Справа № 305/1789/19
Провадження по справі 2/305/115/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2020 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ємчука В.Е.
за участі: секретаря судового засідання Орос С.Ю.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гощука Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" Відокремлений підрозділ Рахівський РЕМ про зобов`язання поновити електропостачання, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі Позивачка ) звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" Відокремлений підрозділ Рахівський РЕМ (далі Відповідач) про зобов`язання поновити електропостачання, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди. Позов мотивувала тим, що 04 вересня 2019 року близько 13 год 20 хв Відповідач направив за її адресою бригаду працівників РЕМ, які своїми незаконними діями, без жодного попередження, припинили електропостачання її будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 , мотивуючи такі дії наявністю заборгованості. Однак, твердження Відповідача є безпідставним, боргу по оплаті електроенергії у неї немає. На останній квитанції зазначено строк сплати до 20 числа місяця, тобто строк сплати ще не настав. Всупереч порядку, який визначений Правилами роздрібного ринку електричної енергії, вона не отримувала від Відповідача повідомлення про відключення від електроенергії, а отже навіть при наявності у неї заборгованості, вона б не мала змоги сплатити її. У зв`язку з наведеним просить поновити електропостачання та визнати незаконними дії ПАТ "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ по відключенню 04 вересня 2019 року її, як споживача послуг з електропостачання, від мережі.
ОСОБА_1 15.10.2019 року подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначила, що Відповідач добровільно відновити електропостачання на її прохання відмовляється, до неї додому прийшов представник Рахівського РЕМ та почав на неї кричати, щоб вона відкликала позовну заяву та погрожував їй тим, що вони світло ніколи не підключать й нагадав, що вони їй умисно у 2005 році, на замовлення її опонентів, які переслідують її за політичні погляди, відключили будинок від світла по 2008 рік, допоки по телебаченню не показали, як над нею знущається керівництво РЕМ. Вона не могла нормально жити, тому, що не маючи три роки світла в будинку, не можливо було нормально їжу зберігати в холодильнику та подивитися новини по телевізору. І зараз вже другий місяць немає світла, чим порушено нормальний ритм її життя, спричинено нервові розлади й душевні страждання, вона вимушена боротися за свої соціальні права, порушено її побутове життя. Тому просить стягнути з ПАТ "Закарпаттяобленерго" моральну шкоду в сумі 250000 гривень.
Ухвалою Рахівського районного суду від 24.09.2019 року було відкрито провадження у даній справі та запропоновано Відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву й всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК, Відповідач повинен був подати докази надіслання відзиву та доданих до нього документів Позивачу.
Начальник Рахівського РЕМ Дідо І.І, як представник Відповідача, 15.10.2019 подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 з квитанцією, що підтверджує направлення відзиву ОСОБА_1 , в якому зазначає, що ПрАТ «Закарпаттяобленерго» повністю не визнає вимоги Позивача, викладені у позовній заяві від 23.09.2019 року за №б/н, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач визнає, що останнім 04 вересня 2019 року було здійснено відключення електроустановки (помешкання) Позивача від електропостачання. При цьому, Відповідач не погоджується з правовою оцінкою обставин, що надана Позивачем. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. До 01 січня 2019 року Відповідач був володільцем ліцензії, виданої згідно з Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 10 вересня 1996 року №77 на постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 10 вересня 1996 року №76 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.11.2018 р. №1534, постановлено анулювати з 01 січня 2019 року вищевказані ліцензії Відповідачу та видати з 01 січня 2019 року такому ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Враховуючи вищенаведене, з 01 січня 2019 року Відповідач є учасником ринку електричної енергії - оператором системи розподілу та не провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачам. Відповідно до абзацу 22 пункту 13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією. Обставини, що описані Позивачем у позовній заяві від 23.09.2019 р. б/н щодо заборгованості Позивача, стосуються заборгованості споживача ОСОБА_1 з оплати вартості спожитої електричної енергії, що постачалася такій Відповідачем як електропостачальником до 01 січня 2019 року. Відповідно до ст.