УХВАЛА
18 червня 2020 року
Київ
справа №9901/141/20
адміністративне провадження №П/9901/141/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник -Томенко Ж.М., у справі №9901/141/20
за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним Указу Президента №405/2018 від 02 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ :
01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції із позовом, у якому просив визнати протиправним Указ Президента №405/2018 від 02 грудня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим", яким було звільнено ОСОБА_1 з посади за поданою ним належною заявою про звільнення від 22 листопада 2018 року, поданою на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України через невиконання законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору, зобов`язати Президента України як роботодавця, забезпечити сплату ОСОБА_1 середнього заробітку за період чинності Указу Президента України №405/2018 від 02 грудня 2018 року до моменту належного звільнення ОСОБА_1 з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.
15 червня 2020 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М .
У заяві про відвід ОСОБА_1 зазначає, що наразі Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду відбувається розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/17866/18 за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України та Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представництво) щодо правомірності змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 року №784.
Для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Шишова О.О. - головуючого, суддів - Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М .
Заявник зазначає, що Указом Президента України від 02 грудня 2018 року №405/2018 він був звільнений з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим на підставі заяви про звільнення за власним бажанням за частиною 3 статті 38 КЗпПУ від 22 листопада 2018 року через обмеження трудових прав та саме за тими нормами Кабінету Міністрів України №784, які оскаржуються у справі №826/17866/18.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги у справі №826/17866/18.
01 червня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України про скасування Указу Президента України №405 про звільнення ОСОБА_1 з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 01 червня 2020 року визначено склад колегії суддів: Жук А.В. (головуючий суддя), судді: Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним Указу Президента №405/2018 від 02 грудня 2018 року, а позовну заяву залишено без руху.
Заявник, обґрунтовуючи доводи заяви про відвід судді, зазначає, що суддя Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М., приймаючи участь у розгляді клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою у справі №9901/141/20, завідомо мала знати, що ця справа стосується подібних питань, що й справа №826/17866/18, де суддя Мельник-Томенко Ж.М. є членом колегії суддів.
При цьому ОСОБА_1 вважає, що поведінка судді Мельник- Томенко Ж.М. викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, особливо з урахуванням матеріалів справ №9901/141/20 та №826/17866/18.
На думку заявника, після винесення ухвали колегії суддів Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №9901/141/20, суддя Мельник-Томенко Ж.М. має особисту зацікавленість у вирішенні справи №826/17866/18 таким чином, щоб встановити нібито відсутність порушення нормами Постанови Кабінету Міністрів України №784 від 12 вересня 2018 року інтересів Представництва та трудових прав його службових осіб.
Також заявник припускає, що у разі встановлення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду зазначених вище порушень норм законодавства при касаційному розгляді справи №826/17866/18, означатиме потребу перегляду сформованої саме за участю судді Мельник-Томенко Ж.М. правової позиції Верховного Суду вже при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 у справі №9901/141/20.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Проаналізувавши викладені в заяві ОСОБА_1 доводи, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. у цій справі.
Зокрема, заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України, оскільки вона мотивована посиланням на питання, які вирішувалися у справі №9901/141/20 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, як судом першої інстанції, під час ухвалення процесуального рішення щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом у цій справі у відповідності до норм КАС України, а всі мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку з участю у складі колегії суддів при розгляді іншої справи не є таким, що може свідчити про упередженість чи необ`єктивність суді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник - Томенко Ж.М .
Між тим, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ`єктивності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М., у результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у її неупередженості з матеріалів позовної заяви та доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, Суд вважає, що доводи викладені у заяві ОСОБА_1 , не підтверджені жодними доказами та не можуть розцінюватися як неупередженість судді та його необ`єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість винесення Верховним Судом законного, справедливого та належним чином обгрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі.
Також, обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ`єктивності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. , оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
Крім цього, Суд звертає увагу на те, що з доводів та меж заяви про відвід не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок між судовими розглядами справ №9901/141/20 та №826/17866/18, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. , а доводи позивача, якими обґрунтована заява про відвід в частині розгляду іншої справи - №826/17866/18 не є підтвердженням упередженого ставлення судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. щодо об`єктивного та справедливого вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М., питання про відвід суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 40, 236, 243, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник -Томенко Ж.М. у справі №9901/141/20 визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.А. Данилевич
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду
