ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4062/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.
за позовом Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар", м.Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок", м.Дніпро
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпроменерго", м.Дніпро
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпротехекологія", м.Дніпро
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к
Представники:
від позивача Олійник Ю.М., довіреність № 7/10-3691 від 19.12.2020;
від відповідача: Оніщенко В.М., довіреність № 54-03/5д від 16.06.2020;
від третьої особи-1 Кабишева Т.М. довіреність № 82 від 08.09.2020;
від третьої особи-2 Алексєєв О.Є. довіреність № 77 від 29.09.2020;
від третьої особи-3: не з`явився;
від третьої особи-4: Москаленко Ю.С., довіреність № 82 від 08.09.2020;
СУТЬ СПОРУ:
Дніпровська міська рада звернулася до господарського суду з позовною заявою до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20.
Ухвалою від 28.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 21.08.2020.
Позивач разом із позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20 до набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області законної сили.
Ухвалою від 29.07.2020 у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовлено повністю.
21.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" подало до суду заяву про вступ у справу № 904/4062/20 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Ухвалою від 21.08.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" про вступ у справу № 904/4062/20 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар". Залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок".
Ухвалою від 21.08.2020 відкладено підготовче засідання на 09.09.2020.
25.08.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дії Дніпровської міської ради щодо встановлення в рішеннях від 18.12.2019 № 8/52 та 9/52 різних ставок податку за користування земельними ділянками та різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями, в залежності від площі земельної ділянки та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами є порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції», передбаченого п. 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним ч. 1 ст. 15 цього закону, у вигляді антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Таким чином, рішення адміністративної колегії від 23.06.2020 № 54/17-р/к прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в межах компетенції територіального відділення, з дотриманням Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції" та інших законів і нормативно-правових актів, а висновки, викладені в ньому, зроблені на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи. У зв`язку із викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
02.09.2020 третя особа-1 подала до суду письмові пояснення.
08.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпротехекологія" подало до суду заяву про вступ у справу № 904/4062/20 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
08.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпроменерго" подало до суду заяву про вступ у справу № 904/4062/20 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
08.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 904/4062/20 до набрання законної сили рішення у справі № 640/9593/20.
Ухвалою від 09.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 28.10.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 02.10.2020. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпроменерго". Залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпротехекологія".
Ухвалою від 02.10.2020 відкладено підготовче засідання на 28.10.2020.
Ухвалою суду від 28.10.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" про зупинення провадження у справі № 904/4062/20 до набрання законної сили рішення у справі № 640/9593/20 відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 27.11.2020.
У судове засідання 27.11.2020 з`явились представника позивача, відповідача, третіх осіб-1,2,4; представник третьої особи-3 не з`явився.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" встановлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю відповідно до додатку 1.
Рішенням Дніпровської міської ради № 8/52 від 18.12.2019 внесено зміни до рішення міської ради № 13/27 від 06.12.2017 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами): у частині додатка 1 (ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю) згідно з додатком (п. 1.1. Рішення № 8/52). Викладено підпункт 2.2.4 додатка 1 у новій редакції: « 2.2.4. За земельні ділянки, на яких розміщено автозаправні станції, автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), - 7,0. За земельні ділянки, на яких розміщено автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, -11,0» (п. 1.2. Рішення № 8/52). Установлено, що рішення набирає чинності з 01.01.2020 (п. 2. Рішення № 8/52).
Дніпровською міською радою 18.12.2019 прийнято рішення № 9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", яким вирішено: внести зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" (зі змінами), а саме у частині додатка 1 (ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю) згідно з додатком (п. 1.1. Рішення № 9/52).
Викладено підпункт 2.2.4 та 2.2.5 додатка 1 у новій редакції:
« 2.2.4. За земельні ділянки, які використовуються юридичними особами державної та комунальної власності, - 3,0.
2.2.5. Інші - 12,0» (п. 1.2. Рішення № 9/52).
Викладено підпункт 2.3 додатка 1 у новій редакції:
« 2.3. За земельні ділянки. Які перебувають у власності юридичних та/або фізичних осіб:
2.3.1. За земельні ділянки, по яких ставка податку визначена у розмірі менше 0,8 - згідно з цим додатком (таблиця) за видами цільового призначення земель.
