ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2020 року м. Чернівці
справа № 715/214/17
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю.
секретар Герман Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про розірвання договорів оренди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року, (головуючий у 1-й інстанції Цуренко В.А.),-
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Букагропром» про розірвання договорів оренди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 028576 від 30.10.2003 року вона є власником земельних ділянок площею 0,8610 га з кадастровим номером 7321085400:01:005:0037 та площею 0,5001 га з кадастровим номером 7321085400:01:005:0036, які розташовані в с. Тереблече на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
01 січня 2014 року між нею та ТОВ «Букагропром» було укладено договори оренди вищезазначених земельних ділянок.
Згідно умов укладених договорів земельні ділянки були передані в оренду для вирощування товарної сільськогосподарськоїпродукції(п. 15Договорів).
Однак, в порушення умов договорів, та ст. 25 Закону України «Про оренду землі», з часу укладення договорів оренди земельні ділянки ТОВ «Букагропром» не оброблялися та не використовувалися за цільовим призначенням, а саме: не
________________________________________________________________________
Провадження 22ц/822/502/20
ораються,посів сільськогосподарськихкультур непроводився,не здійснювалисязаходи боротьбиз бур`янами,земельні ділянкизнаходяться взанедбаному стані,забур`яненніта залісені.
Порушення відповідачем свого встановленого законом обов`язку щодо розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель є істотним порушенням договору, адже наслідком такої бездіяльності буде різке зниження родючості ґрунтів орендованої земельної ділянки.
Враховуючи те, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки, та вищевикладені обставини, вимоги статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі», позивач просила розірвати договори оренди землі від 01 січня 2014 року.
РішеннямГлибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року позов задоволено.
Розірвано договори оренди землі від 01 січня 2014 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Букагропром» площею 0,8610 га з кадастровим номером 7321085400:01:005:0037 та площею 0,5001 га з кадастровим номером НОМЕР_2 :01:005:0036, які розташовані в с. Тереблече на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На дане рішення суду ТОВ «Букагропром» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Доводи скарги мотивує тим, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для розірвання договору оренди землі, як невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням. Недопустимим є ототожнення понять «невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Використання не за цільовим призначеннямпередбачає дію використання, а за не використання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
27 травня 2020 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду залучено правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Букагропром» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина».
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, враховуючи постанову ВерховногоСуду від25березня 2020року колегіявважає,що апеляційнаскарга нарішення судупідлягає задоволенню,враховуючи наступне.
Згідно із ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги,суд першоїінстанції виходивіз того,що відповідач, як орендар землі не використовує землю за призначенням і не обробляє її взагалі, що є підставою для розірвання договорів оренди.
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8610 га з кадастровим номером7321085400:01:005:0037 та площею 0,5001 га з кадастровим номером 7321085400:01:005:0036, які розташовані на території с. Тереблече Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецькій області.
Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,5001 га з кадастровим номером 7321085400:01:005:0036 було здійснено 08 липня 2014 року, а земельної ділянки площею 0,8610 га з кадастровим номером7321085400:01:005:0037 14 липня 2014 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відповідно за № 23930355 від 08.07.2014 року, та №24219838 від 14.07.2014 року.
01 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Букагропром» укладено договори оренди цих ділянок строком на 10 років.
Відповідно до п.п.15-17 договорів оренди земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Умови збереження стану об`єкта оренди: орендар зобов`язаний дотримуватись вимог протиерозійної організації території.
Згідно п.28 договорів оренди орендодавець вправі вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором, дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів.
У відповідності до п.31 договорі оренди орендар зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строки встановлені цим договором.
За умовами п.20 договорів оренди, передача земельної ділянки орендарю здійснюється упродовж 5 днів після державної реєстрації права оренди за актом її приймання-передачі.
Пунктом 38 договорів оренди передбачена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Згідно змісту ст.25ЗаконуУкраїни «Прооренду землі» вбачається, що орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
У вирішенні спору про розірвання договорів оренди земельних ділянок колегією суддів враховано, що відповідно до ст. 32Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 , 25 цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.
Статтею 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Аналізуючи вказані норми права колегія суддів приходить до висновку, що наведені в позовній заяви доводи про невикористання земельної ділянки за призначенням не являється тією вимогою, яка б дала право на розірвання договору оренди, оскільки у разі встановлення порушень, передбаченихстаттею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, є правовою підставою для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставістатті 32 Закону України «Про оренду землі». В даному випадку поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» різні за своєю правовою природою, оскільки використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за не використання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Крім того, згідно з частиною другоюстатті 12 ЦК Українинездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №028576 від 30.10.2003 року ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8610 га з кадастровим номером7321085400:01:005:0037 та площею 0,5001 га з кадастровим номером 7321085400:01:005:0036, які розташовані на території с. Тереблече Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецькій області (а.с.7).
01 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Букагропром» укладено договори оренди цих ділянок строком на 10 років (а.с.8,11).
Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №87048657, №87045421 від 15.05.2017 року було зареєстровано право оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8610 га з кадастровим номером7321085400:01:005:0037 та площею 0,5001 га з кадастровим номером НОМЕР_2 :01:005:0036, які розташовані на території с. Тереблече Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецькій області на підставі договорів оренди між ОСОБА_1 та ТОВ «Букагропром» від 01.01.2004 року.
На час виникнення спірних правовідносин обов`язкової реєстрації договорів оренди не передбачалося, умовою державної реєстрації було право оренди земельної ділянки, тому орендар набуває права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підставними, а рішення суду першої інстанції як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина » задовольнити.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про розірвання договорів оренди, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 27 травня 2020 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.М. Литвинюк
Н.Ю. Половінкіна
