ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2020 р. Справа № 911/378/17
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства",
м. Славутич
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
м. Київ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз",
Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка
про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості на суму 52149345,98 грн.
в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство.
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 р.
16.09.2019 р. на адресу суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд зобов`язати Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в загальному обсязі 7803,821 тис. куб. метрів та стягнути 52149345,98 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природний газ в загальному обсязі 7803,821 тис. куб. метрів.
Вказану позовну заяву передано для розгляду судді Лопатіну А.В. в межах провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (витяг з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2019 р.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2019 р. прийнято до розгляду позовну заяву АТ "Укртрансгаз" до КП "Управління житлово-комунального господарства" про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості, в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство КП "Управління житлово-комунального господарства", призначено позовну заяву у підготовчому засіданні на 16.10.2019 р.
07.10.2019 р. на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 20.11.2019 р.
20.11.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подано пояснення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2019 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.12.2019 р.
02.12.2019 р. на поштову адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, заява про залучення до участі в справі третьої особи та заперечення на пояснення АТ "Укртрансгаз".
11.12.2019 р. на поштову адресу суду від позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення до відзиву.
Ухвалою суду від 17.12.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"; залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 05.02.2020 р.
05.02.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на письмові пояснення АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз".
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2020 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 18.03.2020 р.
17.02.2020 р. на поштову адресу суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли пояснення щодо позовної заяви.
20.02.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 18.03.2020 р. повідомлено учасників справи, що підготовче судове засідання з розгляду справи, призначене на 18.03.2020 р. о 10:15 год., не відбулось у зв`язку із запровадженням Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" з 12.03.2020 р. до 03.04.2020 р. карантину, строк дії якого продовжено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. № 239 до 24.04.2020 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2020 р. розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 20.05.2020 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 17.06.2020 р.
16.06.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано письмові пояснення.
17.06.2020 р. судом оголошено перерву в судовому засіданні до "05" серпня 2020 року о 11:00 год.
07.07.2020 р. на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення позивача.
Ухвалою суду від 05.08.2020 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2020 р.
28.09.2020 р. на електронну адресу суду від третьої особи - АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшло клопотання про долучення судової практики.
В судове засідання з`явились як представники позивача і відповідача так і представники третіх осіб.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи присутніх представників учасників у справі, суд
встановив:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось із позовом до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про зобов`язання повернення в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в загальному обсязі 7803,821 тис. куб. метрів та стягнення 52149345,98 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в загальному обсязі 7803,821 тис. куб. метрів.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним здійсненням відповідачем відбору у січні, лютому, березні та квітні 2017 р. природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є АТ «Київоблгаз», за відсутності постачальника відповідних обсягів природного газу, а отже і відсутності підстав здійснення відбору природного газу, у зв`язку з чим, відповідач повинен був самостійно припинити власне газоспоживання як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2493 та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2496.
Виходячи з вищенаведеного, позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача з посиланням на положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2016 р. між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Управління житлово-комунального господарства" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 1838/1617-БО-17 (далі - договір № 1838/1617-БО-17), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору № 1838/1617-БО-17 природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).
Пунктом 2.1. договору № 1838/1617-БО-17 передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 2 524 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: у жовтні 2016 року - 85,0 тис. куб. метрів; у листопаді 2016 року - 320,0 тис. куб. метрів; у грудні 2016 року - 433,0 тис. куб. метрів; у січні 2017 року - 580,0 тис. куб. метрів; у лютому 2017 року - 643,0 тис. куб. метрів; у березні 2017 року - 463,0 тис. куб. метрів.
Слід зазначити, що відповідно до умов додаткової угоди від 31.03.2017 р. № 5 до договору постачання природного газу від 28.10.2016 р. № 1838/1617-БО-17 постачання природного газу має здійснюватись також, зокрема в квітні 2017 р.
Крім того, споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1. договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділу 13 договору (пункт 3.2. договору № 1838/1617-БО-17).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4. договору № 1838/1617-БО-17).
Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 (п. 4.1. договору № 1838/1617-БО-17).
