Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
25 червня 2020 р. справа № 520/9769/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст.382, 383 КАСУ у справі №520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 р. у справі №520/1824/19 протиправною. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.09.2008 р., розрахував її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати". Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Позивач звернувся 24.06.2020 року до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.382, 383 КАСУ.
У вказаній заяві представник позивача просить суд:
- визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у застосуванні при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі № 520/9769/19 порядку затвердженому постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» протиправними;
- заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області застосовувати порядок затверджений постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» при виплаті компенсації втрати частини доходу нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. по справі №520/9769/19 (ч.2 ст.386 ЦК України);
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяті днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 382 КАС України;
Відповідно до положень ч.5 ст.383, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №520/9769/19 набрало законної сили та 12.12.2019 року представником позивача отримано виконавчі листи у справі.
З наявних матеріалів справи вбачається, що 23.12.2019 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/9769/19 від 12.12.2019 року, в межах вказаного виконавчого провадження 05.05.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на відповідача за невиконання рішення суду.
Також судом встановлено, що 14.01.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за вих.№7204/М-14 повідомлено позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі №520/9769/19, яке набрало законної сили 26.11.2019, головним управлінням нараховано компенсацію втрати частини доходу за методикою відповідно ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». Компенсація втрати частини доходів, яка нарахована на виконання рішення суду, буде виплачуватись у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №788). Разом з вказаним листом позивачу направлено розрахунок на доплату компенсації втрати частини доходів, за яким загальна сума компенсації складає 87430,30 грн.
В заяві представник позивача вказав, що протиправність дій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області полягає у тому, що на час звернення з вказаною заявою, рішення суду не виконано, ГУПФУ не здійснило виплату позивачу компенсації втрати частини доходу та протиправно застосувало при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №520/9769/19 порядок, визначеному постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду».
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України N649 від 22.08.2018 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Вказана постанова набрала чинності 28.08.2018, тоді як рішення у цій справі набрало законної сили 26.11.2019.
Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок №649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету
Згідно із пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктом 4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до пункту 5 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з пунктом 6 Порядку №649, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Окремо суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі № 640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Однак, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення Окружного адміністративного суду м. Києва оскаржене у апеляційному порядку, та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційними скаргами Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 дію оскарженого рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 зупинено.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 та теперішній час є чинною, протиправною не визнана, а тому підлягає застосуванню до спірних відносин.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача щодо надання оцінки порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» на відповідність вимогам Конституції України та законодавству України є предметом дослідження судом в межах справи №640/5248/19 та виходить за межі розгляду заяви в порядку ст.382, 383 КАС України, відповідно вказане клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/3264, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. В реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст. 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача в межах справи №520/9769/19.
Відповідно до ч.1 ст.278 КАС України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв`язку з цим заходів, встановлених законом.
Враховуючи вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №520/9769/19, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали суду в межах цієї справи.
Відносно заяви представника позивача щодо зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяті днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.
Як встановлено ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах в порядку статті 382 КАС України встановлюється судом при вирішенні справи по суті та висновки щодо встановлення або відсутність підстав у встановленні такого контролю зазначаються безпосередньо у рішенні суду за результатами розгляду адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні адміністративного суду не було поставлено питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. В той же час, КАС України не передбачає процедури встановлення судового контролю після прийняття рішення на стадії його виконання.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 в порядку ст.382, 383 КАСУ у справі №520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст.382, 383 КАСУ у справі №520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
СуддяБіленський О.О.