ст. 6, 11, 714 ЦК України, глави 52 та 53 ЦК України, а також на підставі положень ЗУ «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 (станом на сьогодні вже втратили чинність), між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 склалися фактичні договірні відносини. Відповідач завів на Позивача особовий рахунок № НОМЕР_1 , підєднав до своєї електромережі його електроустановку (помешкання), за адресою АДРЕСА_1 , до якої безперебійно до 01 січня 2019 року Відповідач постачав електрична енергія, що споживалася Позивачем, та який здійснював Відповідачу її оплату. Так, за змістом ЦК України факт відкриття особового рахунку та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» (постанова Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі №509/3536/15-ц, постанова від 15.07.2019 р. у справі №347/713/17). Як вбачається із загальної картки особового рахунку № НОМЕР_1 , станом на день подання даного відзиву у Позивача існує заборгованість перед Відповідачем за спожиту електричну енергію, що становить 346,52 грн. У січні 2019 року Відповідач сформував рахунок за спожиту електроенергію №2121046 від 01.01.2019 року на суму 757,52 грн, який був наданий Позивачу. У вказаний період, січень 2019 року, Позивачкою було оплачено Відповідачу суму коштів за спожиту електричну енергію в розмірі 261,00 грн, а саме: 18.01.2019 року - 22,00 грн та 28.01.2019 року - 239,00 грн. У зв`язку з вказаним, сума боргу Позивача станом на січень 2019 року становила 757,52 - 22,00 - 239,00 = 496,52 грн. 21.06.2019 року Відповідач направив Позивачу Вимогу №531-16/108 від 20.06.2019 р. з проханням сплатити суму заборгованості в розмірі 496,52 грн та запропоновано у разі письмового звернення Позивача, укласти договір реструктуризації заборгованості. Звертає увагу суду, що відповідно до відомостей загальної картки особового рахунку № НОМЕР_1 , Позивачем за період 2018 року проводилась оплата за спожиту електричну енергію не за фактичними показами приладу обліку та за наданими Відповідачем рахунками за електроенергію, а на власний розсуд, що призводило до постійної наявності заборгованості за спожиту електроенергію протягом 2018-го року. Отже, за таких обставин вбачається, що у Позивача по справі, внаслідок неналежного виконання зобов`язань, за період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року (включно) виникла перед Відповідачем заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 496,52 грн, оплату якої Позивач у порядку та строки, вказані в розрахункових документах в добровільному порядку не здійснив, що стало підставою в подальшому 04.09.2019 р. для відключення помешкання Позивача від енергопостачання. Окремо, зазначає, що 10.09.2019 року Позивачем було додатково сплачено 150,00 грн за спожиту електричну енергію. Таким чином Позивачем всього було сплачено 411,00 грн за спожиту електричну енергію із загальної суми заборгованості 757,52 грн, у зв`язку з чим розмір наявної у Позивача перед Відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію станом на дату подання даного відзиву становить 346,52 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Щодо доданих Позивачем до позовної заяви від 23.09.2019 р. квитанцій, то такі підтверджують здійснення оплат 22.07.2019 р. на суми 219,96 грн та 269,76 грн, 30.08.2019 р. на суму 210,00 грн, та 10.09.2019 р. на суму 267,40 грн, що здійснювалися Позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», а не ПрАТ «Закарпаттяобленерго», у зв`язку з чим не є належними доказами та не спростовують наявність боргу Позивача перед Відповідачем. Згідно з абз. 2 п. 4.26. ПРРЕЕ якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил. Разом з Вимогою №531-16/108 від 20.06.2019 р. Відповідачем було направлено рекомендованим листом Позивачу попередження про відключення електроенергії №508714 від 05.02.2019 р. У попередженні про відключення електроенергії №508714 від 05.02.2019 р., що оформлене за підписом відповідальної особи Відповідача, було зазначено сума заборгованості в розмірі 496 грн 52 коп, період її виникнення, кількість спожитої електроенергії, тариф. Направлене Позивачу попередження про відключення електроенергії №508714 від 05.02.2019 р. було отримано поштовим відділом зв`язку, в якому обслуговується Позивач (за адресою місця проживання Позивача - смт. Ясіня) - 22 червня 2019 року. А вже 29 червня 2019 року дане поштове відправлення повернулося за зворотною адресою Відповідачу. Окремо звертає увагу суду на те, що згідно напису на конверті, в якому на адресу Позивача були направлені Вимога №531-16/108 від 20.06.2019 р. та попередження про відключення електроенергії №508714 від 05.02.2019 р., та яке повернуто Відповідачу національним оператором поштового зв`язку, причиною повернення даного рекомендованого листа зазначено «за відмовою адресата». Вказане підтверджує те, що Відповідачем було дотримано порядок визначений п.7.5. ПРРЕЕ, та заздалегідь до дня