ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.07.2020 р.Справа № 910/2388/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в
інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового
інвестиційного фонду "Дивіденд"
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК
"Укрбудмонтаж"
про переведення прав покупця,
та за зустрічним позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія
з управління активами "Інститут портфельних інвестицій"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК
"Укрбудмонтаж"
про визнання недійсним договору,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Вовчик О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", про переведення прав покупця.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням при укладанні відповідачами Договору від 07.02.2020 р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", переважного права позивача, як учасника товариства.
Ухвалою від 25.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 25.03.2020 р.
25.03.2020 р. від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
25.03.2020 р. від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою від 25.03.2020 р. підготовче засідання відкладено на 08.04.2020 р.
08.04.2020 р. від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення підготовчого засідання.
08.04.2020 р. від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", про визнання недійсним договору від 07.02.2020 р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж".
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного законодавства України при укладенні Договору.
Ухвалою від 13.04.2020 р. прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", про визнання недійсним договору, до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 29.04.2020 р.
27.04.2020 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" надійшов відзив на зустрічний позов.
29.04.2020 р. від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою від 29.04.2020 р. відкладено підготовче засідання на 12.05.2020 р.
12.05.2020 р. від ОСОБА_2 надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання та відповідь на відзив за зустрічним позовом.
Підготовче засідання, призначене на 12.05.2020 р., не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Зеленіної Н.І.
Після виходу судді Зеленіної Н.І. з лікарняного, ухвалою від 25.05.2020 р. підготовче засідання призначено на 27.05.2020 р.
Протокольною ухвалою від 27.05.2020 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2020 р.
Також, 27.05.2020 р. від відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , надійшла заява про визнання позову ОСОБА_2 .
12.06.2020 р. від позивача за первісним позовом надійшла заява про закриття провадження у справі за зустрічним позовом.
Ухвалою від 17.06.2020 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача за первісним позовом від 12.06.2020 р. про закриття провадження за зустрічним позовом, відмовлено в прийнятті визнання зустрічного позову за заявою ОСОБА_1 від 27.05.2020р., та відкладено судове засідання на 15.07.2020 р.
Протокольною ухвалою від 15.07.2020 р. відкладено судове засідання на 22.07.2020 р.
У судовому засіданні 22.07.2020 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" підтримав первісні позовні вимоги; проти задоволення зустрічного позову повністю заперечив.
Представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" проти задоволення первісного позову повністю заперечили та підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 22.07.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи за первісним та зустрічним позовами, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення як за первісним, так і за зустрічним позовами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спорів по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» були ОСОБА_1 (власник частки в розмірі 99% статутного капіталу, що еквівалентно 247 500,00 грн.) та ТОВ «КУА «Інститут портфельних інвестицій» (власник частки в розмірі 1% статутного капіталу, що еквівалентно 2 500,00 грн.).
07.02.2020 р. між ОСОБА_1 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (далі - Договір), за умовами якого Продавець передав, а Покупець набував у власність частку у статутному капіталі ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» у розмірі 99%, що еквівалентно 247 500,00 грн. 10.02.2020 приватним нотаріусом Київського нотаріального округ Лищук Людмилою Анатоліївною зареєстровано зміну складу учасників ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 1.4. Договору, продавець гарантує, що належна йому частка в статутному капіталі товариства є його власністю, на частку в статутному капіталі відсутні права або претензії третіх осіб, вона не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право власності на частку в статутному капіталі товариства не оскаржується третіми особами та стосовно частки в статутному капіталі товариства не ведуться судові розгляди.
Відповідно до п. 2.1. Договору, відступлення частки в статутному капіталі за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту підписання договору.
Згідно з п. 3.1. Договору, за відступлення частки в статутному капіталі товариства, що є предметом цього договору, покупець зобов`язується сплатити договірну ціну в розмірі номінальної вартості частки, що відчужується.
Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість частки в статутному капіталі товариства за даним договором сплачується під час укладення договору.
