Ухвала
13 липня 2020 року
м. Київ
справа № 295/14930/19
провадження № 61-10086ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 02 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного університету «Житомирська політехніка», третя особа - ректор державного університету «Житомирська політехніка» Євдокимов Віктор Валерійович, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
08 липня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 02 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2020 року в указаній вище справі.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2020 року було отримано лише 09 червня 2020 року, на підтвердження надано докази.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Житомирського апеляційного суду прийнято 20 травня 2020 року, повний текст якої складено 21 травня 2020 року та оприлюднено 25 травня 2020 року.
При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення Верховним Судом враховано карантинні заходи, установлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 22 травня 2020 року на усій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року.
Відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Проте подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору, проте, у меншому розмірі ніж встановлено законом.
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату від 07 липня 2020 року на суму 1 536,80 грн.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Окрім цього вбачається, що предметом позову є також скасування наказу про звільнення.
З урахуванням наведеного, заявник не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо скасування наказу про звільненнята стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у жовтні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що складає 768,40 грн.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1 921 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»).
Згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою -підприємцем позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.
У зв`язку з наведеним, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному виходячи із суми, яку позивач просив стягнути як середній заробіток за час вимушеного прогулу (за вимогу майнового характеру), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768,40 грн, а також 768,40 грн - за вимогу немайнового характеру (скасування наказу про звільнення).
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 3 073,60 грн (200 % х (768,40 грн + 768,40 грн)).
Отже, враховуючи сплачену суму судового збору в 1 536,80 грн, заявнику необхідно доплатити 1 536,80 грн судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплатуабо документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, у порушення частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявником до касаційної скарги не додано копію скарги та доданих до неї матеріалів для третьої особи - ректора державного університету «Житомирська політехніка» Євдокимова Віктора Валерійовича.
Враховуючи викладене, заявнику на адресу Верховного Суду необхідно надіслати копію скарги та доданих до неї матеріалів для третьої особи - ректора державного університету «Житомирська політехніка» Євдокимова Віктора Валерійовича.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду міста Житомира від 02 березня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 02 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного університету «Житомирська політехніка», третя особа - ректор державного університету «Житомирська політехніка» Євдокимов Віктор Валерійович, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