відключення направлено на адресу Позивача обґрунтоване попередження про відключення. Зважаючи на наведене, Позивач був обізнаний про направлення Відповідачем листа на його адресу, та навмисно відмовився отримати такий. Таким чином, Відповідачем було дотримано положення ПРРЕЕ, що альтернативно передбачають можливість направлення попередження про відключення поштою рекомендованим листом, та визначають, що в такому разі датою отримання попередження вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач. Зважаючи на вказане, оскільки Позивачем не усунуто порушення, що стало підставою для відключення помешкання Позивача від електропостачання, зокрема не сплачена наявна заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію, яка станом на дату подання даного відзиву складає 346,52 грн, у Відповідача відсутні підстави для відновлення електроживлення електроустановки Позивача. Виходячи з вищенаведеного Відповідач вважає, що дії такого щодо відключення помешкання (електроустановки) Позивача у зв`язку із наявною заборгованістю з оплати вартості спожитої електричної енергії є правомірними та узгоджуються з наведеними положеннями чинного законодавства, а вимоги позовної заяви ОСОБА_1 від 23.09.2019 р. б/н є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню . Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які Відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, складає 5 000,00 грн. У зв`язку з наведеним, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» у цивільній справі №305/1789/19 відмовити повністю.
ОСОБА_1 21.10.2019 подала відповідь на відзив, де зазначає, що 18 жовтня 2019 вона отримала відзив Відповідача на її заяву та зауважує, що заборгованість за електроенергію сформувалась з тієї причини, що Відповідач формував її на основі завищених планових (авансових), а не фактичних показниках лічильника, тобто рахунки не відповідали реальній кількості спожитої електроенергії. Неодноразові її прохання про проведення звірки фактичних показників лічильника із даними, вказаними в квитанціях на оплату, свідомо ігнорувались, і, навіть, після відключення її будинку від електропостачання, така звірка проведена не була. У додатку до відзиву - загальній картці рахунку ОСОБА_1 відсутня інформація про показники лічильника та кількість спожитої електроенергії, а є лише заборгованість, не зрозуміло для неї звідки вона взялась. Посилання Відповідача на те, що вона сплатила електроенергію на рахунок іншої організації, є безпідставним, оскільки вона проводила оплату за банківськими рахунками, вказаними Відповідачем у квитанціях. Відповідно до показника лічильника, який зафіксовано в акті, нею проведено оплату згідно з квитанціями в повному обсязі, а отже відключення її від електроенергії є неправомірним. Просить позовну заяву з урахуванням збільшення позовних вимог задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача 25.10.2019 подав до суду заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 від 21.10.2019, в якому зазначив, що Відповідачем як енергопостачальником до 01 січня 2019 року, безперебійно постачалась електрична енергія Позивачу та щомісячно відповідно до ПРРЕЕ відправлялись квитанції на оплату спожитої ним електричної енергії. Позивач в свою чергу, споживала поставлену їй Відповідачем електричну енергію, однак оплата за спожиту електричну енергію проводилась не за фактичними показами приладу обліку та за наданими Відповідачем рахунками за електроенергію, а на власний розсуд, що призводило до постійної наявності заборгованості за спожиту електроенергію протягом 2018-го року. Твердження Позивача про те, що Відповідачем навмисно формувались завищені рахунки за електроенергію, що не відповідали реальній кількості спожитої Позивачем електроенергії за місяць та рахунки Відповідачем формувались на основі завищених, планових (авансових), а не фактичних показах лічильника, не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Позивач у поданій відповіді на відзив від 21.10.2019 р. №б/н також зазначає (далі - мовою оригіналу): «Мої неодноразові прохання, в тому числі письмові заяви до відповідача про проведення звірки фактичних показників лічильника із даними вказаними в квитанціях на оплату, свідомо ігнорувались. І навіть після відключення мого будинку від електропостачання, така звірка не була проведена». Вищевказані твердження Позивача не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав. Так, 05 вересня 2019 р. Позивачем до Рахівського РЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго» було подано заяви від 05.09.2019 р. №1150/531-15 та №1151/531-15. Вказані заяви Позивача не було проігноровано, як про це неправдиво зазначає Позивач, а було розглянуто, та надано на такі відповідь у листі від 17.09.2019 р. №531-16/505, що був 21.09.2019 р. отриманий представником Позивача за довіреністю, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Так, оскільки