ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 731/186/17

адміністративне провадження № К/9901/21906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича, третя особа Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Безименної Н.В., Епель О.В.),

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Хажанець В.О. (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича (далі - відповідач), третя особа Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта» у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР №358050 від 13.04.2017.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що постановою відповідача від 13.04.2017 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. У вказаній постанові зазначено, що він - ОСОБА_1 , 13.04.2017, о 07-30 год. на автодорозі Прилуки-Варва-Срібне керував транспортним засобом Мерседес-Бенц 100 номерний знак НОМЕР_1 , з не пройденим обов`язковим технічним контролем, чим допустив порушення вимог п. 31.3 (б) ПДР України. З вищевказаною постановою відповідача він категорично не згоден, оскільки Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що обов`язковий технічний контроль проводиться відносно тих транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, втім службовий автомобіль не використовується для вказаних цілей, крім того, автомобіль є легковим. Також, розгляд справи відбувся із порушенням ст. 276 та 268 КУпАП.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою серії БР №358050 від 13 квітня 2017 року інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області Коваля Д.А., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

4. Як убачається з вищевказаних матеріалів справи, порушення позивача полягає в тому, що він 13.04.2017, о 07-30 год. на автодорозі Прилуки-Варва-Срібне-Обухове керував транспортним засобом Мерседес-Бенц 100 номерний знак НОМЕР_1 , з не пройденим обов`язковим технічним контролем, чим допусти порушення вимог п. 31.3 (б) ПДР України.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

4. Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

4.1. Визнано незаконною та скасовано постанову серії БР № 358050, винесену 13 квітня 2017 року інспектором Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалем Дмитром Анатолійовичем, про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що згідно класифікації автомобіль марки Мерседес-Бенц 100, не підлягає обов`язковому технічному контролю, оскільки не використовується з метою отримання прибутку.

6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року скасовано постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року.

6.1. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича, третя особа: Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - відмовлено повністю.

7. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив із того, що автомобіль на якому рухався позивач експлуатується на території України з 2012, а відтак відповідно до наведених приписів ст. 35 Закону № 3353-XII та п. 3 Порядок № 137 підлягає обов`язковому технічному контролю кожні два роки.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року.

9. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що згідно ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

9.1. Позивач указує, що з копії свідоцтва про реєстрацію (а.с. 6), транспортний засіб Мерседес-Бенц 100, днз. НОМЕР_1 , повною масою 2800 кг. являється легковим пасажирським, та належить ПАТ «Укрнафта».

9.2. ОСОБА_1 зазначає, що обов`язковий технічний контроль проводиться відносно тих транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, втім службовий автомобіль не використовується для вказаних цілей, крім того, автомобіль є легковим.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

11. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

12. 13 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

13. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.

14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року №699/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

15. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шишову О.О., суддям Дашутіну І.В., Яковенку М.М.

16. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

17. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

18. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

21. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

22. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.

23. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

24. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

25. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

26. Також, відповідно до статті 69 КАС України (у редакції, чинною на час прийняття оскаржуваних рішень) в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

27. Згідно із частинами першою, другою статті 70 КАС України (у редакції, чинною на час прийняття оскаржуваних рішень) належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

28. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України (у редакції, чинною на час прийняття оскаржуваних рішень) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

29. Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

30. Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

31. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

32. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

33. Відповідно до частини третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

34. Згідно з пунктом 31.3 б забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

35. Статтею 29 вказаного нормативного акту встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

36. Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

37. Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

38. У той же час, обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

39. Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

40. Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).

41. Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

42. Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

43. Згідно з статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

44. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

45. Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).

46. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

47. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

48. Колегія суддів здійснивши аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів - з метою отримання прибутку.

49. Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

50. Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

51. Згідно з статтею 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

52. Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).

53. Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

54. За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

- транспортними засобами спеціального призначення;

- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;

- службовими легковими автомобілями;

- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

55. Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб Мерседес-Бенц 100, днз. НОМЕР_1 , повною масою 2800 кг. являється легковим пасажирським, та належить ПАТ «Укрнафта».

56. У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 7-11) ПАТ «Укрнафта» здійснює види діяльності за кодами 06.10, 06.20, 20.15, 46.21, 46.33, 46.71, 46.72, 46.75, 46.90, 47.30, 71.12, 41.20, серед яких немає видів діяльності по кодам 49-51 згідно Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, що пов`язані із транспортною галуззю.

57. Крім того, у відповідності до довідки від 19.04.2017 р. виданої Гнідинцівським ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (а.с. 12) автомобіль Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що обліковується на балансі Гнідинцівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта», не використовується для отримання прибутку.

58. Суд зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

59. Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17.

60. З огляду на викладене, Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанцій про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю.

61. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині

62. Частиною 1 статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

63. Ураховуючи наведене, відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року - залишити в силі.

64. Керуючись статтями 341, 344, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року скасувати.

3. Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко