УХВАЛА
15 грудня 2021 року
Київ
справа №380/7201/20
адміністративне провадження № К/9901/11367/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 (колегія суддів у складі: Довгополова О. М., Гудима Л. Я., Святецького В. В.),
УСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 02.09.2020 № 147/6 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ».
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 06.06.2020 вона внесла до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів відомості про витрачання бланків кількістю 12 штук: НОН 292160 НОН 292171, які були витрачені 05.06.2020 у зв`язку із якоюсь технічною помилкою реєстру бланків. Указує, що причина, чому частина бланків відобразилася, а частина ні, хоча всі вони витрачалися для однієї дії, їй невідомо. Вважала, що стався технічний збій. Помилка була виявлена при реєстрації використаних бланків 06.06.2020 і позивачка одразу надіслала пояснення у відділ з питань нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), однак одержала листа з вимогою надати обґрунтовані пояснення щодо причин несвоєчасного внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів. У подальшому, 04.09.2020 позивачка електронною поштою отримала наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) від 02.09.2020 № 147/6 про зупинення її нотаріальної діяльності з 07.09.2020 по 13.09.2020.
Позивачка вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що його належить скасувати, оскільки застосована до неї дисциплінарна відповідальність за несвоєчасність внесення до Єдиного реєстру бланків, яка сталася за відсутності її вини, у вигляді зупинення нотаріальної діяльності та обов`язкового проходження навчання не є співмірною із «надуманим» відповідачем порушенням, а також не є адекватною за таких обставин та взагалі необґрунтованою. На думку позивача, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач не дослідив та не надав відповідної оцінки обов`язковому елементу для притягнення приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, а саме вини, а також не спростував наявності доказів щодо об`єктивних причин затримки внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів на один день.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.11.2020 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) від 02.09.2020 № 147/6 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт несвоєчасного внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів позивачка виявила самостійно та одразу ж повідомила про це відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України. Разом з тим, суд зазначив, що застосування до нотаріуса відповідальності за вчинення дій, що полягають у несвоєчасному внесенні або невнесенні відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки, втрату або викрадення бланків пов`язане не тільки з наявністю факту такого порушення, а й з невід`ємним встановленням вини нотаріуса у таких діях та з перевіркою наявності/відсутності об`єктивних обставин, що унеможливили вчинення нотаріусом визначених законом дій. Суд зазначив, що жодних доказів, які б підтверджували відсутність об`єктивних, незалежних від позивачки причин несвоєчасного внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів відповідачем, як суб`єктом, на якого покладений обов`язок встановлення вини нотаріуса у таких діях, суду не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не дослідив та не надав відповідної оцінки обов`язковому елементу для притягнення приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, а саме: її вини, а також не навів жодних переконливих доказів щодо об`єктивних причин затримки внесення позивачкою відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів на один день, тому оскаржуваний наказ від 02.09.2020 № 147/6 є протиправним та підлягає скасуванню. Також суд наголосив на тому, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем 02.09.2020, тому лист Львівської регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 16.09.2020 № 1035/35-04, у якому повідомлено про те, що 05.06.2020 не було технічних збоїв та не проводилися регламентні роботи з технічного обслуговування Єдиного реєстру, не міг бути врахований ним при прийнятті оскаржуваного наказу, у зв`язку з його відсутністю на той момент.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.02.2021 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з метою перевірки наявності/відсутності об`єктивних, незалежних від позивача, причин несвоєчасного внесення відомостей про витрачання бланків у кількості 12 штук: НОН 292160-292171, відповідачем до видачі наказу від 02.09.2020 № 147/6 в межах чинного законодавства та повноважень було вжито наступні заходи: сформовано Інформацію про порушення порядку звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів за період з 01 по 30 червня 2020 року; скеровано позивачу лист від 03.07.2020 № 06.1 06/20/1643, яким повідомлено про необхідність надати обґрунтовані пояснення (з долученням підтверджуючих документів) щодо причин несвоєчасного внесення відомостей про витрачання бланків; встановлено відсутність нестабільної роботи чи регламентних робіт з технічного обслуговування Єдиного реєстру протягом 05.06.2020 за інформацією, яка розміщена на офіційному сайті адміністратора Єдиного реєстру - державного підприємства «Національні інформаційні системи». Натомість, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні будь-які докази технічного збою в роботі Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, які повинна була надати позивачка у відповідь на лист відповідача від 03.07.2020 № 06.1-06/20/1643, яким приватному нотаріусу було надано час для надання пояснень з приводу несвоєчасності внесення даних. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при видачі наказу від 02.09.2020 № 147/6 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в якій скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 та залишити без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2020.
