ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2629/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6114/2020
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020
у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Полякова Б.М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020
у складі судді
у справі за заявою ОСОБА_1
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 21 лютого 2020 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
2. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед ТОВ "Манівео" Швидка фінансова допомога", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Міолан", АТ "Банк Форвард", АТ "ПУМБ", АТ "ОТП Банк", АТ КБ "Приват-Банк", АТ "Альфа-Банк", АТ "Ощадбанк", ТОВ Фінансова компанія "Дінеро", ТОВ "Кредит Маркет", ТОВ "Форза", ТОВ "Прості займи", на умовах, передбачених кредитними договорами.
3. 25.02.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, строку їх виконання згідно із законом або договором, а також документів з банківських установ, які підтверджують наявність та розмір вказаних сум заборгованості;
- відомостей про реєстрацію місця проживання станом на момент подання заяви;
- копій документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (відомості з державного реєстру правочинів);
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- відомостей про наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном; їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках. У разі їх відсутності, подати відповідні докази;
- відомостей про реєстрацію місця проживання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. 19.03.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2629/20 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто без розгляду, у зв`язку з тим, що зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 недоліки ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув. Ухвала прийнята з посиланням на частини четверту, шосту статті 174 Господарського процесуального кодексу України та частини першу - третю статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, суд звернув увагу боржника на те, що у відповідності до пункту 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків
5. 07.04.2020 (відповідно до відмітки відділення поштового зв`язку на конверті) ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 19.03.2020 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Скаржник зазначав, що його заява містить в якості додатка конкретизований список кредиторів та боржників, а для уточнення цієї інформації боржник додав кредитну історію Українського бюро кредитних історій. На момент подання заяви боржником було надано копію паспорту, що містить відповідну відмітку про реєстрацію місця проживання. Ним протягом останнього року до дня подання заяви не здійснювалось правочинів щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та не укладалось угод на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто дії, визначені пунктом 7 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак відсутні будь-які документи, які б підтверджували здійснення чи укладання вищезазначеного. Також, боржником було додано до заяви опис майна, що йому належить - рухоме та/або нерухоме майно за боржником не зареєстроване.
7. На день звернення з заявою боржник є безробітним, відкритих рахунків не має, тому не надав відповідних доказів щодо наявних рахунків до заяви.
8. Щодо надання доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією боржник вказував, що у нього відсутня реальна можливість сплати такого авансового внеску одноразово на дату звернення з заявою, без отримання коштів у фінансових установ, що додатково збільшить суму заборгованості, а тому він порушив перед судом клопотання про звільнення від сплати винагороди арбітражному керуючому на момент подання заяви і клопотання. Боржник вважає, що за аналогією закону, у даному випадку, можливо керуватися судовою практикою, яка сформувалась щодо сплати судового збору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. 30.06.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/2629/20 залишено без змін. Матеріали справи № 910/2629/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень є обов`язковою складовою матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відсутність якої є прямою підставою для суду залишити таку заяву без руху як таку, що не відповідає вимогам процесуального закону. Апеляційний господарський суд зазначив, що судовий збір та винагорода керуючому реструктуризацією за своєю правовою природою та змістом є різними категоріями, мають різне правове регулювання та притаманні лише ним особливості, відтак твердження боржника про можливість застосування до винагороди положень, що стосуються судового збору, є хибним та безпідставним. Суд також вказав, що комітет кредиторів чи збори кредиторів в силу закону не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі, і тому не можуть на етапі прийняття судом заяви боржника підміняти останнього в обов`язку відповідного авансування.
11. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу, що питання про звільнення заявника від авансування винагороди арбітражного керуючого знаходиться поза компетенцією суду.
12. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що боржник не позбавлений можливості повторно звернутися до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за результатами чого місцевий господарський суд буде вправі надати правову оцінку наданим Боржником документам при вирішенні питання про прийняття заяви боржника до провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. 06.08.2020 ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/2629/20.
14. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник стверджує, що у нього відсутня реальна можливість сплати авансового внеску одноразово, без отримання коштів у фінансових установах, що додатково збільшить суму заборгованості, а тому боржник був змушений просити суд звільнити його від сплати винагороди арбітражному керуючому на момент подання заяви та клопотання. Щодо звільнення від боржника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією, боржник, посилаючись на положення частини десятої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що у такому випадку наявна можливість керуватися за аналогією практикою щодо сплати судового збору.
15. Також, скаржник стверджує, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не заборонено здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів. Скаржник вважає необґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на те, що комітет кредиторів чи збори кредиторів в силу закону не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі, і тому не можуть на етапі прийняття судом заяви боржника підміняти останнього в обов`язку відповідного авансування.
16. Скаржник вважає відмову суду в задоволенні клопотання про звільнення заявника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією суперечить приписам Кодексу України з процедур банкрутства, є надмірним формалізмом, порушує право на справедливий судовий захист ОСОБА_1 , а також право на справедливий судовий захист інтересів кредиторів ОСОБА_1 , які не наділені правом звернення до суду із заявою про визнання фізично особи неплатоспроможною.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
19. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала місцевого господарського суду про повернення заяви ОСОБА_2 без розгляду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та постанова суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали без змін.
20. Основним доводом касаційної скарги є те, що фінансова неспроможність заявника внести на депозитний рахунок суду авансування боржником винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень позбавляє його права на доступ до судової процедури банкрутства. При цьому, скаржник вважає за можливе керуватися аналогією закону щодо звільнення заявника від сплати судового збору до обов`язку авансування винагороди керуючому реструктуризацією. Скаржник вважає, що відсутність доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією не може бути підставою для залишення заяви без руху та суперечить судовій практиці Верховного Суду та, зокрема, посилається на постанову Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 686/114-/16-ц.
21. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального а процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
22. Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
23. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (частина перша статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
24. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
25. Відповідно до частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
26. Частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27. Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
28. Так, відповідно до частини третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявником - ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, не додано доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, у зв`язку з чим судом першої інстанції ухвалою від 25.02.2020 було залишено заяву без руху із надання заявнику строку на усунення недоліків. При цьому, заявником до заяви було додано клопотання про звільнення його від авансування винагороди керуючому реструктуризацією та розподіл зобов`язання зі сплати винагороди арбітражного керуючого між кредиторами та створення фонду для такого авансування.
30. Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
31. Посилання скаржника на застосування до вимог про авансування винагороди керуючому реструктуризацією аналогії закону щодо звільнення від сплати судового збору колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим та таким, що базується на невірному тлумаченні ОСОБА_1 норм закону.
32. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов`язок заявника при із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, авансувати на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень однозначно врегульований положеннями Кодексу України з процедур банкрутства та до такого обов`язку не підлягають застосуванню положення Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення заявника від авансування.
33. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду відхиляє посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 686/114-16-ц, оскільки у справі № 686/114-16-ц вирішувалося питання щодо зменшення розміру судового збору, що належав до сплати за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Тобто правовідносини у справі № 686/114-16-ц та у даній справі № 910/2629/20 не є подібними.
34. Крім того, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відхилення посилань заявника на розподілення авансування винагороди керуючому реструктуризацією між кредиторами та створення кредиторами фонду для такого авансування винагороди, оскільки норми статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не містять положення про можливість розподілити між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі та створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
35. Положеннями статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право кредиторів за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду, а не здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому.
36. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції та апеляційного господарського суду про повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду на підставі положень частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на що, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних судових актів.
37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки щодо застосування норми права
38. Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
40. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 (про повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів) - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
41. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6114/2020 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 (про повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів) у справі № 910/2629/20 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Васьковський
Л. Катеринчук
