ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
__________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про розгляд заяви
"02" жовтня 2020 р. м. Одеса Справа № 916/3330/14Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Майданик Ю.В.
дослідивши матеріали справи
за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 32; код ЄДРПОУ 25047066)
про визнання банкрутом
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників:
від кредиторів: Головного управління ДПС в Одеській області - Замороцька А.О. за довіреністю №25/9/15-32-10-06 від 15.10.2019р.; ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" - ОСОБА_1 ;
від ОСОБА_2 : Цвігун В.В.;
ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Колмикова Т.О.;
від ліквідатора банкрута: Сластнікова Г.О.;
присутній: арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.
Встановив
Ухвалою підготовчого засідання суду від 28.10.2014р. (суддя - Лепеха Г.А.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Істріан" (далі - ТОВ „Істріан"); визнано грошові вимоги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області у сумі 596514, 32 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ „Істріан", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пейчева В.С.
Ухвалою попереднього засідання від 09.12.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Істріан" з вказівкою розміру вимог та черговості їх задоволення.
Постановою Господарського суду Одеської області від 03.02.2015р. визнано банкрутом ТОВ „Істріан"; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пейчева В.С.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2015р., яка скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р., серед іншого затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс ТОВ "Істріан"; припинено юридичну особу - ТОВ "Істріан".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2015р. справу прийнято до свого провадження суддею Зеленовим Г.М.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р., яка скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р., серед іншого затверджено звіт ліквідатора у справі № 916/3330/14 про визнання ТОВ „Істріан" банкрутом; затверджено ліквідаційний баланс ТОВ „Істріан"; припинено ліквідаційну процедуру ТОВ „Істріан"; провадження у справі № 916/3330/14 - припинено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2016р. справу прийнято до свого провадження суддею Найфлейшем В.Д.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2019р., яка скасована постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019р., серед іншого затверджено звіт ліквідатора по справі № 916/3330/14 про визнання ТОВ "Істріан" банкрутом; затверджено ліквідаційний баланс ТОВ "Істріан"; ліквідовано та припинено ТОВ "Істріан" з виключенням з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора ТОВ "Істріан"; провадження у справі № 916/3330/14 - закрито.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2019р. справу прийнято до свого провадження суддею Антощук С.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2019р. відсторонено арбітражного керуючого Пейчева В.С. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Істріан" у справі №916/3330/14.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2019р. серед іншого призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. ліквідатором ТОВ "Істріан" у справі №916/3330/14 строком на 12 місяців до 26.07.2020р. включно.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.07.2019р. по справі № 916/3330/14 (пункти 1, 2, 3 резолютивної частини ухвали) - скасовано; прийнято в цій частині нове рішення, яке викладено в наступній редакції:
" 1.Призначити арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну (свідоцтво № 85 від 08.02.2013; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) ліквідатором ТОВ "Істріан" у справі № 916/3330/14 строком на 12 місяців до 26.07.2020р. включно.
2.У задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про участь у справі у якості ліквідатора - відмовити."
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2019р. справу прийнято до свого провадження суддею Грабован Л.І.
Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Колмикова Т.О. звернулася із заявою від 17.08.2020р. (вх. №ГСОО 3-612/20 від 19.08.2020р.) про стягнення з Усольцевої Т.В. на користь ТОВ «Істріан» грошових коштів в сумі 5 138 684, 30 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Істріан», у зв`язку з доведенням до банкрутства. Ліквідатор банкрута вказує, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ «Істріан», який проведено в ліквідаційній процедурі (19.05.2020р.), встановлено в діях посадових осіб ТОВ «Істріан» наявність дій, що спрямовані на доведення до банкрутства ТОВ «Істріан». На думку ліквідатора банкрута встановлення наступних обставин могли стати передумовою послідуючих дій керівництва/засновника боржника в частині доведення до банкрутства ТОВ «Істріан», а саме: на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2010р. по справі №2-11285/10 за боржником було зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, однак згідно отриманої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.11.2019р. будь-яке майно за боржником не зареєстровано та згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.03.2020р. ТОВ «Інвест-Груп» є власником комплексу нежитлових будівель. Ліквідатором банкрута вказано, що із документів реєстраційної справи ТОВ «Інвест-Груп» встановлено, що ТОВ «Істріан» в особі директора Усольцевої Т.В. прийнято рішення №1 засновника від 07.12.2010р. про створення ТОВ «Інвест-Груп», для забезпечення діяльності внесено до статутного капіталу ТОВ «Інвест-Груп» комплекс нежитлових будівель вартістю 2 062 312 грн., що належав ТОВ «Істріан».; станом на 2010р. одноосібним засновником ТОВ «Інвест-Груп» було ТОВ «Істіран» з долею у статутному капіталі, що дорівнювала 100%. 02.02.2011р. між ТОВ «Істріан» в особі директора Усольцевої Т.В. та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є 100% частки у статутному капіталі. Посилаючись на положення зазначеного договору, ліквідатор банкрута зазначає, що ОСОБА_2 порушила законодавчі норми п. 3 ст. 238 ЦК України та матеріали справи про банкрутство ТОВ «Істріан» не містять інформацію про розрахунок ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за набуті корпоративні права відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу від 02.02.2011р. Посилаючись на рішення засновників ТОВ «Інвест-Груп» від 02.02.2011р., 21.06.2011р., 29.06.2017р., 21.07.2017р., згідно яких приймались рішення щодо виведення зі складу учасників ТОВ «Інвест-Груп» - ТОВ «Істріан» у зв`язку із продажем своєї частки у статутному капіталі товариства, прийняття до складу учасників ТОВ «Інвест-Груп» ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у зв`язку з купівлею частки у статутному капіталі товариства та в подальшому виведення їх зі складу учасників ТОВ «Інвест-Груп» та здійснення перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Груп», ліквідатор банкрута зазначає, що така ситуація негативно відобразилася на фінансовому стані банкрута, оскільки після вибуття із власності ТОВ «Істріан» комплексу нежитлових будівель, товариство припинило свою господарську діяльність. Ліквідатором банкрута вказано, що керівником ТОВ «Істріан», як вбачається з даних балансу боржника, не велась претензійно-позовна робота, що фактично призвело до втрати боржників, які були винні грошові кошти ТОВ «Істріан», що в свою чергу призвело до фактичної втрати активу підприємства, що кваліфікується як нанесення збитків з вини осіб, якими не вжито відповідних дій. Ліквідатор банкрута вважає, що саме на підставі рішень та дій колишнього керівника та засновника ТОВ «Істріан» ОСОБА_2 , належні боржнику майнові активи було відчужено, а господарська діяльність боржника фактично припинилася у незаконний спосіб, що виражалося у цілеспрямованих діях керівництва боржника з виведення активів товариства та бездіяльності в частині проведення претензійно-позовної роботи, що завдало істотної матеріальної шкоди інтересам кредиторів. Ліквідатором банкрута зазначено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2014р. визначено загальну суму кредиторських вимог до ТОВ «Істріан» у сумі 5 138 684, 30 грн.; за результатами проведення інвентаризації не виявлено майна, яке належить банкруту, тобто відсутня ліквідаційна маса, тому розмір субсидіарної відповідальності ОСОБА_2 за зобов`язаннями ТОВ «Істріан» у зв`язку з доведенням до банкрутства становить 5 138 684, 30 грн.
ОСОБА_2 надано заперечення (вх. №ГСОО 23958/20 від 09.09.2020р.), в яких викладено прохання відмовити ліквідатору ТОВ «Істріан» Колмиковій Т.О. у задоволенні її вимог до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в розмірі 5 138 684, 30 грн. в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Істріан». Щодо переходу права власності на нежитлові приміщення та продажу корпоративних прав ТОВ «Інвест Груп» зазначено, що виробнича діяльність ТОВ «Істріан» на протязі 2005-2010рр. була майже збитковою, у зв`язку з чим засновники, у тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали підприємству поворотну фінансову допомогу на загальну суму більше 6 млн. грн.; більша частина нежилих приміщень була фактично у напівзруйнованому стані, непридатному для проведення господарської діяльності; підприємство потребувало значних інвестицій для виходу з кризи, та продовження проведення господарської діяльності. ОСОБА_2 зазначає, що наявність великої площі земельної ділянки, на яких розміщувались належні ТОВ «Істріан» нежитлові будівлі, призвело до виникнення суттєвих зобов`язань перед податковою службою, що в подальшому стало підставою для порушення справи про банкрутство, та виникнення зобов`язань перед ТОВ «Інфокс» за стічні води, заборгованість за які розраховувалась саме в залежності від площі земельної ділянки. ОСОБА_2 вказано, що у зв`язку із викладеними обставинами, було прийнято рішення про створення ТОВ «Інвест Груп» з внесенням до його статутного фонду нежитлових приміщень, до якого згодом було включено до складу учасників інвесторів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Згідно заперечень доводи ліквідатора, що внаслідок вибуття з власності ТОВ «Істріан» нежитлових приміщень, підприємство зупинило свою діяльність не відповідають дійсності, не підтверджені будь-якими доказами та є лише припущенням ліквідатора; ліквідатором не досліджено та не враховано, що в попередні роки підприємство спрацьовувало збитково, та трималося за рахунок фінансової допомоги, яка надавалась ОСОБА_2 .
Щодо порушення вимог ст. 238 ЦК України ОСОБА_2 у запереченнях зазначено, що ліквідатором не обґрунтовано яким чином факт порушення вказаної статті вплинув на діяльність ТОВ «Істріан» та яким чином це можна кваліфікувати як доведення до банкрутства; будь-якого обґрунтування стосовно того, що вчиняючи відповідний правочин щодо продажу корпоративних прав ТОВ «Істріан» з порушенням ст. 238 ЦК України підприємство стало неплатоспроможним ліквідатором не наведено.
Твердження ліквідатора банкрута стосовно відсутності в матеріалах справи доказів оплати корпоративних прав на користь ТОВ «Істріан» не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявні виписки з рахунку ТОВ «Істріан», згідно з якими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 перерахували кошти на рахунок банкрута. ОСОБА_2 зазначено, що таким чином, відсутні підстави вважати, що передання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Інвест Груп» з подальшим продажем корпоративних прав є доведенням до банкрутства.
Відповідно до заперечень на балансі ТОВ «Істріан» знаходилась дебіторська заборгованість перед ВАТ ХК «Краян» в сумі 3 187 804 грн. та враховуючи порушення справи про банкрутство останнього, було подано заяву про визнання кредиторських вимог на вказану суму, за результатом розгляду якої постановою Вищого господарського суду від 07.11.2007р. було відмовлено. Оскільки в подальшому ВАТ ХК «Краян» був визнаний банкрутом, отримання виконання своїх зобов`язань вже не представлялося можливим.
Стосовно дебіторської заборгованості по переплаті обов`язкових платежів до бюджету вказано, що ТОВ «Істріан» було подано позов до Одеського окружного адміністративного суду, який був задоволений та ухвалене рішення суду було виконане у 2013р. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Істріан», які були витрачені на розрахунки з кредиторами.
Щодо висновків арбітражного керуючого про можливу наявність ознак доведення до банкрутства, ОСОБА_2 , посилаючись на положення Наказу Міністерства економіки України від 19.01.2006р. №4 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», зазначає, що справа про банкрутство ТОВ «Істріан» порушена 28.10.2014р., а тому дії відповідальних осіб, які можуть бути кваліфіковані як доведення до банкрутства повинні бути здійснені у період з 28.10.2011р. по 28.10.2014р. Таких умисних дій, які б спричинили стійку неплатоспроможність в зазначений період арбітражним керуючим не наведено.