За умовами п. 4.2. Договору, після укладання даного договору покупець за свій рахунок оформлює всі необхідні документи для внесення змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 5.1. Договору, за настання обставин, зазначених в п. 2.1. цього договору мають місце такі юридичні наслідки: всі права та обов`язки продавця як учасника товариства переходять до покупця; продавець втрачає всі права та обов`язки як учасника товариства; покупець стає новим учасником товариства і набуває правосуб`єктності, що випливає з цього.
Згідно з п. 7.1. Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та підписання сторонами акту приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства. Справжність підписів на акті приймання-передачі посвідчується нотаріально.
Відповідно до п. 7.2. Договору, зміни до цього договору може бути внесено тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що зміни до цього договору набувають чинності з моменту належного оформлення додаткової угоди до цього договору.
Як передбачено п. п. 7.4., 7.5. Договору, цей договір може бути розірвано тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Цей договір вважається розірваним тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.
07.02.2020 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж», в якому вказано, що ОСОБА_1 як попередній учасник передає, а ОСОБА_2 як новий учасник товариства приймає частку в статутному капіталі товариства, яка належала ОСОБА_1 в розмірі 99 %, що еквівалентно 247 500 грн, після підписання вказаного акту сторони одна до одної претензій не мають.
Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалах справи копією договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.02.2020, акта приймання-передачі від 07.02.2020, інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та сторонами не заперечуються. '
Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників цього товариства 06.06.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.1. Статуту учасниками товариства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, кількість учасників товариства не обмежується.
Відповідно до п. 2.4. Статуту, учасниками товариства зобов`язані дотримуватись статуту товариства і виконувати рішення загальних зборів товариства.
Відповідно до п. 3.1. Статуту учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) в статутному капіталі товариства, що продається третій особі. Придбання здійснюється за ціною, та/або на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для придбання третім особам.
Відповідно до п. 3.3. статуту учасник товариства, який мас намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та проінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом тридцяти календарних днів 3 дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки), не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Відповідно до п. 3.4. Статуту, якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі- продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі- продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.
Відповідно до п. 3.5. Статуту, учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
Згідно з п. 4.1. Статуту, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
Пунктом 4.2. Статуту передбачено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників .товариства та поінформувати Про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, шо такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом яро визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має праве реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону У країни «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.
Як вбачається зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж», в ньому встановлено переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, аналогічно до положень частин 1-5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Таким чином, статут Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» визначає переважне право учасника товариства на придбання частки, яка відчужується іншим учасником третій особі, а такж право такого учасника дозволяти або не дозволяти відчуження частки в статутному капіталі третій особі.
Таким чином, за умови, що учасником від іншого учасника не отримано дозволу на продаж частки третій особі і продаж учасником частки третій особі відбувся раніше ніж на 31 день з дати отримання іншим учасником повідомлення про намір учасника продати свою частку третій особі - такий продаж вчинено без дозволу іншого учасника товариства, тобто всупереч положенням п. 4.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж».
Крім того, Статутом ( п. 4.2.) встановлена заборона на відчуження учасником частки третій особі без згоди інших учасників.
Відповідно до п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4 судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України «Про господарські товариства» надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам. Недотримання встановленої статутом заборони відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.
Таким чином, запевнення продавця, надані ним в п. 1.4. договору купівлі-продажу (про відсутність прав третіх осіб на частку) є недостовірними.
Судом встановлено, що суду не надано доказів направлення ОСОБА_1 ТОВ «КУА «Інститут портфельних інвестицій» повідомлення про намір продати свою частку в статутному капіталі товариства або надання йому згоди цим учасником на відчуження такої частки.
Позивачем за первісним позовом, з посиланням на вищевикладені положення ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», заявлена вимога про переведення на нього прав та обов`язків за договором купівлі-продажу, в той час як відповідачем за первісним позовом - позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про визнання договору купівлі-продажу недійсним на підставі вказаних вище положень ч. 2 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідних положень статуту товариства та ст. ст. 230, 659 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна, із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом (оспорюваний/правочин).
Позивач за зустрічним позовом - покупець за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 07.02.2020 р., вказує, що укладаючи договір, він діяв під впливом помилки, оскільки був введений в оману вказаними вище запевненнями продавця, викладеними в п. 1.4. договору купівлі-продажу, йому не було повідомлено про встановлені статутом обмеження відчуження частки учасником та про недотримання продавцем умов такого відчуження, про наявність переважного права іншого учасника на придбання частки в статутному капіталі товариства та про відсутність його дозволу на продаж.
Відповідно до положень ст. 659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладений сторонами договір суперечить положенням ч. 2 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відповідним положенням п. 4.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до положень ч. З ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності, правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За таких обставин, оспорюваний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним за позовом покупця як такий, що не відповідає вимогам частин 1,3 ст. 203 ЦК України, у зв`язку з чим зустрічний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» судові рішення, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі є підставою для відповідних реєстраційних дій.
Недійсність договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.02.2020 р., встановлена судом, унеможливлює виникнення на підставі вказаного договору будь-яких прав або обов`язків, крім тих, які пов`язані з його, недійсністю відповідно до положень ст. 216 ЦК України.
Оскільки недійсний правочин не створює правових наслідків, то з нього не виникають права та обов`язки сторін (за наслідками визнання правочину недійсним сторони повертаються в попередній стан), що унеможливлює переведення прав покупця за недійсним договором, оскільки не може бути переведене на позивача право, яке не виникло.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача за первісним позовом про переведення на нього прав за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.02.2020 р.
Суд не приймає до уваги посилання позивача за первісним позовом (про обізнаність відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом) про наявність учасника, який володіє часткою в розмірі 1 % статутного капіталу товариства та твердження про те, що зустрічний позов подано з- метою перешкоджання реалізації переважного права позивача, а не з метою захисту прав позивача за зустрічним позовом), викладені ним у відзиві на зустрічну позовну заяву, оскільки підставою зустрічного позову (про визнання недійсним договору) є не порушення переважного права придбання частки в статутному капіталі товариства, а порушення продавцем вимог ст. 659 ЦК України, що зумовлює невідповідність такого договору положенням п. 3 ч. 1 ст. 283 ЦК України, застосування до такого договору за позовом покупця положень статей 215, 216, 229, 230 ЦК, які визначають підстави та наслідки недійсності правочину.
Крім того, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 07.02.2020 суперечить положенням ст. ч. 2 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», як і положенням п. 4.2. Статуту, що зумовлює невідповідність такого договору умовам дійсності правочину, визначеним п. 1 ч. 1 ст. 203 ЦК України. У свою чергу, зазначене зумовлює застосування до такого правочину за вимогою його сторони положень ст. 215 ЦК України та наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України.
Суд зауважує, що сторона правочину, який не відповідає вимогам закону - покупець за договором, укладеним з порушенням вимог ст. 659 ЦК України, має право на звернення до суду з відповідним позовом і не може бути обмежена в цьому відповідно до положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, ч. 1 ст. 204 ГПК України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 вказує, що зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки 1 у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини).
Метою та змістом передбаченого ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є забезпечення балансу права учасника на відчуження належної йому частки в статутному капіталі та інтересу інших учасників в стабільності та передбачуваності складу учасників товариства, убезпеченні від входження до складу учасників нових осіб проти волі інших учасників.
Водночас, за умови встановлення судом недійсності правочину, наслідки такої недійсності підлягають застосуванню відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за якими судові рішення, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, є підставою для відповідних реєстраційних дій (відновлення стану, що існував до укладення договору купівлі-продажу), що має наслідком відновлення стану, що існував до вчиненого порушення.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги про недійсність договору купівлі-продажу є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. При цьому, задоволення зустрічного позову про недійсність договору виключає можливість задоволення первісного позову про переведення прав за таким договором.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладається на позивача в повному обсязі. Судовий збір за зустрічним позовом покладається на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Відмовити повністю в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" про переведення прав покупця.
2. Задовольнити повністю зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", про визнання недійсним договору.
3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34482827), укладений 07.02.2020 р. між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 03.08.2020 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