Позивач просила провести звірку фактичних показників лічильника і поточних нарахувань за платіжними документами (квитанціями), останній було роз`яснено наслідки реформування ринку електричної енергії, зокрема те, що з 01 січня 2019 року Відповідач здійснює розподіл електричної енергії, та рекомендовано для проведення відповідної звірки звернутись до ТОВ «Закарпаттяенергозбут», що з 01 січня 2019 року будучи постачальником універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Закарпатської області. Позивач, у поданій відповіді на відзив від 21.10.2019 р. надає об`єктивно неправдиві відомості, зокрема щодо того, що Відповідачем нібито «формувались завищенні рахунки за електроенергію, що не відповідали реальній кількості спожитої електроенергії», які останньою у позовній заяві від 23.09.2019 р. №б/н не зазначались, у зв`язку з чим не могли бути спростовані Відповідачем у поданому відзиві від 15.10.2019 р. з додаванням належних доказів. З метою забезпечення всебічного та повного судового розгляду справи №305/1789/19 вважає за необхідне звернути увагу суду на загальну картку особового рахунку № НОМЕР_1 , дані якої свідчать про те, що в Позивача щомісячно знімалися показники встановленого в неї засобу обліку електричної енергії. У відповідності до даних показників виставлялися рахунки за спожиту електричну енергію, що також свідчить про помилковість вищенаведених висновків Позивача. Крім цього, згідно даних загальної картки особового рахунку № НОМЕР_1 , середньомісячне споживання електричної енергії Позивача за 2017-2018 рр. становить від 155 до 210 кВт/г, що додатково спростовує доводи Позивача щодо «навмисного формування завищених рахунків за електроенергію». Окремо зазначає, що порядок здійснення обліку електричної енергії у побутових споживачів визначений розділом 6 Кодексу систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №311 (далі - КСР), що набрав чинності 19.04.2018 р., та діяв на момент формування заборгованості Позивача перед Відповідачем. Відповідно до п.6.10 КСР у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач зобов`язаний повідомити про це електропостачальника та ОМ. При цьому, жодних письмових заяв, про які зазначає Позивач, які б свідчили про незгоду Позивача з показниками виставлених квитанцій на оплату вартості спожитої до 01.01.2019 р. електричної енергії, їх можливу помилковість, та як вказує Позивач щодо проведення звірки показників таких квитанцій, на адресу Відповідача не надходило. Вказане додатково свідчить про те, що доводи Позивача про формування Відповідачем рахунків, що не відповідали реальній кількості спожитої електроенергії не відповідають дійсності, є надуманими в ході розгляду судового спору Позивачем, оскільки своєчасно, відразу після того як Позивач отримував квитанції Відповідача, незважаючи на встановлений обов`язок, Позивач не повідомляв Відповідача про помилковість показників таких квитанцій, що нібито мала місце. Позивачем до Відповіді на відзив від 21.10.2019 року за №б/н додано квитанції про оплату за спожиту електроенергію, а саме: квитанція №2 від 29.03.2019 року на суму 263,16 грн; квитанція №2 від 08.05.2019 року на суму 202,00 грн; квитанція №1 від 29.05.2019 року на суму 179,00 грн; квитанція №14 від 22.07.2019 року на суму 269,78 грн; квитанція №13 від 22.07.2019 року на суму 219,96 грн; квитанція №18 від 30.08.2019 року на суму 210,00 грн; квитанція №34 від 18.09.2019 року на суму 267,40 грн. Дані квитанції підтверджують здійснення оплат Позивачем за електроенергію на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», а не ПрАТ «Закарпаттяобленерго», у зв`язку з чим не є належними доказами та не спростовують наявність боргу Позивача перед Відповідачем. Посилання Позивача на показник лічильника вказаний в Акті обстеження матеріально-побутових умов від 10.09.2019 року складений депутатом Ясінянської селищної ради Демедюк М.М. не спростовує та не доводить відсутність заборгованості Позивача перед Відповідачем, оскільки з 01 січня 2019 року Відповідач не постачає електричну енергію Позивачу та не здійснює видачу рахунків за спожиту електричну енергію. Як вбачається із загальної картки особового рахунку № НОМЕР_1 , станом на день подання даного заперечення у Позивача існує заборгованість перед Відповідачем за спожиту електричну енергію, що становить 346,52 грн. Твердження Позивача, а саме (далі - мовою оригіналу) «навіть в додатку 9.1. Загальна картка рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 подана відповідачем до відзиву, за 2019 рік відсутня інформація про показники лічильника та кількість спожитої електроенергії, є лише вказана заборгованість і не зрозуміло звідки вона взялась» спростовується тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок наявності у Позивача заборгованості з оплати вартості спожитої до 01.01.2019 р. електричної енергії, яка постачалася Відповідачем Позивачу, вартість якої і підлягає сплаті останньою Відповідачу. З 01 січня 2019 року Відповідач не здійснював постачання електричної енергії Позивачу та не здійснював видачу рахунків за спожиту електричну енергію, з огляду на що інформація про показники лічильника та кількість спожитої електричної енергії за 2019 рік не могла бути відображена у загальній картці рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Вказана загальна картка особового рахунку № НОМЕР_1 , підтверджує що у Позивача по справі, внаслідок неналежного виконання зобов`язань, виникла перед Відповідачем заборгованість за спожиту електричну енергію, що складала 496,52 грн., оплату якої Позивач у порядку та строки, вказані в розрахункових документах в добровільному порядку не здійснив, що стало підставою в подальшому 04.09.2019 р. для відключення помешкання Позивача від енергопостачання (станом на дату подання даного заперечення заборгованість Позивача становить 346,52 грн.). Враховуючи вищенаведене, оскільки Позивач не дотрималася вимог чинного законодавства України, порушила зобов`язання, що виникли у неї перед Відповідачем, та не сплатила наявну заборгованість з оплати вартості спожитої електричної енергії, Відповідачем було правомірно, з дотриманням вимог ПРРЕЕ щодо належного попередження, відключено помешкання Позивача від електропостачання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім того, представник відповідача 25.10.2019 надав заперечення проти заяви про збільшення позовних вимог, де звертає увагу на те, що Позивачем не було зазначено норми якого саме закону чи підзаконного нормативно-правового акту порушив Відповідач. Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року за № 312 (далі - ПРРЕЕ), та іншими актами цивільного законодавства. Ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії. Також, положення ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії не передбачають права споживача на відшкодування моральної шкоди за відключення електропостачання житлового будинку. Відповідно до ЗУ "Про захист прав споживачів", а саме п. 5 ст. 4 вказаного Закону, передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Оскільки за відключення від електропостачання в даному, спірному випадку, відшкодування споживачу моральної шкоди не передбачає жодна з норм чинного в Україні законодавства то, підстави для задоволення заяви про збільшення позовних вимог від 15.10.2019 року за №б/н відсутні. Також звертає увагу суду, що Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували ступінь моральних страждань, Позивачем не було надано доказів що підтверджують зміну звичного способу життя, жодних характеристик з місця роботи, виписки з лікарні, якщо Позивач зверталася по допомогу до психіатра, рахунків від приватних психологів чи проходження спеціальних реабілітаційних тренінгів, жодних висновків спеціальних експертних установ про проведення психологічної експертизи, яка може дати висновки чи є у Позивача зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначивши такі обставини), чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для Позивача, чи спричинені Позивачу страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджуються у справі та навіть який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду). Окремо зазначає, що доводи Позивача (далі - мовою оригіналу): «представник Рахівського РЕМ прийшов до мене додому почав на мене кричати, щоб я відкликала позовну заяву з Рахівського районного суду та погрожував мені тим, що вони мені світло ніколи не підключать» є голослівними та не підтверджені жодними належними доказами. Зважаючи на це, не видається можливим встановити чи такий факт в дійсності мав місце. Так, Позивач не зазначає що саме було висловлено Позивачу, не вказує конкретний, або хоча б орієнтовний час, коли таке нібито мало місце, не вказує хто саме з працівників Рахівського РЕМ вчиняв такі дії, не зазначає посаду та інші відомості щодо такого працівника, з чого Позивач встановив, що це був саме представник Відповідача, а не будь-яка інша особа, якій могли стати відомі відомості щодо даного судового спору Позивача та відключення помешкання останнього від електропостачання. Враховуючи наведене, позовні вимоги Позивача щодо відшкодування такому моральної шкоди в розмірі 250 000 грн. є безпідставними, оскільки не обґрунтовані належними та допустимими доказами. Так, Позивачем не надано належних та допустимих доказів протиправних дій зі сторони Відповідача, заподіяння Позивачу Відповідачем моральної шкоди, а також причинного зв`язку, з огляду на що вважаємо, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вважає, що вона не мала жодної заборгованості перед ПАТ «Закарпаттяобленерго», але їй безпідставно було припинено постачання електроенергії, через що вона зазнала моральних страждань.
