УХВАЛА
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 873/26/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР",
відповідач - Приватне підприємство "УРОЖАЙ"
скаржник - Золочівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
розглянувши матеріали касаційної скарги Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 15.07.2020
у складі судді Ходаківської І.П.
у справі №873/26/20
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"
на бездіяльність державного виконавця Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №873/26/20 (третейська справа №5/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"
до Приватного підприємства "УРОЖАЙ"
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
03.08.2020 поштовим відправленням Золочівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №873/26/20, яку прийнято за результатами розгляду скарги позивача на бездіяльність державного виконавця Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №873/26/20 (третейська справа №5/20).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №873/26/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020.
Статтею 286 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що Верховний Суд є судом касаційної інстанції у господарських справах.
Водночас, згідно з частиною другою статті 25 та частиною другою статті 253 ГПК України, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
За змістом частини другої статті 352 ГПК України вбачається, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду.
Отже, апеляційний суд при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду діє як суд першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі рішень третейського суду.
Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до частини першої статті 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відтак, у разі розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця під час виконання рішення третейського суду, апеляційний суд, який видав наказ на примусове виконання рішення третейського суду, діє як суд першої інстанції, а прийнята господарським судом ухвала за результатами розгляду такої скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції (пункт 25 частини першої статті 255 ГПК України).
Отже, під час перегляду ухвали господарського суду, прийнятої за результатами розгляду скарги сторони виконавчого провадження на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця під час виконання рішення третейського суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду діє як суд апеляційної інстанції, а процесуальний документ, на підставі якого скаржник оскаржує до Верховного Суду зазначену ухвалу господарського суду, оформлюється як "апеляційна скарга".
Статтею 258 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою, третьою статті 258 ГПК України, апеляційна скарга подається у письмовій формі з обов`язковим долученням додатків, зокрема, доказів сплати судового збору.
Золочівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) оскаржив до Верховного Суду прийняту за результатами розгляду скарги позивача на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №873/26/20 (третейська справа №5/20) шляхом подання процесуального документа як "касаційної скарги", що не узгоджується з приписами частини другої статті 253 ГПК України щодо оскарження ухвали господарського суду про розгляд скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання наказу суду, виданого на виконання рішення третейського суду, шляхом подання до Верховного Суду "апеляційної скарги" з дотриманням вимог статті 258 цього Кодексу щодо її форми та змісту.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 становить 2 102 грн.
Відтак, звертаючись 03.08.2020 до Верховного Суду із скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №873/26/20 про розгляд скарги позивача на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказів господарського суду, виданих на виконання рішення третейського суду у справі №5/20, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15 про те, що при поданні апеляційних та касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання заяв (скарг), за результатом яких виносяться такі ухвали, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу господарського суду в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Однак, органом державної виконавчої служби при зверненні до Верховного Суду у справі №873/26/20 як до суду апеляційної інстанції не надано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, що не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України.
Відповідно до частин другої, шостої статті 260 та статті 174 ГПК України, у разі якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на таке, подана Золочівським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) скарга на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №873/26/20, оформлена як "касаційна скарга", не відповідає вимогам ГПК України щодо форми та змісту "апеляційної скарги", що подається до Верховного Суду при оскарженні ухвали господарського суду про розгляд скарги на рішення (дії, бездіяльність) державного виконавця під час виконання наказу суду, виданого на виконання рішення третейського суду, у зв`язку з чим така "касаційна скарга" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків щодо форми та змісту поданої ним скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 25, 174, 234, 253, 255, 258, 259, 260, 339, 340, 352 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №873/26/20 залишити без руху.
2. Надати Золочівському районному відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) строк на усунення недоліків касаційної скарги до 14 вересня 2020 року.
3. Роз`яснити Золочівському районному відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук
