УХВАЛА
03 грудня 2020 року
Київ
справа №826/17790/14
адміністративне провадження №К/9901/31357/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року
у справі №826/17790/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України, у якій просив суд:
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2527-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень Верховним судом України управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу участі прокурорів у перегляді судових рішень Верховним судом України управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді Головного управління представництва та організації участі у кримінальному провадженні в суді Генеральної прокуратури України.;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- постанову у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Генеральної прокуратури на користь останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі допустити до негайного виконання;
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, позов задоволено частково.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 року у справі № 826/17790/14 в частині задоволених позовних вимог позивача. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора.
Щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, суд зазначає наступне.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній наявне посилання на підпункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак відсутнє належне обґрунтування такого посилання, не зазначено, яку саме норму права суди першої та апеляційної інстанції застосували без урахування висновку, викладеного Верховним Судом, та не зазначено постанову Верховного Суду, в якій викладений такий висновок.
Крім того, касаційна скарга Офісу Генерального прокурора підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, розмір судового збору складає 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, (станом на рік звернення до суду із позовом).
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, задоволено 1 (одну) немайнову вимогу позивача та похідну від неї, а також 1 (одну) вимогу - майнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 грн 00 коп. (станом на рік звернення із позовною заявою).
Ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року становить 9 890 грн. 16 коп. (1218*0,06*200%)+(1218*4*200%).
30 листопада 2020 року від скаржника надійшла до суду заява про долучення до касаційної скарги документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/17790/14 разом із платіжним дорученням від 20.11.2020 року №4170 у розмірі 584 грн. 64 коп.
Отже, з урахуванням сплаченої скаржником суми судового збору у розмірі 584 грн. 64 коп., останньому необхідно доплатити 9 305 грн. 52 коп.
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- виправленої касаційної скарги відповідно до кількості учасників у справі із зазначенням підстав для касаційного оскарження, викладених з урахуванням положень частини четвертої статті 328 КАС України;
- документа про сплату судового збору в розмірі 9 305 грн. 52 коп.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печерському районі /Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №826/17790/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати строк скаржнику для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді Н.В. Данилевич
Н.А. Шевцова
