КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 756/1927/15-ц
провадження № 22-ц/824/13500/2020
25 листопада 2020року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
при секретарі Гайворонському В. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни, стягувач - Акціонерне товариство "Універсал Банк", за апеляційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни та представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Марача Владислава Вікторовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року в складі судді Андрейчука Т. В.,
встановив:
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк " стягнуто заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором №001-2900/756-0002 від 17.07.2007 за період з 13.12.2012 по 05.02.2015 у сумі 46 420 швейцарських франків 06 сантимів, що еквівалентно за курсом НБУ (курс 1 943,27 грн за 100 швейцарських франків) 902 066 грн 23 коп.
23.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59607875 з примусового виконання виконавчого листа №2/756/3641/16, виданого Оболонським районним судом м.Києва 08.02.2017 на виконання вищевказаного судового рішення.
23.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в банках, в тому числі у АТ КБ "ПриватБанк" та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 51 062,06 СНF.
27.01.2020 боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. щодо звернення стягнення на його заробітну плату та перерахування з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на його ім`я, коштів в сумі 136 349,94 грн на рахунок приватного виконавця Лановенко Л. О. Також просив зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. повернути грошові кошти в розмірі 136 349,94 грн, які є заробітною платою ОСОБА_1 , на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», відкритий на ім`я ОСОБА_1 .
Скарга обґрунтована тим, що 15 січня 2020 року, перевіривши стан свого рахунку № НОМЕР_1 у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", він дізнався про те, що з вказаного рахунку його заробітну плату в сумі 135 349,94 грн за 6 місяців було перераховано 03.01.2020 року на рахунок приватного виконавця Лановенко Л. О.
Вважав такі дії приватного виконавця Лановенко Л.О. неправомірними, незаконними та такими, що не відповідають ст. 68-70 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначив, що 19.12.2019 року він звертався до приватного виконавця з письмовою заявою про зняття арешту з грошових коштів, до якої було додано копію довідки-виписки по картці № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ "ПриватБанк", згідно якої він отримує тільки заробітну плату від Державного підприємства «Академічний театр опери та балету імені Т.Г. Шевченка», проте остання фактично звернула стягнення на заробітну плату в розмірі 100%.
Також зазначив, що в даному виконавчому провадженні постанова про звернення стягнення на заробітну плату винесена не була.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року скаргу боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. задоволено.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. щодо звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 та списання грошових коштів у сумі 136 349,94 грн з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О.
Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 136 349,94 грн, що були списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О.
В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Свої доводи мотивує тим, що 19.10.2019 на адресу приватного виконавця від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов лист з зазначенням всіх відкритих рахунків боржника ОСОБА_1 , в якому не було жодного повідомлення про те, що на кошти, які знаходяться на вказаних рахунках, заборонено звертати стягнення, або про те, що зазначені в листі рахунки мають спеціальний режим використання.
У зв`язку з цим, приватним виконавцем було сформовано та направлено до АТ КБ "ПриватБанк" платіжні вимоги на списання грошових коштів з рахунків боржника.
03.01.2019 на рахунок приватного виконавця надійшли грошові кошти в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за виконавчим листом №756/1927/15-ц в загальній сумі 136 949,42 грн.
Дані грошові кошти були розподілені наступним чином: 100 517,66 грн - часткове погашення боргу у виконавчому провадженні; 10 051,76 грн - часткове погашення винагороди приватного виконавця; 26 380 грн - погашення розміру витрат у виконавчому провадженні.
З огляду на те, що в матеріалах виконавчого провадження містилась інформація про наявність у боржника грошових коштів на рахунках в ПАТ КБ "ПриватБанк", у приватного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а такі кошти були списані на підставі платіжної вимоги.
Закони України не містять заборони звертати стягнення та накладати арешти на рахунки боржників, які відкриті для зарахування заробітної плати, а також не визначають такі рахунки як рахунки із спеціальним режимом використання.
Надана боржником копія довідки-виписки від 09.12.2019 не містить підтвердження, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із чинним законодавством.
Кошти після зарахування на рахунок банку є вкладом, а не заробітною платою боржника, а тому списання даних коштів не буде вважатись порушенням норм матеріального законодавства щодо встановленого обмеження на відрахування із заробітної плати боржника, що містяться в ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження ". Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.06.2015 у справі №6-535цс15.
Вважає, що приватним виконавцем правомірно вчинялись дії щодо списання коштів з рахунків боржника та стягнення заборгованості за виконавчим документом.
В апеляційній скарзі представник АТ «Універсал Банк» - Марач В. В. просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив докази та фактичні обставини справи, не звернув уваги на те, що звернення стягнення на заробітну плату та звернення стягнення на кошти боржника є різними поняттями. Судом не враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.06.2015 у справі №6-535цс15.