2.3.2. За земельні ділянки, які придбано у власність із земель комунальної власності територіальної громади міста та по яких ставка податку визначена у розмірі більше 0,8, згідно з цим додатком (таблиця) за видами цільового призначення земель - 0,8.
2.3.3. Інші - 1,0» (п. 1.3. Рішення № 9/52).
Установлено, що це рішення набирає чинності з 01.07.2020 (п. 2. Рішення № 9/52).
Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було розглянуто справу № 54/5-20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20 визнано дії Дніпровської міської ради, які полягали у встановленні в рішеннях № 8/52 від 18.12.2019 та № 9/52 від 18.12.2019 різних ставок податку за користування земельними ділянками та річних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями (в залежності від площі земельної ділянки; здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами) порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що можуть призвести до обмеження конкуренції. Зобов`язано Дніпровську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення рішень Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 та від 18.12.2019 № 9/52 у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом визначення єдиного підходу щодо ставок податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками з однаковим цільовим призначенням.
Позивач зазначає, що відповідач у своєму рішенні безпідставно посилається на ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. В своєму рішенні відповідачем не наведено належних доказів на підтвердження настання можливих негативних наслідків для конкуренції внаслідок прийняття міською радою рішень від 18.19.2019 № 8/52, № 9/52. Рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20 базується лише на припущеннях. Рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 та № 9/52 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» не визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції, оскільки становище однакове для усіх суб`єктів господарювання на всій території міста Дніпро. Окрім цього, Дніпровською міською радою своїми рішеннями не порушено ст. 31, 34 Господарського кодексу України, що дійсно є підставами вважати дії такими, що порушують конкуренцію. Відповідач у своєму рішенні зазначає, що всупереч статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» проекти рішень Дніпровської міської ради на погодження до територіального відділення не надходили.
Позивач зауважує, що адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не було повною мірою досліджено той факт, що дія рішень Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 та № 9/52, має однакову юридичну силу для усіх суб`єктів підприємництва і не позбавляє права цим суб`єктів здобувати завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, тому жодним чином не обмежує економічну конкуренцію, а також те, що вказані рішення Дніпровської міської ради не створюють переваг для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності, а отже не потребують погодження територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Позивач зазначає, що рішенням Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» вирішено збільшити ставку земельного податку та розмір орендної плати за землю з 3% до 12% по землях громадської забудови - для обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ 03.15).
Позивач наголошує, що є непоодинокі випадки, коли зазначеним кодом КВЦПЗ користуються, в основному, недбалі суб`єкти господарювання, що здійснюють комерційну діяльність і отримують в органах Геокадастру витяги, в яких при визначенні нормативної грошової оцінки землі застосовується коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 0,7 (з 2017 року), замість 2,5 - як для комерційного використання (по інших кодах КВЦПЗ). По новій Класифікації видів цільового призначення земель для кожного виду діяльності передбачено відповідний код КВЦПЗ. У місті є землекористувачі, які ігнорують перехід на правильний код КВЦПЗ, в результаті міський бюджет недоотримує значні кошти. Збільшення зазначених ставок стимулюватиме суб`єктів господарювання застосовувати правильні коди КВЦПЗ, які передбаченні для них законодавством.
Вища ставка за земельні ділянки, на яких розміщено автозаправні комплекси, де здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами обґрунтовується наявністю ліцензії у орендарів на здійснення торгівлі алкоголем та тютюном, що передбачає отримання більшого доходу ніж той, який отримують орендарі земельних ділянок, які не реалізують зазначені товари.
