Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
15 жовтня 2020 р. № 400/4436/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби у місті Миколаєві Миколаївської області, пр. Центральний, 97, м. Миколаїв, 54055
про:стягнення майнової шкоди в розмірі 17 150,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби у місті Миколаєві Миколаївської області про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача майнової шкоди в розмірі 17150,00 грн (недоотримана у 2017, 2018, 2019 роках щорічна до 5 травня разова грошова допомога як учаснику бойових дій), завдану окремим положенням п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, який було визнано неконституційним.
Відповідно до приписів ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Так, ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки в цьому позові відсутня вимога про вирішення публічно-правового спору, тому справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Також судом враховується й те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішення Європейського суду з прав людини в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому ч. 6 вказаної статті зобов`язує суд роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
Суд роз`яснює заявнику, що поданий ним позов має розглядатися місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства, з дотриманням правил територіальної підсудності.
Керуючись ст. 21, 170-171 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби у місті Миколаєві Миколаївської області про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України майнової шкоди в розмірі 17150,00 грн (недоотримана у 2017, 2018, 2019 роках щорічна до 5 травня разова грошова допомога як учаснику бойових дій).
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Ухвала підписана суддею 15.10.2020 р.
Суддя Н. В. Лісовська
