ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2020 р. Справа№ 910/2388/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Попікової О.В.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.,
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 30.06.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 про забезпечення позову
у справі №910/2388/20 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд"
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж"
про переведення прав покупця,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/2388/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" від 05.03.2020 про забезпечення позову.
До набрання рішенням у даній справі законної сили вжито такі заходи забезпечення позову:
1) Заборонено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2).
2) Заборонено суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2) та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дана ухвала набирає чинності з моменту постановлення (16.03.2020 р.) та являється виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Стягувач за даною ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" (04050, м.Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81-А; код ЄДРПОУ 36470876).
Боржники за даною ухвалою:
1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2).
Суд визнав обґрунтованими мотиви заяви та, керуючись приписами статей 136, 137 ГПК України, дійшов висновку задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 27.03.2020 ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/2388/20 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, зокрема ст. 136, 137 ГПК України.
Зокрема , у доводах апеляційної скарги відповідач-2 посилається на наступне:
- судом належним чином не встановлені всі обставини на які посилається позивач;
- судом не встановлено якими доказами підтверджується вказані позивачем обставини; такі докази відсутні та позивачем не подані;
- судом не надана оцінка обставинам викладеним позивачем, які підлягають доказуванню;
- не встановлено яким чином позивача буде позбавлено оперативного та вчасного захисту належних йому прав.
Скаржник стверджує, що сам факт наявності потенційної можливості внесення змін до складу учасників не свідчить про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому і не може бути достатньою підставою для задоволення заяви. Мотиви заяви є надуманими і базуються на припущеннях заявника.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, наголошуючи на правомірності висновків суду і безпідставності доводів, викладених у апеляційній скарзі.
Позивач стверджує, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться судом до того, що судом не встановлено наявність переважного права позивача на купівлю спірної частки у статутному капіталі, а також не досліджено аргументи, якими підтверджуються обставини застосування запобіжних заходів. Проте обставини щодо наявності переважного права позивача не підлягають дослідженню при розгляді заяви про забезпечення позову, тому такі доводи є безпідставними.
В той же час, позивач зазначив, що скаржник не заперечує проти самого факту порушення переважного права позивача та не заперечує проти існування ризику подальшого відчуження спірної частки у статутному капіталі. Скаржник посилається на порушення норм процесуального права, проте не наводить будь-яких чітких аргументів.
Інші учасники справи не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 відновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/2388/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/2388/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2020 на 16:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.05.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.05.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 задоволено клопотання ТОВ "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи №910/2388/20 на 22.06.2020 о 11 год. 45 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020 у зв`язку з перебуванням колегії суддів у відпустці, повідомлено учасників справи, що розгляд справи 22.06.2020 не відбудеться та про призначення судового засідання у справі №910/2388/20 на 30.06.2020 о 14 год. 20 хв.
При цьому, до відома учасників справи доведено, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслано учасникам провадження.
Явка представників сторін.
В судове засідання від 30.06.2020 з`явилися представники позивача, відповідача-2 та третьої особи.
Представник відповідача-1 у судове засідання від 30.06.2020 не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення. Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не подав.
Ухвали суду апеляційної інстанції були неодноразово надіслані відповідачу-1 за адресою, яка зазначена у матеріалах справи: АДРЕСА_2 , однак повернуті відділом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Ця адреса також зазначена самим відповідачем-1 у його клопотанні про відкладення судового засідання від 19.05.2020, іншої адреси суду не повідомлено.
Враховуючи вимоги статей 120, 242 ГПК України, а також вищенаведене, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення відповідача-1 про відкриття апеляційного провадження та призначення відповідного судового засідання, відтак, відповідач-1 вважається таким, що повідомлений належним чином.
При цьому, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі "Пономарьов проти України" та у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою сторони в розумні "інтервали часу" мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на наявність доказів належного повідомлення учасників справи, дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами.
Розгляд клопотань.
21.05.2020 через відділ документального забезпечення суду подано заяву про закриття апеляційного провадження з посиланням на п.2 ч.1 ст. 264 ГПК України. Вказане клопотання мотивовано тим, що особа, яка підписала апеляційну скаргу - Матвійчук О.В. не має статусу адвоката, оскільки щодо нього відсутні відомості у Єдиному реєстрі адвокатів України. До клопотання додано копію листа Ради адвокатів міста Києва від 04.05.2020, яким Радою надано відповідь про те, що Матвійчук О.В. не є адвокатом та права на заняття адвокатською діяльністю не має, відповідне Свідоцтво йому не видавалось.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку його відхилити, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог п. 1. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додається, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Аналіз вказаних законодавчих норм свідчить, що статус адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Апеляційну скаргу підписано адвокатом - Матвійчук О.В., на підтвердження повноважень підписанта скарги додано ордер серія КВ №403693 від 26.03.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №16 від 26.07.2018.
Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Доказів того, що вказане свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.
Також відсутні докази щодо припинення права Матвійчука О.В. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку висновку щодо відсутності підстав для закриття апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 264 ГПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/2388/20, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 підписано уповноваженою на те особою.
Аналогічна правова позиція щодо повноважень підписанта скарги викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 910/3845/19.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши думку присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2388/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", про переведення прав покупця.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням при укладанні відповідачами Договору від 07.02.2020 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", переважного права позивача, як учасника товариства.
