провадження №К/9901/29511/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року
у справі №826/17790/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України, у якій просив суд:
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2527-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень Верховним судом України управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень Верховним судом України управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України.;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- постанову у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Генеральної прокуратури на користь останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі допустити до негайного виконання;
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, позов задоволено частково:
- скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2527-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень Верховним судом України управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України;
- вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень Верховним судом України управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України;
- вирішено стягнути з Офісу Генерального на ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 048 060,95 грн. (один мільйон сорок вісім тисяч шістдесят гривень дев`яносто п`ять копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати:
- постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 року у справі № 826/17790/14 в частині відмови у задоволенні його апеляційної скарги;
- скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 року у справі № 826/17790/14 в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 048 060,95 грн. (один мільйон сорок вісім тисяч шістдесят гривень дев`яносто п`ять копійок) та ухвалити у відповідній частині нове рішення про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 3 865 048, 56 грн. (три мільйони вісімсот шістдесят п`ять тисяч сорок вісім гривень п`ятдесят шість копійок).
Щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, суд зазначає наступне.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року касаційну скаргу позивача залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 30 листопада 2020 року, позивачем надано заяви про усунення недоліків разом із виправленою касаційною скаргою із зазначенням виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Слід зазначити, що судами попередніх інстанцій справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом другим частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню: рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом, судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішення, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «б» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з наступним.
В обґрунтування, скаржником зазначено, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України), оскільки на момент прийняття оскаржуваних судових рішень вже існували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 15.04.2020 року у справі № 826/15725/17 (К/9901/54100/18) та від 15.10.2020 року у справі № 826/17601/14 (К/9901/6324/20).
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень, не обґрунтовано необхідність відступлення від висновків, які викладені у зазначених постановах, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. А тому, розгляд касаційної скарги позивача у даній справі необхідний для формування єдиної судової практики з розгляду аналогічних питань.
Також, оскільки оскаржуваними рішеннями стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь скаржника середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 24.10.2014 року по 16.04.2020 року, у розмірі 1 048 060,95 грн. із розрахунку середньоденного розміру заробітної плати 764,45 грн. помноженого на 1 371 робочий день. Але, суди першої та апеляційної інстанції розрахували середній заробіток за час вимушеного прогулу з неправильним застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, та не врахували, що середньоденний та середньомісячний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу коригується на коефіцієнт їх підвищення.
На підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 року позивача було поновлено на роботі у Офісі Генерального прокурора лише 25.05.2020 року, а тому він має намір звертатися з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2020 року по 25.05.2020 року. Позивач вказує, що буде позбавлений можливості спростувати зазначені обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, а тому звернувся із зазначеною касаційною скаргою (підпункт «б» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України).
По-третє, (підпункт «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України) дана справа має для позивача виняткове значення, оскільки даною справою № 826/17790/14 вирішується питання скасування незаконного наказу про звільнення, з приводу поновлення позивача на посаді та подальшого отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у повному обсязі та у потрібному розмірі.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до підпункту «а», «б» та «в» пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/29511/20 є посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а також суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме - п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати - Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 15.04.2020 року у справі № 826/15725/17 (К/9901/54100/18) та від 15.10.2020 у справі № 826/17601/14 (К/9901/6324/20).
Таким чином, за твердженням скаржника, суди першої та апеляційної інстанції дійшли необгрунтованого висновку в частині визначення середньоденного та середньомісячного розміру заробітної плати позивача, а тому оскаржувані рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 048 060,95 грн., прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права (Закону України «Про оплату праці»; Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100) та порушенням норм процесуального права (ст. ст. 6, 7, 73, 77, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України), що відповідно до ст. ст. 328 та 351 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Обґрунтування скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої підпунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-330, 333, 334, 335, 338 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/17790/14.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур
