ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 рокум. ОдесаСправа № 923/971/19Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Станкова І.М.,
за участю представників сторін:
від ТОВ «Амалтея» не з`явився,
від Міністерства юстиції України не з`явився,
від ПАТ «Дельта Банк» не з`явився,
від ДП «СЕТАМ» - не з`явився,
від ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНГРУП ФАКТОР» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» та Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.09.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея»
до:
1. Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
2. Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
3. Державного підприємства «СЕТАМ»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНГРУП ФАКТОР»
про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів та актів державного виконавця, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2019 року ТОВ «Амалтея» звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, ПАТ «Дельта Банк», ДП «СЕТАМ» (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та заяви про зміну підстав позову від 19.12.2019) в якому просило суд:
визнати незаконними та скасувати результати електронних торгів з продажу майна, що належить на праві власності ТОВ «Амалтея» від 19.08.2019 (протоколи проведення електронних торгів №426264 та №426265), які визнані такими що не відбулися;
визнати незаконними та скасувати Акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №51422596 від 19 вересня 2019 року, №51422596/1 від 19 вересня 2019 року, №51422596 від 05 листопада 2019 року, №51422596 від 12 листопада 2019 року, №51422596/1 від 12 листопада 2019 року, інші акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на підставі частини 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку» на користь ПАТ «Дельта Банк», складені за результатами електронних торгів (аукціону) 19.08.2019 (протоколи проведення електронних торгів №426264 та №426265), які визнані такими, що не відбулися.
Позов обґрунтований тим, що 15.02.2016 та 07.06.2016 державним виконавцем відкриті виконавчі провадження №50128022 і №51340813 на виконання рішень господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 та 14.05.2015 у справах №923/1312/14 і №923/1311/14.
13.06.2016 вищевказані виконавчі провадження об`єднанні у зведене виконавче провадження № 51422596.
Позивач вважає що акти №51422596 та №51422596/1 про реалізацію предмета іпотеки від 19.09.2019, видані державним виконавцем є незаконними, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах, виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна. Відповідно до ч. 9 ст. 61 вказаного закону, майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майна.
Позивач зазначає, що стосовно нерухомого майна ТОВ «Амалея», що є предметом іпотеки, треті електронні торги не проводились, ПАТ «Дельта Банк» повідомив державного виконавця про залишення за собою предметів іпотеки за результатами перших торгів. На думку позивача такі дії ПАТ «Дельта Банк» та державного виконавця суперечать ч. 6 та ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім цього, позивач зазначає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2016 у кримінальній справі №757/43241/16-к було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Амалея» та знаходиться в заставі у ПАТ «Дельта Банк» шляхом заборони відчуження та розпорядження. Отже, станом на момент проведення торгів 19.08.2019 нерухоме майно позивача знаходилось під арештом, тому відчуження такого майна користь ПАТ «Дельта Банк» суперечить положенням ст. 1291 Конституції України, ст.ст. 21, 170 Кримінального процесуального кодексу України.
Також, позивач вважає, що призначення торгів (аукціону) на 19.08.2019 було незаконним, оскільки у складі майна, щодо якого проведена оцінка ЗАТ «Консалтингюрсервіс» стонам на 08.05.2019 та у складі майна, з приводу якого призначені торги (аукціон) на 19.08.2019 наявні розбіжності.
Позивач звертає увагу суду, що державний виконавець не надіслав ТОВ «Амалея» копії актів №51422596 та №51422596/1 про реалізацію предмета іпотеки, видані 19.09.2019 та копію постанови від 23.09.2019 у ВП №50158022 про зняття арешту з майна.
Ухвалою суду першої інстанції від 09.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНГРУП ФАКТОР».
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.09.2019 позов задоволено частково, визнано незаконними та скасовано результати електронних торгів від 19.08.2019 з продажу майна ТОВ «Амалтея», а саме майно, яке знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Полтавська, 99, пров. Учбовий, 28/50, передане в іпотеку ПАТ «Дельта Банк».
Визнані незаконними та скасовані Акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №51422596 від 19 вересня 2019 року, №51422596/1 від 19 вересня 2019 року, №51422596 від 05 листопада 2019 року, №51422596 від 12 листопада 2019 року, №51422596/1 від 12 листопада 2019 року, складені за результатами електронних торгів (аукціону) 19.08.2019, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідачами під час реалізації спірного майна на електронних торгах 19.08.2019 було неправомірно застосовані положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та тим, що спірне майно було реалізоване як іпотечне всупереч вимогам ст. 41 Закону України «Про іпотеку», оскільки рішення суду та/або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на спірне іпотечне майно позивача на виконанні державного виконавця на час проведення торгів не перебували. Реалізація спірного нерухомого майна ТОВ «Амалтея» мала відбуватись на електронних торгах, призначених на 19.08.2019 в межах виконавчих проваджень з примусових виконань наказів про стягнення грошової заборгованості, які стосуються примусового стягнення грошових коштів та не стосуються звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що дії ПАТ «Дельта Банк» та Державного виконавця суперечать ч. 6 та ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки треті електронні торги не проводились.
Також, господарський суд зазначив що оскільки вимоги позивача щодо визнання незаконними та скасування актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки мають похідний характер від вимог про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів від 19.08.2019 року, вони також підлягають задоволенню, крім частини позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування: «інших актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки», оскільки зазначена частина позовних вимог не обґрунтована належними та допустимими доказами існування «інших» актів державного виконавця.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «СЕТАМ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
На думку апелянта, позивачем не надано до суду першої інстанції доказів на підтвердження порушення в ході проведення електронних торгів Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів, та що під час торгів були порушені права позивача.
ДП «СЕТАМ» в апеляційній скарзі звертає увагу суду, що торги з реалізації предмета іпотеки Адміністративно-господарчий корпус та інші будівлі і споруди, загальною площею 2 538 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50 та предмета іпотеки виробничий корпус літ. А, загальною площею 2998,0 кв.м., виробничий корпус з прибудовами (літ. К1, К2, К), загальною площею 1 397,4 кв.м., склад літ. Щ, загальною площею 925,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 99 визнано таким, що не відбулось через відсутність допущених учасників торгів, про що було складено протоколи №426265 та №426264 проведення електронних торгів.
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купiвлi-продажу майна на публічних торгах, а відтак, на думку апелянта, є правочином.
Отже, скаржник зазначає, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купiвлi-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 цього Кодексу). Тобто, на думку апелянта, Цивільним кодексом України передбачені виключні підстави недійсності правочину, в даному випадку результатів електронних торгів, а саме чи суперечить зміст правочину чинному законодавству.
Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Мін`юст звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів від 19.08.2019, визнання незаконними та скасування Актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складених за результатами електронних торгів (аукціону) 19.08.2019 скасувати, та відмовити в задоволені позову.
В апеляційній скарзі Мін`юст зазначає що електронні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 12.11.2019 державним виконавцем видано акти №51422596 та №51422596/1 про реалізацію предмета іпотеки, які були направлені на адресу ТОВ «Амалтея» та ПАТ «Дельта Банк».
На думку апелянта, державний виконавець видаючи акти про реалізацію предмета іпотеки діяв в межах наданих йому повноважень та із дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім цього, скаржник зазначає, що державним виконавцем копії постанови про зняття арешту з майна боржника від 23.09.2019 були направлені на адреси ТОВ «Амалтея», ПАТ «Дельта Банк» та ДП «СЕТАМ».
10.11.2020 до суду від Мін`юсту надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ», в якому вважає апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, доводи викладені в ній відповідають нормам матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає, оскільки винесене за умови неправильного застосування чинного законодавства та норм матеріального права.
19.11.2020 до суду від ТОВ «Амалтея» надійшов відзив на апеляційні скарги Мін`юсту та ДП «СЕТАМ», в якому позивач наполягає на своїх доводах, викладених в позовній заяві і
просить залишити апеляційні скарги Мін`юсту та ДП «СЕТАМ» без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
23.11.2020 та 24.11.2020 до апеляційного суду через «електронний суд» від ТОВ «Амалтея» надійшли два ідентичні клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, які обґрунтовані тим, що директор та представник позивача (адвокат) під час робочого процесу безпосередньо контактували з фізичною особою, яка має позитивний результат щодо захворювання на корона вірус, у зв`язку з чим вони знаходяться на самоізоляції з підозрою на інфікування COVID-19 та не мають об`єктивної можливості прибути в судове засідання.
