Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/7201/20
У Х В А Л А
З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
08 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 07 вересня 2020 року про забезпечення позову у справі № 380/7201/20 за позовом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) (вул. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000) про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 147/6 Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) від 02 вересня 2020 року.
Ухвалою судді від 08 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії акта, в саме наказу № 147/6 Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) від 02 вересня 2020 року.
Подана заява обґрунтована тим, що 07 вересня 2020 року вступає в дію наказ № 147/6 Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) від 02 вересня 2020 року в частині зупинення нотаріальної діяльності позивача. Позивач вказує, що окрім того, що згаданий наказ є незаконним, його негайне виконання також порушить права громадян, для яких нею, як приватним нотаріусом - реєстратором не закінчені дії у реєстрах, а саме: у реєстрі апостилів не розглянуто заявку реєстраційний номер: 2463898 від 02 вересня 2020 року; через перебої у роботі ЄДР та неотримання інформації про постановку новоствореної юридичної особи на облік податковими органами та органами статистики - не завершено реєстраційну дію шляхом формування та роздрукування Виписки, заявка № 43793379 від 03 вересня 2020 року.
Із урахуванням наведеного просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами четвертою - шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм вказує, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Предметом розгляду у цій справі є вимога визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) від 02 вересня 2020 року № 147/6 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ».
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач покликається на те, що окрім того, що оскаржуваний наказ є незаконним, його негайне виконання також порушить права громадян, для яких нею, як приватним нотаріусом - реєстратором не закінчені дії у реєстрах, а саме: у реєстрі апостилів не розглянуто заявку реєстраційний номер: 2463898 від 02 вересня 2020 року; через перебої у роботі ЄДР та неотримання інформації про постановку новоствореної юридичної особи на облік податковими органами та органами статистики - не завершено реєстраційну дію шляхом формування та роздрукування Виписки, заявка № 43793379 від 03 вересня 2020 року.
Щодо таких доводів позивача суд зазначає наступне.
Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Суд, зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві від 07 вересня 2020 року може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Щодо посилань позивача на незаконність спірного наказу як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду. Крім того, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень можуть справляти певний вплив на особу. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що фактичні обставини справи, зокрема, встановлення правомірності чи неправомірності (протиправності) спірного наказу відповідача підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини під час розгляду справи по суті.
Тому судом не встановлено також підстав для вжиття заходів забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що в заяві позивача від 07 вересня 2020 року про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви позивача від 07 вересня 2020 року про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 08 вересня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.