Представник Відповідача, Гощук Тарас Васильович в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 дійсно 04 вересня 2019 року було відключено електроенергію, однак цьому передувала заборгованість Позивачки перед Відповідачем. Ними було дотримано всіх вимог щодо відключення, зокрема Позивачці було надіслано повідомлення про заборгованість, попередження про можливе відключення у разі несплати боргу, на які вона жодним чином не відреагувала. Те, що вона не згідна з показниками лічильника, на які нараховано борг, то він зазначає, що після анулювання Нацкомісією з 01 січня 2019 року ліцензії Відповідачу на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, ними було здійснено зняття показників лічильників споживачів, у тому числі й ОСОБА_1 , оскільки постачання електричної енергії здійснює з 01 січня 2019 року ТзОВ «Закарпатенергозбут», тому дані лічильника ОСОБА_1 були зняті та, відповідно до показників нараховано заборгованість. Наголошує, що весь час ОСОБА_1 не сплачувала електричну енергію за квитанціями, які їй надсилалися, а на власний розсуд, а тому у неї постійно значилася заборгованість. Вона жодного разу не зверталася до них для з`ясування даних (показників лічильника та суми боргу), які їй надавалися для сплати, що також свідчить про правильність нарахування плати за електроенергію. Просить відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У ході розгляду даної справи було встановлено та не оспорювалось сторонами, що до 01 січня 2019 року Відповідач був володільцем ліцензії, виданої згідно з Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 10 вересня 1996 року №77 на постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 10 вересня 1996 року №76 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.11.2018 р. №1534, постановлено анулювати з 01 січня 2019 року вищевказані ліцензії Відповідачу та видати з 01 січня 2019 року такому ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
Відповідно до абзацу 22 пункту 13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Позивачка у позовній заяві вказує, що предметом спору у них з Відповідачем є заборгованість за електроенергію, яка подавалась їй Відповідачем до 01 січня 2019 року.
Так, відповідно до ст.ст. 6, 11, 714 ЦК України, глави 52 та 53 ЦК України, а також на підставі положень ЗУ «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 (чинними на день виникнення правідносин), між ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 склалися фактичні договірні відносини. Зокрема, Відповідачем було заведено на Позивача особовий рахунок № НОМЕР_1 , підєднано до своєї електромережі його електроустановку (помешкання), за адресою АДРЕСА_1 , до якої безперебійно до 01 січня 2019 року Відповідачем постачалася електрична енергія, що споживалася ОСОБА_1 , яка зобов`язана була та здійснювала її оплату.
Так, за змістом ЦК України факт відкриття особового рахунку та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику», саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 11.09.2019 р. у справі №509/3536/15-ц, постанова від 15.07.2019 р. у справі №347/713/17).
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», пп.2 п.5.5.5. ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Абзацом 2 пункту 6 постанови від 14.03.2018 р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Як вбачається із загальної картки особового рахунку № НОМЕР_1 , яка була надана Відповідачем разом з Відзивом на позов, у Позивача існувала заборгованість перед Відповідачем за спожиту електричну енергію в сумі 346,52 грн. Зокрема, картка свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснювала оплату як до 2018 року, так і у період 2018 року не за фактичними показами приладу обліку, тому у неї постійно була заборгованість за спожиту електроенергію.
У зв`язку з наявною заборгованістю в сумі 496,52 грн, Відповідач 21.06.2019 року направив Позивачці Вимогу №531-16/108 від 20.06.2019 р., попередження про відключення електроенергії №508714 від 05.02.2019 р., та пропозицію у разі письмового звернення Позивача укласти договір реструктуризації заборгованості.
Однак, ОСОБА_1 на вказану пропозицію Відповідача не відреагувала, заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 496,52 грн. в добровільному порядку не здійснила, що стало підставою в подальшому 04.09.2019 р. для відключення помешкання Позивачки від енергопостачання.