Підставою звернення з касаційною скаргою позивачка зазначила пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивачка зазначає, що при винесенні оскаржуваного судового рішення не було ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.04.2020 у справі № 640/21166/18. На думку скаржниці, відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не досліджено та не надано відповідної оцінки обов`язковому елементу для притягнення приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, а саме: вини позивача, а також не спростовано наявності доказів щодо об`єктивних причин затримки внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів на один день.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 380/7201/20.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 № 668/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 380/7201/20 у зв`язку з відпусткою судді Соколова В. М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 380/7201/20.
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021.
Зі змісту даної ухвали встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2021 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
За правилами пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Верховний Суд нагадує, що касаційне провадження у справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас Верховний Суд наголошує, що системний аналіз норм адміністративного процесуального законодавства свідчить, що під час вирішення справ суди враховують не будь-які висновки Верховного Суду, а ті, які висловлені Судом у подібних правовідносинах.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження позивачка посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 640/21166/18.
Варто зауважити, що відповідно до обставин справи № 640/21166/18, приватний нотаріус 10.10.2018 на лист Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.10.2018 № 4/28/10874 щодо несвоєчасного внесення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки за період з 01.08.2018 по 31.08.2018 в кількості 6 штук, у письмовій формі повідомив відповідача про наявність об`єктивних причин, які зумовили несвоєчасність внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів. Позивач зазначав, що дані обставини зумовлені дією об`єктивних обставин, що не залежали від його волі, а були спричинені перебоями у постачанні електроенергії до офісу приватного нотаріуса, реагуючи на що, ним вчинялися всі можливі дії для усунення вказаних порушень. Факт збою в електропостачанні офісу було зафіксовано відповідним актом за підписами нотаріуса, працівника нотаріуса, власника приміщення, користувачів сусідніх приміщень. Окрім цього, суд встановив, що приватний нотаріус звертався до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» та до балансоутримувача будинку Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» з проханням вжити заходів для вирішення проблеми з якісного постачання електроенергії. Отже, оскільки відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не досліджено та не надано відповідної оцінки вини позивача, а також не спростовано наявності доказів щодо об`єктивних причин затримки внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів на один день, Верховний Суд у цій справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05.12.2018 № 759/6 щодо тимчасового зупинення нотаріальної діяльності позивача та наявність підстав для задоволення позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.
Натомість у справі, яка переглядається Верховним Судом у касаційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів про причини несвоєчасного внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів у кількості 12 штук.
Так, суд апеляційної інстанції у справі № 380/7201/20 встановив, що 10.06.2020 за вхідним № 11421/0/1-20/06.1-06 на адресу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) надійшов лист приватного нотаріуса ОСОБА_1., у якому вона повідомила про те, що 06.06.2020 внесла відомості в Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів про витрачання бланків кількістю 12 штук, які були витрачені 05.06.2020, у зв`язку із якоюсь технічною помилкою реєстру бланків, оскільки частина бланків відобразилася, а інша чомусь ні, хоча витрачалась для однієї дії.
З метою перевірки наявності/відсутності об`єктивних, незалежних від позивача, причин несвоєчасного внесення відомостей про витрачання бланків у кількості 12 штук, відповідачем до видачі наказу від 02.09.2020 № 147/6 в межах чинного законодавства та повноважень було вжито наступні заходи: сформовано Інформацію про порушення порядку звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів за період з 01 по 30 червня 2020 року; скеровано позивачу лист від 03.07.2020 № 06.1-06/20/1643, яким повідомлено про необхідність надати обґрунтовані пояснення (з долученням підтверджуючих документів) щодо причин несвоєчасного внесення відомостей про витрачання бланків та встановлено відсутність нестабільної роботи чи регламентних робіт з технічного обслуговування Єдиного реєстру протягом 05.06.2020 за інформацією, яка розміщена на офіційному сайті адміністратора Єдиного реєстру - державного підприємства «Національні інформаційні системи».
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів технічного збою в роботі Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, які повинна була надати приватний нотаріус ОСОБА_1 у відповідь на лист відповідача від 03.07.2020 № 06.1-06/20/1643, яким приватному нотаріусу було надано час для надання пояснень з приводу несвоєчасності внесення даних.
Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
Дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності з урахуванням обставин кожної конкретної зазначеної справи, Верховний Суд резюмує, про помилковість означених доводів касаційної скарги, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
Тобто, наведена скаржником постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справи, що не дає підстави дійти висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що виокремлений скаржником текст постанови Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 640/21166/18, який скаржник зазначив на підтвердження неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, безпосередньо не містить тлумачення норм права.
З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справах № 640/21166/18 та № 380/7201/20 не є подібними, а відтак правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.04.2020 у справі № 640/21166/18 не є релевантною до спірних правовідносин у справі № 380/7201/20 та, відповідно, не повинна була застосовуватися судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
З урахуванням цього Верховний Суд доходить висновку про безпідставність доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
В силу вимог пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, вказані обставини є підставою для закриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 339 КАС України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 339, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження № К/9901/11367/21 у справі № 380/7201/20 за касаційною скаргою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі за позовом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду
