Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1190/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 16.03.2020 №74 о/с в частині призначення позивача заступником начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП;
- поновити позивача на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 16.03.2020;
- зобов`язати відповідача перерахувати грошове забезпечення у межах виділених асигнувань, відповідно до штатної посади з 16.03.2020.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що переміщення на іншу посаду та в іншу місцевість відбулось незаконно, з порушенням положень Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України), без його згоди та Закону України «Про державну службу», на нерівнозначну посаду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача протягом встановленого судом строку подав відзив, в якому зазначив, що підставою видання оскаржуваного наказу слугувало подання ГУНП від 16.03.2020 про необхідність переміщення поліцейського ГУНП в Чернігівській області на рівнозначну посаду в порядку ст.65 Закону №580 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби). При цьому, Закон України «Про Національну поліцію» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі норми КЗпП України застосуванню не підлягають. Крім цього вказує, що посади, з якої позивача було переведено на іншу посаду, є рівнозначними, оскільки спеціальне звання за займаною посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується. Також вважає, що Закон України «Про державну службу» в даних правовідносинах, на позивача не поширюється.
Позивачем подано відповідь на відзив в якому він зазначає, що відповідач не виконує постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №620/2624/19 та від 07.04.2020. Також в обґрунтування своїх доводів посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 по справі 420/5192/18. Крім цього, наголошує, що визначення рівнозначності посад наведене у Законі №889, який також є спеціальним.
Представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що останні є необґрунтованими та суперечать нормам матеріального та процесуального права.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області №261о/с від 22.08.2019 майора поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 620/174/19.
Наказом ГУНП в Чернігівській області №270о/с від 23.08.2019 позивача призначено заступником начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, звільнивши з посади начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 23.08.2019. Підставою для видачі вказаного наказу слугував висновок про необхідність переміщення поліцейського ГУНП в Чернігівській області на рівнозначну посаду в порядку ст. 65 ( для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) Закону України «Про Національну поліцію» від 22.08.2019.
Не погоджуючись зі звільненням з посади начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 позивача було поновлено на посаді на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 23.08.2019, відповідно до наказу від 06.11.2019 №351 о/с.
В подальшому, без згоди позивача, під час перебування на лікарняному (з 07.11.2019 по 12.11.2019), що підтверджується довідкою №186 (а.с.20) у відповідності до наказу по особовому складу ГУНП в Чернігівській області №352о/с, відповідно до ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», позивача було призначено заступником начальника Ічнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 посадовий оклад 3000 гривень, звільнивши його з посади начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, з 07 листопада 2019 року, на підставі висновку ГУНП від 0.11.2019 про необхідність переміщення поліцейського ГУНП в Чернігівській області на рівнозначну посаду в порядку ст.65 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Вважаючи вказаний наказ ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2019 №352о/с протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №620/3663/19 позовні вимоги задоволено та позивача поновлено на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 16.11.2019.
Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 16.03.2020 №74о/с позивача призначено заступником начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП, встановивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 посадовий оклад 3000 гривень, звільнивши його з посади начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.
Підставою для видачі вказаного наказу слугувало подання ГУНП від 16.03.2020 про необхідність переміщення поліцейського ГУНП в Чернігівській області на рівнозначну посаду в порядку ст.65 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом про скасування спірного наказу та поновлення на посаді.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 02.07.2015 №580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом ч.1 ст.59 Закону України №580-VІІІ, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Процедура переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції передбачена ст.65 Закону №580-VІІІ.
Згідно ч.1 ціє статті Закону №580-VІІІ переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Відповідно до п.8 ч.10 ст.62 Закону №580-VІІІ поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особливих якостей.
Частинами восьмою-дев`ятою ст.65 Закону №580-VІІІ визначено, що переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
За приписами п.8 ч.10 ст.62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей.
Разом з цим п.40 Положення №114 обумовлено, що призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому враховується, в тому числі, що при призначенні на посади і переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу має забезпечуватися використання їх за основною чи спорідненою спеціальністю або згідно з набутим досвідом, а при необхідності використання на посадах за новою для них спеціальністю призначенню має передувати відповідна перепідготовка.
Згідно пп. «б» п.42 Положення №114 переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться: на рівнозначні посади - у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров`я, віку та підготовки за новою спеціальністю.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №825/896/18.
З аналізу викладеного вище слідує, що згода позивача на його переміщення в іншу місцевість є не обов`язковою, а наявність службової необхідності є достатньою підставою для переміщення по службі.
А отже, предметом спору у цій справі є правомірність переміщення позивача на посаду заступника начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП відповідно до п.2 с.1 ст.65 Закону №580-VІІІ.
Так, визначення рівнозначної посади міститься в Законі України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) та відповідно до ст.2 цього Закону означає посаду державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.
За змістом ст.51 Закону №889-VIII, посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади; до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади. Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Крім того зі змісту наведеної статті вбачається, що державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: на всю територію України, на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, або на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, в залежності від чого встановлюється відповідний розмір посадових окладів працівників.
З матеріалів справи вбачається, що посадовий оклад позивача становив 3100 грн, а посадовий оклад заступника начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП - 3000 грн.
Слід зазначити, що різниця у 100 гривень не може сприйматись як нерівнозначність грошового забезпечення за загаданими посадами, а тому доводи позивача в цій частині до уваги судом не приймаються.
Суд також зауважує, що за змістом ст.65 Закону №580, посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
Виходячи саме із такого розуміння наведеної норми, є підстави для висновку, що нижчою буде посада, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене нижче спеціальне звання поліції.
Як вбачається з інформації, отриманої в управлінні кадрового забезпечення ГУНП, посада заступника начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП та посада начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області є рівнозначними.
Відповідно до положень наказу Національної поліції від 04.12.2015 №142 «Про затвердження Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних звань», граничні звання за вказаними вище посадами рівнозначні - майор поліції.
Таким чином, переміщення поліцейського на рівнозначну посаду, можливе за умови, якщо спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується.
А отже, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУНП Чернігівській області від 16.03.2020 №74о/с відсутні.
Доводи позивача щодо недотримання відповідачем при прийнятті спірного наказу положень КЗпП України, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Таким чином, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні питання або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Враховуючи викладене вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення різниці в грошовому забезпеченні за час несення служби на нижче оплачуваній посаді також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від першої вимоги, в задоволенні якої відмовлено.
Відповідачем доведено правомірність спірного наказу, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Чернігівській області (проспект Перемоги,74 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Повний текст рішення суду складено 01.06.2020.
Суддя Л.О. Житняк