Розглянувши в судовому засіданні вищевказані клопотання, судова колегія дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем до суду не надано будь-яких доказів обґрунтування вищевказаних клопотань.
Представники Міністерства юстиції України, ПАТ «Дельта Банк», ДП «СЕТАМ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНГРУП ФАКТОР» в судове засідання 25.11.2020 не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. ст. 42, 46 ГПК України, не скористались.
Проте, така неявка представника сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що всі сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало зведене виконавче провадження № 51422596, до складу якого входить:
- виконавче провадження ВП № 51340813 з примусового виконання наказу №923/1311/14, виданого 14.12.2015 Господарським судом Херсонської області про стягнення з ТОВ «Амалтея» на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №BKJI-2006474/2 від 13.07.2011 у сумі 2 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн. за встановленим НБУ станом на 16.04.2014 курсом гривні до долару США, заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332 720,14 доларів США, що еквівалентно 3 898 838,56 грн. за встановленим НБУ станом на 16.07.2014 курсом гривні до долару США, пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8 873,06 доларів США, що еквівалентно 103 975,16 грн. за встановленим НБУ станом на 16.07.2014 року курсом гривні до долару США, штраф у сумі 3 000,00 доларів США, що еквівалентно35 154,22 грн., за встановленим НБУ станом на 16.07.2014 курсом гривні до долару США, та 54 495,67 грн. компенсації по сплаті судового збору та
- виконавче провадження ВП№ 50158022 з примусового виконання наказу № 923/1312/14 виданого 30.12.2015 Господарським судом Херсонської області про стягнення з ТОВ «Амалтея» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №BKJI-2006474/l від 13.07.2011 у сумі 5 407 000,00 доларів США на повернення кредиту, 837 468, 56 доларів США в якості відсотків за користування кредитними коштами, 9 228,64 доларів США в якості штрафу, 55 365,41 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
18.09.2018 року державним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні проведено опис та арешт майна (коштів) боржника - ТОВ «Амалтея» про що було складено Постанову № 1 та Постанову № 2 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
27.02.2019 державним виконавцем у ВП № 51340813 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс», якого зобов`язано визначити вартість описаного й арештованого майна, про що надати відповідний звіт (висновок) (т. 4, а.с. 196).
Відповідно до інформації, наданої державним виконавцем листом від 04.06.2019, станом на 08 травня 2019 року ринкова вартість майна - Комплекс будівель та обладнання (згідно переліку, наданого Замовником), а саме виробничий корпус літ. А загальною площею 2998,0 кв.м, виробничий корпус з прибудовами (літ. К1, К2, К) загальною площею 1397,4 кв.м, склад літ. «Щ» загальною площею 925,0 кв.м, що знаходяться за адресою м. Херсон, вул. Полтавська, 99, адміністративно - господарчий корпус та інші будівлі та споруди (згідно переліку) загальною площею 2538 кв.м, що розташовані за адресою: м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50, становить (без урахування ПДВ з округленням) 99 712 386,00 грн., що еквівалентно на дату оцінки 3 785 585 доларів США.
В подальшому 08.07.2019 сформовано заявки на реалізацію арештованого майна, які передані до ДП «СЕТАМ» для внесення інформації про проведення електронних торгів до Системи електронних торгів (т.1, а.с. 180-192).
Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку» (п. 2 розділу 7 Порядку реалізації арештованого майна від 29.09.2016 №2831/5, з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до протоколу №426265 від 19.08.2019, торги з продажу Адміністративно-господарчого корпусу та інших будівель і споруд, загальною площею 2538 кв. м, що знаходяться за адресою м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50, стартова ціна 8 256 110,00 грн., реєстраційний номер лота 364240, не відбулись з підстави відсутності допущених учасників торгів
Згідно протоколу №426264 проведення електронних торгів від 19.08.2019, торги з продажу виробничого корпусу літ. А, загальною площею 2998,00 кв. м, виробничого корпусу з прибудовами (літ. K1, К2, К) загальною площею 1397,4 кв. м, склад літ. «Щ» загальною площею 925,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 99, стартова ціна 15 530 250,00 грн., реєстраційний номер лота 364249, не відбулись з підстави відсутності допущених учасників торгів.
