ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
"28" жовтня 2020 р. Cправа № 902/594/20
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Сичук І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника прокурора Вінницької області, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код - 02909909, в інтересах держави в особі Вінницької районної ради, вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036, код - 21728243 та Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради, вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, 21029 код - 01982502
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД", вул. П. Дехтяренка, 35, м. Київ, 42001, код - 40614486
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, вулиця Пирогова, 29, Вінниця, Вінницька область, 21018
про стягнення 220 904,47 грн
В С Т А Н О В И В :
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької районної ради та Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" про стягнення 220 904,47 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву № 05/1-188вих-20 від 03.06.2020 року передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.
Ухвалою суду від 17.06.2020 року відкрито провадження у справі № 902/594/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Також, даною ухвалою, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
27.07.2020 року на адресу суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 23.07.2020 року), в якому останній вважає позовну заяву передчасною, безпідставною, необґрунтованою та просить суд відмовити в задоволенні позову. В якості додатків до відзиву додано ряд документів.
Ухвалою суду від 04.08.2020 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.08.2020 року.
14.08.2020 року на адресу суду від Прокуратури Вінницької області надійшла відповідь на відзив № 05/3-213вих-20 від 10.08.2020 року, в якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
25.08.2020 року від представника відповідача на електронну адресу суду надійшла заява (вх.канц. № 01-34/7442/20 від 25.08.2020 року), в якій остання просить в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
В судовому засіданні 25.08.2020 року судом постановлено ухвали про відкладення підготовчого засідання у справі до 01.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 27.08.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
01.09.2020 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 27.08.2020 року, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та стягнути з позивача судові витрати.
15.09.2020 року на адресу суду від Прокуратури Вінницької області надійшли письмові пояснення №05/1-319вих-20 від 10.09.2020 року. В якості додатків до пояснень додано ряд документів.
Ухвалою суду 07.10.2020 року визначено наступну дату підготовчого судового засідання - 21.10.2020 року.
У судовому засіданні 21.10.2020 року оголошено перерву до 28.10.2020 року.
У судове засідання з`явився прокурор, представники позивача Вінницької районної ради та відповідача. Представник позивача Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради та третьої особи не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.
27.10.2020 року ТОВ «ЖИЛ СІТІ БУД» подано клопотання про закриття провадження у справі (вх. №01-34/9424/20), яке мотивовано тим, що спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги прокурора є шкодою, яка має стягуватись в рамках кримінального провадження.
Крім того, відповідач вважає, що зобов`язання за договором підряду виконані у повному обсязі, тому відсутній предмет спору.
Також, представник відповідача у вказаному клопотанні зазначає про відсутність повноважень прокурора здійснювати представництво інтересів держави у даному судовому процесі.
Прокурор проти задоволення цього клопотання заперечувала, посилаючись на дотримання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Предметом спору є стягнення грошових коштів у зв`язку з неповним виконанням відповідачем господарських зобов`язань, що випливають із Договору №345 від 10.09.2019 року щодо капітального ремонту (утеплення стін та заміна покрівлі) нерухомого майна: будівлі Центральної районної клінічної лікарні по вул. Хмельницьке шосе, 92 у м. Вінниці (II черга).
Тобто, договір укладений між суб`єктами господарювання та стосується здійснення господарської діяльності.
На підставі ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд наголошує, що при зверненні до суду прокурором самостійно визначено підстави позову з посиланням на положення ст. ст. 509, 530, 599, 610, 611, 629, 837, 875, 882 ЦК України, ст. ст. 20, 193 ГК України.
Прокурор не обгрунтовує заявлений позов як стягнення шкоди завданої злочином, відсутні також посилання на ст. 1172 ЦК України, яка визначає підстави покладення на юридичну особу майнової відповідальності за шкоду, завдану її працівником внаслідок протиправних дій.
Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №14 від 20.03.2020 року, який отримано в рамках кримінального провадження №12020020000000014, є лише одним із доказів по справі, що надані прокурором.
Тобто, його оцінка може бути надано судом при розгляді справи по суті.
Аналіз обгрунтованості предмету та підставам позову надається при винесенні судового рішення, а не стадії підготовчого провадження, тому посилання відповідача на зазначені підстави є передчасним.
Також, доводи відповідача відносно закриття провадження у справі з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, через відсутність предмету спору, стосуються сукупної оцінки судом наявних у справі доказів.
Предметом судового розгляду і є встановлення повноти виконання сторонами зобов`язань за Договором №345 від 10.09.2019 року щодо капітального ремонту (утеплення стін та заміна покрівлі) нерухомого майна: будівлі Центральної районної клінічної лікарні по вул. Хмельницьке шосе, 92 у м. Вінниці (II черга).
Тобто, питання стосовно обсягу виконаних робіт, їх завершення та підставності проведеної оплати може надаватися судом у нарадчій кімнаті при винесенні кінцевого рішення по справі.
Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" (вх. №01-34/9424/20 від 27.10.2020 року) про закриття провадження у справі №902/594/20 не підлгає задоволенню.
Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання, суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Отже, у підготовчому судовому засіданні існують достатні підстави для оцінки судом правових підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави.
Суд враховує, що прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, при зверненні з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурором у даній справі зазначено двох позивачів: Вінницьку районну раду та Комунальне підприємство "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради, отже прокурор зобов`язаний довести підстави представництва двох осіб та пов`язаність вимог із захистом державних інтересів.
За матеріалами даної справи 10.09.2019 року між Комунальним підприємством "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" укладено Договір №345 щодо капітального ремонту (утеплення стін та заміна покрівлі) нерухомого майна: будівлі Центральної районної клінічної лікарні по вул. Хмельницьке шосе, 92 у м. Вінниці (II черга).
Прокурор зазначає, що обсяг фактично виконаних робіт не відповідає їх вартості, погодженій сторонами у актах №15 та №16 за грудень 2019 року.
Загальна вартість невідповідності обсягів та вартості виконаних будівельних робіт становить 220 904,47 грн.
Суд враховує, що прокурором перед зверненням до суду направлялися звернення, які стосуються підстав представництва, доведено до їхнього відома позивачів розмір ймовірних збитків, отримано відповідь щодо направлення Вінницькою районною радою запиту прокурора за належністю до Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради.
Комунальним підприємством "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради повідомлено про намір продовжувати виконання Договору №345 від 10.09.2019 року щодо капітального ремонту (утеплення стін та заміна покрівлі) нерухомого майна: будівлі Центральної районної клінічної лікарні по вул. Хмельницьке шосе, 92 у м. Вінниці (II черга), укладеного з ТОВ «ЖИЛ СІТІ БУД».
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює:
- орган державної влади,
- орган місцевого самоврядування чи
- інший суб`єкт владних повноважень,
до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Таким чином, прокурор наділений повноваженнями представництва виключно органів влади (державної чи місцевого самоврядування) та суб`єктів владних повноважень.
Визначальною ознакою представництва є наявність компетенції відповідного органу у спірних правовідносинах та віднесення прав подачі позову до повноважень такого органу, який реалізує прокурор.
Отже, представляючи інтереси держави в особі Вінницької районної ради прокурор повинен довести наявність у ради відповідних повноважень на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів.
Згідно ч. 3 ст. 8 ГК України, господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 1 ст. 23 ГК України, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється.
Правовий статус окремого суб`єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб`єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засада (ст. 24 ГК України).
Згідно ст. 54 ГК України, на суб`єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб`єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади є одним із видів підприємсьв, передбачених ст. 63 ГК України.
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 ГК України).
Відповідно до ст. 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Згідно ч. 5 ст. 24 ГК України, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить (ч. 6 ст. 78 ГК України).
Органами управління комунального унітарного підприємства є: керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав); наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.
Тобто, відповідна рада не здійснює безпосереднє управління комунальним підприємством, оскільки такі органи чітко визначені законом, а лише реалізує повноваження власника переданого підприємству майна.
Згідно ч. 3 ст. 78 ГК України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
В силу ст. 137 ГК України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Водночас, дані повноваження застосовуються відносно майна, переданого в оперативне управління, а не результатів господарської діяльності.
Питання відшкодування збитків у відносинах між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством врегульовано ст. ст. 24, 78 ГК України.
Також нормами ГК України не передбачено можливості відповідною радою стягувати збитки, які виникли у процесі господарської діяльності комунального підприємства.