Предметом спору в даній справі є вимога позивача про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "БК "Укрбудмонтаж", укладеного між відповідачами, оскільки, за доводами позивача, цей договір укладено з порушенням ст. 362 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме, з порушенням переважного права позивача на придбання такої частки, як учасника ТОВ "БК "Укрбудмонтаж".
Як вказує позивач, станом на 09.02.2020 учасником ТОВ "БК "Укрбудмонтаж", крім позивача, був також ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.02.2020.
07.02.2020 ОСОБА_2 без попереднього повідомлення позивача продав свою частку у статутному капіталі ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" ОСОБА_1 , і 10.02.2020 приватним нотаріусом Лищук Людмилою Анатоліївною було зареєстровано відповідну зміну складу учасників ТОВ "БК "Укрбудмонтаж", що підтверджується Витягом з Реєстру станом на 11.02.2020.
Позивач зазначив, що його не було повідомлено у встановленому ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і ст. 362 Цивільного кодексу України порядку про намір ОСОБА_2 відчужити частку на користь ОСОБА_1 , та не надано можливості скористатись своїм переважним правом на придбання частки, чим порушено його права.
06.03.2020 позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд:
- вжити заходів забезпечення позову ТОВ "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" (код ЄДРПОУ 36470876, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, літера А), яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" (код ЄДРІСІ 2331248) до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , за участі третьої особи - ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2), про переведення прав покупця шляхом заборони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), відчужувати або іншим чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2) до завершення розгляду справи;
- вжити заходів забезпечення позову ТОВ "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" (код ЄДРПОУ 36470876, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, літера А), яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" (код ЄДРІСІ 2331248) до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , за участі третьої особи - ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2), про переведення прав покупця шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у статутному капіталі ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 34482827, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2) та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до завершення розгляду справи.
Заява мотивована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що в період розгляду даного спору судом спірна частка у статутному капіталі ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" може зазнати наступного перепродажу, або відступлення, що унеможливить захист позивачем своїх прав за цим позовом та утруднить виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.
Викладені обставини, на думку заявника, свідчать про наявність усіх підстав для вжиття судом заявлених заходів забезпечення позову відповідно до ст. ст. 136 та 137 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Суд виходить з того, що забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. Згідно з положеннями статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У статті 137 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент розгляду заяви) визначено, що:
- позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункти 2 та 4 частини 1);
- не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (частина 5);
- суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. (частина 9)
- заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (частина 10).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення немайнового позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;
- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.
Дослідивши зміст позовних вимог та визначених позивачем заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду
У цьому висновку суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Враховуючи предмет та підстави даного позову, фактично спір у даній справі стосується захисту та поновлення корпоративних прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок продажу учасником Товариства спірної частки за його відсутності та без його повідомлення.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її тим, що, виходячи із характеру та поведінки відповідачів, наявні всі підстави вважати, що спірна частка у статутному капіталі позивача може зазнати наступного перепродажу або відступлення за черговим договором, що унеможливить захист позивачем його прав за цим позовом та значно утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу від 07.02.2020, укладеного між відповідачами.
Суд з`ясував, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки у разі подальшого відчуження спірної частки в статутному капіталі ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" позивач не зможе захистити своє порушене право в межах даного судового провадження без інших звернень до суду до нових учасників Товариства.
У разі зміни власника спірної частки у позивача виникне необхідність змінювати предмет позову та залучати до розгляду справи інших осіб, що у свою чергу призведе до того, що розгляд справи по суті буде затримано, а позивача буде позбавлено оперативного, вчасного захисту та поновлення корпоративних прав, які він вважає порушеними.
При цьому, слід зауважити, що заявлені способи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує логічний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, тож такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити належне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача-2 про порушення судом норм процесуального права з посиланням на неналежне, неповне та одностороннє дослідження зібраних у справі доказів, оскільки виходячи із характеру спірних правовідносин між сторонами, заявлені позивачем заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та відповідають обраному позивачем способу захисту своїх прав та інтересів. Скаржником не доведено протилежного, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає жодних вагомих підстав вважати інакше. Доводи відповідача-2 зводяться передусім до переоцінки мотивів заяви про забезпечення позову, проте будь-яких конкретних аргументів скаржник не навів.
Крім того, не знайшли свого підтвердження ствердження скаржника про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову обґрунтовані лише посиланням на потенційну можливість учасників Товариства вчинити дії щодо подальшого відчуження спірної частки у статутному капіталі Товариства. З цього приводу слід зазначити, що враховуючи предмет та підстави позову у справі, при розгляді заяви про забезпечення позову в тому числі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Між тим, у даному випадку застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, з огляду на викладене вище, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, господарський колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про задоволення заяви ТОВ "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Дивіденд" про забезпечення позову.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача є обґрунтованою, а тому правомірно задоволена судом.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Заявником подано сукупність доказів, наведено достатньо обґрунтовані доводи та фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд , керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судом першої істанції обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, колегія суддів погоджується з виконанням судом першої інстанції обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження відповідача є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати.
Оскільки підстав для скасування ухвали у справі та задоволення апеляційної скарги немає, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника - ОСОБА_1 .
Керуючись Главою 1 Розділу IV «Апеляційне провадження» Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/2388/20 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови суду складено та підписано - 03.07.2020.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.В. Попікова
О.О. Євсіков