06.09.2019 на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту надійшла заява від ПАТ «Дельта Банк» від 28.08.2019 за вих. №02.2.3-993 про придбання предметів іпотеки в порядку ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок часткового погашення боргу (т. 4, а.с. 175-176).
Відповідно до п. 2 розділу 7 Порядку реалізації арештованого майна від 29.09.2016 №2831/5, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Порядок) у разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.
Враховуючи положення законодавства, лист ПАТ «Дельта Банк» та те, торги з продажу майна позивача не відбулись, державним виконавцем видано Акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №51422596 від 19 вересня 2019 року, №51422596/1 від 19 вересня 2019 року, №51422596 від 05 листопада 2019 року, №51422596 від 12 листопада 2019 року, №51422596/1 від 12 листопада 2019 року (т. 1, а.с. 144-151, т. 4 а.с. 164-166, 168-170).
Стосовно посилань Товариства в позовній заяві, що Акти №51422596 та №51422596/1 про реалізацію предмета іпотеки, видані державним виконавцем, є незаконними, судова колегія зазначає наступне.
Згідно із ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
На правах Іпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк» у десятиденний термін з дня оголошення прилюдних торгів направив заяву за вих. № 02.2.3-993 від 28.08.2019 року про залишення за собою нереалізованого іпотечного майна боржника.
Отже, доводи позивача, що ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту з пропущеним десятиденним строком не відповідає матеріалам справи. Крім цього, посилання позивача на порушення чинного законодавства у частині звернення ПАТ «Дельта Банк» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту з заявою про залишення за собою нереалізованого Іпотечного майна після проведення перших електронних торгів, а не після третіх електронних торгів, здійснено з помилковим тлумаченням та перекручуванням чинних нормативно-правових норм.
Стосовно доводів позивача, що Печерським районним судом м. Києва у кримінальній справі № 757/43241/16-к накладений арешт на нерухоме майно Товариства, тому відчуження такого майна користь ПАТ «Дельта Банк» суперечить положенням ст. 1291 Конституції України, ст.ст. 21, 170 Кримінального процесуального кодексу України, судова колегія зазначає наступне.
Дійсно, за наявності чинного арешту на майно, відчуження такого майна на користь третіх осіб забороняється, однак заходи примусового виконання рішення суду Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту не є відчуженням майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відчуження майна - це передача права власності на майно, яке перебуває на балансі суб`єктів господарювання, іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу за грошові кошти.
Згідно з ч.1 та ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Заходи з примусового виконання рішення суду, вчинені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту та примусова реалізація нерухомого майна через ДП «СЕТАМ» жодним чином не призвела до відчуження нерухомого майна позивача.
Хоча Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту видані Акт про реалізацію предмету Іпотеки № 51422596 та № 51422596/1 проте, право власності на Іпотечне майно досі належить ТОА «Амалтея».
Таким чином, твердження ТОВ Амалтея про відчуження майна на користь ПАТ «Дельта Банк» не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом, є безпідставними, не обґрунтованими.
Щодо доводів Товариства, про наявність розбіжностей у складі майна, щодо якого проведена оцінка ЗАТ «Консалтингюрсервіс», та у складі майна з приводу якого призначені електронні торги призначені ДП «СЕТАМ», судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2011 року між АТ «Дельта Банк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Амалтея» -(Іпотекодавець), укладено Іпотечний договір №BKJI-2006474/S-2 та додатковий договір №1 від 15 лютого 2012, предметом якого було забезпечення належного виконання Іпотекодавцем зобов`язання що випливає з кредитних договорів №ВКЛ- 2006474/1 та №ВКЛ-2006474/2 що укладені 13 липня 2011 року (т.1,а.с. 158-163).
Відповідно до умов Договору Іпотеки №ВКЛ-2006474/S-2 ТОВ «Амалтея» передано наступне нерухоме майно, а саме: Предмет іпотеки 1 - Виробничий корпус літ. А, загальною площею 2998,0 кв.м, що розташований за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Полтавська, будинок №99. Предмет іпотеки 2 - Склад літ. Щ, загальною площею 925,0 кв.м, що розташований за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Полтавська, будинок №99. Предмет іпотеки 3 - Виробничий корпус з прибудовами, загальною площею 1397.4 кв.м, що розташований за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Полтавська, будинок №99, та складається з: виробничий корпус літ.К; прибудови літ. кі, к2. Предмет іпотеки 4 - Будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, провулок Учбовий, будинок №28/50, та складаються з: адміністративно-господарчий корпус з прибудовою літ.А, загальною площею 1286,6 кв.м; склад літ.Ж, загальною площею 69,1 кв.м; склад літ.З, загальною площею 21,3 кв.м; туалет літ.М; будинок охорони літ.Р; склад літ.Т, загальною площею 18,9 кв.м; склад літ.Х, загальною площею 129,0 кв.м; склад з прибудовою літ.Ц, загальною площею 72,5 кв.м; склад з прибудовою літ.Ч, загальною площею 56,3 кв.м; підвал літ.Щ; склад літ.Є, загальною площею 16,0 кв.м; господарчий комплекс літ. Ю1,102, Ю, загальною площею 626,4 кв.м; гараж літ.Е, загальною площею 65,0 кв.м; склад літ.Д, загальною площею 176,9 кв.м; огорожа №1, 2, 3; мостіння №1.
Згідно умов Іпотечного договору Іпотека поширюється і на частину об`єкта Предмету іпотеки, яке не може бути виділено в натурі і буде приєднана до Предмету іпотеки після укладання цього іпотечного Договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості (п. 2.1.2 останній абзац).
Пунктом 2.2. Іпотечного договору передбачено, що майно передається в іпотеку з усіма його невід`ємними приналежностями. Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від Майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії Договору всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміни тощо, автоматично стають предметом цього Договору, а отже невід`ємною складовою предмету Іпотеки 1,2,3 є споруди, що знаходяться за адресою м. Херсон, вул. Полтавська, 99: мостіння №1, димова труба №4, прохідна літ.Б, прохідна літ.В, навіс літ.Д, навіс з огорожою КТП-400 літ.Л, сарай-склад літ.Е, сарай-склад літ.Ж, сарай-склад літ.З, котельня літ.О, огорожа №1,2, ворота №3, навіси літ.П, Р, С, Т, У.
Ч. 2 статті 5 ЗУ «Про іпотеку» визначає що іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділена в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору. А згідно з частиною 6 статті 5 цього Закону нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приладдям.
Отже, іпотека поширюється на всі види прибудов до об`єкта нерухомого майна, переданого в іпотеку, не дивлячись на те, прийнято добудовану частина до експлуатації та зареєстровано право власності на неї чи ні.
Таким чином, інформація яка містилась на сайті ДП «СЕТАМ» про характеристики лоту №365249 та лоту №364240 по нерухомому майну (предмету Іпотеки) не являються розбіжностями вказаної споруди, а є невід`ємною частиною предмета Іпотеки.
Тобто, на торги до ДП «СЕТАМ» передано Іпотечне майно, яке позивач передав ПАТ «Дельта Банк» в порядку і на умовах, визначених Іпотечним договором № ВКЛ-2006474/S-2 зареєстровано у визначеному законом порядку за Товариством на праві власності.
Крім цього, згідно пункту 11 розділу III Порядку інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги, вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку, тобто документів підготовленими державною виконавчою службою.
Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.
Стосовно доводів позивача, що в матеріалах виконавчого провадження за результатами торгів 19.08.2019 існують акти від 19.09.2019, 05.11.2019, 12.11.2019 та інші акти, судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 2019 року державним виконавцем видано Акт про реалізацію предмету іпотеки № 51422596/1 та акт про реалізацію предмету іпотеки № 51422596.
05 листопада 2019 року державним виконавцем виявлено недоліки Акта № 51422596 та з власної ініціативи, враховуючи положення ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження, видано виправлений Акт про реалізацію предмету іпотеки № 51422596 від 05.11.2019.
У зв`язку з тим, що ПАТ «Дельта Банк» виявлено порушення в оформленні Актів №51422599/1 від 19.09.2019 та №51422596 від 05.11.2019, а саме не зазначено відомостей з реквізитами правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності боржника ТОВ «Амалтея» на зазначене майно, ПАТ «Дельта Банк» надано до Відділу заяву № 02.2.3-1286 від 12.11.2019 про внесення виправлень у Акт про реалізацію предмета іпотеки №51422599/1 від 19.09.2019 та Акт про реалізацію предмета іпотеки №51422596 від 05.11.2019 (т.2, а.с. 18-19).
На підставі вищевказаної заяви, 12 листопада 2019 року державним виконавцем усунуто недоліки та складено виправлений Акт № 51422596/1 від 12.11.2019 та № 51422596 від12.11.2019.
Будь-які інші акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки в матеріалах справи відсутні, а вищевказані акти судова колегія визнає такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для визнання їх незаконними та скасування.
У відповідності до ст. 47 ЗУ «Про іпотеку» акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги.
Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки спеціалізована організація видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.
Всі вищезазначені вимоги чинного законодавства були виконані щодо належного оформлення результатів прилюдних торгів.
Отже, твердження позивача про те, що за результатами торгів від 19.08.2019 державним виконавцем складено декілька Актів не відповідає дійсності. Дійсними та єдиними є Акт про реалізацію предмету Іпотеки № 51422596/1 від 12.11.2019 та Акт про реалізацію предмету Іпотеки № 51422596 від 12.11.2019, які повністю відповідають вимогам закону щодо змісту, оформлення та порядку видачі.
Судова колегія зазначає, що дії державного виконавця є підготовчими діями до передачі майна на реалізацію і мають самостійний спосіб і строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
У відповідності до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
В матеріалах справи відсутні докази, що дії державного виконавця з передачі предмета Іпотеки на реалізацію були оскаржені Позивачем до суду. Відповідно відсутнє судове рішення, яким дії державного виконавця визнані неправомірними.
Також, судова колегія зазначає, що для визнання недійсними електронних торгів суду необхідно встановити чи відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, якщо були то, вплинули на результати торгів ці порушення, чи порушені законні інтереси позивача.
Враховуючи докази наявні в матеріалах справи, судовою колегію встановлено, що оскаржувані електронні торги відбулись відповідно до правил, встановлених Порядком, жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними Позивач до позовної заяви не надав. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та не дослідив всі документи які наявні в матеріалах справи.
Крім цього, судова колегія зазначає, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення Акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру електронних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку Акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового Положення, стаття 34 Закону України «Про нотаріат»).
Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу.
Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна.
Крім цього, відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно із ст. 1291 Конституції України, ст. 326 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Частиною першою статті 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги Товариства не підлягають задоволенню, оскільки звернення позивача до суду з вимогою про визнання електронних торгів недійсними та скасування Актів державного виконавця спрямоване не на поновлення своїх порушених прав, а на перешкоджання виконанню судових рішень, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження, в рамках яких були проведені електронні торги. При цьому, судовою колегією встановлено, що електронні торги з реалізації арештованого майна лот №365249 та лот № 364240 проведено без порушення правил проведення торгів, а Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за результатом електронних торгів правомірно та законно видані Акти про реалізацію предметів іпотеки №51422596 та №51422596/1.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до хибних та помилкових висновків щодо наявності підстав для визнання незаконними і скасуванню результатів електронних торгів від 19.08.2019 та визнання незаконними та скасуванню Актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.
Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Херсонської області від 01.09.2020, як прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. З огляду на це апеляційні скарги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати у справі покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Амалтея».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 288 ГПК України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» та Міністерства юстиції України задовольнити, рішення Господарського суду Херсонської області від 01.09.2020 скасувати, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» на користь Державного підприємства «СЕТАМ» сплачений судовий збір за подану та розглянуту апеляційну скаргу в розмірі 5 763,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» на користь Міністерства юстиції України сплачений судовий збір за подану та розглянуту апеляційну скаргу в розмірі 5 763,00 грн.
Видачу наказів на виконання даної постанови з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Херсонської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.11.2020.
Головуючий суддя:Головей В.М.
Судді:Разюк Г.П.
Савицький Я.Ф.
