ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
28 жовтня 2020 рокуСправа № 912/14/19
Господарський суд Кіровоградської області в складі Кабакової В.Г., розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" від 21.10.2020 за вих. № 09/394 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі №912/14/19
за позовом Заступника прокурора Кіровоградської області, вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25009, в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000
до відповідачів
1. Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", с. Куцеволівка, Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28122
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне агентство рибного господарства України, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, м. Київ, 04053,
про визнання недійсним договору та додаткової угоди, зобов`язання повернути майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними договір простого товариства № 1 від 22.06.2006 та додаткову угоду до нього від 01.11.2014, що укладені між Державним підприємством "Укрриба" та Відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" повернути Державному підприємству "Укрриба" державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди загальною вартістю 812 761,00 грн, а саме: гідротехнічні споруди нагульних ставів інвентарними номерами 009, 010, 011, 012, 013, 014, що розташовані в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області, риборозплідник інвентарним номером 017, що розташований в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області та гідротехнічні споруди недобудованого лиману ТРГ, що розташовані в селі Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області. Cтягнуто з Державного підприємства "Укрриба" на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір в розмірі 7857,75 грн. Cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір в розмірі 7857,75 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2019 року скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2020 рішення у даній справі залишено без змін.
17.06.2020 на виконання вищевказаного рішення та постанови видано відповідні накази.
12.08.2020 матеріали справи №912/14/19 направлено до Центрального апеляційного господарського суду для подальшого їх скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
26.10.2020 до суду надійшла скарга від 21.10.2020 за вих. № 09/394 Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", згідно якої скаржник просить суд визнати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення штрафу у ВП № 62675933 від 08.10.2020 неправомірною та зобов"язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, усунути порушення (поновити порушене право).
В обґрунтування скарги скаржник посилається на норми ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 і зазначає, що державний виконавець замість перевірки виконання судового рішення встановив порядок його виконання шляхом прибуття до селища Онуфріївки для підписання документу, але при цьому виконавець згідно ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" не наділений правом самостійно встановлювати порядок виконання судового рішення, який відмінний від порядку, встановленого ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого виконавець наділений повноваженнями лише перевіряти факт виконання судового рішення, але не встановлювати місце та порядок його виконання, що віднесено до повноважень суду.
Крім того, скаржник звернув увагу суду, що виконання судового рішення можливе лише шляхом фізичної передачі з оформленням акту приймання-передачі, і ця передача має відбуватись за місцезнаходженням майна, а не у відділі виконання рішень.
Отже, боржником оскаржується постанова державного виконавця про накладення штрафу з підстав невиконання боржником без поважних причин рішення суду.
Вивчивши зміст скарги та дослідивши додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за даною скаргою з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Відповідна правова позиція викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" та у справі "Занд проти Австрії".
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У відповідності з ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Наведені висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 2-01575/11 та від 04.03.2020 у справі № 682/3112/18, які на підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються судом при виборі і застосування норм права до спірних відносин.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що скарга на дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу на боржника з підстав невиконання боржником без поважних причин рішення суду, встановленого ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а належить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження за даною скаргою належить відмовити.
У відповідності з ч. 1, 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, ТОВ "Станція Придніпровська" має право оскаржити відповідні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 175, 234, 236, 339 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Примірник ухвали надіслати сторонам та третій особі: Кіровоградській обласній прокуратурі (на електронну пошту), Регіональному відділенню Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та управлінню забезпечення реалізації повноважень у Кіровоградській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (на електрону пошту kropyvnytskyi@spfu.gov.ua), Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на електронну адресу; Відділу примусового виконання рішень на електронну адресу; ТОВ "Станція Придніпровська" на поштову адресу; Державному підприємству "Укрриба" (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050); Державному агентству рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, м.Київ, 04053).
Суддя В.Г. Кабакова
