ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 818/1428/17

адміністративне провадження № К/9901/1815/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/1428/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой», Арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович, про визнання нечинним та скасування запису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2018 року, прийняте у складі судді Шелєхової Г.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Калиновського В.А., суддів: Калитки О. М., Кононенко З.О.,

в с т а н о в и в :

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрросстрой", Арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: визнати нечинним та скасувати запис Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16321170013001748 від 14 листопада 2012 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой» - шляхом внесення державним реєстратором Виконавчого комітету Сумської міської ради відомостей про скасування даного запису.

В обгрунтування позову зазначив, що між ним та ТОВ «Укрросстрой» укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг, згідно якої останньому надано кредит в розмірі 2525000,00 грн. Станом на 22 вересня 2017 року заборгованість по кредиту становить 3 009 447,24 грн. Згідно умов Генеральної угоди ТОВ «Укрросстрой» взяло на себе зобов`язання протягом терміну її дії не здійснювати реорганізацію або ліквідацію товариства, не ініціювати процес визнання позичальника банкрутом без попередньої письмової згоди на це банку.

Однак, на підставі постанови Господарського суду Сумської області від 16 червня 2011 року відкрито ліквідаційну процедуру з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання банкрутом. 14 листопада 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - ТОВ «Укрросстрой». Таким чином, внаслідок внесення відомостей до реєстру порушено інтереси позивача та завдано матеріальну шкоду у розмірі непогашених кредиторських вимог.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відмовлено.

Як встановлено, 27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Укрросстрой» укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №11279483000 та додаткову угоду № 11279490000 до нього. Згідно умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 2 525 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору - у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором і зобов`язань за індивідуальними угодами, які є невід`ємною частиною цього договору банком буде прийнято: іпотека нерухомості, а саме земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Паляниця, ур. Вишня, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, що є власністю ОСОБА_1 , згідно договору іпотеки №5589 від 27 грудня 2007 року.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 7 вересня 2009 року (справа № 4/252-09) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой» на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в розмірі 2 295 454,52 грн., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 175 752,50 грн., пеню за прострочення кредиту в розмірі 4 144,58 грн., пеню за прострочення відсотків в розмірі 7 889,80 грн., неустойку за порушення зобов`язань в розмірі 5000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26 січня 2012 року замінено кредитора у вказаній справі з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

Згідно, наданого розрахунку заборгованості за договором кредиту №11279490000 від 27.12.2007 року, станом на 22 вересня 2018 року заборгованість становить: 2 295 454,52 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 713 992,72 грн. - розмір прострочених відсотків за кредитом.

Постановою Господарського суду Сумської області від 16 червня 2011 року (справа №5021/1250/2011) визнано банкрутом юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой». Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банку арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича. Визначена тривалість ліквідаційної процедури в дванадцять місяців.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01 листопада 2012 року (справа № 5021/1250/2011) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой». Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой» ліквідовано. Вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнані погашеними. Зобов`язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності юридичної особи банкрута, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запис про припинення підприємницької діяльності юридичної особи банкрута. Ухвала суду набрала законної сили.

На підставі вищевказаного рішення суду державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради 14 листопада 2012 року внесено запис №16321170013001748 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой» (40035, м. Суми, проспект М. Лушпи, буд. 33, кв. 53, код ЄДРПОУ 31311589), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач посилається на те, що державний реєстратор при внесення відомостей про припинення ТОВ «Укрросстрой» не перевірив наявність непогашених кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк».

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради 14 листопада 2012 року внесено запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой», питання щодо неплатеспроможності позивача було ініційоване 02 березня 2015 року, тобто більш ніж через 2 роки після внесення оскаржуваного запису, що суттєво перевищує встановлений КАС України строк.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Зі змісту позовної заяви та касаційної скарги вбачається, що позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень з порушенням визначеної законодавством процедури вніс запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой», і в результаті цих дій було порушено права Позивача як кредитора.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено неможливістю позивача вчиняти дії як кредитора за договором, у зв`язку із припиненням сторони договору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросстрой».

Відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 18 Закону № 755-IV в редакції, чинній на момент внесення запису, та статтею 10 цього ж Закону у чинній редакції встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. В той же час, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 41 Закону № 755-IV в редакції, чинній на момент внесення запису до ЄДР; пункт 2 частини першої статті 25 цього ж Закону у чинній редакції).

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 дійшла висновку, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції.

Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи зазначене, Суд робить висновок про необхідність закриття провадження у цій справі у зв`язку з порушенням судами попередніх інстанцій правил юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Касаційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення - скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року скасувати і провадження у справі № 818/1428/17 закрити.

Позивач має право звернутися протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз В.М. Кравчук А.І. Рибачук