Пунктом 7.4. договору № 1838/1617-БО-17 визначено, що постачальник зобов`язаний, зокрема забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.
У відповідності до п. 12.1. договору № 1838/1617-БО-17 (з урахуванням змін у відповідності до додаткової угоди від 31.03.2017 р. № 5) договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 р. до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Окрім наведеного, також матеріали справи містять належним чином завірену копію договору постачання природного газу від 14.09.2016 р. № 1555/1617-ТЕ-17, укладеного між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Управління житлово-комунального господарства" (споживач), керуючись ЗУ «Про ринок природного газу», постановою КМУ від 01.10.2015 р. № 758 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)», іншими нормативно-правовими актами.
Умовами вказаного договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. договору № 1555/1617-ТЕ-17).
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору № 1555/1617-ТЕ-17 природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).
Пунктом 2.1. договору № 1555/1617-ТЕ-17 передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р. (включно) природний газ обсягом до 11 656 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: у жовтні 2016 року - 825,0 тис. куб. метрів; у листопаді 2016 року - 1799,0 тис. куб. метрів; у грудні 2016 року - 2304,0 тис. куб. метрів; у січні 2017 року - 2543,0 тис. куб. метрів; у лютому 2017 року - 2222,0 тис. куб. метрів; у березні 2017 року - 1963,00 тис. куб. метрів.
Слід зазначити, що відповідно до умов додаткової угоди від 31.03.2017 р. № 2 до договору постачання природного газу від 14.09.2016 р. № 1555/1617-ТЕ-17 постачання природного газу має здійснюватись також, зокрема в квітні 2017 р.
Крім того, споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1. договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділу 13 договору (пункт 3.2. договору № 1555/1617-ТЕ-17).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4. договору № 1555/1617-ТЕ-17).
Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, та Кодексом транспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493 (п. 4.1. договору № 1555/1617-ТЕ-17).
Пунктом 7.4. договору № 1555/1617-ТЕ-17 визначено, що постачальник зобов`язаний, зокрема забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.
У відповідності до п. 12.1. договору № 1555/1617-ТЕ-17 договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 р. до 31.03.2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Матеріали справи містять копії листів НАК "Нафтогаз України" від 16.02.2017 р. № 26-1655/1.2-17, від 16.03.2017 р. № 26-2698/1.2-17, від 28.03.2017 р. № 26-2979/1.8-17, від 13.04.2017 р. № 26-3443/1.2-17, від 17.05.2017 р. № 26-4203/1.8-17, від 27.09.2017 р. № 26-6949/1.2-17, від 28.12.2016 р. № 26-9372/1.2-16, від 30.01.2017 р. № 26-883/1.2-17, від 03.03.2017 р. № 26-2371/1.2-17, від 28.12.2016 р. № 26-9320/1.2-16, від 30.01.2017 р. № 26-781/1.2-17, від 28.02.2017 р. № 26-1975/1.2-17, відповідно до змісту яких, з огляду на те, що відповідач надав до НАК "Нафтогаз України" графік погашення заборгованості, але не здійснює розрахунки за поточне споживання природного газу та погашення заборгованості згідно графіку, підприємству на січень, лютий, березень 2017 р. не виділяються номінації щодо обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям, бюджетним установам та організаціям. З зазначених підстав, з посиланням на невиконання умов п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758 НАК "Нафтогаз України", було повернено відповідачу без підписання акти приймання-передачі природного газу за січень, лютий, березень, квітень 2017 р.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі начальника Чернігівського ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» та Комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства" у спірний період існували договірні відносини на підставі договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.04.2016 р. № СHR/2016/0685/ НОМЕР_1 , належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи (доказів припинення дії договору у встановлений п. 11.1. такого договору спосіб матеріали справи не містять). Поряд із цим, матеріали справи містять належним чином завірені копії підписаних уповноваженими представниками обох сторін договору та скріплені відтисками печаток підприємств актів надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у січні, лютому, березні, квітні 2017 р. від 31.01.2017 р. № 01-17-1604000400/CHR/2016/0685, від 28.02.2017 р. № 02-17-1604000400/CHR/2016/0685, від 31.03.2017 р. № 03-17-1604000400/CHR/2016/0685, від 30.04.2017 р. № 04-17-1604000400/CHR/2016/0685 (належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи).
Окрім наведеного, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до договору розподілу від 01.01.2016 р., укладеного між оператором ГРМ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та споживачем КП "Управління житлово-комунального господарства" шляхом підписання заяви-приєднання № 09420VD88UDT016 у січні, лютому, березні, квітні 2017 р. оператором було розподілено, а споживачем прийнято природний газ, що підтверджується актами надання послуг з розподілу природного газу від 31.01.2017 р.; від 28.02.2017 р., від 31.03.2017 р., від 30.04.2017 р. підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств, належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи.
Разом з тим, як вже зазначалось, позивач стверджує, що відповідач набув природний газ у січні, лютому, березні, квітні 2017 року без будь-якої правової підстави, що відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України породжує обов`язок останнього повернути відповідне майно в натурі чи відшкодувати його вартість.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
При цьому, за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин першої та другої ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно із ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 р. у справі № 757/16163/17 наголосив на тому, що ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошові кошти; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
З огляду на викладене вище можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Отже, оскільки сам факт споживання газу відповідачем у визначених обсягах не заперечується, підлягає встановленню наявність або відсутність підстав для такого споживання.
Правові засади функціонування ринку природного газу визначені положеннями Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 17, 18, 27, 37 частини першої ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Положеннями частини першої ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" врегульовано, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.
Згідно з частинами першою та третьою ст. 12 названого Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до частини другої ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Відповідно до п. 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2496 (далі - Правила) (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
Згідно з абзацами 1-3 п. 9 розділу II Правил постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.
Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу II Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Управління житлово-комунального господарства" (споживач) укладено договори постачання природного газу від 28.10.2016 р. № 1838/1617-БО-17 та від 14.09.2016 р. № 1555/1617-ТЕ-17 відповідно до умов яких постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити природний газ, на умовах вказаних договорів.
Вказаними договорами між сторонами було погоджено обсяги постачання та споживання природного газу, зокрема у січні, лютому, березні та квітні 2017 року.
В матеріалах справи містяться листи НАК "Нафтогаз України" від 16.02.2017 р. № 26-1655/1.2-17, від 16.03.2017 р. № 26-2698/1.2-17, від 28.03.2017 р. № 26-2979/1.8-17, від 13.04.2017 р. № 26-3443/1.2-17, від 17.05.2017 р. № 26-4203/1.8-17, відповідно до змісту яких акти приймання-передачі природного газу за період із січня по квітень 2017 року повернуто без підписання, з огляду на те, що, у зв`язку з невиконанням умов п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2015 р. № 758 не було підтверджено планових обсягів (номінації) природного газу на період із січня по квітень 2017 року.
Разом з тим, вищенаведене не дає підстав для висновку про несанкціонований відбір природного газу з ГТС, оператором якої є АТ «Укртрансгаз», виходячи з наступного:
Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.
Отже, виходячи з наведеного вище, за відсутності у споживача підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.
Разом з тим, статтею 10 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання, вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.
Згідно із ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 року, №46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.
Отже на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 р. у справі №904/5621/17, від 21.03.2018 р. у справі №911/656/17, від 14.05.2018 р. у справі №926/680/17, від 12.03.2019 р. у справі №917/325/18, від 05.03.2019 р. у справі №923/351/18.
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено звіти ПАТ "Київоблгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках в спірний період, згідно з якими відповідачем використано природний газ у розмірі 7803,821 тис.куб.м., що також підтверджує наявність договірних правовідносин у даній справі, оскільки надання позивачем складених ним документів обліку, у тому числі й у відношенні спірного обсягу природного газу, свідчить про наявність договірних відносин з Оператором газорозподільної системи, які регламентують відносини небалансу по такому газу, що є несумісним з твердженням позивача про відсутність жодних правових підстав відносно передачі такого спірного газу з газотранспортної системи позивача відповідачу.