Посилаючись на положення ст.ст. 256 , 257 ЦК України, ОСОБА_2 зазначено, що відлік строку на подання заяви про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності повинен обраховуватися від 03.02.2015р. з дня відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора та завершився т03.02.2018р., а той факт, шо постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019р. призначено ліквідатором банкрута Колмикову Т.О. не може бути підставою для зміни порядку обрахування стоків позовної давності. ОСОБА_2 просить застосувати строки позовної давності у тому разі, якщо суд дійде до висновку щодо наявності факту доведення до банкрутства.
Розглянувши заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Колмикової Т.О. з доданими до неї доказами, відзив на заяву, вислухавши представників сторін та учасника, суд встановив:
Постановою Господарського суду Одеської області від 03.02.2015р. визнано банкрутом ТОВ „Істріан"; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пейчева В.С.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019р. призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О. ліквідатором ТОВ "Істріан" у справі № 916/3330/14.
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. надано звіт від 19.05.2020р. (вх. №ГСОО 12685/20 від 20.05.2020р.) за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ «Істріан» щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій разі банкрутства. У зазначеному аналізу зроблений наступний висновок: у ТОВ «Істріан» відсутнє будь-яке майно, яке може бути використане для задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Істріан» перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності; товариство невзмозі відновити свою платоспроможність; в ході проведеного аналізу не виявлено ознак фіктивного банкрутства; відповідно до економічних показників наявні правові підстави стверджувати про наявність ознак доведення до банкрутства за приписами кримінального законодавства України; відсутні відомості про наявність в діях посадових осіб боржника ознак складових адміністративного правопорушення - незаконних дій у разі банкрутства, протягом періоду, за який не сплинув термін давними притягнення до відповідальності.
У звіті ліквідатором банкрута зазначено, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2010р. по справі №2-11285/10 за боржником було зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, однак згідно отриманої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.11.2019р. будь-яке майно за боржником не зареєстровано та згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.03.2020р. ТОВ «Інвест-Груп» є власником комплексу нежитлових будівель. Ліквідатором банкрута вказано, що із документів реєстраційної справи ТОВ «Інвест-Груп» встановлено, що ТОВ «Істріан» в особі директора Усольцевої Т.В. прийнято рішення №1 засновника від 07.12.2010р. про створення ТОВ «Інвест-Груп», для забезпечення діяльності внесено до статутного капіталу ТОВ «Інвест-Груп» комплекс нежитлових будівель вартістю 2 062 312 грн., що належав ТОВ «Істріан».; станом на 2010р. одноосібним засновником ТОВ «Інвест-Груп» було ТОВ «Істіран» з долею у статутному капіталі, що дорівнювала 100%. 02.02.2011р. між ТОВ «Істріан» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є 100% частки у статутному капіталі. Посилаючись на положення зазначеного договору, ліквідатор банкрута зазначає, що ОСОБА_2 порушила законодавчі норми п. 3 ст. 238 ЦК України та матеріали справи про банкрутство ТОВ «Істріан» не містять інформацію про розрахунок ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за набуті корпоративні права відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу від 02.02.2011р. Посилаючись на рішення засновників ТОВ «Інвест-Груп» від 02.02.2011р., 21.06.2011р., 29.06.2017р., 21.07.2017р., згідно яких приймались рішення щодо виведення зі складу учасників ТОВ «Інвест-Груп» - ТОВ «Істріан» у зв`язку із продажем своєї частки у статутному капіталі товариства, прийняття до складу учасників ТОВ «Інвест-Груп» ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у зв`язку з купівлею частки у статутному капіталі товариства та в подальшому виведення їх зі складу учасників ТОВ «Інвест-Груп» та здійснення перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Груп», ліквідатор банкрута зазначає, що така ситуація негативно відобразилася на фінансовому стані банкрута, оскільки після вибуття із власності ТОВ «Істріан» комплексу нежитлових будівель, товариство припинило свою господарську діяльність.
Ліквідатором банкрута вказано, що керівником ТОВ «Істріан», як вбачається з даних балансу боржника, не велась претензійно-позовна робота, що фактично призвело до втрати боржників, які були винні грошові кошти ТОВ «Істріан», що в свою чергу призвело до фактичної втрати активу підприємства, що кваліфікується як нанесення збитків з вини осіб, якими не вжито відповідних дій, а саме не забезпечено проведення претензійно-позовної роботи, відповідно до обов`язків, покладених на них Статутом.
Ліквідатор банкрута вважає, що в діях посадових осіб ТОВ «Істріан» можуть мати місце навмисні дії щодо бездіяльності в частині проведення претензійно-позовної роботи, що може свідчити про навмисне безоплатне відчуження майна на користь третіх осіб, надання послуг без відповідної оплати за їх надання тощо, дії направлені на зменшення активу товариства з метою подальшого доведення до банкрутства ТОВ «Істріан».
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. в підтвердження викладених обставин у заяві про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 за зобов`язаннями ТОВ «Істріан» у зв`язку із доведенням до банкрутства та у звіті від 19.05.2020р. надано: рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2010р.; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.11.2019р.; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.03.2020р.; рішення №1 засновника ТОВ «Інвест-Груп» від 07.12.2010р., акт приймання-передачі від 06.12.2010р., протокол №19 зборів засновників (учасників) ТОВ «Істріан» від 01.02.2011р.; договір купівлі-продажу від 02.02.2011р., протокол №2 зборів учасників ТОВ «Інвест-Груп» від 02.02.2011р., протокол №3 учасників ТОВ «Інвест-Груп» від 21.06.2011р., договір купівлі-продажу від 21.06.2011р., протокол №29/06 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Інвест-Груп» від 29.06.2017р., протокол №19/07 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Інвест-Груп» від 21.07.2017р., баланс ТОВ «Істріан» станом на 31.12.2012р., інвентаризаційні описи від 11.05.2020р.
В матеріалах справи наявні квитанції, згідно яких ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Істріан» здійснювалося перерахування коштів згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав від 02.02.2011р.
Представником ТОВ «Істріан» надана копія заяви від 05.10.2006р., яка подавалася до Господарського суду Одеської області, про визнання кредитором по справі №5/297-06-7817 про банкрутство ВАТ ХК «Краян» на суму 3 187 804, 02 грн.
Ухвалою попереднього засідання суду від 27.03.2007р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «ХК «Краян», до якого включені вимоги ТОВ «Істріан» на загальну суму 3 187 804, 02 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007р. апеляційну скаргу ТОВ «Істріан» задоволено частково, змінено висновок ухвали господарського суду Одеської області від 27.03.2007р. по справі №7-5/297-06-7817 в частині визнання ТОВ «Істріан» конкурсним кредитором з вимогами на суму 2 742 471, 35 грн. у четверту чергу.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2007р. по справі №7-5/297-06-7817 постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007р. в частині розгляду грошових вимог ДП «Краян-Ніка» ВАТ ХК «Краян», ТОВ «Істріан» до боржника змінена, виключивши з резолютивної частини цієї постанови частини першу, другу та третю.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі №2а-9342/08/1570 заяву ГУДКС України в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2019р. у справі №2а-9342/08/1570 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі. Згідно зазначеної ухвали судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2009р. адміністративний позов ТОВ «Істріан» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Істріан» в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2007р. у сумі 2 252 922 грн. Судом встановлено, що за виконавчим листом від 30.12.2009р. фактично відшкодовано 2 252 922 грн.
Ухвалою попереднього засідання від 09.12.2014р. у цій справі затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Істріан" з вказівкою розміру вимог та черговості їх задоволення, до якого в тому числі включені вимоги ОСОБА_3 в сумі 1218 грн. із задоволенням в першу чергу та в сумі 3 365 410 грн. із задоволенням у четверту чергу.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ «Істріан» перед ОСОБА_3 , яка підтверджена рішенням Приморського районного суду від 25.09.2014р. по справі №522/12555/14, виникла за договором поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ГК України умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Згідно ч.ч.2, 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р. N 14 (далі - Методичні рекомендації), об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Суб`єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, органи податкової служби, керівництво).
Відповідно до ч. 4 Методичних рекомендацій доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Згідно ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу та інше.
Ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ч. 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ст. 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч. 1 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Висновки суду
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства.
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом Кодексу України з процедур банкрутства притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
Така правова позиція наведена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018р. у справі № 923/862/15, від 28.08.2018р. у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018р. у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019р. у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019р. у справі № 923/1494/15.
Визначене нормами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.
Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
При цьому, Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).
Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 16.06.2020р. у справі № 910/21232/16.
Щодо об`єктивної сторони порушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень, визначених ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Приписи ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.
Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Предмет доказування при доведенні до банкрутства:
- втрати, яких зазнали кредитори (матеріальна шкода, збитки). Збитки вимірюються розміром затверджених судом вимог у реєстрі кредиторів;
- вартість наявних активів у банкрута, що включені до ліквідаційної маси, загальна сума вимог кредиторів та витрат процедур;
- різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;
- дії та події, які викликали стійку неплатоспроможність боржника та осіб, які відповідальні за їх здійснення;
- вина/відсутність вини конкретних осіб.
З наведеного слідує, що ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.
Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство, необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:
1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;
2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);
3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.
Окремо слід відзначити, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 Господарського кодексу України).
Виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.
Судом встановлено, що підставою для звернення ліквідатором банкрута із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 став проведений аналіз фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ «Істріан», яким встановлено в діях посадових осіб банкрута наявність дій, що спрямовані на доведення до банкрутства, а саме: перебування у власності ТОВ «Істріан» нежитлових приміщень, які були внесені до статутного капіталу ТОВ «Інвест Груп», та які в подальшому на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав були передані фізичним особам без відповідної оплати на користь банкрута; не здійснення ОСОБА_2 належним чином претензійно-позовної роботи.
З матеріалів справи, а саме з платіжних доручень, вбачається, що фізичними особами ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Істріан» здійснювалося перерахування коштів згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав від 02.02.2011р., чим спростовані доводи ліквідатора банкрута про безоплатність вказаних договорів, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що передання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Інвест Груп» з подальшим фактом продажу корпоративних прав мало наслідком неплатоспроможність боржника.
Твердження ліквідатора банкрута щодо не здійснення ОСОБА_2 належним чином претензійно-позовної роботи спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: заявою ТОВ «Істріан» про визнання кредиторських вимог та ухвалами суд першої, апеляційної та касаційної інстанцій за результатами її розгляду, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду.
Також, суд зазначає про надання ОСОБА_3 поворотної фінансової допомоги ТОВ «Істріан», що підтверджується рішенням суду.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються, суд дійшов висновку, що ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 спричинено неплатоспроможність боржника, та які б свідчили про факт доведення ТОВ «Істріан» до банкрутства внаслідок таких дій (бездіяльності).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" грошових коштів в сумі 5 138 684, 30 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" у зв`язку з доведенням до банкрутства.
Приймаючи до уваги відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" грошових коштів в сумі 5 138 684, 30 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" у зв`язку з доведенням до банкрутства, позовна давність не застосовується.
Керуючись ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" арбітражному керуючому Колмиковій Т.О. у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" грошових коштів в сумі 5 138 684, 30 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" у зв`язку з доведенням до банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 02.10.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 08.10.2020р.
Копію ухвали надіслати: арбітражному керуючому Колмиковій Т.О. (65065, м. Одеса, а/с 61), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Л.І. Грабован
