КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 731/186/17 Головуючий у 1-й інстанції: Савенко А.І.,
Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Безименної Н.В., Епель О.В.
при секретарі: Хмарській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича, третя особа: Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _3 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича (далі - Відповідач, Інспектор) у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР №358050 від 13.04.2017.
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши позивача та представника третьої особи, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 13.04.2017 року о 07 год. 30 хв. на автодорозі Прилуки-Варва-Срібне-Обухове ОСОБА_3 керував транспортним засобом Мерседес-Бенц 100 номерний знак НОМЕР_1, що підлягає обов'язковому технічному контролю, та не пройшов його у відповідності до діючого законодавства.
13.04.2017 року Інспектором Ковалем Д.А. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 358050, якою до ОСОБА_3, на підставі ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КупАП), застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху (далі по тексту - оскаржувана постанова).
Не погоджуючись з вищезазначеною оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно класифікації автомобіль марки Мерседес-Бенц 100, не підлягає обов'язковому технічному контролю, оскільки не використовується з метою отримання прибутку.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-XII (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 3353-XII) транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Частиною 2 ст. 35 Закону № 3353-XII встановлено, що обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Згідно ч. 3 ст. 35 Закону № 3353-XII обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України (ч. 4 ст. 35 Закону № 3353-XII).
Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 35 Закону № 3353-XII періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 (далі по тексту - Порядок № 137) ( в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Відповідно до п. 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
За вимогою власника обов'язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов'язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 PAT «UKRNAFTA» M.KYIV є власником автомобіля: марка - MERCEDES-BENZ, модель - 100, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип - Пасажирський - В, рік випуску - 1993, дата реєстрації - 29.03.2012, повна маса - 2800 кг (а.с.6).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що автомобіль на якому рухався позивач експлуатується на території України з 2012, а відтак відповідно до наведених приписів ст. 35 Закону № 3353-XII та п. 3 Порядок № 137 підлягає обов'язковому технічному контролю кожні два роки.
Пунктом 1.1. Правил дорожнього руху України закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до підпункту «б» пункту 31.3 розділу 31 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно із ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Наведене дає підстави для висновку, що Інспектор Коваль Д.А., встановивши в діях позивача порушення Правил дорожнього руху, в межах наданих йому повноважень, правомірно склав оскаржувану постанову та застосував до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху, а відтак правові підстави для визнання незаконною та скасування постанови серії БР № 358050 від 13.04.2017 року відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дії відповідача під час винесення оскаржуваної постанови є неправомірними, а тому колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, адже оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича - задовольнити повністю.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коваля Дмитра Анатолійовича, третя особа: Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: Н.В. Безименна
О.В. Епель
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Безименна Н.В.