Виходячи з наведеного, а також врахувавши те, що відповідачем у спірний період спожито природний газ в обсязі, який не перевищує обумовлений договорами постачання природного газу 28.10.2016 р. № 1838/1617-БО-17 та від 14.09.2016 р. № 1555/1617-ТЕ-17 обсяг природного газу, який зобов`язаний постачальник, згідно змісту вказаних договорів, поставити споживачу (тобто, що, крім іншого, підтверджує спожиття природного газу відповідачем саме на виконання вказаних договорів), незважаючи на ненадання номінацій щодо планових обсягів постачання природного газу, спростовує твердження про безпідставне спожиття відповідного газу.
Доводи третьої особи - НАК "Нафтогаз України", що відсутність надання номінації на постачання природного газу відповідачу на січень, лютий, березень, квітень 2017 року та не підписання актів приймання-передачі природного газу за вказаний період свідчить про відсутність господарських операцій з поставки природного газу між ним та відповідачем, відхиляються судом, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" (чинній в спірний період), якою було затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), було визначено обов`язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені п.п. 15-17 цього Положення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року, яка діяла до 01.04.2017 року, затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).
Відповідно до вказаного Положення на НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язки продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Згідно з пунктом 17 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року обов`язок постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється за певних умов, зокрема, за умов укладення договору та відсутності заборгованості за використаний природний газ.
Як вже зазначалось, розпорядженням Кабінету Міністрів України №742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" від 05.10.2016 року для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 року, №46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (п. 1).
Встановлено операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (п. 2 вказаного Розпорядження).
Отже, третя особа - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціального нормативного правового акту щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", була зобов`язана видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, що було обов`язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не його правом.
Водночас, саме внаслідок дій третьої особи - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо ненадання відповідачу номінацій на плановий обсяг газу, у оператора ГРМ (позивача) виник неврегульований небаланс обсягів природного газу за січень, лютий, березень, квітень 2017 року, тому посилання позивача у позові на відбір відповідачем природного газу за спірний період за відсутності виданих останньому номінацій на планові поставки газу не може бути кваліфіковано як несанкціонований відбір та не вказує про безпідставність набуття відповідачем спірних обсягів природного газу з газотранспортної системи позивача.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірний період природний газ було спожито на підставі укладеного з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу, що в повній мірі спростовує твердження позивача про відсутність у відповідача будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період.
При цьому, згідно з п. 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.
Згідно з п. 13 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.
Відповідно до п. 14 розділу II Правил постачання природного газу за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року №338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за №703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу постачальником чи оператором газотранспортної системи повідомлення про необхідність припинити газоспоживання за спірний період.
Відсутність в матеріалах справи вказаних доказів, як і доказів на підтвердження вжиття постачальником або Оператором ГРМ/ГТС на замовлення постачальника заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, свідчить про недоведеність споживання відповідачем природного газу у спірний період з порушенням вимог чинного законодавства, без достатньої правової підстави.
Отже, враховуючи, що між відповідачем (як споживачем) та НАК "Нафтогаз України" (як постачальником), ПАТ "Київоблгаз" (як газорозподільним підприємством), АТ "Укртрансгаз" (як транспортувальником) наявні договірні правовідносини, якими передбачено споживання природного газу у спірний період (січень, лютий, березень, квітень 2017 року) у відповідному розмірі, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами, суд дійшов висновку, що правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212-1213 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач.
Поряд із зазначеним, враховуючи, що позивачем заявлено одночасно дві вимоги щодо повернення безпідставно набутого майна та стягнення його вартості, суд зазначає на наступне:
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
В той же час, положеннями цивільного законодавства не надано права особі, яка вважає себе власником майна, одночасно вимагати повернення майна та відшкодування його вартості.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами частини першої ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з частинами першою, другою, третьою ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства "Укртрансгаз" не підлягають задоволенню судом у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю, а тому, суд відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, суд відносить на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості на суму 52149345,98 грн. відмовити повністю.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2020 р.
Суддя А.В. Лопатін