Посилаючись на норми Бюджетного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прокурором не враховано, що наділяючи відповідну раду правом затвердження та здійснення видатків місцевого бюджету, також за рахунок державних субвенцій, законодавець не визначив повноважень на звернення з позовом до суду, замість комунальних установ, котрі використовують дані кошти.
Таким чином, Вінницька районна рада не має повноваження втручання у господарські правовідносини шляхом здійснення контрольних або наглядових повноважень при виконані окремого господарського договору (Договір №345 від 10.09.2019 року щодо капітального ремонту (утеплення стін та заміна покрівлі) нерухомого майна: будівлі Центральної районної клінічної лікарні по вул. Хмельницьке шосе, 92 у м. Вінниці (II черга).
Суд констатує, що між відповідною радою та ТОВ «ЖИЛ СІТІ БУД» відсутні договірні зобов`язання.
Отже, прокурором не доведено наявності у відповідного органу місцевого самоврядування компетенції щодо пред`явлення вимог внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань.
Саме лише посилання на перерахування відповідачу бюджетних коштів є недостатнім для здійснення такого представництва.
З приводу представництва інтересів держави в особі Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради суд наголошує, що ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не містить повноважень прокурора здійснювати представництво інтересів комунальних підприємств, якими укладено господарські договори як рівними учасниками господарських правовідносин.
Суд не вбачає підстав вважати, що у спірних правовідносинах комунальне підприємство реалізує владні повноваження та виступає суб`єктом владних функцій.
Так, дане підприємтво згідно відомостей ЄДРПОУ є комунальним некомерційним підприємством.
Некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (ст. 52 ГК України).
Згідно ч. 3 ст. 53 ГК України, у разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб`єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.
Статею 5 ГК України закріплено, що конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом.
Отже, статус відповідача як некомерційного суб`єкта господарювання не змінє рівності сторін у господарських правовідносинах та не надає прокурору права втручання у свободу господарської діяльності,
Подавши відповідний позов прокурор невиправдано втрутився у договірні відносини сторін та обмежив свободу господарської діяльності, що є неприпустимим.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, визначених законом.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (Рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (Рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Підсумовуючи суд доходить висновку, що прокурором при зверненні до господарського суду не доведено наявності законних підстав здійснювати представництво інтересів держави у даному судовому процесі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати.
Отже, позов Заступника прокурора Вінницької, в інтересах держави в особі Вінницької районної ради та Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" про стягнення 220 904,47 грн суд залишає без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається у разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Тобто, суд може самостійно вирішити питання стосовно розподілу судових витрат у випадку залишенню позову без розгляду у відповідності ч. 2 ст. 226 ГПК України.
Положення ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не містить застережень щодо повернення судового збору у випадку залишення без розгляду позову прокурора, поданого з недотриманням вимог щодо представництва інтересів держави.
Тому, судовий збір у розмірі 3 313,57 грн, сплачений за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення № 883 від 10.06.2020 року, підлягає поверненню Прокуратурі Вінницької області з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 18, 120, 121, 177, п. 3 ч. 2 ст. 185, 207 ст.ст. 233, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" (вх. №01-34/9424/20 від 27.10.2020 року) про закриття провадження у справі №902/594/20.
2. Залишити без розгляду позов Заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код - 02909909), в інтересах держави в особі Вінницької районної ради (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036, код - 21728243) та Комунального підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради (вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, 21029 код - 01982502) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛ СІТІ БУД" (вул. П. Дехтяренка, 35, м. Київ, 42001, код - 40614486) про стягнення 220 904,47 грн (вх. №547/20 від 12.06.2020 року).
3. Повернути Прокуратурі Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код - 02909909) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 313,57 грн, сплачений за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення № 883 від 10.06.2020 року.
4. Ухвала, засвідчена гербовою печаткою суду, є підставою для повернення Прокуратурі Вінницької області судового збору в розмірі 3 313,57 грн.
5. Примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, надіслати Прокуратурі Вінницької області, копію ухвали - позивачу, відповідачу, третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повний текст ухвали складено 02.11.2020 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Прокуратурі Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)
3 - Вінницькій районній раді (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036)
4 - Комунальному підприємству "Вінницька центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради (вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, 21029)
5 - відповідачу - ТОВ "ЖИЛ СІТІ БУД" (вул. П. Дехтяренка, 35, м. Київ, 42001)
6 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21018)