У відзиві на апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Лінник М. А. зазначив, що останній також оскаржив дії приватного виконавця Лановенко Л. О. щодо винесення постанови у ВП №59607875 про арешт коштів боржника від 23.07.2019. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року вказану скаргу задоволено.
Зазначив, що приватний виконавець Лановенко Л. О. фактично звернула стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 в розмірі 100%, що була нарахована за 6 місяців в сумі 136 349,94 грн. Вказану заробітну плату через неправомірні дії приватного виконавця щодо арешту цих коштів ОСОБА_1 так і не отримав, кошти з зарплатного рахунку неправомірно були списані на рахунок приватного виконавця. В результаті вказаних дій ОСОБА_1 опинився у вкрай скрутному матеріальному становищі, що негативно позначилось на стані його здоров`я. Так, з 09.03.2020 по 25.03.2020 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні.
В судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. - адвокат Коваль Р. О. та представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Марач В. В. апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Лінник М. А. просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк " стягнуто заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором №001-2900/756-0002 від 17.07.2007 за період з 13.12.2012 по 05.02.2015 у сумі 46 420 швейцарських франків 06 сантимів, що еквівалентно за курсом НБУ (курс 1 943,27 грн за 100 швейцарських франків) 902 066 грн 23 коп.
23.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59607875 з примусового виконання виконавчого листа №2/756/3641/16, виданого Оболонським районним судом м.Києва 08.02.2017 на виконання вищевказаного судового рішення (а.с.160 т.2, 13-14 т.3).
23.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в банках, та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 51 062,06 СНF (а.с.77-78 т.2).
31.07.2019 АТ КБ "ПриватБанк" повідомило приватного виконавця Лановенко Л. О. про арешт коштів ОСОБА_1 (а.с.154 т.3).
19.10.2019 на адресу приватного виконавця від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов лист, в якому вказано всі відкриті рахунки боржника ОСОБА_1 станом на 08.10.2019.
11.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Лановенко Л.О. з заявою, в якій просив зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому боржнику в АТ КБ «ПриватБанк», на який нараховується заробітна плата від ДП "Національна опера", повернути на його картковий рахунок кошти, що становлять суму заробітної плати, що перевищує 20% відрахувань із заробітної плати (а.с.188-189 т.3).
До вказаної заяви боржник додав копію виписки по картці № НОМЕР_1 і додатковим карткам договору за період з 01.01.2019 -09.12.2019 від 09.12.2019, видану АТ КБ "ПриватБанк" по зарплатному рахунку (а.с.190 -192 т.3).
На вказане звернення боржник отримав відповідь приватного виконавця Лановенко Л. О. від 23.12.2019, про те, що картковий рахунок боржника не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, боржником не надано належних доказів на підтвердження спеціального статусу рахунку. Додана довідка з банку не підтверджує факту регулярного зарахування лише заробітної плати на даний рахунок (а.с.193 т.3).
24.12.2019 приватним виконавцем повторно підготовлено та виставлено АТ КБ "ПриватБанк" платіжні вимоги на списання грошових коштів з рахунків боржника.
03.01.2019 на рахунок приватного виконавця надійшли грошові кошти в сумі 136 949,42 грн.
Задовольняючи скаргу боржника ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з доведеності тієї обставини, що картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий боржнику в АТ КБ "ПриватБанк", використовувався для виплати йому заробітної плати. Інших зарахувань на цей картковий рахунок не було, а тому очевидно, що кошти, які знаходились на цьому рахунку, були заробітною платою ОСОБА_1 .
Всупереч приписам ст. 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. списано з карткового рахунку грошові кошти, які є заробітною платою боржника, без винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та без врахування обмежень на відрахування із заробітної плати, що свідчить про неправомірність дій приватного виконавця.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Положеннями ч.1 ст. 18 ЦПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 7 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час розгляду справи, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 ч. 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 ч. 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг в тій частині, що рахунок боржника ОСОБА_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Також АТ КБ "ПриватБанк", на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на вказаному рахунку виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 905/361/19).
Судом встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року, залишеною без змін Київським апеляційним судом від 16 червня 2020 року, скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. від 23 липня 2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59607875.
З огляду на викладене, а також те, що боржник повідомив приватного виконавця про те, що на рахунок № НОМЕР_1 , відкритому боржнику в АТ КБ «ПриватБанк», зараховується його заробітна плата від ДП "Національна опера", з наданням документів на підтвердження цих обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог скарги боржника на дії приватного виконавця.
Доводи апеляційних скарг щодо неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24.06.2015 у справі №6-535цс15, є необґрунтованими.
Так, у вказаній справі позов стосувався права особи на отримання пенсії спадкодавця, яка була зарахована на банківський рахунок, без свідоцтва про право на спадщину за законом.
В даній справі правовідносини між сторонами є іншими.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Марача Владислава Вікторовича залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2020 року.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: Т. А. Семенюк
І. М. Рейнарт
