Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
30 січня 2023 р. справа № 520/9769/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 від 01.06.2021 року в порядку ст.382, 383 КАСУ у справі №520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 р. у справі №520/1824/19 протиправною. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.09.2008 р., розрахував її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати". Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Представник позивача звернувся 01.06.2021 року до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.382, 383 КАСУ.
У вказаній заяві представник позивача просить суд:
- визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у здійсненні невірного розрахунку ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.09.2008 по 30.11.2017 та виплаченої у вересні 2019 протиправними;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.09.2008 по 30.11.2017 та виплаченої у вересні 2019, розрахувавши компенсацію за формулою визначеною ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати № 159 за весь період невиплати пенсії, а саме з 01.09.2008 по 31.08.2019.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 заяву представника ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на безпідставність, необґрунтованість та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати вказану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу від 29.11.2022 року у справі №520/9769/19 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 по справі № 520/9769/19 скасовано. Направлено справу № 520/9769/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Вказана заява відповідає вимогам ст. 383 КАС України.
Суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №520/9769/19 набрало законної сили та 12.12.2019 року представником позивача отримано виконавчі листи у справі.
З наявних матеріалів справи вбачається, що 23.12.2019 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/9769/19 від 12.12.2019 року, в межах вказаного виконавчого провадження 05.05.2020 року та 27.07.2020 року державним виконавцем винесені постанови про накладення штрафу на відповідача за невиконання рішення суду.
Також з інформації про виконавче провадження судом встановлено, що державним виконавцем 30.07.2020 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", одночасно 30.07.2020 року державним виконавцем 30.07.2020 до Головного Управління Національної поліції у Харківській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
02.09.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за вих.№2000-0203-8/61392 повідомлено позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі №520/9769/19, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії. Компенсація втрати частини доходів, яка нарахована на виконання рішення суду буде виплачуватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Згідно з наданим до заяви розрахунком на доплату компенсації втрати частини доходів, загальна сума компенсації складає 87430,30 грн.
З наявних матеріалів справи вбачається, що на звернення представника позивача від 20.04.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було надано відповідь від 19.05.2021 року №5850-9174/М-02/8-2000/21, за змістом якої повідомлялось, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі № 520/9769/2020 (далі - рішення суду), головним управлінням здійснено перерахунок пенсії. Компенсацію втрати частини доходів, яка нарахована на виконання рішення суду буде виплачуватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Підстав для проведення службової перевірки в діях посадових осіб, не вбачається. На прохання заявника надано копію розрахунку на доплату компенсації втрати частини доходів, підстава: електронна база даних отримувачів пенсій силових Міністерств і відомств, згідно якого нарахована сума компенсації втрати частини доходів складає 48674,27 грн.
В заяві представник позивача вказав, що протиправність дій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області полягає у тому, що розрахунок компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 року позивачу проведено не у відповідності до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», а саме: розрахунок, проведений станом на 19.05.2021 відрізняється від розрахунку станом на 16.12.2019, який надано до матеріалів справи із заявою від 23.09.2019; розрахунок компенсації втрати частини доходу здійснено по грудень 2017 року, в той час коли частина основного розміру пенсії, яка була протиправно не виплачена позивачу в розмірі 34579,30 грн., виплачена 05 вересня 2019 року.; розрахунок компенсації втрати частини доходу розраховано не за формулою визначеною ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». Позивач цією заявою оскаржує дії відповідача, щодо виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. по справі №520/9769/19, а саме щодо невірно проведеного розрахунку компенсації втрати частини доходу.
Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких вказав, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №520/9769/19 ОСОБА_1 нараховано компенсацію втрати частини доходів з 01.09.2008 року відповідно до ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати" у розмірі 48674,27 грн., виплату якої буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України. Державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено лист від 04.06.2021 року за вих. № 2000-0309-6/75127, де зазначено, що розрахунок на доплату компенсації втрати частини доходів від 16.12.2019 року замінено на новий від 21.05.2021 року у зв`язку з розрахунковою помилкою та проханням вважати недійсним. Представник відповідача зазначив, що згідно рішень Конституційного суду України № З-рп/2012 та №20-рп/2011 Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет». На підставі вищевикладеного, заяву ОСОБА_1 представник відповідача вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/3264, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. В реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст. 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з п. 20 та 29 ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Враховуючи вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №520/9769/19, суд приходить до висновку про відсутність протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача в межах справи №520/9769/19.
Відносно тверджень заявника, що розрахунок компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 року позивачу проведено не у відповідності до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи №520/9769/19 досліджувалось питання щодо права позивача на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 р. у справі №520/1824/19.
Відповідно, незгода позивача із сумою нарахованої компенсації або розрахунком останньої є окремими рішеннями, які можуть бути оскаржені в порядку позовного провадження.
Відносно посилань заявника в заяві на положення ст. 382 КАС України, суд зазначає, що приписами КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ст. 282 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду ( ст. 283 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця ( ст. 287 КАС України).
Суд зауважує, що нормам статті 287 КАС України кореспондуються норми статтей 382-383 КАС України, з системного аналізу яких вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Таким чином, вимоги до заяви, передбачені ст. 382 КАС України не можуть бути застосовані до заяв, поданих з вимогами, передбаченими ст. 383 КАС України, а саме - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зі змісту заяви, поданої представником позивача, вбачається, що скаржник просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у здійсненні невірного розрахунку ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.09.2008 по 30.11.2017 та виплаченої у вересні 2019 протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.09.2008 по 30.11.2017 та виплаченої у вересні 2019, розрахувавши компенсацію за формулою. визначеною ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати" та п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплати №159 за весь період невиплати пенсії, а саме з 01.09.2008 по 31.08.2019, а не подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у порядку ст. 382 КАС України.
Таким чином, посилання заявника на ст. 382 КАС України в заяві суд не бере до уваги, оскільки заявник порушував питання визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у здійсненні невірного розрахунку ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.09.2008 по 30.11.2017 та виплаченої у вересні 2019 протиправними, передбаченими ст. 383 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 від 01.06.2021 року в порядку ст.382, 383 КАСУ у справі №520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 248, 256, 294, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 від 01.06.2021 року в порядку ст.382, 383 КАСУ у справі №520/9769/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
СуддяБіленський О.О.