Позивач зазначає, що площа земельної ділянки 0, 9 га - це додатковий критерій, яким міська рада в межах повноважень створила категорію платників для забезпечення диференційованого підходу при платі за землю. Отже, Рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 та № 9/52 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» були прийнято не конкретно для окремого платника, а для груп платників плати за землю, які мають однакові ознаки (площа земельної ділянки та категорію земель). Різні розміри ставок орендної плати за групами платників міською радою встановлено згідно з повноваженнями визначеними законодавством. Рішенням збільшено ставку земельного податку з 3% до 12% для юридичних та фізичних осіб, у разі не оформлення у них правовстановлюючих документів на землю тощо, крім земельних ділянок, що використовуються юридичними особами державної та комунальної власності, по яких залишиться ставка 3% (згідно Податкового кодексу України по них ставка земельного податку не може перевищувати 3%). Збільшення ставки земельного податку для цієї групи платників буде спонукати їх на оформлення правовстановлюючих документів на землю. Збільшення ставок плати за землю для землекористувачів до 12% та зменшення її для власників земельних ділянок буде спонукати платників до придбання земельних ділянок у власність.
Позивач стверджує, що Дніпровською міською радою неодноразово надавались письмові та усні пояснення по суті справи, які жодним чином не було досліджено та які не знайшли своє відображення в рішенні Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 23.06.2020р. № 54/17-р/к по справі № 54/5-20.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що рішення міської ради від 18.12.2019 № 8/52 та 9/52 було прийнято в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України зі змінами відповідно Закону України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яка передбачає диференційований підхід при встановленні ставок та пільг зі сплати земельного податку, а тому є законними та такими, що не порушують економічну конкуренцію. Таким чином, жодних порушень принципу рівності усіх платників податків перед законом та принципу нейтральності оподаткування з прийняттям оскаржуваних рішень від 18.12.2019 № 8/52 та № 9/52 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» не вбачається.
З огляду на викладене, Дніпровська міська рада вважає, що рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20 має бути визнано недійсним, оскільки, колегією при прийнятті рішення не було враховано норм чинного законодавства, що вирішують спірні правовідносини.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, організація землеустрою (п.п. а, д, ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України).
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 24, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)
Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 7 Податкового кодексу України визначено загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.
Рішенням Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 встановлено з 01.01.2020 ставки земельного податку та розмір орендної плати за користування земельними ділянками, на яких розміщено автозаправні станції, автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), складають 7% нормативної грошової оцінки. За земельні ділянки, на яких розміщено автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами - 11%, земельні ділянки для обслуговування інших будівель громадської забудови - 12%.
Рішенням Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 9/52 встановлено з 01.07.2020 ставки земельного податку та річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками 12 %, в разі використання земельної ділянки більш ніж 0,9 Га в межах наступних кодів цільового призначення земель (03.07 - Для обслуговування будівель торгівлі; 03.08 - Для обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; 03.09 - Для обслуговування будівель кредитно фінансових установ; 03.10 - Для обслуговування будівель ринкової інфраструктури; 03.17 - Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення), та 12 % розміру ставки податку та розміру орендної плати за землю встановлення в межах наступних кодів цільового призначення земель (12.04 - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства - автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами; 12.08 - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами); 12.11 - Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу - автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами) за додатковим критерієм, щодо роздрібної торгівлі на цих земельних ділянках алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Тобто, з 01.07.2020 ставка податку та розмір орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення 03.07 Для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 Га та більше становитиме 12 відсотків, а для інших будівель торгівлі (земельна ділянка менше ніж 0,9 Га) ставка податку та розмір орендної плати становитиме 3 %.
Ставка податку та розміру орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства - автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності) становитиме 7 відсотків, а для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства - автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами ставка податку та розмір орендної плати становитиме 12 %.
Таким чином, господарський суд вважає, що поділ по категоріям платників за додатковими критеріями в межах кодів цільового використання земельних ділянок 03.07, 03.08, 03.09, 03.10, 03.17 (в залежності від площі земельної ділянки 0,9 Га та більше), 12.04, 12.08, 12.11 (Автозаправних станцій, автозаправних комплексів; автозаправні комплекси, на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами та інші) та встановлення в межах такого поділу різних ставок податку та розміру орендної плати за користування земельними ділянками однакового цільового призначення призводить до нерівності ринкової позиції суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на одному товарному ринку.
Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається:
- надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;
-дія, внаслідок якої окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, виконання органами влади зобов`язання щодо сприяння розвитку конкуренції та не вчинення будь - яких дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, здійснюється шляхом створення, відповідно до вимог чинного законодавства, умов, за яких здобуття суб`єктами господарювання переваг над іншими суб`єктами повинно відбуватися завдяки саме власним досягненням, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку, чим забезпечується змагальність між суб`єктами господарювання, що є головною ознакою конкуренції.
Господарський суд зазначає, що коли суб`єкти господарювання є конкурентами на будь-якому з товарних ринків та нормативна грошова оцінка для земельних ділянок, наданих в оренду зазначеним суб`єктам господарювання буде однаковою, сума сплаченої орендної плати за земельну ділянку, у разі встановлення в одному договорі нижчої, а в іншому договорі вищої орендної плати, буде суттєво відрізнятися, це може призвести до створення нерівних умов у конкуренції суб`єктам господарювання, оскільки такі дії сприяють збільшенню витрат, пов`язаних зі сплатою оренди за земельну ділянку, а відтак дорожчанню продукції (товарів, робіт, послуг), зменшенню рівня прибутковості тощо. Встановлення різних ставок податку за користування земельними ділянками однакового цільового призначення має такий саме вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, які є конкурентами, як і встановлення різних ставок орендної плати.
Враховуючи викладене, дії позивача, що полягали у встановленні різних ставок податку за користування земельними ділянками та різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями (в залежності від площі земельної ділянки; здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами) в рішеннях від 18.12.2019 № 8/52 та № 9/52 можуть призвести до обмеження конкуренції.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 3 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (п. 3 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Також, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб`єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.
Однак, як зазначає відповідач, всупереч нормам статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вищезазначені проекти рішень Дніпровської міської ради на погодження до територіального відділення не надходили.
Положеннями частин першої-третьої ст.25 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб`єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.
Суд виходить з того, що державі в особі позивача необхідно виконувати позитивні зобов`язання, зазначені у ст.25 ГК України: не приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. Вказане узгоджується з положенням ч.2 ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже вчиняючи певні дії (ухвалюючи відповідні рішення) органи державної влади і органам місцевого самоврядування у межах своїх повноважень (дискреційних повноважень) повинні враховувати положення ст.25 ГК України та сприяти розвитку конкуренції, не допускаючи порушення антимонопольного законодавства.
У пунктах 127, 128 рішення ЄСПЛ від 14.06.2007 у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» Суд нагадав, що "закон" має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість в розумній, залежно від обставин, мірі передбачити наслідки певної дії. Ступінь передбачуваності в значній мірі залежить від змісту акта, який розглядається, сфери, яку він має охопити, та кількості та статусу тих, кому його адресовано.
До того ж, в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.
Господарський суд зазначає, що допускаючи занадто широке й довільне розуміння (тлумачення) дискреції у питанні визначення ставок податку за користування земельними ділянками та ставок орендної плати за користування земельними ділянками під час прийняття рішень від 18.12.2019 № 8/52 та 9/52 Дніпровська міськрада не врахувала допустимих законних меж своїх повноважень та об`єктивних і розумних критеріїв для убезпечення від свавілля, несправедливості, непрогнозованості свого рішення.
Відповідно до приписів ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що відповідач, з`ясувавши у сукупності обставини та зібрані у справі докази, обґрунтовано визнав дії Дніпровської міської ради, які полягали у встановленні в рішеннях № 8/52 від 18.12.2019 та № 9/52 від 18.12.2019 різних ставок податку за користування земельними ділянками та річних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями (в залежності від площі земельної ділянки; здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами) порушенням, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що можуть призвести до обмеження конкуренції.
Відтак, рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20 прийнято в межах компетенції територіального відділення, з дотриманням Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", а висновки, викладені в ньому, зроблені на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи.
У зв`язку зі викладеним господарський суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 № 54/17-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі № 54/5-20 необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача: за подання позовної заяви у розмірі 2 102,00 грн.; за подання зави про забезпечення позову у розмірі 1051,00грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 27.11.2020
Суддя І.В. Мілєва