Позивачка 10.09.2019 року додатково сплатила 150,00 грн. за спожиту електричну енергію, тобто несплачений борг залишився в сумі 346,52 гривні.
Квитанції, які ОСОБА_1 додала до позовної заяви як доказ сплати боргу за електропостачання від 30.08.2019 на суму 210 грн, від 18.09.2019 на суму 267, 40 грн, від 22.07.2019 на суму 219,96 грн та від 22.07.2019 на суму 269,76 грн, не спростовують її заборгованої перед ВАТ «Закарпаттяобленерго», оскільки вони сплачені не на рахунок Відповідача, а на рахунок ТзОВ «Закарпаттяенергозбут».
Частиною 3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до п.7.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Згідно з абз. 2 п.4.26. ПРРЕЕ якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил.
Згідно з пп.6 п.5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Відповідно до абз. 11 пп. 3 п. 11.5.2 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року за № 310, припинення розподілу електричної енергії здійснюється за ініціативою оператора системи розподілу у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є оператор системи розподілу.
Відповідно до пп.2 п.7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Згідно з абз. 5-9 пп.2 п.7.5. ПРРЕЕ, попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.
Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється
Так, як уже зазначалося Відповідач направив ОСОБА_1 Вимогу №531-16/108 від 20.06.2019 р. Відповідач дотримався вимог щодо направлення вимоги рекомендованим листом.
Також, ОСОБА_1 було надіслано попередження про відключення електроенергії №508714 від 05.02.2019, в якому було зазначено суму заборгованості - 496 грн.52 коп., період її виникнення - жовтень-грудень 2018, кількість спожитої електроенергії та тариф. Дане попередження, згідно з відміткою Укрпошти 29 червня 2019 року було повернуто відправнику із зазначенням про відмову від отримання адресатом.
Отже, Відповідач дотримався порядку, визначеного п.7.5. ПРРЕЕ, що були затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії .
Посилання ОСОБА_1 на показник лічильника вказаний в Акті обстеження матеріально-побутових умов від 10.09.2019 року, що був складений депутатом Ясінянської селищної ради Демедюк М.М., не спростовує та не доводить відсутність заборгованості Позивача перед Відповідачем, оскільки в акті показник лічильника зазначений на день обстеження 10.09.2019 року 048511, а згідно з рахунком за електроенергію №2121046 від 01.10.2019, який надавався ОСОБА_1 для оплати, показник спожитої електричної енергії становить 46818-46995. З 01 січня 2019 року Відповідач з 01.01.2019 не постачає електричну енергію Позивачу та не здійснює видачу рахунків за спожиту електричну енергію, отже показник, який зазначений в Акті обстеження, вже сплачується ТзОВ «Закарпаттяенергозбут» і він є значно більший за той, який Позивачці був направлений Відповідачем для сплати.
Ба більше, ОСОБА_1 не надала жодних доказів того, що вона зверталася до Відповідача із будь-якою заявою, де б вона не погоджувалася з показниками лічильника, які їй виставлялися Відповідачем у квитанціях для сплати.
Враховуючи вищенаведене, оскільки Позивачка не дотрималася вимог чинного законодавства України, порушила зобов`язання, що виникли у неї перед Відповідачем, та не сплатила наявну заборгованість з оплати вартості спожитої електричної енергії, тому Відповідач правомірно, з дотриманням вимог ПРРЕЕ щодо належного попередження, відключив помешкання Позивачки від електропостачання, а отже вимога ОСОБА_1 про визнання дій ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМу по відключенню 04 вересня 2019 року її, як споживача послуг з електропостачання, від електричної мережі за адресою АДРЕСА_1 , незаконними та зобов`язання поновити електропостачання до задоволення не підлягає.
У звязку з цим також, не підлягає до задоволення вимога Позивачки щодо стягнення з Відповідача моральної шкоди в розмірі 250000 грн., оскільки така вимога пов`язувалася із фактом неправомірності дій службових осіб відповідача, що не знайшло свого підтвердження в суді.
Позивачка належним чином не довела ні самого факту заподіяння їй будь-якими діями Відповідача моральної шкоди, ні наявності будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями службових осіб відповідача.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити за безпідставністю вимог.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи, що позивач при подачі даного позову була звільнена від сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" Відокремлений підрозділ Рахівський РЕМ про зобов`язання поновити електропостачання, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено 31.08.2020.
Суддя: В.Е. Ємчук
