-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
22 червня 2020 року
Київ
справа №9901/141/20
адміністративне провадження №Зі/9901/114/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М. від розгляду адміністративної справи №9901/141/20 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним Указу,
ВСТАНОВИВ:
На адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М.
Ухвалою від 18 червня 2020 року Верховний Суд визнав заявлений позивачем відвід необґрунтованим та передав заяву про відвід для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Протоколом автоматизованого розподілу від 19 червня 2020 року заяву про відвід судді передано для вирішення судді Гімону М. М.
Підставою для відводу заявник вказав пункт 2 і 4 частини першої статті 36 та частину першу статті 37 КАС України.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, позивач посилався на те, що суддя Мельник -Томенко Ж. М. перебуває у складі колегії суддів у справі №826/17866/18, у якій касаційне провадження відкрито за скаргою ОСОБА_4 , до якої приєднався ОСОБА_1 . Заявник зазначає, що у справі №826/17866/18 предметом спору є, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 року №784, прийняття якої спричинило порушення трудового законодавства щодо повідомлення позивача про зміну істотних умов праці, що стало підставою для подання ним заяви про звільнення. Проте формулювання причин звільнення в Указі не узгоджується із поданою заявою, що стало підставою для звернення до суду з позовом і є предметом судового розгляду у справі №9901/141/20.
На переконання заявника, у разі встановлення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду порушень норм законодавства при касаційному розгляді справи №826/17866/18, це означатиме потребу перегляду сформованої саме за участю судді Мельник-Томенко Ж.М. правової позиції Верховного Суду вже при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 у справі №9901/141/20.
Заявник наполягає, що приймаючи участь у розгляді клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою у справі №9901/141/20 та залишаючи позов без руху, суддя Мельник-Томенко Ж. М. завідомо мала знати, що ця справа стосується подібних питань, що й справа №826/17866/18, де вона є членом колегії суддів, а тому повинна була заявити самовідвід, але цього не зробила.
Така поведінка судді, на думку ОСОБА_1 викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, свідчить про зацікавленість судді у розгляді обох справ, щоб встановити нібито відсутність порушення нормами Постанови Кабінету Міністрів України №784 від 12 вересня 2018 року інтересів Представництва та трудових прав його службових осіб.
Зазначаючи з посиланням на частину першу статті 37 КАС України про недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, заявник вважає, що з урахуванням матеріалів справ №9901/141/20 та №826/17866/18, у справі №9901/141/20 застосовується правило щодо «цієї самої справи», що виключає можливість участі судді Мельник-Томенко Ж. М. у її розгляді.
Вивчивши доводи заяви про відвід судді Мельник-Томенко Ж. М., вважаю, що підстави для її задоволення відсутні.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді Мельник-Томенко Ж. М., вважаю, що з доводів та меж заяви про відвід не простежується будь-яка залежність чи прямий зв`язок між судовими справами №9901/141/20 та №826/17866/18, у заяві не наведено обставин, які прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М., а доводи позивача, якими обґрунтована заява про відвід в частині розгляду іншої справи - №826/17866/18 не є підтвердженням упередженого ставлення судді щодо об`єктивного та справедливого вирішення справи №9901/141/20.
Крім того, наведені доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в об`єктивності або неупередженості судді при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки зводяться до власних припущень заявника, які не містять достатніх обґрунтувань.
Посилання на частину першу статті 37 КАС України, відповідно до якої суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі, є недоречними, оскільки зазначена норма стосується конкретної справи і не може бути поширена на інші справи, у яких на переконання особи вбачається подібність правовідносин, пов`язаність обставин або вимог.
Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Мельник-Томенко Ж. М. і викликали необхідність її відводу, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 256 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М. від розгляду адміністративної справи №9901/141/20.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
М.М. Гімон,
Суддя Верховного Суду
скопійовано
-
скопійовано
-
